1. Філософія як теоретична та методологічна засада наукового пізнання.
2. Предмет філософії науки.
3. Поняття методу і методології пізнання.
4. Наука як форма сфідомості й особлива форма пізнання світу.
5. Сутність науки. Предмет, завдання і функції науки.
6. Cпіввідношення релігії, філософії і науки.
7. Поняття істини в науці і філософії, історія формування цього поняття. Основні теорії істини.
8. Техніка як фактор людського існування. Наука і техніка.
9. Науково-технічний прогрес, його критерії і наслідки.
10. Соціальні аспекти розвитку науки.
11. Етичні проблеми сучасної науки.
12. Проблематика і критика трансгуманізму.
13. Проблема виникнення науки.
14. Наукові і технічні досягнення Давнього Сходу.
15. Історія розвитку наукового знання в Давній Греці.
16. Проблема методології пізнання в античному світі.
17. Гносеологічні погляди Демокріта.
18. Сократ і його метод пізнання
19. Гносеологічні погляди Платона.
20. Вчення кіренаїків про пізнання світу.
21. Значення вчення Арістотеля для станвлення науки.
22. Античний скептицизм.
23. Логічні і наукові новації стоїків.
24. Проблеми пізнання світу в добу середньовіччя.
25. Номіналізм та реалізм.
26. Методологія наукового дослідження: сучасність і перспективи.
27. Наука та критерії науковості.
28. Погляди представників постмодернізму на науку.
29. Специфіка природничих і гуманітарних знань.
30. Загальні теоретичні положення і проблема їх достовірності
31. Взаємодія науки і техніки.
32. Наука і система суспільних цінностей.
33. Взаємозв’язок наукового факту і наукової теорії.
34. Номіналізм В. Оккама, його значення для сучасної методології науки.
35. Вчення Фоми Аквінського про співвідношення віри і розуму, двоїстість істини.
36. Особливості гносеологічних поглядів мислителів доби Відродження.
37. Антропологізм і гуманізм мислителів доби Відродження.
38. “Вчене незнання” М. Кузанського. Природознавчі досягнення М. Коперника, Й. Кеплера, Парацельса. Скептицизм М. Монтеня.
39. Західноєвропейська філософія Нового часу. Наукова революція XVII ст. і проблема методу пізнання.
40. Натуралістична антропологія Ф. Бекона, розробка нової моделі науки, емпіричного методу і розкриття причин помилок у пізнанні. Поняття індуктивного методу.
41. Формування наукового методу в європейській філософії Нового часу.
42. Система раціоналізму Р. Декарта, Б. Спінози.
43. Скептицизм Д.Юма.
44. Б. Паскаль про можливості та межі розуму.
45. Дж. Локк і його критика “вроджених” ідей Р. Декарта.
46. “Коперніканський переворот” І. Канта. Теоретичний і практичний розум. Діяльнісно-творча база буття у філософії Й. Г. Фіхте.
47. Суб’єктивна діалектика. Філософія тотожності Ф. Шеллінга.
48. В. Ф. Гегель, його діалектика, філософська система та метод.
49. Позитивізм XIX ст. Загальна характеристика.
50. Вчення О. Конта. Особливості першої хвилі позитивізму.
51. Погляди на філософію і науку Маха. Емпіріокритицизм.
52. Еволюціонізм Г. Спенсера.
53. Індуктивізм (Д. Мілль, І. Джевонс).
54. Неопозитивістські концепції методології науки (Б. Рассел, М. Шлік, Л. Вітгенштейн, Р. Карнап, Ф. Франк).
55. Концепція розвитку наукового знання К. Поппера. Теорія наукових революцій Г. Куна.
56. Методологічні ідеї філософії структуралізму.
57. Метафізика і формальна логіка.
58. Діалектика як вчення про розвиток і спосіб філософствування.
59. Закони діалектики. Закон взаємного переходу кількості та якості. Закон єдності та боротьби протилежностей. Закон заперечення заперечення.
60. Категорії і принципи діалектики.
61. Зміст та різновиди діалектики. Модифікації діалектики в сучасних філософських доктринах.
62. Методологічні ідеї філософії феноменології та герменевтики.
63. Структуралізм як методологічна доктрина, її можливості та межі.
64. Етика та праксеологія науки. Проблема гармонії істини, добра та краси у творчості вченого. Свобода наукового пошуку та соціальна відповідальність науковця.
65. Головне питання гносеології. Суб’єкт і об’єкт пізнання.
66. Інтуїція та її роль у науковому пізнанні. Сутність сенсуалізму, емпіризму, раціоналізму та ірраціоналізму.
67. Наука як спеціалізована форма пізнавальної діяльності. Особливості наукових знань.
68. Істина, її концепції. Прагматична теорія істини (В. Джеймс). Істина як відповідність (Б. Рассел). Істина як узгодженість. Істина як процес.
69. Філософські вчення про критерії істини.
70. Наукові закони.
71. Концепція як спосіб розуміння, пояснення, тлумачення основної ідеї теорії.
72. Поняття наукової теорії, її сутність та структура. Наукова теорія як найвищий рівень синтезу знання.
73. Структурні елементи науки: поняття, категорії, принципи, постулати, правила.
74. Класифікація та характеристика загальнонаукових методів.
75. Основні групи загальних методів. Емпіричні методи: спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент. Методи, які використовуються як на емпіричному рівні, так і на теоретичному: абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання та ін.
76. Системний аналіз як загальнонауковий метод дослідження.
77. Синергетика як теорія самоорганізації і розвитку окремих цілісних систем. Основні поняття синергетики.
78. Наукова проблема, її постановка та формулювання. Конкретизація проблеми дослідження.
79. Особливості емпіричного і теоретичного етапів дослідження. Об’єкт і предмет дослідження.
80. Чуттєве пізнання та його основні форми.
81. Раціоналне пізнання та його основні форми. Поняття, судження, умовивід.
82. Види умовиводів, що використовуються в науковому дослідженні.
83. Дедуктивні умовиводи та їх види.
84. Індуктивні умовиводи, їх види. Проблеми індуктивного методу.
85. Умовивід за аналогією, його види та особливості.
86. Доведення як процес встановлення істинності твердження. Структура і види доведення.
87. Спростування, йогов иди. Зв’язок між доведенням і спростуванням.
88. Основні форми наукового пізнання (факт, гіпотеза, закон, концепція, теорія).
89. Поняття про наукові факти та їх роль у науковому дослідженні.
90. Наукова проблема і гіпотеза. Роль гіпотези в науковому пізнанні, її можливості.
91. Формування гіпотези, способи її підтвердження або спростування.
92. Мета дослідницької діяльності. Вибір засобів і методів.