Посилання

     1.) Charles Robert Darwin родив ся 1809 р., умер 1882 р. Один з найбільших учених сьвіта. Знаменитий дослідник природи й актор многих наукових творів, з яких слідуючі дна творять радикальний зворот в дотеперішних дослідах природи:
    1.- On the origin species by means of special selection, 1859.
    Сю книжку перепелі німецькі учені на свою мову три рази: 1863, 1883 і 1902 р. Окрім того переведено сю многоважну книгу на усі культурні тонн цілого сьвіта - крім української.
    2.-The descent of man and on selection in relation to sex, 1871.
    Вплив Дарвіна на дальші досліди природи був так великий, що його названо Копернїком або Нютоном ''органічного сьвіта". Зразу оборонці старовини накинули ся на знаменитого ученого безпримірними лайками, але згодом мусїли замовкнути перед непоборними його доказами. Правда побідила!

    2) Агностицизм - слово грецьке й означує в новітній англійській фільософії напрямок споріднений з так знаним трансцендентальним ідеалізмом (Новокантіянїзм), що займаєть ся лише тим, що можна нашим розумом певно поняти, а навпаки виключав з обсягу фільософії усе теє що є непонятне (на нримір: остання причина річий, бутя і суть Бога і т. п.) Так отже Аґностицизм ріжнить ся від Атеїзму (безбожність) тим, що не заперечує божества, але заявляє, що не може про се нічого знати. Творцями Агностицизму були славні англійські учені Гаксли (Huxley) і Г. Спенсер (Spencer.)

    З) Останні наукові дослїди ствердили й поглубили Дарвінові думки. Хто читав по анґлїйськи, може довідати ся про теє докладнїйше зі слідуючих знаменитих книг, що вийшли недавно:
    1.-Prof. G.F. Scott Elliot: Prehistoric Man and his story. With 64 illustrations & diagrams. -London, 1915. - Сторін. 1-400.
    2.- Henry F. Osborn: Man of theOld Stone Age. Their environment, Life and Art. New York, 1916. - Сторін. 1-26 і 1-545. - 3 многими образками. - Опис тої книги найдете в другій і третій книжці "України."

    4) Порівнай:
    Skinner: Commentary on Genesis.
    S. R .Driver: The Book of Genesis, 1904.
    Gunkel: Die Sagen der Genesis, 101, а передовсім: Schoepfung und Chaos in Urzeit und Endzeit, Goetingen, 1895.
    Jeremias: Das alte Testament im Lichte des alten Orients, 1904.
    Schrader: Keilinschriften und das alte Testament, 1S83.
    Loisy: Les mythes babyloniens et les premiers chapitres de la Genese,1901.
    Zimmern: Biblische und babylonische Urgeschichte (Der alte Orient, 1901).
    Budde'K.: Die biblische Urgeschichte.
    Pinches: The old Testament in the Light of the Historical Records and Legends of Assyria and Babylonia, 1902.
    Вкінциж найновійші праці Ястрова, Кінґа, Локенбіла, Бартона і пр.
    Дуже поучаючою і пожиточною вважаю статю професора M. Powis Smith-a під заголовком:
    Some Problems in the early History of Hebrew Religion. (A. J. S. L., 1916.)
    Про спір викликаний славною книжкою проф. Делїцша п. з. Bibel und Babel, читай:
    Oettli S.: Der Kampf um Bibel und Babel, 1903. З того часу виросла на повисшу тему великанська література на всїх мовах усього культурного сьвіта.

    5) Учені написали про Мойсея та про буцїм то ним зложені сьвяті книги жидівського народа чимало книг. Хто читав по німецьки довідаеть ся про усе те дуже докладно зі знаменитої книги німецького ученого Г. Ґрессмана п. з.: Mose und seine Zeit, Goettingen, 1913.

    6) Про все те учені ріжннх народів написали чимало книг. Най-важнїйші з них є слїдуючі:
    По француськи:
    Delegation en Perse. Memoires publics sous la direction de M. J. de Morgan, delegue general. Tome IV. Textes Elami-tes - Semitiques, deuxieme serie, par V. Scheil, Profeseur a 1' Ecole pratique des Hautes Etudes. Paris, Ernest Leroux, 1902.
    По нїмецьки:
    Prof. Dr. D. H. Mueller: Die Gesetze Hammurabis und ihr Verhaeltnis zur mosaishen Gesetzgebung sowie zu den Tafeln. - Text im Umschrift, deutsche und hebraeische Uebersetzung, Erlaeuterung und vergleichende Analyse - Wien, 1903 (Alfred Hoelder).
    По польськи вийшов той самий твір віденського ученого під заголовком: Dr. D. H. Mueller: Ustawy Hammurabiego i ich stosunek do ustawodawstwa mojzeszowego jakotez do dvvu-nastu tablic." - Wydanie polskie. - Stryj, 1905.
    Ungnad-Kohler: Hammurabis Gesetz, Leipzig, 1912.
    По анґлїйськи:
    The Code of Hammurabi, Harper's Edition, Chicago, 1903.
    C. H. W. Johns: The Oldest Code of Laws in the World, Edinburgh, 1903.
    Johns: Babylonian and Assyrian Laws, Contracts and Letters, New York, 1904.
    Johns: The Relation between the Laws of Babylonia and the Laws of the Hebrew People.

