Розділ перший        
Виникнення й поширення, віровчення та обряди РУНВіри

1.6. Всі віри є правдивими, Українська також    

    Характерною особливістю вчення РУНВіри є його толерантність. В одному із своїх інтерв'ю Лев Силенко сказав: «Я не проти буддизму, я не проти Ісуса Христа чи Мойсея, чи Саваофа, Аллаха, чи Магомета, я не виступаю проти жодних чужих релігій, доктрин і догм. Я за те, щоб українці мали українське розуміння єдиносущого Господа Бога. Я за те, щоб українці були віруючим по-українському... Це означає, щоб їхня мораль, звичаєвість не була залежна від догм мусульманських, грецьких, латинських, іудейських чи китайських» (Молодь України. — 1994. — 4 серпня).
    Згідно силенкового вчення, всі віри, які навчають людину любити іншу людину, вірити в Бога, є правдивими, хоч і по-своєму. Тому ніхто не повинен їх переслідувати. «Немає віри кращої чи гіршої... Ніяка віра не впала з неба, — вчить Л.Силенко. — У вірі (початковій чи високорозвинутій) закодована вдача та історія духовного розвитку народу. І пророк, який проголошує заповіді Божі, втілює в собі притаманні його народу гени» (Силенко Лев. Станьмо архітекторами свого щастя // Голос України. — 1992. — 27 травня). На питання: ким українець повинен бути? — звучить відповідь: «Українець повинен бути українцем. Так само, як єврей — євреєм, японець — японцем, а індієць — індійцем. Коли житимемо по вірі, то матимемо свій український шлях життя і спасіння. Самонародиться в душі нашій незалежне національне «Я» (Там само).
    В «Мага Вірі» говориться, що ми, українці, повинні бути самими собою, а не безликим населенням без почуття національної гідності: «Маємо бути нацією, а не зденаціоналізованою юрбою». Євреї, щоб бути самими собою, не сприйняли реформовану Ісусом Христом їх же релігію, «відкинули реформування ним віри Мойсеєвої». Вони навіть погодилися на страту його за це. А це тому, що мудрі євреї чітко усвідомили, що коли визнають науку Ісуса Христа, то ніколи не стануть вільним народом.
    Своє покликання рунвіри вбачають не в зневажанні якоїсь із наявних в Україні релігій, а в тому, щоб довести українцям, що вони не є якимсь гіршим, ніж інші, народом. «Філософією рабства» називає Силенко твердження, що без чужої, запозиченої від інших народів віри вони не можуть бути віруючими. «Я вірю, що для Українців розум український є вистачаючим, — пише він. — І склад душі української багатий емоціями, енергією, благородством. Головне — збагнути: щоб МИ були МИ, нам потрібна нова філософія життя. Ми повинні по-новому ставитися до себе й до сусідів» (Святе вчення. Силенкова віра в Дажбога. — С. 236).
    Рунвіри не уникають контактів із представниками інших конфесій, зокрема православними. Так, в своєму листі Патріарху Філарету вони висловили свою підтримку діяльності УПЦ Київського Патріархату, зорієнтованої на оборону незалежності Української Православної Церкви в Україні та розсіянні. «Незалежність Української Православної Церкви від Москви і Константинополя — це не тільки перший крок на шляху до дійсної Духовної незалежності Українського народу. Добре було б, якби представники інших віросповідань в Україні наслідували Вас, — говориться в цьому листі ОСІДУ РУНВіри від 8 листопада 1999 р. за підписом рунтат з США Б. Свириденка та С.Гулака. — До джерел Божої мудрості ведуть різні стежки, то ж головне на цьому шляху не згубити братерську любов одне до одного. Бог там, де є любов!». Зауважимо, що після залишення Л.Силенком «Оріяни» головою Ради Довірених її є рунтато Святослав Гулак, а головою ОСІДУ в США рунтато Боголюб Свириденко.
