ПЕРЕДМОВА
«З цією "історією" трапилась історія». Рукопис її, що був уже написаний року 1927, з ріжних причин не попав до друку і випадково загинув разом з іншими манускриптами і усіма моїми матеріялами до історії філософії на Україні. Лише тепер, коли знову з'явилась можливість цю працю видрукувати, довелося писати «нариси», користуючись датами моєї пам'яти та тим значно меншим, щодо обсягу, матеріялом, що був мені приступний. Тому-то деякі постаті (Т. Прокопович, Д. Велланський, С. Гогоцький) освітлені більш побіжно, ніж вони того б заслуговували. А проте картина, мені здається, є досить суцільна. Прогалини я надіюсь поповнити при нагоді пізніше...
Ці «нариси» мають популярний характер. Тому в них оминаю всі історіографічні питання (їм присвячена моя праця «Філософія на Україні. Спроба історіографії питання.» Прага, 1926, 2 вид. ч. 1, Прага, 1929; до неї і відсилаю усіх, хто цікавиться літературою питання), тому я не даю в книзі і апарату приміток, обмежую спосилки найнеобхіднішим мінімумом, не обґрунтовую завжди тих моїх тверджень, які розходяться з пануючими поглядами (хоч, я гадаю, що не висловлюю ні однієї думки, яку б не міг достатньо та детально обґрунтувати).
«Нариси» написані при співробітництві мого шановного учня п. А. Миколаєнка. Ним написана уся глава про Гоголя, крім останнього §. Крім того, увесь текст книги було мною з ним обговорено і згідно з його зауваженнями я робив поправки, доповнення та зміни в написаному. Найбільшу участь п. А. Миколаєнко брав в обробленні глави про народній світогляд.
Вважаю своїм обов'язком висловити свою подяку членам двох наукових товариств, в яких мною читалися, яко доповіді, окремі частини цієї книги, а саме «Українського Історично-Філологічного Товариства у Празі» та «Философского Общества в Праге». Значна частина тих зауважень, що було мені зроблено в дискусіях, мені дуже придалася.
Слід було б тут ще також звернути увагу на той факт, що ця праця повстала, як плід часів мого дозвілля, що історія філософії на Україні не є головною темою моїх студій, і що тому той матеріял, який я подаю, не може вважатись завершенням і викінченням наукової праці в цій галузі, а навпаки - скоріше має на меті пробудити цікавість і увагу до цієї галузі дослідження, що досі оминалась україністикою. Лише глава про Сковороду є резюме значно більшої спеціяльної моєї праці. Так само є скороченням більшої праці і глава про Гоголя.
Дм. Чижевський.
Прага. 1. V. 1929. - Церинґен. 15. VIII. 1930.
|