Мага Віра

На головну сторінку   Рекоменд. літ-ра   Першоджерела
         На титульну сторінку      Покажчик      Змiст
 Книги:  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26:1  26:2  26:3  26:4  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  

Мага Віра
Четвертий день.


ЛЮДИНА І БЕЗМЕЖНІСТЬ

    1. ЩЕ МОЛОДИЙ ЇХАТИ В ТАЙГУ. Село Богоявленське. Директор школи Сергій Олександрович гнівно сказав мені в канцелярії: "Бунтуєшся? Забув, що твій батько репресований, в тайзі ліс пиляє. Зрозумій, що аксіома Юкліда не потребує доведень, їй беззастережно вірив Ленін. Ти не віриш!?" Диткер Десятирик, який стояв поруч, додав: "Іди, скажи учителеві, що віриш у аксіому Юкліда! Ще молодий їхати в тайгу".

    2. ЗЕМЛЯ НЕ Є БЕЗМЕЖНА. Вночі я лежав горілиць на скитській могилі в половіючому житі. Самітній. І вбитий горем забув про землю: уява мене обезземлила й понесла на своїх крилах у зоряні простори. Я вів дві паралельні лінії Юкліда в засвіття, вів їх у безмежжя. Земля не є безмежною. Ідуть мої паралельні, минають нашу сонячну систему, минають метагалактику. Космічні тіла тяжкі, і тому вони вижолоблюють простір, завихорюють безмежжя, щоб не розрідитися, не розпорошитися.

    3. ДВІ ПАРАЛЕЛЬНІ ЛІНІЇ Й БЕЗМЕЖЖЯ. Людина не може дві паралельні лінії провести в безмежжя навіть при допомозі найбуйнішої уяви тому, що її уява обмежена. Мозок - це клубок, уява - нитка. Нитка обмежена клубком. Не може обмежене народити безмежне. Паралельні лінії створені недосконалою людською уявою не можуть бути досконало паралельні. Недосконале не може бути творцем Досконалости (Абсолюту).

    4. "АБСОЛЮТНА ІДЕЯ". "АБСОЛЮТНИЙ ДУХ". У філософії Ґеґеля є багато абсолютного, тобто, безумовного. В нього існує "абсолютна ідея", "абсолютний дух". Він впевнено твердить, що "абсолютний дух" мешкає поза сферою людського розуму. Я вважаю, що поза людиною не має людини: і тому твердження, що "ідея вища за розум", що "дух мешкає поза сферою розуму", - це поняття, які встійнила людина і дала їм ті ознаки, які вона сама має, або яких вона не має, але хотіла б їх мати, або їх інтуїтивно чи уявно пізнати.

    5. ОРГАНИ ЧУТТЯ: ХТО ЇХНІЙ СТИМУЛЯТОР? Зір, слух, нюх, смак, біль, почуття холоду, голоду, спеки, самітности, спраги, рівноваги та інші почуття, якими людина володіє вміло або невміло, невистарчаючі. Є ще інші "органи" чуттів, є чуття чуттів? Вони стимулюють і ошляхетнюють дії зору, слуху, смаку, нюху, їх треба всесторонньо дослідити, вони є, дарма, що про їх людина не знає, або ще дуже мало знає. Їх пізнати і вивчити, значить пізна- [48] ти таїни, які творять суть людського "я". Людина тільки починає пізнавати себе.

    6. НІЧОГО НЕ МАЄ ШВИДШОГО. Людина там, де мисль. Мисль Нютона, Анштайна та інших ствердила, що... світло має швидкість триста тисяч кілометрів на секунду, і воно не може бути ні повільніше, ні швидше, і швидше від світла (в порожнечі) при жадних умовах рухатися не можна. Коли так, то тоді світло - це Абсолют? Це Абсолют, що не усвідомлює своєї абсолютности. Є в людині щось вище як світло, є щось вище як несвідомий Абсолют?

    7. АБСОЛЮТ ЗАМКНУТИЙ. Людина хоче бути півлюдиною, надлюдиною, героєм (півбогом) чи просто людиною? Просто людиною бути найтяжче тому, що інші мають протилежні хотіння. Людині мало бути людиною? Вона хоче покоряти невідоме, вона хоче бути не тільки земною, а й зоряною - її манять зоряні простори? А коли так, то треба вже тепер проголосити вчення Юкліда й Анштайна відсталими, стримуючими. Є щось швидше як світло? Видиме воно чи ні? Коли світло - видимий чемпіон швидкости, то тоді Абсолют замкнутий, а коли так, то тоді його немає? Чому він замкнутий? Тому, що він не може бути швидшим, як він є, він обмежений (поневолений) своєю обмеженістю, він не може вийти поза свої межі.

