Розділ перший        
Виникнення й поширення, віровчення та обряди РУНВіри

1.7. Обряди РУНВіри          

    Як і будь-яка інша релігія, РУНВіра має свою обрядово-культову систему, яка розроблена самим Силенком і подається у виданій ним же в 1991 році «Священній Книзі Обрядів (Требник)».
    Насамперед це біля ста молитов на різні події і потреби в житті вірних. Проте, на відміну від молитовної практики більшості релігій, в яких віруючий щось просить у Бога чи богів, рунвісти своїми молитвами не просять, а славлять Дажбога. А це тому, що, згідно вчення РУНВіри, Бог є Милосердним і Всеправедним. Не будучи спокусником, він дав дітям своїм усе, що їм потрібно для достатнього і повноцінного життя, ощасливив їх любов'ю до праці і нікого не карає якимсь пеклом за нібито успадковані гріхи.
    Силенко вчить, що пекла десь під землею немає, як і раю на небі. Життя саме по собі варте того, щоб його любити і не отруювати його чорними хмарами зла й зневаги. Рай і пекло знаходяться в душі людини. Живучи в розкошах чи бідності, людина має рай в душі. Якщо вона є добродійною і милосердною, то в такий спосіб вона сама себе ощасливлює вищими жаданнями. Серед останніх: вірність, точність, цілеспрямованість, відважність, працьовитість, ощадність, тактовність, акуратність, милосердність, співчутливість, діловитість. Пекло в душі має та людина, яка живе за принципами нижчих жадань — обмовство, об'їдання, пияцтво, заздрість, неорганізованість, дратівливість, злодійкуватість, бруд, улесливість, лицемірність, лінивість, байдужість, нетерпимість, сліпе себелюбство, забобонність, ворожбитство, жорстокість, служіння чужій духовності, свавілля, нарікання на долю, погоду й світ.
    Згідно силенкового вчення, застрашена пекельними муками людина втрачає здатність вільно мислити, правильно відчувати дійсність, робиться замкнутою і пригнобленою, навіть здатною на лицемірство. «Людина повинна бути доброю не зі страху перед страшним Богом Саваофом, — зазначається у «Священному Вченні», — а тому, що доброта є властивістю її вдачі, суттю її Віри» (С.222).
    Духовним опікуном в громадах (станицях) РУНВіри є рунтато. Рунтато носить на шиї свядану (від санскритського слова «священнодіяння»). Свядана — це дві довгі полоски (блакитна і золотиста), які на грудях перетинають дві вузькі червоно-чорні стрічки. Червоний колір при цьому символізує вічне життя, а чорний — Землю як джерело життя.
    Виходячи з того, що золота пишнота одягу ієреїв християнських церков віддаляє їх від громади й пригноблює душу віруючих, Силенко наголосив на необхідності скромності в одязі духовних осіб в РУНВірі і впровадив його в такий порядок: рунтато має носити чорний, синій або білий костюм, а під ним — світло-синю або білу сорочку із стоячим комірцем. Комір і рукави сорочки повинні бути узорені вишивкою мізинськими меандрами, що символічно зріднює рунтат із нашими далекими предками. На грудях на ланцюжку в обрамленні проміння Сонця кожний рунтато носить Трисуття. Останнім часом духовними особами в РУНВірі стають і жінки (рунмами), одяг яких за кольоровими відтінками і формою аналогічний одягу рунтат.
    Замість слова «Церква» Лев Силенко впровадив слово «Святиня», яким позначається Дім молитви або ж Сходки вірних РУНВіри. У храмах Дажбожих відсутні ікони чи статуї, бо ж Дажбог є Святим Духом і не має якогось свого образу. «Хіба Святий Дух, Воля, Правда, Любов мають образ, стать?» — запитує Л.Силенко.
    Рунвіри вшановують лише образ Батька Оря і Матері Лель. «Наші Родоначальники — Тато Орь і Мати Лель — започаткували Першу епоху Трипільської хліборобської культури і цивілізації, — пише часопис «Самобутня Україна», — і це було на території України 6500 років тому. Символізуючи це, на образі Мами Лель біля її стіп стоять колоски, а біля Тата Оря стоїть перво-плуг. Орь був першим орачем (Орем). Звідси — оріяни, Оріяна». Відтак Л.Силенко «віднайшов нам рідних Родоначальників і тепер ми не будемо йти на лоно Авраама» (Самобутня Україна. — 1988. — № 263 — 264. — С. 2292.).
