Розділ перший        
Виникнення й поширення, віровчення та обряди РУНВіри

1.3. "Мага Віра" - Священна книга РУНВірів    

    Багато сил і часу віддав Лев Силенко написанню своєї основної праці — «Мага Віра» («Могутня Віра»). Він виїздив для збирання джерельних матеріалів до книги в Індію, Ірак, Іран, Англію, інші країни.
    Назву книги — «Мага Віра» — рунвірівці ідентифікують з одним із імен засновника джайнізму Вардхмана-махавіра — «великий герой». В своїх спогадах Силенко завжди прагне дещо сакралізувати процес написання цього твору, подати його як здійснюване ним «священне діяння».
   Окремі розділи «Мага Віра» почали друкуватися ще в квітні 1971 р. в часописі «Самобутня Україна». Тиражем в 3 тис. примірників книга вперше вийшла у Торонто у 1979 р. 1428 сторінок тексту «Мага Віри» розбиті на 52 розділи — 52 дні пізнання, які водночас поділені на дрібніші частинки. Цим твір Силенка нагадує дещо структуру «Біблії». Тому не дивно, що силенківці інколи називають «Мага Віру» своєю Біблією.
   В книзі дається описання подій історії України-Руси, від Олега Віщого починаючи й 1775 роком кінчаючи. Події подаються в хронологічній послідовності (рік за роком, по місяцям і дням).
   В «Мага Вірі» подаються основи силенкового віровчення. Її зміст і структура зумовлені підзаголовком «Співвідношення віри, науки, філософії і релігії». Автор книги прагне подати історію України, основних сфер культури її народу в контексті всесвітнього історичного процесу, становлення людської цивілізації взагалі.
   Корені свого вчення Лев Силенко знаходить ще в добі Трипілля, де були започатковані, як він наголошує, «перші вогнища європейської цивілізації». «Мага Віра» стверджує, що «на берегах Священного Дніпра оформився тип Білої Людини, її образ, її мова. Тут самоутвердилася хліборобська Трипільська культура». Саме тут і з'явилися перші розуміння Бога.
   Значимість самобутньо сформованої десь 11 тисяч років тому оригінальної мізинської культури Силенко засвідчує введенням українського літочислення. Нині за рунвірівським календарем 11002 рік.
   На зламі десятитисячоліття українство спіткала історична трагедія, яка призвела до негативного балансу у його відносинах з іншими, зокрема сусідніми, націями, до порушення природного розвитку суспільства наших предків.
   Обстоюючи ідею походження білої раси індо-європейців з кореня, який складало населення Оріяни-Праукраїни, і виводячи першооснови релігійних понять і всі монотеїстичні релігії з вірувань древніх предків українців-оріян і створеної ними філософії «Вед», Силенко водночас наголошує на тому, що основною причиною історичної трагедії українства, яка призвела до негативного балансу у його відносинах з іншими, зокрема сусідніми етносами, до порушення природного розвитку суспільства наших предків було прийняття народом України-Руси насильницьким шляхом нав'язаного йому князем Володимиром візантійського християнства. Останнє підірвало духовні сили українців, знищило високу, світової ваги їхню давню культуру, завдало нищівного удару по українській державності.
   Всі незгоди на історичному шляху українського народу Лев Силенко вбачає в тому, що він втратив свою рідну віру, підпорядкувався чужим релігійним авторитетам. Християнство не об'єднало українців на боротьбу з монголо-татарською навалою, не стало духовним стрижнем протистояння нашого етносу агресивним і ворожим експансіям сусідніх держав, зокрема Московії і Польщі. В наш час, знаходячись в полоні християнства, «українці, як раби-християни, витрачають багато часу, грошей, душевної енергії на суперечки: які догми кращі — грецькі чи римські ? за чиїм возом краще бігти — грецьким чи римським? І ці суперечки їх стомлюють, роз'єднують, роблять людьми другорядними, обтяженими почуттями меншовартості» (Навчання. Пісня. Молитва. — Оріяна, 1987. — С.52).
   На думку Л.Силенка, цей несприятливий для нашого народу розвиток історичного процесу може зупинити лише Українська Духовна Революція, яка призведе до утвердження в Україні Рідної Віри. «Українська Духовна Революція, — пише він в «Мага Вірі», — ознаменовує відхід Українського народу від жертовників чужовір'я (від юдейської секти, тобто від християнізму греко-римської інтерпретації, від комунізму московської імперської інтерпретації). Українська Духовна Революція йде, як сонячне світання, під прапором Рідної Української Національної Віри» (Мага Віра. — С. 925). Для її здійснення українці не повинні орієнтуватися на Європу чи Індію, а лише самі на себе, бо ж там, де є Україна, саме й знаходиться центр Планети. «Нам, українцям, вистачає свого розуму і своєї душі, щоб ми були творцями своїх духовних цінностей, самобутніх і світлих як Сонце». Нам не потрібні ні чужі релігії, ні чужі боги. Крім Дажбога, немає для українців іншого Бога. Навіть Біблія закликала віруючих юдеїв не приймати чужих богів, а виявляти вірність лише своєму. А для євреїв ним є Яхве. Згідно Біблії, лише євреї несуть заслужені покарання від їхнього Бога за будь-які спроби зрадити його, прилучитися до чужих богів.
   Лев Силенко не сприймає аргумент історичної давності християнства в Україні для того, щоб визнати його рідною вірою, говорити про нього як про «нечужу віру». «Скільки б Ви не називали чужу матір рідною, вона від того рідною не стане», — зауважує він. Аргументуючи цю думку Вчителя, газета «Слово Оріїв» пише: «Що є рідного і близького українцям в християнстві? Як і сто чи двісті й більше років тому, так і тепер кожного українця чи українку, що відходять у світ Вічності, попи в церквах чомусь відправляють на «лоно Аврамове». Попи без винятку славлять в церквах Йордан, а не Дніпро, Єрусалим, а не Київ, славлять Сару, Аврама, Якова, Марію і багатьох-багатьох простих для нас, українців, юдєйських «героїв», роблять з них святих і речуть, що тільки від жидів прийде спасіння» (Слово Оріїв. — 2002. — Січень). Дивно, як може все це сприйняти українець за своє рідне!? Силенко вважає, що Першопроходцями Української Духовної Революції можуть бути лише члени заснованого ним Об'єднання Синів і Дочок України — українці за походженням і вірою. Таких українців, згідно його переконання, не було від часів Святослава. Нині вони є. Це — сповідники РУНВіри. Вони вірують в Єдиносущого, Всемогутнього, Всеправедного і Милосердного Господа Дажбога.