На головну стор.   Рекоменд. літ-ра   Першоджерела   На титульну сторінку   Предм. покажчик   З архіву...

1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22

Святе вчення


Суть вісімнадцята

      Дажбоже, Єдиносущий Господи мій, Справедливість і Милосердя, натхненний Вірою в тебе, я прийшов до Людей моїх.

170.

      3. Дослідники вважають, що у Вашому віровченні є вища форма монотеїзму. А яка форма монотеїзму вважається звичайною?

      В. У звичайному монотеїзмі Бог (Творець Неба, Землі і всього неживого і живого) є таким, як він намальований на іконі (сивий дід). Тобто, він є матеріяльною і духовною істотою. І деякі люди, дивлячись на образ Саваота, грішать, бо думають: "А чи був Бог Саваот юнаком?".
      У монотеїзмі вищої форми Бог є Святим Духом, а не конкретною матеріальною істотою. Вища форма монотеїзму є в Юдаїзмі, Ісламі і в християнській протестантській церкві, особливо в Юнітаріянів.
      Юнітаріяни (окремішні, незалежні), їхні церкви є в усіх країнах Світу. Вони вірять: є Бог один, і тому є одна любов до Бога і до людини. Є царство Боже, є вічне життя. Вони не визнають Святої Тройці. Тобто вважають, що Ісус не є Богом.
      І вища форма монотеїзму є в РУНВірі. Дажбог - Святий Дух, Дажбог Єдиносущій, Вічний і Всюдисущий. Дажбог - Світло, Правда, Любов. Говорячи про постання і розвиток релігії на планеті Земля, я не проявляю зневаги до різних форм релігії (до анімізму, фетишизму, тотемізму, політеїзму). Від духовного розвитку людини залежить рівень її релігійних понять.

171.

      3. Учителю, в польському журналі "Kultura i Spoleczenstwo" (том36, 1992 р.) я прочитав про нове віровчення Силенкове. Там зазначено, що в РУНВірі є пантеїзм. Чи так є? Поясніть, що означають терміни "теїзм" і "деїзм"?

      В. Можливо ви не маєте нагоди у бібліотеці знайти книжки, де на ваші запитання є відповіді. У РУНВірі так, як і в кожній релігії, є відчутний пантеїзм. Грецьке "пан" (все) і "теос" (бог), отже - всебожість (Бог у всьому і все в Богові).
      Є пантеїсти, які вважають, що немає Духа понад Природою: Бог у природі і природа в Богові. І хоч наші Предки вірили, що боги живуть на небі (у сварзі), все ж дивилися на природу, як на Храм Божий.
      Я вважаю, що творці усних "Вед" (Трипільці) бачили божественність у природі, їм здавалося, що вся природа дихає диханням божеств. У всіх її явищах є Бог. Отже, у них богорозуміння було зовсім не таке, як у авторів "Біблії".
      Слова "теїзм" і "деїзм" з погляду мовного мають однакове значення (божизм, божість), але мислителі вклали в них інакші поняття. Наприклад, теїсти вірять, що Бог це особистість, яка створила Світ і ним керує. Проявляє себе у явищах природи і житті людей. Теїзм є в політеїзмі і в монотеїзмі.
      Деїсти вірять, що Бог первопричина усіх первопричин, Бог створив світ, і пішов на "саббат" (відпочинок). Світ розвивається за законами природи. Деїсти боронили волю Мислення. Звільнилися з догм юдейо-християнської церкви. І письменники, філософи облегшено зітхнули: мали можливість вільніше окрилювати свій розум. І тут треба згадати, що визначні люди вважали себе деїстами. Наприклад, Нютон (Англія), Франклін, Джефферсон (США), Вольтер (Франція).

172.

      3. Часто буваючи в православній церкві, я помітив, що майже щонеділі повторюється те саме. Служіння Саваотові робиться за зразком древньої грецької драми. У тому кутку єрей виголошує славу Зевсові, а в тому - хор повторює єрейські слова. З якою метою таке чи подібне повторення практикується?

      В. У найпримітивніших релігіях повторення робилося, надаючи слову магічне значення. "Свят, свят, свят Бог Саваот". Є поети, які, щоб викликати більше збудження, розчулення повторюють після кожної строфи той самий рядок.
      Є проповідники, які навмисне жестами, інтонацією, повторенням у віруючих викликають розслаблення, пригноблення і вони заливаються сльозами: бачать перед собою розп'ятого Христа і в душі відчувають його муки.
      Я шаную здоров'я вірних РУНВіри, не вношу зворушень плачевних у душу їхню. РУНВіра є Вірою оздоровлення душі, освітлення розуму, вдосконалення єства. Милосердного ставлення людини до людини.
      Душа людська чутлива, вразлива, обідчива, зворушена. І до неї треба ставитися так, щоб заощаджувати її духовну енергію. Не перечулювати. І я, відповідаючи на подібні запитання, повторююся. Роблю це не тому, що забуваюся, а тому, щоб автор запитання відчув приємність, що моє ставлення до нього уважне.