    7) Jean Astruc (читай: Жеан Астрік), доктор і професор медицини в Парижу, родив ся 1684 р., а умер 1766.

    8) В книзі під заголовком: Conjectures sur les memoires originaux dont il paroit que Moyse s'est servi pour composer le livre de la Genese, Bruzeles, 1753.
    Інтересне, що Др. Астрік затаїв зразу своє авторство. Мимо се одначе він не вхоронив ся перед пімстою попів.
    Пор. Curtis, S. J., Biblioteca Sacra, січень, 1884.

    9) Славна книга Нельгавзена вийшла третіїм накладом під заголовком: Wellhausen J.: Israelitische Geschichte, 1897

    10) Про усе те читай цінну книгу Люкаса під заголовком: Die Grundbegriffe in den Kosmogonien der alten Voelker, 1893.
    А також: Prof. Jensen: Assyrisch-Babylonisch mythen und epen (шестий том в Шредера: KeilinschriftlicheBibliothek, 1900.)

    11)Цїнне зїставленнє лїтератури й інтересну полєміку в користь старих поглядів найдете в книзі: James orr, D.D.: The problem of the Old Testament consideret with reference to recent Criticism. - London, 1908, p.p. 193-239.

    12) Про Еден, місце біблійного раю, читай: Jastrow: Aspectsof Belief and Practice in Babiloniaand Assyria, 1911.

    13) При читанню сього уступа Приглядайте ся пильно нашій мапі.

    14) Докладно: Quaestiones de primis principiis (Питання про перші початки (ed. J. Kopp, Франкфурт н. М. 1826, стр. 384). Ще докладнїйше: - Березове оповіданнє заховалось посередно через Олександра Полїгістора з Мілєту (жив яких 80 літ перед Христовим Різдвом) і згаданого Дамаскіоса (або Дамасція), що був останнїм учителем неоплятонської фільософії в Атенах аж до закритя Академії цісарем Юстінїяном 529 р.
    Переклад на англійську мову найдете в: Gory, Ancient Fragments, p. 58, i Zimmern, Keilinischriften und das alte Testament, pp. 488. seq.
    Грецький текст найдете перепечатаний в: : L. W. King, The seven Tablets of Creation, London, 1902, T. I. crp. XXXIII, i XLV. (Оповіданнє Олександра Полїгістора наведене Евзебієм в першій книзі його "Хронїкон".)
    Вкінци годить ся справити, що проф. Ястров зідентіфікував атенського Дамаскіоса, що жив у шестому столітю до Христового Різдва, а Нїколаосом з Дамаску, грецьким істориком, що жив у другій половині першого столїтя до Христового Різдва. - Пор: Jastrow, op. cit., cip. 85. -.Належить одначе зазначити, що Нїколаос з Дамаску написав 144 книг Всесьвітної Історії, яку почав іменно історією Вавилонїї і Асирії.

    15) Видав згадану поему в старовавилонській мові і в англійському перекладі славний англійський учений W. King в двох томах під заголовком: The seven Tablets of Creation or the Babylonian and Assyrian legends concerning the creation of the World and of mankind. Vol. I-II. London, 1902. (Luzac's Semitic Text and translation Series, Vol., XII & XIII.)
    
    При писанню своєї розвідки пок. Ів. Франко згаданого знаменитого твору не мав під руками.
    Старша література до 1902 р. зібрана докладно в передмові вгаданого твору Кінґа.

    16) King, op. cit, том І. стр. З-5.

    17) Порівняй:
    Skinner: Genesis, стр. 16, 2.
    DRIVER: Genesis, стр. 28.
    King, The seven Tablets of Creations, стр. XLIV seg. Jastrow, Hebrew and Babilonian traditions, стр. 106-107.

    18) Повисші стрічки не годять ся в подробицях з перекладом гаданого англійського ученого Кінґа, та ми лишаємо їх в оригінальному виді, так як нам Франковий переклад видаєть ся кращим від англійського.
    Пoр.: King, ор. cit, том І., стр. 7 - 11.

    19) Ibid., стр. 21.

    20) Ibid., стр. 31.

    21) Ibid, стр. 37

    22) Ibid., стр. 57.

    23) Ibid., стр. 61-77.

    24) Ibid., рр. 87-89.

    25) Morris Jastrow, Jr., Ph. D.: Hebrew and Babilonian Traditions, New York, 1914, стр. 83-84.

    26) King, ор. Cit. рр. 97-99.

    27) Ibid., стр. 123.

    28) Про сказане повисше гляди: згаданий твір професора Ястрова, стр. 95 і дальше, та A. J. V. XXI, 1917, рр. 571-597, і P. A. Ph. 8., LVI, 1917, pp. 275-280. Jastrow, op. cit., стр. 98-99.

    29) Jastrow, op. cit., p. 130-131.

    ЗО) Про того царя була вже у нас згадка. Він царював, як вже нам відомо, більш як 2000 лїт перед Христовим Різдвом, і память про того великого царя була жива серед старинних Жидів. Сьвідчать про теє самі "сьвяті" жидівські книги, в яких Гаммурабі згадуєть ся під іменем Амрафела, царя Синеярського (Шінар-Вавилон) - Пор. Перша книга Мойсеєва, 14, 1.
    Старинний переказ робить Гаммурабія - Амрафела - сучасником Авраама.

    31) Пор. King, ор. Cit., стр. XCI-XCIII.