    8. НЕ БУЛО ВЖЕ ТОДІ СІЧІ ЗАПОРІЗЬКОЇ. Людина зосереджує в собі сили більші за ті, якими вона розпоряджається, переборюючи найбільші життєві перешкоди. І людина, вмираючи, не віддає всіх сил для життя чи смерти, вона частину їх бере з собою в інший світ і там вона стає дією (енергією). В людині притаєне минуле, сучасне й майбутнє, їй належить світ, вона найсвідоміший і найдобірніший згусток світу. Я хочу перед тим, як пустити свої мислі в простори нових світорозумінь і світовідчувань, згадати моїх одержимих земляків. В родині козака, який був славним запорізьким гармашем, Дмитра Засядька в 1778 році народився син Олександер. Не було вже тоді Січі Запорізької і він був забраний до москвинської армії, де став офіцером. "

    9. "ЗАМИСЛИВ СПАЛИТИ ГУБЕРНІЮ". Не злюбивши бездушної муштри, Олександер Засядько вернувся на свій хутір на рідну Полтавщину. Появилася в нього думка створити таку ракету (італійське слово "ракета" означає "трубка"), яка б летіла в повітрі, штовхана газами, які з неї вилітають. І хоч ближчі звали його "неуком залюбленим у мрію", він мріяв, креслив і плянував. І, сперечаючись з родиною, продав хутір і збудував кузню, накупив пороху, різних залізних матеріялів. За два роки, переборюючи глузування "всезнаючих", він створив дивовижні апарати, які літали над полтавськими луками, описуючи вогняні дуги і спалюючи купи бур'яну. Попи і жандарми, переслідуючи Олександра, рекли: "Засядько замислив спалити губернію". [49]

    10. ХТО БУВ ПЕРШИМ ТВОРЦЕМ РАКЕТИ? На хутір на Полтавщину в пишних берлинах приїхали генерали з Петербургу до Засядька. Оглянувши його "чудо-труби", вони дали наказ, щоб винахід Засядька Олександра "прийняти на озброєння армії". І так уперше в історії полетіли Засядькові бойові ракети на турецьку фортецю Варна 16 вересня 1828 року. Турецькі історики твердять, що був жах: вогненні струмени повисли над неприступними вежами Варни, осліпили турків, заіскрилися вогняними стовпами. Оборонці Варни затуляли вуха, не витримуючи жахаючого свисту нової зброї і страшних вибухів. І тоді турецька армія підняла білі полотнища. Несподівано для політиків Західнього Світу, Московитія здобула перемогу. Московитія увінчала груди Засядькові хрестами, діямантними зірками, синіми стрічками, орденами, вона дала йому генеральські еполети, він став головнокомандуючим ракетними частинами армії Московитії, яка жорстоко поневолювала Україну, він батько - першотворець ракетної зброї.

    11. "ПРОЕКТ ПОВІТРОПЛАВНОГО ПРИЛАДУ". Микола Кибальчич, українець, в 1853 році народжений у родині Івана Кибальчича в місті Короп. Він захоплений винаходами Олександра Засядька. Він зазначує, що людина може на ракетах літати в далекі світи. Він ненавидить московського царя (Олександра Другого), особисто готує бомбу, щоб організувати замах на деспота, який поневолює його народ. Замах здійснений. Микола Кибальчич у Петербурзі в камері смертника пише геніяльну працю "Проект повітроплавного приладу", (проект космічного корабля). Москвинські жандарми в 1881 році відібрали в нього життя.

    12. "ЗАВОЮВАННЯ МІЖПЛЯНЕТНИХ ПРОСТОРІВ". Юрій В. Кондратюк (українець, 1900-1942) створює, маючи вісті про діяльність Олександра Засядька і Миколи Кибальчича, першотеорію реактивного руху. Він, як зазначує вірна Москві "Українська радянська енцикльопедія", "один з перших творцв дослідникв ракетної техніки", він "творець схем ракетних міжплянетних подорожей", він "запропонував створити станцію супутник місяця", він автор книги "Завоювання міжплянетних просторів ".

