Книги малих пророків
Овдiй 1
1 Видіння Овдія. Так сказав Господь Бог на Едом:
Почули ми вістку від Господа, і посланий був між народів посол, щоб сказати:
Уставайте, і станьмо на нього до бою!
2 Оце Я малим тебе дав між
народи, ти дуже погорджений.
3 Гордість серця твого обманила тебе,
який перебуваєш по щілинах скельних, у високім сидінні своїм, що говориш у серці
своєму: Хто скине на землю мене?
4 Якщо б ти піднісся, немов той
орел, і якщо б ти кубло своє склав поміж зорями, то й звідти Я скину тебе,
промовляє Господь!
5 Чи ж до тебе злодії приходили, чи нічні ті
грабіжники, такий ти понищений! чи ж вони не накрали б собі скільки треба? Якщо
б до тебе прийшли збирачі винограду, чи ж вони не лишили б хоч
вибірків?
6 Як Ісав перешуканий, як криївки його
переглянені!
7 Аж до границі прогнали тебе, обманять тебе твої всі
союзники, переможуть тебе твої приятелі! Ті, що хліб твій їдять, пастку
розставлять на тебе, нема в тому розуму!
8 Чи ж не станеться це
того дня, промовляє Господь, і вигублю Я мудреців із Едому, а розум з гори
Ісавової?
9 І настрашене буде лицарство твоє, о Темане, щоб був
витятий кожен з Ісава убивством.
10 Через насилля на Якова на
брата твого сором покриє тебе, і ти витятий будеш навіки.
11 Того
дня, коли став ти навпроти, того дня, як чужі полонили були його військо, і коли
чужинці в його брами ввійшли і жереба кидали про Єрусалим, то й ти був, як один
з них!
12 І тому не дивися на день свого брата, на день лиха його,
і не тішся з Юдиних синів у день їхньої згуби, і не розкривай своїх уст у день
утиску.
13 І не входь ти до брами народу Мого у день лиха його, і
не приглядайся до зла його й ти в день нещастя його, і не простягайте своєї руки
до багатства його в день нещастя його!
14 І на роздоріжжі не стій,
щоб витинати його втікачів, і в день утиску не видавай його
решток!
15 Бо близький день Господній над усіма народами, як
зробив ти, то так і тобі буде зроблено: вернеться на твою голову чин
твій!
16 Бо як ви пили на святій Моїй горі, так народи усі завжди
питимуть! І будуть пити вони, і будуть хлептати, і стануть вони, немов їх не
було.
17 А на Сіонській горі буде спасіння, і буде святою вона, і
спадки свої вже посяде дім Яковів.
18 І дім Якова стане огнем, і
дім Йосипа полум'ям, а дім Ісава соломою, і будуть палати вони проти них, і їх
пожеруть, і останку не буде із дому Ісава, бо Господь це
сказав.
19 І посядуть південні Ісавову гору, а мешканці долин
филистимлян, і посядуть Єфремове поле та поле самарійське, а Веніямин
Ґілеад.
20 А полонені війська Ізраїлевих синів заволодіють тим, що
хананейське аж до Цорфату, а єрусалимські вигнанці в неволі, що в Сефараді,
посядуть міста полудневі.
21 І спасителі прийдуть на гору Сіон,
щоб гору Ісава судити, і царство Господнє настане!