173.

      3. Учителю, що в релігії означає термін "генотеїзм", і чи його суть є в РУНВірі?

      В. Слово "генотеїзм" створене з двох слів: "ген" (один) і "теос" (бог). Отже, однобожжя, яке є в багатобожжі. Відомі два шляхи генотеїзму.
1-ий: віруючий поклоняється одному Богові, але визнає (не заперечує) існування в своїй вірі багатьох інших богів.
      2-ий: віруючий є визнавцем багатьох богів, та вірить, що в один і той же час (на визначеній території) діє тільки один Бог, а всі інші боги в діях одного Бога участи не беруть.
      У Київській Русі був політеїзм. Діяла велика кількість великих, середніх і малих богів. І хвора бабуся казала: "Напала на мене Жовтиха" (очевидно, божество, яке робить лихо людині).
      Волхви, знахарі пробували хворих лікувати: відганяли від них злі божества (Ломиху, Задуху, Жовтиху). Казали: "Та іди Задухо в болота, темні ліси". У Київській Русі племена, роди, родини мали своїх демібогів, богів. У кожній хаті жив Домовик. Домовик, як хатнє божество, був в домах трипільських покровителем родинного тепла.
      І Сумеріяни (Шумери), вимандрувавши з берегів Дніпра на долину Тигру і Евфрату, продовжували вірити в Домовика. Згодом його визнали й семітські жителі Вавилону, назвавши - Домус, а потім - Тамуз, і про нього є згадки і в "Біблії".
      Довгі часи між любителями мітології ведуться суперечки: хто ж був верховним богом: Перун, Світович, і дехто доводить, що Сварог. Але у "Ведах" і в нашому літописі "Виласа Книга" зазначено, що Сварга це Небо. І боги живуть на Сварзі. Монахи, щоб поглумитися, а може не знали, як прочитати слово "сврг", написали "сварог", мовляв "бог з рогами". Є сварга, сварга-око (дім богів небесний). Вважаю, що в нашому політеїзму був відчутний генотеїзм.
      У політеїзмі грецькому, римському, єгипетському верховними Богами були Зевс, Юпітер, Амон. У грецькому політеїзмі боги між собою сваряться, ведуть війну. У багатьох обставинах поводяться, як люди чи півбоги.

174.

      3. Це не сподобається Вам, але я напишу. Вн хочете бути славним, і тому нову релігію (РУНВіру) заснували. Шевченком хочете бути, чи не так?

      В. О, Дажбоже мій, я хотів би бути пастухом у степах благословенних, де почалося битися моє серце. Невгамовне серце постійно має швидкий пульс, як у малої дитини, така його природа. На все на світі чутливо реагує. Навіть на вашу дрібничкову кпину.
      Очевидно, хотів би пасти стадо своїх овець, не колгоспних чи поміщицьких. І ощасливлювати душу думкою, що Україна - велика і могутня держава. Очолена відданими і кмітливими провідниками. Має шляхетну еліту не підлеглу чужим релігіям і ідеологіям. Бачити це - щастя більше за найбільшу славу.
      Мені здається: коли б Тарас Шевченко устав з могили і прийшов до Києва, був би огірчений. Усі його славлять, кладуть біля його пам'ятників квіти, але мало таких, які б його ідеї віддано втілювали в щодення.
      Шевченко не мав права бути вільною людиною. Був закутий Він і його Вітчизна. Він думав і писав у неволі. Неволя раною лежить на його творчості. Сьогодні Українці живуть на волі. І до них би Шевченко промовив: "Скажіть щось більше, ніж я сказав. Ви на волі.".
      Чому Шевченко написав "Кобзаря", Франко - "Каменярів", Українка - книгу віршів? Хотіли бути славними? Але ж вони могли обминути тюрми, жандармів, співаючи пісні про монарха-деспота, мали б славу і золоті ґудзики на фракові. Ні, ні, є щось більше, ніж слава. Є одержима любов (вроджена любов) до рідного Народу. І є святе хотіння служити йому, ділити з ним радощі і смутки. І ця любов буває така сильна, що заполонює всю душу і розум. І я осінений цією любов'ю, проповідую РУНВіру - показую Новий Шлях Духовного Життя Народу.

175.