    13. ГОЛОС ЗАГУБЛЕНОГО В ПУСТИНІ. Геніяльні сини Оріяни (України), рясно вспадкувавши велич родичів (предків - зачинателів історії культури і цивілізації Індо-Европейської раси) сумеріян-гіттітів-скитів-русів, перші повели сміло розум людства в космічні мандри. Жандарми царя москвинського арештували їхній труд, їхні мрії, їхні хвилювання, їхні творіння в 1917 році були передані москвинові Константинові Ціолковському (1857-1935) і москвин став проголошений "основоположником теорій міжплянетних сполучень". У Західньому світі по-вченому занотовано, що геніяльний Микола Кибальчич "рашен" [50] ("Енцикльопедія Британіка", том 19, стор. 406), щоб у молодому українському поколінні по-вченому творився комплекс приголомшуючої меншевартости, мовляв, між мудрими українців немає. І так довго розум і душа українські будуть працювати в користь вторжників-москвинів, як довго не буде Української Держави, наші протести на Заході, що він не "рашен", а "юкреініен", - це безпорадний голос загубленого в пустині...

    14. КОНСТРУКТОР ПЕРШОГО КОСМІЧНОГО КОРАБЛЯ. ЗО грудня в 1906 році в родині козака Павла Короліва народився син Сергій. Марія Миколаївна (мати Сергієва) після поховання свого сина, сказала: "Наші предки - українські козаки, і син мій успадкував від них, як видно, вміння, дерзновенність, волю, ту волю, яка допомогла йому сягнути омріяної мети. Мій син завжди зберігав любов до України" ("Україна", журнал, квітень, 71 рік, Київ). Відзначаючи день "советської космонавтики", "Україна" пише, що "Сергій Королів - творець космічних кораблів". На будинку (в Житомирі), в якому він народився, прибита металева таблиця, на ній написано, що "Сергій Королів - конструктор в галузі ракетної техніки і космічних досліджень", він - конструктор першого космічного корабля.

    15. "ПОЛІТ РАКЕТИ НА МІСЯЦЬ, АБО - СМЕРТЬ". Жахлива правда - не великий, але жорстокий розум, бачимо, володіє великим, але мирним розумом українця. Заводи "СССР" (імперії Москвинської) виготовляли деталі для ракет такі, які були накреслені Сергієм Королівим. У Києві (між науковцями) відкрито мовилося, що Микита Хрущов, перед тим, як плянувати свою подорож до Америки, дав наказ Сергію Короліву: "Політ ракети на місяць, або - смерть". Сергій Королів, працюючи у лябораторіях від шести годин ранку до першої ночі, наказ деспота виконав і помер від серцевого нападу. Так, це він "Микола Кибальчич накреслив праобраз космічного корабля, що його вперше послав у космос земляк Кибальчича Сергій Королів" ("Україна", 18 квітня, 1971 рік).

    16. ЧИ ЗЕМНА ЛЮДИНА ЗАЛИШИТЬСЯ ЗЕМНОЮ? Я твій син, моя Оріяно (Україно) обурений, що плоди великого розуму твого несуть славу й могутність тому народові, який тебе так безоглядно, так жорстоко поневолює. Рвучи кайдани неволі, поведу я Тебе, Людино Українська, моя Ти душе сторозтерзана, у світи нові і несказанні, звеличу Тебе. І в дорозі ділитиму з Тобою сухар і шклянку води, Твої смутки і радощі, не кепкуй з крил мислення мого, хай вони летять! Я думаю: якщо небесне тіло залишиться небесним, прийнявши на своє подвір'я людину Землі, то чи людина залишиться земною? Уявляю: людина на космічних кораблях покинула орбіту Землі, і поселилася на іншій плянеті.

    17. НЕЗЕМНЕ В ЗЕМНІЙ ЛЮДИНІ. Інша плянета - інші обставини. Людині треба або перестати бути людиною (очевидно в [51] земному розумінні), або придбати нові чуття - стати більш, ніж земною людиною. Чи може людина лишитися людиною, маючи в собі щось більше, як людське? Їй стануть властиві чуття космічности. І спочатку вони будуть мало розвинені, і вони або знищать людину, або вдосконалять її, спрямують її розвиток духовний і тілесний в іншому (в неземному, досі нам незнаному) напрямку.

    18. ВІДБУДЕТЬСЯ ПЕРЕБУДОВА НЕВРОНА. В космосі придбані інстинкти передаватимуться від покоління до покоління. Вони вплинуть на будову тіла людського, вони змінять архітектоніку мозку. І що ж тоді буде? Ставлячи таке питання, відповідаю: виникнуть тоді не тільки нові способи мислення, а й нові шляхи появлення мислі, мисль буде будуватися з якіснішого і многограннішого матеріялу. Складніші шляхи появлення мислі створять людину розумово потужнішою, її "я" їй буде краще зрозуміле. І що ж тоді буде? Тоді може відбутися (таке моє передчуття) не тільки зміна, а й досі не передбачена перебудова неврона. Схоче неврон перебудуватися, стати досконалішим явищем космосу?