    Якщо Батько Орь, згідно розуміння рунвірів, є покровителем господарської діяльності українців, то первородителька Лель є опікункою Роду, покровителькою дітей і матерів. Тому називати рунвістів ідолопоклонниками чи язичниками (неоязичниками), до чого подеколи вдаються послідовники християнських течій або ж неосвічені журналісти, цілком безпідставно.
    Стіни в Святинях мають бути ледь жовтими, що нагадує колір українських пшеничних ланів, а стеля — синьою, що символізує колір неба. В «Требнику» Л.Силенка є застереження від наповнення Святині зайвими речами, різним освітленням тощо. Храм має бути таким, щоб увага віруючих присвячувалася роздумам, душевному спокою і засвоєнню почутих від рунтата слів із «Мага Віри». Емблемою РУНВіри є тризуб (або трисуття) в обрамленні сонячного проміння. Вона є надто давньою, бо ж її мали ще трипільці, що засвідчують чисельні архелогічні знахідки. «В цій емблемі, — говорить Лев Силенко, — втілений заповіт наших предків, який має немеркнучий зміст: розумними правилами (законами) самовдосконалюй духовну і тілесну силу — і переможеш сили темряви й сам ощасливишся добром» (Силенко Лев. Станьмо архітекторами свого щастя // Голос України. —1992. — 27 травня).
    Але парадоксом долі є те, що саме через те, що символом РУНВіри є тризуб, її громади не реєструють, бо ж то є «елемент державної символіки». При цьому нехтується те, що РУНВіра прийняла Трисуття як свій символ до того, як постала незалежна Україна, прийняла тоді, коли в Україні за вшанування тризуба можна було бути ув'зяненим. Так, за цим мотивом не реєстрували в 2000 році громаду РУНВіри в м. Надвірні на Івано-Франківщині.
    Трисуття, як знамено Дажбоже, є обов'язковою належністю Святинь РУНВіри. Воно знаменує Точність, Порядок, Організованість, духовну самодисципліну і Три основи — Яв (матеріальний світ), Нав (духовний світ) і Прав (Правила існування духовного і матеріального світів). В храмах РУНВіри наявні також чаша з дніпровською водою, скринька із трипільською землею, стоять сім колосків і засушені степові квіти (мак, волошки).
    На рунтат покладено функцію здійснення свягоси (священних годин самопізнання), обрядів освячення дитини, вінчання молодих, поховання спочилих. Обов'язковою належністю цих ритуалів є святе письмо «Мага Віра», чаша з водою із Дніпра, скринька із землею, взятою біля Трипілля, мініатюрне (на ланцюжку) знамено Дажбоже, дві свічки у двох підсвічниках, жертовник Духу Предків та ін. Силенко застерігає рунтат від переведення священних годин й обрядодійств в ритуальщину, що «запаморочує мислення віруючого і нічого корисного людині не дає». Під час виконання обрядів рунтато має збагачувати віруючих «наукою рідного Пророка, об'явленою в «Мага Вірі», збуджувати у них почуття зрідненності, взаємопошани, вибачливості та взаємопрощення.
    Лев Силенко неодноразово застерігав у листах із Спрінг Глену про недопустимість порушення кимось встановленої ним практики виконання обрядів. «Ніхто не має права Священну Годину перетворювати в політиканство, дискусійний клуб та у щось інше несумісне з релігією. Треба, щоб кожна людина, яка побувала на Священній Годині, збагатилася знаннями, чуючи читання «Мага Віри», відчула на душі світле натхнення» (Лист із Спрінг Глену за квітень 1995 року).
    РУНВіра має свій поховальний обряд. Під час священної години на Свяорпі читається спеціальна молитва: «Дажбоже мій, заопікуйся душею шановного (називають), який на вічний спочинок відійшов у Царство Духа Предків. Ми обіцяємо робити добродійство в ім'я його і молитимемося, щоб душа його перебувала між безсмертними душами Тата Оря, Матері Лель і всіх праведних чоловіків та жінок, Дажбоже мій».
    Враховуючи своєрідність розуміння рунвірами посмертного буття людини, а також необхідність засвідчити її земну гідність, надмогильники спочилих на кладовищі біля Святині Матері України оформлені багатозначимою символікою. Справа і зліва від напису стоять стрункі колоски, що мають по сім пар зерен. Це символізує Сім Законів праведного життя, яких дотримувався померлий. Зліва вибивають на камені окремо ще три колосочки, один з яких — похилений. Це означає, що спочилий не був блудним сином і відійшов у Царство Духа Предків Рідних. Над надписом вміщено в обрамленні Сонця Трисуття — знамено Дажбоже, що символізує Вічне Життя і Закони Буття. Ще ставлять або зображають на Надмогильнику образ Родоначальниці Роду Людського Матері Лель.