      3. Пане Лев Силенко, у журналі "Київ" (ч. 4-5, 1993 р.) я прочитав статтю В. Г., в якій він пише, що німець Фрідріх Ніцше, Маркс, Ленін, Ярославський намагалися знищити християнство, як безбожники, і тільки. А от українець Лев Силенко страшніший за всіх. Чому? Бо він замість християнства утверджує між українцями нове віровчення - РУНВіру - українську віру в єдиного Господа з ім'ям Дажбог. Це досі нечувана подія! А тому Силенко "український феномен Антихриста", "Силенко - Диявол, Сатана", "Лжепророк".
І я не можу зрозуміти. В. Г. пише, що він християнин, то чому відкидає вчення Христове "люби ворога свого", "підставляй ліву щоку, коли тебе б'ють у праву". Чому він дихає такою диявольською ненавистю на свого брата інакшевіруючого?


      В. Будьмо спокійними і розважними. Не гніваймося на братів, які гніваються на нас. І не ображаймо їх, чуючи їхні образи. Грецьке слово "диявол" значить "брехун", а жидівське слово "сатана" значить "ворог".
      Пишучи "Мага Віру", "Переоцінку Духовної Вартости", я вживав тільки ретельно перевірені факти, докази. Коли б я був брехуном (дияволом), я б сам себе ослабив, принизив. Помітили, що всі ті, які осуджують моє віровчення, ніде не зазначують, що я там чи там подаю неправильні (зфабриковані) дані.
      Є щоденне грецьке слово "хризма" (мазь). З "хризми" постало Христос (Помазаний). "Християнин" значить "помазанківець" (той, хто визнає вчення Помазанця). Не єгипетський Бог Амон, не індуський Бог Брагма, а юдейський Бог Саваот (Ягве-Єгова) помазав Ягвешую (Яшую, по-грецькому Ісуса). Слово "месія" греками створене з єврейського слова "Моші-ягве" (Помазаний Єговою).
      Рабини (передова юдейська духовна еліта) назвала Ісуса Лжехристом (Лжемесією), лжепророком. Він казав, що треба підставляти ліву щоку, коли б'ють у праву. І він почав ширити реформу юдаїзму (віри Мойсеєвої). За таке богохульство було Ісуса, як лжемесію, повішено на хресті, на Лисій горі (Голгофі). Жиди й сьогодні вважають Ісуса лжепророком-бунтарем.
      Я ні христ, ні антихрист. Віруючи в єдиного і правдивого Господа Дажбога, я не зневажаю Заратустри, Будди, Христа, Могамета. Їхні віровчення належать до духовної скарбниці Людства. (Згелленізовані юдеї, відійшовши від основ юдаїзму, вважали Ісуса Христом. А єпископи на Нікейському соборі в 325 році підняттям рук проголосили Ісуса Богом).

176.

      3. Учителю Лев Силенко, Ви своїм віровченням (РУНВірою) так розбудили людей, що появилися нові хвилювання і роздуми. У журналі "Київ", (ч. 4-5у 1993 р.) пан Б. 3., маючи Вас на увазі, пише: "Може й справді, новітній Мойсей опам'ятовує нас і пропонує повернутись до часів дохристиянських", "закликає нас повертатися назад, у минуле". Що думаєте про це?

      В. Вісімсот років ми не мали своєї держави, але ніколи не переставали думати про неї, боротися за її утвердження. Коли сьогодні Україна стала державною, то це не значить, що ми повернулися назад, у минуле. Нові покоління будують нову державу.
      У 988 році нам було заборонено в своїй душі мати свою Віру. Ми були підпорядковані чужому розумінню Бога, моралі, культури. О, це було жахливе многовікове рабство духовне! Якщо ми сьогодні хочемо мати Рідну Українську Національну Віру - Віру в єдиносущого Господа Дажбога, то це значить: ми хочемо бути людьми духовної незалежності.
      РУНВіра - Віра сучасна. У ній розуміння єдиного Господа Дажбога сучасне, Заповіді і молитви в РУНВірі сучасні, розуміння історії України-Руси в "Мага Вірі" сучасні. Ми вірні РУНВіри, не повертаємося до часів дохристиянських, не повертаємося назад, в минуле.

177.

      3. Учителю, в нашому Народі майже, як щоденне вітання, є слова "слава Богу". Юдейо-християни кажуть "слава Ісусу Христу". У всіх релігіях вірні славлять Бога, пророків, видатних людей. Чому Богові потрібна слава?

      В. "Євангелія" пише, що Єгова-Саваот - Бог Ізраельський "послав Сина" (Іван, 17,1-4), Ісуса (Яшую), щоб Ісус (син Єгови) прославив Єгову. Юдеї впродовж трьох тисячоліть натхненно славлять Бога (і тільки Бога свого).
      Чому Єгові потрібна слава? Тому, що він (Єгова) без слави, коли і є Богом, то безславним. У безславних людей безславний Бог. У безславних воїнів безславний генерал.
      Щоб славилася мусульманська Віра, мусульмани декілька разів на день у молитвах славлять Аллаха. Щасливий Народ, славлячи Бога свого, славить себе, славить свій рідний ідеал, свій Шлях Життя. Слава Дажбогові - Господові України-Руси!