    19. ЕНЕРГІЯ ЗБУДЖЕННЯ І ГАЛЬМУВАННЯ. Неврони, що не тільки розташовані в центральній нервовій системі, а й творять її суть, мають різні призначення, різні властивості і поводження. І коли усталено, що від їх залежить темперамент людини, сила її збудження, гальмування, витривання, то значить треба вірити, що їхнє вдосконалення принесе вдосконалення людини. Людина збагатиться довершеннішою енергією збудження і гальмування, її витривалість буде подвоєна, її відчуття світу буде віщуючіше.

    20. ПОЯВИТЬСЯ ВІДЧУЖЕННЯ ДО ЗЕМЛІ. Комбінації нових вражінь і нових хвилювань вимагатимуть від людини, яка лишила Землю і стала мешканцем іншої плянети, занедбання того чи іншого створеного на Землі органу чуття і придбання нового, необхідного для освоєння космосу. І тоді появиться в людині відчуження до Землі чи туга за Нею - можливо, що й туга, бо людина, сама ще добре не знаючи цього, вкомпонована у всі коди Землі і Зоряного Світу. Зміст життя матиме іншу форму, іншу гармонію і мисль матиме інший ритм. І коли б така людина знову вернулася на Землю, вона б була не придатною для життя на ній, вона б була чужою в сфері її магнітного поля, вона б мала навколо серця неземний німб. Зазначую, що я цими твердженнями не проголошую нової "аксіоми", я тільки керуючись інтуїцією, шуканнями майбутніх шляхів людства, поширюю обрій людської уяви, людських хотінь і світовідчувань. І одні можуть на мої твердження дивитися як на мандри Гулівера, інші - як на ґрунтовні передбачення.

    21. СОНЯШНИК - КВІТКА ДАЖБОЖА. На поверхні сонця, у світі сусідніх і далеких галактик постійно відбуваються зміни. І їх (як я вже зазначував у "Світ і його таїни") відчуває кожна клітина [52] тіла нашого, в кожній клітині тіла нашого, як у досконалій лябораторії, укомпонована суть світу, і все це ми відчуваємо несвідомо так, як несвідомо соняшник стрічає схід сонця і потім повертає свою квітучу золоту голову за рухом сонця, щоб з ним вечером попрощатися.

    22. ПОТРІБНО ЧОТИРИ СВІТЛОВІ РОКИ. Оглянемо інший хід обставин. В'явімо, що людина живе на іншій плянеті й підтримує постійний зв'язок зі своїм матірним світом - зі Землею. Підтримання зв'язку ускладнене. Щоб штучний супутник Землі міг рухатися, йому потрібна швидкість - вісім кілометрів на секунду. Ця велика швидкість замала, щоб господарювати в космосі, очевидно, маючи в космічних кораблях штучний грунт, на якому ростуть чудоовочі. Щоб увійти в орбіту зірки, яка від Землі найближче віддалена, потрібно чотири роки і то тільки при тій умові, що космічний корабель летітиме зі швидкістю триста тисяч кілометрів на секунду. Припущення це казкове, але погодьмося, що людина вміє казку перетворювати в дійсність. Може появитися корабель понадсвітлової швидкости? Сьогодні вчені твердять, що навіть швидкости світлової досягнути не можна.

    23. ЧИ БУДЕ ВІЙНА ЗА АТМОСФЕРУ В КОСМОСІ ? Людина знаходить плянету, яка кружляє навколо зорі і бачить, що нововідкрита плянета густо заселена людьми. Умови, в яких новоплянетні люди родяться і живуть, не придатні для людини Землі. Що робити? На нововідкритій плянеті можна змінити атмосферу, наблизивши її до Земної, але така зміна принесе гибель "автохтонам". Чи буде війна за атмосферу в космосі, чи новоплянетні люди не спричинять вибух Землі нашої, щоб жити спокійно? Образ людини Зоряної плянети не подібний на образ людини Земної плянети. А головне те, що склад і поводження клітин білка інший.

