Суть третя
Дажбоже, Єдиносущий Господи мій, Справедливість і Милосердя, натхненний Вірою в тебе, я прийшов до Людей моїх.
20.
3. Якої Ви думки про ритуали католицькі і греко-православні?
В. Тема широка. Скажу дещо, почну з того, що термін "грек-ортодокс" придумав діякон Анастасій в 4-тому столітті, і він означає "грецьке правильне вірування". Отже, греки вважають себе правильно віруючими людьми. Чужинець ніби не має здібностей бути правильно віруючим. Він може задовольнитись тим, що правильно славить (православний). Правильно вірити і правильно славити це не те саме.
Греки і римляни завжди між собою ворогували. І, ставши християнами, греки почали огречувати, а римляни оримщувати Бога Ісуса, Назарея з роду царя Давида. На іконах Ісуса одягнено в ризи грецького аристократа.
"Євангелії" пишуть, що Христос мав братів по тілові (по матері Марії), які його звали ім'ям Яшуя. Юдейське ім'я Яшуя (Ягвешуа) значить "Ягве є спасіння". Греки ім'я Яшуя переінакшили на Ісус (тобто пристосували до метрики грецької мови).
Давні юдеї (та й теперішні) вірили, що до них прийде Мошіягв (тобто помазаник Єгови). Греки "мошіягв" переінакшили на "месія". Огречені юдеї, які писали "Євангелії", впровадили титул "Христос".
У Атенах на базарі можна й тепер побачити глечики з написом "хризма", що значить "мазь". З слова "хризма" й був зроблений титул "Христос". Хто вірить в Христа (Помазаника), той християнин (помазанківець).
У "Мага Вірі" оповідаю, що ті ритуали, які мали греки у храмах Зевса, Деонісія, живуть у храмі Христовім (наприклад, кадило, кропило).
Римляни у католицькій вірі мають обряди взяті з храмів Юпітера, Марса. У "Євангеліях" немає жодних згадок про ті ритуали, які має римо-католицизм чи греко-ортодоксія.
Сьогодні в газетах в Україні часто згадується грецьке слово "панахида" у хибному значенні. Греки мали ритуал: усю ніч сиділи біля покійника, і це була "панахида", що значить "всенічна".
У літні місяці у Греції буває велика спека, і, щоб розрідити трупний запах, єреї кадили, уживаючи ладан.
Мабуть, Тарас Шевченко знав про це, написавши, що будем "люльки з кадил закуряти".
У "Мага Вірі" пишу, коли і які обряди появлялися в католицтві і греко-ортодоксії, і чому? Уже більше ніж 1000 літ точиться боротьба між греками і римлянами за те, які ритуали правильніші - грецькі, чи римські. У цій боротьбі українці перебувають на двох ворогуючих фронтах. Мимо волі згадуються слова Ціцерона: "О, темпора, о, морес!".
21.
3. На Україні, останнім часом, активізуються різні конфесії. І тепер шириться РУНВіра. Які РУНВіра дає поради людям, щоб покращилась їхня доля?
В. Я кажу: українці, довгі століття живучи в неволі, збіднили свій, колись добротний характер. "Чому звертаюся тільки до українців?". В Україні живуть і віруючі євреї, але ними опікуються рабини, і я їм непотрібний.
Благородна і успішна та людина, яка вміє свідомо і переможньо сама в собі поневолювати нижчі жадання: обмовство, об'їдання, пиятика, заздрість, неточність, обманство, зрадливість, неорганізованість, дратівливість, злодійкуватість, бруд, улесливість, лицемірність, лінивство, байдужість, нетерпимість, сліпе самолюбство, забобонність, жорстокість, служіння чужим панам, свавілля, нарікання на долю.
Хто не здібний сам в собі поневолити нижчі жадання, той не здібний бути людиною вільною, шляхетною, успішною. О, коли народ складається з таких збіднілих синів і дочок, бідний він, не буде він успішним ковалем своєї долі, не буде він господарем у своїй хаті.
Я кажу: щоб розвиток української цивілізації був квітучий, ми маємо стати народом з розвиненою уявою, винахідливістю, наполегливістю, з стремлінням свідомо і підсвідоме покращувати своє єство і оточення.
Ми маємо самі себе збагачувати навиками, які мають вищі жадання: вірність, точність, цілеспрямованість, організованість, відважність, працьовитість, ощадність, тактовність, акуратність, поміркованість, наполегливість, милосердність до збіднілого брата, співчутливість. І жити мудрістю: всі за одного і один за всіх, щоб була національна сила, гідність.
Коли народ складатиметься з таких здібних синів і дочок, великий він, він є коваль своєї долі, господар у своїй хаті. І добра слава про нього лунатиме у світах. Такі РУНВіра дає поради людям в Україні.
22.
3. З Ваших тверджень виходить, що РУНВіра є щось більше, ніж віра. У ній є закони, як треба жити, щоб бути кращою людиною. Чи з цього не постане думка, що засновник РУНВіри і організатор громад РУНВіри ділить людей на кращих і гірших?