    Водночас в рунвірівській періодиці піддається гострій критиці імперська позиція Російської Православної Церкви, в теології якої немає місця для канонічної автокефалії Українській Церкві.. «Щоб прийняти рішення про автокефалію, Московський Патріархат повинен відмовитися від: чудесного явлення ікони Державної Божої Матері; пророцтв і передбачень святих та отців церкви про відновлення єдиної Русі та монархії; вчення про єдину державу Русь (включаючи Україну); вчення про монархію і святість царя Миколи II». Але це для РПЦ є неможливим ні сьогодні, ні завтра. А тому «імперський проросійський політичний рух на основі теології РПЦ буде зростати чисельно й організаційно, а УПЦ МП ставатиме все важливішою ланкою в його розгортанні на Україні» (Вісник ОСІД РУНВіри. — 1998. — №1).
    Заявивши про своє шанобливе ставлення до язичництва, неоязичництва, сонцепоклонників, вогнепоклонників, ладославів та інших рідновірів, редактор часопису «Слово Оріїв» рунтато Мирослав Марченко, звернувшись з Відкритим листом до волхвині рідновірів України Галини Лозко, зауважує, що «ми маємо багато спільного, а найсвятіше — це наша Україна... Ми могли б назбирати зачіпок до язичництва значно більше, ніж Ви до РУНВіри, але розум даний нам не на те, щоб ми паплюжили один одного» (Слово Оріїв. — 2001. — Червень).
    У «Мага Вірі» Л.Силенка чітко визначено, що РУНВіра толерантно ставиться до інакшевіруючих, але вона ніколи й нікому не дозволить себе зневажати. Останнім часом в рунвірівській пресі з'являються статті, в яких піддається критиці «череда зарубіжних релігійних місіонерів», яка несе в Україну «чужинецьку ідеологічно — релігійну доктрину». Негатив цього місіонерства рунвіри вбачають в тому, що «вони вносять у наше середовище чужонаціональний дух». «Вириваючи українців з-під впливу нації, родини, — пише часопис «Слово Оріїв», — ці релігії позбавляють українське суспільство його одностайності, спочатку в помислах, а потім — і в діях. Стаючи бранцями релігійної доктрини, ми, зрештою, визнаємо вищість над собою інших націй, а потім здивовано питаємо себе: «Звідкіля серед Українців з'являються такі дебіли, котрі не вірять, що Україна — Богом дана земля українцям для розвитку та продовження українського роду?» (Слово Оріїв. — 2002. — Січень).
    Однією з бід українства, на думку Л. Силенка, є його висока з'юдизованість. Адже Біблія, яку вшановують всі християни України, є священною книгою лише юдеїв, а Бог Саваоф — лише їхнім Богом. Саме тому молитва українців перед цим Богом: «Боже, нам єдність подай» нічого не варта за тієї умови, коли наш народ не має цю єдність виявом своїх високих моральних і культурних основ, молиться до Саваофа, а не до Дажбога.
    Згідно вчення Л.Силенка, християнство не є самодостатньою релігією. В історії воно виконало роль своєрідної служниці іудаїзму, перейнявши від нього основні догмати, Старий Завіт, моральний кодекс Десяти заповідей та ін. «Християнізм жидам найкорисніший тому, — пише автор «Мага Віри», — що він їхню національну релігію (юдаїзм) звеличив, зпопуляризував між народами білої раси і поставив жидів у становище «богом вибраного народу», а всіх християн підпорядкував духові жидівської ментальності. Християнізм витворив у жидів поняття вищості» (Мага Віра.—29:114).
    Згідно силенкового вчення, цілісна духовна суть народу існує лише тоді, коли відсутнє розмежування національного і релігійного. Українською любов'ю треба і можна любити Україну, наголошує Вчитель, а не греко-католицькою чи греко-православною. Чим вища національна свідомість, тим тяжче народ іноземними релігіями роз'єднати, знесилити, протиставити.
    Проте, розглядаючи РУНВіру як єдиновірний шлях українця до самого себе, свого національного Я, Силенко змиряється з тим, що в Україні християнство є і буде, бо ж є і будуть люди, розум і душу яких воно повністю задовольняє. Але це задоволення відбувається своєрідно. Адже українці, як це зауважує Силенко в «Мага Вірі», є християнами тільки за назвою. «За складом же своєї психіки вони були і завжди будуть рідновірами (життєрадісними, розспіваними дітьми Матері-Природи). Українці залюблені в Природу, обожнюють її і до її явищ ставляться як до добродіїв» (Там само. — С. 113).