    24. НОВІ ВЛАСТИВОСТІ ЛЮДИНИ. Потрібно, щоб земна людина в неземних умовах народила нові покоління. Нові покоління після довгої боротьби з оточенням, пристосуються до життя на новій плянеті. Вони, наприклад, набудуть (придбають) властивість у тілі скупчувати необхідну кількість теплоенергії, що приходить від сонця їхньої соняшної системи і потім користуватися цим теплом для обігрівання тіла при надзвичайно різких коливаннях температури.

    25. ЛЮДИНА ДВОХ СОНЯШНИХ СИСТЕМ. Людина чарівна і безмежна невгамовністю своїх хотінь. Вона хоче долати межі. Коли б не було меж, не було б людських хотінь. Нові космічні покоління народжені на нововідкритій плянеті (за декілька тисячоліть) утратять мову людей Землі тому, що вона стане непридатньою. Вони створять нову мову, нову метрику звукосполучень і понять. Вони збагачені інстинктами двоплянетних людей, в їхньому тілі втілені властивості двох соняшних систем. Вони мають подвійну спрагу вирушати в нові мандри, [53] щоб відкрити і за собою закріпити нові плянети. Нова (вже не земна, хоч її предки і мали суто земне походження) людина залишає нашу галактику і вторгається у світ інших галактик. І тоді вона потрапляє на непереможну перешкоду.

    26. ЛЮДИНА ЖИТИМЕ ТИСЯЧУ ЛІТ. Життя людини закоротке, щоб вона могла на космічних кораблях, які мають світлову швидкість, відвідати чужу галактику і повернутися в рідну. І тоді в космічної людини появиться бунт проти себе, бунт проти сутности, яка її творить людиною, бунт проти межі, яка відділяє Буття від Небуття. І людина знову вернеться сама до себе. Вона почне сама в собі шукати відповіді на питання нових основ життя. Вона докладно пізнавши таїни сполуки і розвитку живої клітини, продовжить своє життя на тисячу літ.

    27. П'ЯТЬ ТИСЯЧ ЛІТ В ДОРОЗІ. Людина заморозить сама себе в розквіті життя в космічному кораблі і летітиме (летітиме заморожена свідомість) п'ять тисяч літ зі швидкістю триста тисяч кілометрів на секунду, щоб потім самовключилися машини, які б її розморозили і дали їй можливість осісти на плянеті нової соняшної системи. І розморожена людина приклавши до серця апарат величиною копійки, пошле в рідну соняшну систему вість, що її серце має нормальний пульс, що катастрофу галактики вдалося пережити щасливо. І її почують. Галактика має мільярд, сто мільярдів плянет. І одна галактика твориться, інша вибухає. Вибухають мільярди плянет, і очевидно, гинуть тоді там людства нам не знані. Як ти, земна людино, почуватимешся, потрапивши в катастрофу галактики?

    28. ЛЮДИНО, ЖИВИ ДОВГО! Дажбоже мій, як хороше, що я Твій вільний внук і Ти окрилюєш мою уяву, ведеш мої мислі в незвідані засвіття, як хороше, що я, линучи на кораблях мислі невгамовної, тримаю в руці синю волошку, яка виросла в житах Оріяни (України), а в очах моїх небо євшанове, а в серці любов - щира і полум'яна любов до людей хороших душевних якостей, вільного і правильного мислення, благородних навиків. Людино, живи довго! Коли окремі тварини живуть сотні літ, коли окремі дерева (індійська смоківниця) живе десять тисяч літ, то чому не можеш жити ти, Людино?!

    29. ЧИМ МОЖНА ПОКОРИТИ БЕЗМЕЖНІСТЬ. В основі живої клітини лежить білок: всі істоти, що мають червону кров, властивостями живої клітини споріднені. Справді, є можливість, щоб людина жила довго. Продовження віку космічної людини ще не розв'яже перешкод під час її дальшого освоєння космосу - космос безмежний, він ніде не починається і ніде не кінчається. Тільки безмежністю можна покорити безмежність. Чи в основі безмежності панує щось вище, як свідомість, щось менше, як несвідомість? [54]

    30. ПОЗА СВІТОМ ПЕРЕКОНАНЬ І ПЕРЕДБАЧЕНЬ. Людина, живучи тисячу літ, перетворить свій мозок не тільки у джерело надпотужнього космічного мислення, а й розвине неврони (маю на увазі розгалуження дентритів і аксонів) у тому напрямку, що вони виділятимуть щось складніше, як хвилі, і цей поки що невловимий "потік" матиме надсвітлову швидкість. Чому? Бо в людині вкодована таїна безмежжя, таїна вічного світового "Я".