В. Питання правильне. Українці вразливо реагують, коли йде мова про людей кращих і гірших. І РУНВіра проти будь-якого рабства - духовного чи тілесного, і це чітко визначено в "Мага Вірі".
У давніх релігіях (і в тому числі і в "Євангеліях") рабовласницька система не тільки оправдується, а й освячується. Іван Франко пише, що "Держання рабів в очах Христа і його апостолів було ділом справедливим і натуральним", ЛНВісник, 1904р., т. 28.
Латинське слово "дисципліна" значить "навчання", "виховання". Не роблячи поділу на кращих і гірших, я кажу: самодисципліновані (виховані) люди є кращими у значенні - успішнішими, їм легше жити на світі. І народ чим більш дисциплінований, організований, тим він більш могутній і щасливий, і прикладом цього є японці.
Ми, українці, стільки у світі варті, скільки варта наша праця, довершена для покращення душі і тіла України-Руси. Ми повинні свідомо самі себе вдосконалювати, почавши з віри, що між словом і ділом не повинно бути розходжень. Щоб ніхто не казав: хохли слова виголошують великі, а діла здійснюють малі.
Наприклад, у нас багато говорень про любов до української мови, і це в чужинців створює думку, ніби українці великі націоналісти. Але так не є. Чужинці не догадуються, що українці мову рідну люблять, як спів солов'я, дзюркіт весняного струмка. Така любов нагадує сад, який буйно цвіте, а плодів не дає.
Замість солодких пісень про мову треба проявляти наполегливість, послідовність, діловитість, щоб вона (мова материнська) була втілена у всі сфери щодення. Щоб вона панувала в родині, на заводі, в школі, в банку, на вулиці. Щоб вона була необхідним і зручним знаряддям спілкування людей України.
23.
3. Якої Ви думки про рай на небі і пекло під землею?
В. В інтернаціональних і національних релігіях є різні визначення, що таке рай і пекло. У "Біблії" написано, що рай був на землі і точно подана його територія: долина рік Тигру і Євфрату, там, де тепер Ірак.
"Новий Заповіт" рай переніс на небо. Апостол Павло пише, що він бачив, як двері на небі відчинялися, і праведники заходили в рай.
Я вірю, що перворай на землі був на території, яка тепер має назву Україна. І маю на це такі докази. Історики, археологи Англії, Індії, Америки, Франції (і їхні твердження я подаю в "Мага Вірі") визначили, що "земля, яка сьогодні зветься Україною, є Колискою Індо-Європейських народів, в якій оформився фізичний тип білої людини".
І тут (над берегами Дніпра і його приток) постала їх мова. Про Мізинську культуру, яка 11 тисяч літ тому була в апогеї розвитку, знає весь науковий світ, вона знайдена на берегах ріки Десни, її чарівні взори (меандри) відомі в Європі і Азії.
І я поставив перед собою питання: чому територія України була раєм? Щоб знайти відповідь, я пішов у світ геології. І довідався про час народження Дніпра.
Відомо: земля нашої Батьківщини після формування материків була покрита морем. Ішли сотні, сотні мільйонів літ... Вода зникала.
І Україна, маючи такий клімат, як сьогодні в Африці, покрилась буйним рослинним і тваринним світом. То Датель Буття (Дажбог) підготовляв колиску, щоб у ній виколихався тип людини Індо-Європейської. І в "Мага Вірі" оповідаю про це.
Оповідь про те, що рай на небі, а пекло під землею, не покращує людину. Та і християни вже знають, що, височенько піднявшись на небо, можна вмертвити себе: там немає чим дихати і мороз такий, як на вершинах Паміру.
Я кажу: у душі добродія Рай. У душі злодія Пекло. Щоб вийти з пекла, треба самооблагороднитися. Людина, живучи в біді чи розкошах, має Рай у душі, коли вона чесна, милосердна, добродійна. Є пекло в душі тієї людини (бідної чи багатої), яка знедолює себе злочинами, жадністю, забобонністю, зрадами, тобто нижчими жаданнями.
24.
3. Написана Вами книга "Мага Віра" має 1427 сторінок. Головний храм вірних РУНВіри, Собор Святині Матері України стоїть на Оріяні неподалік Нью-Йорка. І видання книги, і будова вимагають великих коштів. Хто все це фінансував?
В. Є громади вірних РУНВіри в США, Англії, Канаді, Австралії та інших країнах, і вони складають пожертви. І часто великі: наприклад, українець-пенсіонер (був офіцером в американській армії) написав, що "визнає РУНВіру - науку рідного Пророка Лева Силенка як силу спасіння Народу". І прислав пожертву: 32 тисячі американських доларів. Будова Святині Матері України на 80 відсотків закінчена.
25.
3. У РУНВірі є свої святі заповіді, Свята, обряди освячення дитини, вінчання, поховання? Чи духовні опікуни громад отримують платню?
В. Так, у РУНВірі є все те, про що ви питали. Духовні опікуни працюють на хліб щоденний на різних працях, як і всі інші робітники. У неділю здійснюють священні години. За здійснення обрядів Освячення дитини, Вінчання, Поховання грошей не беруть. Але, їдучи в дорогу, звільняються з праці, вони знають, їм усе оплатить той, хто їх викликає.
