УДК 130.122
ББК 87.21
Г 87
Рекомендовано вченою радою Національного гірничого університету
(протокол № 4 від 21. 04. 2010 року).
Рецензенти:
Хмель В.В., д-р філос. наук, професор кафедри філософії і соціології
Національного університету залізничного транспорту;
Пронякин В.І., д-р філос. наук, професор кафедри філософії
Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.
Громов В.Е.
Г 87 Сенс і границі людської духовності: Монографія. -
Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2010.
- 353 с. – Рос. мов.
У книзі досліджуеться проблема, що стала особливо актуальною в умовах розвитку споживацької цивілізації. Мова йде про духовність, розуміння якої характеризується зараз значним розкидом думок чи навіть повною сваволею і необов’язковістю. Пошуки духовних основ життедіяльності людини автор пов’язує з філософським трансценденталізмом і онтологічним розумінням природи свідомості. Свідомість укорінена в бутті як фундаментальний і первінний аспект Абсолютного. Буття живе і розумне, а не безглузда матерія, що нібито випадково породжує життя і розумних істот. Ця онтологічна обставина лежить в основі метафізичної відповідальності духовно орієнтованої людини перед Творцом, природою і самим собою. Людина повинна усвідомити необхідність виходу за межи матеріалістичного світогляду і егоїстичної обумовленості та акцентувати свої смисложиттеві ідеали не на антропоцентричному служинні себе, а на служинні Творцю, тобто на справах, підпорядкованих ідеї гармонійного відношення до навколишнього світу.
Автор стверджує, що духовність є справою вільного внутрішньного розсуду особистості і не може бути тягарем зовнішньного обов’язку. Ясно тільки, що бездуховне, споживацьке суспільство не має перспективи порятунку не тільки на «небесах», але й на екологічно стражденному тілі нашої планети.
Книга може бути корисною для молоді, усім, хто цикавиться духовними питаннями, а також філософам, культурологам, релігієзнавцям.