178.

      3. З "Мага Віри" бачу, що колесо було винайдене нашими Предками (Трипільцями). Отже, вперше на планеті Земля, колесо покотилося у степах України. І це стверджують археологи Англії, Франції, історики стародавньої Європи. Чому Ви колесові приписуєте велике значення?

      В. У "Ведах" слово "каласа" означає "колесо". Колесо - найвеличніший винахід Людини. Колесо творить основу культури і цивілізації Людства. Мандруючи, як дослідник, в джунглях історії, бачу: демібоги, сини Божі, Боги, творці "Вед", "Авест", "Тріпітак", творці грецької мітології, юдейської книги (Біблії), мусульманізму, єгипетські фараони, "син Божий Геракл", пророк Іллія, пророк Могамет - усі вони користувалися винаходом зробленим у степах України 7-6 тисяч літ тому, їздили на колесницях.
      З України колесо покотилося на долини Панджабе (Індія), на долину Тигру-Евфрату (Сумерія), Єгиптянам (їхнім фараонам) 3800 років тому показали коня і воза Гіттіти (Гиксоси) прибулі з степів Дніпра. (Єгипетське слово "гиксоси" значить "володарі з чужих земель").
      Археологи (дані подаю в "Мага Вірі") твердять, що перед прибуттям Гиксосів (Гіттітів) до Єгипту, Єгиптяни коня і колесниці не бачили так, як не бачили коня Азтеки перед прибуттям Христофора Колумба до Америки.

179.

      3. У "Біблії" пророки Езикіел, Ездра часто пишуть, що Господь Саваот сказав те чи те. Наприклад, рече Господь Мойсееві: "Ворогуйте з Медіянами, та й повбивайте їх", 4-та кн. Мойсея, 25,16-17. І глаголив Господь: "Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з Єгипту. Нехай не буде в тебе богів інших перед моїм лицем", 2-га кн. Мойсея, 20,2-3.
      Учителю, є люди, які визнають Вас рідним Пророком, але Ви ніде не написали, що Господь Дажбог Вам сказав про себе. Та вірю, що десь у глибинах душі своєї Ви чули слово Дажбоже?


      В. Пишучи "Мага Віру", я думав про Дажбога. І думи повністю заполонювали душу мою. І вночі я бачив сон: на великій зеленій долині біля села, в якому я родився, було багато людей святково одягнених, багато молоді, дітей. Я стояв на горбі, на сонячному небі появився вихор, з шумом летів на землю. І на мою голову накинув колюче коло. І я стояв ніби отерплий, і в душу мою линули з небесної високості слова:

      "Я Дажбог, Господь твій єдиносущий. Я зерно Безсмертя. Я Світ всіх світів. Я Розум розуму. Я Краса краси і Розкіш розкошів. Я проміння вогню і квітування Землі. Я Життя життів.
      З мого Зерна родяться всі зерна. Я Дажбог, усе незалежне залежить від дій моїх. Мені непокірне підкорене. Я вищий за Життя і Смерть. Той, хто всіх обманює, не обманює мене: мені відоме Минуле, Сучасне і Майбутнє.
      Я Дажбог, Я в Усьому і Все в мені. Я володію Небом і Землею. Я створений з Землі, Повітря, Вогню і Води, з Розуму і Рівноваги, але Я вищий за ті сили, з яких створений Я. Я рівновага Світу видимого і невидимого. Без мене світло не було б світлом. Я Дажбог, самонаснажуюча Первооснова вічної Дії всюдисущої. Я Господь Бог твій, благословляю тебе, іди в Народ з ім'ям моїм. Іди, рідні люди ждуть!"


      Дивний сон розбудив мене, і я лежав, думаючи про почуті слова Дажбожі. Щоб не забути їх, записав. І згодом я розповів сон старій бабусі, вона сказала: "Отож ти проповідуєш Віру в Дажбога, і за цю віру будеш убитий, і твого мертвого тіла ніхто ніколи не знайде. Одружився б, мав би діток, і не думав про Дажбога, то й сни б такі не снилися".
      Я у сни не вірю, знаючи їхнє походження. Одного разу я до пізної ночі сидів над віршем, і стомлений заснув. І вірш мені приснився з новою цікавою строфою. Отже, є й творчі сни.


   На головну стор.   Рекоменд. літ-ра   Першоджерела   На титульну сторінку   Предм. покажчик   З архіву...

1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22

Хостинг от uCoz