26.
3. Ви зустрічалися з людьми різних рас і національностей. Які люди в чужих краях Вам подобаються?
В. Люблю людину (незалежно від того, якої вона раси) ту, яка має шляхетне почуття національної гідності, яка знаходить в історії, в культурі своєї вітчизни щось світле, величне і цим тішить своє я".
На людей, які обтяжені почуттям меншої вартості, дивлюся як на нещасних. Наприклад, мій земляк, захоплений іноземною цивілізацією і культурою, сказав мені: "Маю синка, він не цікавиться українознавством. І справді: все українське бідне, принижене, відстале, - така наша доля".
І я йому відповів: "Земляче, Ви молодий, освічений, а такий забобонний, таке безпорадне Ваше мислення. Якщо рідне є бідне, зроби його багатим, якщо воно принижене, обкидане болотом, не цурайся його, обмий і звелич. Ніколи і ніде не втрачай самопошани. Не втрачай віри в себе, бережи гідність, не будь приймаком у домі чужої культури".
Ті, які в 988 році прибувши з Чужої землі, христили Україну-Русь, казали, що Київська віра бридка, поганська, варварська. А от та, яку вони принесли, найкраща. Справді, цим була єреями проявлена зневага до киян і їхніх дідів, предків.
Бо коли віра київська бридка, значить кияни - бридкі люди, бо ж вони є творцями бридкого. І той киянин, який повірив у це, відчув зневагу до всього рідного, і став "со страхом і трепетом" поклонятися святощам привезеним з чужих земель, став духовним рабом, о, яке це велике людське горе!
27.
3. Українець став рабом, а хіба в цьому його вина?
В. Упродовж віків неволі оформився раб - гнучкошиєнко, і він не винуватий, що він такий і гніватися на нього не треба. Хіба орел винуватий, що вилупився з яйця в клітці і виріс у клітці, і літати неспроможний?
У моєму серці біль, і душа моя часто заливається сльозами, бо ж отой раб є моїм кревним братом, і його горе в тому, що він не знає, що є рабом.
І я йому кажу: брате, коли ти сам у собі переможеш раба, сам себе пізнаєш, організуєш, тебе ніхто не переможе! Перемогти в собі рабське "я" і розвинути в собі якості вільної людини, о, яка це могутня Перемога! Але вільна людина - це не вільний бунтар, самолюб-свавільник, який своє збунтоване "я" ставить понад усе. Вільна людина та, яка збагачена вищими жаданнями, про які я вже говорив. З вільної духовності родиться вільна людина.
28.
3. У світі поширене запозичення культури, віровчення. Що Ви про це скажете?
В. Є два способи запозичення. Перший: народ запозичує чужу ("вищу") культуру, щоб їй служити, щоб її звеличувати, утративши свої цінності (мову, звичаї, почуття окремішности, національної гідности).
Усім, хто ділить культуру на нижчу і вищу, кажу: мірило, при допомозі якого вимірюється висота культури, умовне, і часто суб'єктивне. Я вважаю, що є культура вільна (рідна по формі і по змісту) і є культура рабська (по формі - рідна, а по змісту - чужа).
Другий спосіб: народ запозичив чужу культуру, щоб вона йому служила і була вигідним додатком до його культури. Та величність народу не в тому, яку чужу культуру (чи віровчення) він запозичив і як запозичив, а в тому, який є рівень його оригінальної (ним створеної) культури.
Адже кожний народ у світі шанується, за ті вартості, які він вклав у духовну скарбницю людства. Різновиддя культур і віровчень є корисне для духовного і тілесного здоров'я Народів.
29.
3. Візантійська імперія так чи інак, охрестивши Київську Русь, вважала її своєю, присилала до Києва митрополитів-греків, не питаючи київського князя.
В. Ваше питання підтверджує історія греко-ортодоксії і Київської Русі. Київ не підозрював, що Візантія планувала при допомозі архиєреїв перетворити Київську Русь в покірну єпархію Візантії (очолену греком-митрополитом, ставлеником імперського Константинополя). І огречити її, на Київській Русі знищити Київську Русь.
Патріарх Лука Хризоверг з Константинополя послав послів (монахів) до князя Андрея Суздальського з благословенням і мечем, на якому був напис: "Пресвятая Богородица, помоги рабу твоєму Андрею".
З благословення Візантії орда князя Суздальського 8 березня 1169 року спалила Київ за те, що він, Київ, не питаючи Візантії, проголосив русича Клима Смолятича Київським митрополитом.
Ішла культура з Візантії з метою поневолити киян, яким було заборонено мати київську інтерпретацію віри Христової. Святий Володимир (вірніше, Василій) не є київським святим, а грецьким: він був канонізований грецькою ортодоксією.
Української церкви Христової в Україні немає, з цих причин немає ні одного святого канонізованого українською греко-католицькою чи греко-православною церквою. Прагнення Візантії перетворити Київську Русь у свою покірну васалію не здійснилося з двох причин: похід хана Батия на Київ і похід султана Магомета 2-го на Константинополь.
