Соборні послання св. апостолів
3-е Iвана 1
1 Старець улюбленому Гаєві, якого я направду
люблю.
2 Улюблений, я молюся, щоб добре велося в усьому тобі, і
щоб був ти здоровий, як добре ведеться душі твоїй.
3 Бо я дуже
зрадів, як прийшли були браття, і засвідчили правду твою, як ти живеш у
правді.
4 Я не маю більшої радости від цієї, щоб чути, що діти мої
живуть у правді.
5 Улюблений, вірно ти чиниш, як що робиш для
братті та для чужинців,
6 вони про любов твою свідчили Церкві;
добре ти зробиш, як їх випровадиш, як достойно для Бога,
7 бо
вийшли вони ради Ймення Його, нічого не взявши від поган.
8 Отож,
ми повинні приймати таких, щоб бути співробітниками правді.
9 Я до
Церкви писав був, але Діотреф, що любить бути першим у них, нас не
приймає.
10 Тому то, коли я прийду, то згадаю про вчинки його, що
їх робить, словами лихими обмовляючи нас. І він тим не задовольнюється, а й сам
не приймає братів, і тим, що бажають приймати, боронить, і вигонить із
Церкви.
11 Улюблений, не робися подібним до лихого, а до доброго:
доброчинець від Бога, а злочинець Бога не бачив.
12 Про Димитрія
свідчили всі й сама правда. І свідчимо й ми, а ви знаєте, що свідчення наше
правдиве.
13 Багато хотів я писати, та не хочу писати до тебе
чорнилом та очеретинкою,
14 але маю надію побачити тебе незабаром,
і говорити устами до уст.
15 Мир тобі! Друзі вітають тебе.
Привітай друзів пойменно! Амінь.