    31. ЧИ ПОСТАНЕ ПОНАДСВІТЛОВА ШВИДКІСТЬ? Тому, що джерело, яке родить світлову швидкість має сталі властивості і не осмислює свого діяння, воно себе не вдосконалює. А неврони? Неврони (осмислене джерело невронних понадхвиль) збагачені властивостями безмежного розвитку, вони самі свій світ поглиблюють. Телепатія ? Швидкість невронних понадхвиль людина може розвивати до безмежности. І ці хвилі будуть людиною "запряжені", вона навчиться акумулювати свої титанічні (яке ж це слово земне) можливості. Людина невронними хвилями (підсиленими ще не винайденими машинами) почне керувати космічними кораблями і розвиватиме їхню понадсвітлову швидкість. З дії постала дія.

    32. НЕПОРОЧНА ДОНЬКА ЗОРЯНИХ СВІТІВ. Я вважаю, що на тому місці, де тепер перебуває наша Земна плянета, десятки мільярдів літ тому був космічний клубок вібраційної Дії, ім'я їй хай буде Воля. Воля, ім'я їй хай буде Наддух і Надматерія. (Грецьке слово "енергія" означає "дія"). З енергії (з квантів проміння космічного) постав атомний пил, із вібраційно-вихруватого пилу, який, творячи спіраль конусну, сам у себе втягувався, згущувався, стискався, створилася могутня зоря. Після мільярдів літ горіння, вона почала холонути, і сьогодні в глибинах її "душі" киплять метали і діяманти, а на її корі осяяній сонцем, цвітуть сади, пливуть ріки, хвилюються моря і живе горде Людство. Земна плянета - непорочна донька Зоряних Світів.

    33. СОНЦЕ ВСЮДИСУЩЕ. Одну двохмільярдну частину тепла сонячного отримує наша Земна плянета, і вона, маючи це соняшне щастя, стала садом життя буйного, натхненного і розумного. Сонце, посилаючи на Землю проміння свої, творить життя, сонце всюдисуще - воно у квітучому різнотрав'ї, воно в піснях солов'їних, воно в нашій крові, у клітинах нашого мозку, воно в усьому, що дихає, що має зерно життя.

    34. О ДАЖБОЖЕ МІЙ! У безмежних зоряних просторах, як непомітна піщинка на березі моря, загубилася наша прекрасна Земна Плянета. В її чарівній колисці виколисується таїна майбутнього, а може Вона знесилена непередбачливим умом дітей своїх, вибухне, знову стане палаючою зорею?
І тоді в космічне горіння перетвориться дихання сучасного Людства. О Дажбоже мій, падіння і вознесіння внуків Твоїх відбувається на Твоїх невидимих безтілес- [55] них долонях! Я зачарований і натхненний таїнами Твоїми, купаний я диханням Твоїм, ласканий я волею Твоєю, проголошую нове розуміння світотворення і світовідчування. Я ніколи не побачу Тебе, ніколи не дійду до таїн Твого безмежжя, до вічности Твоєї вічности, але прагнення іти до Тебе, Дажбоже мій, моя священна одержимість, моя священна віра, і я з нею ділюся, і я з нею тішуся і могутнію з моїми побратимами і посестрами об'єднаними в Об'єднанні Синів і Дочок України.

    35. МИ ПО-НОВОМУ ОСМИСЛЮЄМО МИНУЛЕ. На світі не має непомильних людей тому, що милостива мати-прирора їх родить не у формі зерна, а квітів - і квітує Людство у садах Життя, квітнуть мільярди квіток, і кожна з них має в собі щось своє, щось неповторне, і кожна вона свідомо чи несвідомо вдосконалюється тільки тому, що має щастя у помилках шукати нових і нових шляхів розвитку. Ми, внуки Дажбожі, тисячу літ тому здійснили помилку, ми виступили проти милостивої матері-природи, проти природної суті "Я" людського, ми зреклися рідної духовости, яка була довершенністю нашого буття, яка була найвластивішою для нашого тіла, для нашого підсоння, для нашого темпераменту, для наших чуттів і нашого магнетного поля. Ми помилилися. І ми сьогодні не тільки помилку свою виправляємо, а й по-новому осмислюємо все минуле й сучасне, щоб відважніше, щоб кмітливіше відчинити двері Майбутнього! [56]

    На головну сторінку   Рекоменд. літ-ра   Першоджерела
     На титульну сторінку      Покажчик       Зміст
 Книги:  1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26:1  26:2  26:3  26:4  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52