Мага Віра
Шостий день.
СОВІСТЬ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ, 1.
"Ідіть відважно і переможньо,
Ви - богатирі! Дажбог охороняє і любить Вас! Хоробрість - зброя Ваша, і тому Ви завжди лишитеся неушкоджені". "Рик Веди", переклад Л. Силенка.
1. Де родилися і якими шляхами ходили перші цивілізовані люди плянети Земля? І якою мовою вони говорили? Чи є можливість сьогодні взяти у руки словник їхньої мови, мови, яка є матір'ю мов народів Европи, Індії, і яка стоїть в основі релігійної термінології зороастріянізму, буддизму, юдаїзму, християнізму, магаметанізму?
2. Що тепер говорить археологія про перших цивілізованих людей? Історик Волф Шнайдер у книзі "Вавилон є всюди", виданій в 1960 році, пише, що "сумеріяни - перші цивілізовані люди на землі, вони створили культуру міського життя, письмо, торговельні відносини, і цим завоювали світ". Завойовники світу (вірніше - будителі розуму й душі світу людського), світ завоювавши, перестали жити земним життям? На пам'ять вони лишили людству таємничі руїни міст своїх на долинах Тигру і Евфрату. Лишили вони свої чарівні бібліотеки, святині. Лишили вони свої могили, які я сьогодні під пекучим сонцем Евфрату оглядаю з священним трепетом у душі.
3. Славний сумеролог Самуел Нояг Крамер - талановитий жид, народжений в Україні. Він юнаком виїхав на Захід, маючи прізвище Крамар. Його книги перекладені майже на всі відомі мови світу. Самуел Крамер у передмовах своїх славних книг зазначає, що головна мета його праці, як сумеролога - зарепрезентувати перед світом "найґраційнішу і найвеличнішу цивілізацію людства, яка зветься сумеріянською".
4. У книзі "Із Таблиць Сумерії" Самуел Крамер звеличує свою копітку працю такими розділами - Виховання - Перші школи. Шкільні дні. Міжнародні справи - Перша війна нервів.
Уряд - Перший двопалатний конгрес. Громадська війна в Сумерії - Перший історик. Соціяльна реформа - Перша справа податкового зменшення. Збірник законів - "Перший Мойсей". Правосуддя - Перша законна передумова. Медицина - Перше лікознавство. Аграрна культура - Перші проби трипільської сівозміни. Філософія - Перше світознавство. Етика - Перші ідеали моралі. Страждання і Підкорення - перша "праця". Мудрість - Перші прислів'я і притчі. Логіка - Перші літературні дебати.
Рай - Перша біблійна паралельність. Потоп - Перший "Ной". Перше оповідання про [77] "воскресіння". Вбивство дракона - Перший "святий Георгій". Повість Гельґамеша - Перша справа літературного "запозичення". Епічна література - Перша людська героїчна епоха. Королівське весілля - Перша "любовна пісня". Перший бібліотекарський каталог. Світовий мир і гармонійність - Перша людська золота епоха.
5. Історики однозгідно стверджують, що сумеріяни - перші люди організованого життя, першонатхненники, перші архітектори синтетично-аналітичного мислення, перші творці краси душі людської. Сьогодні не має на світі такої культурної людини, яка б з почуттям захоплення не говорила про чарівних людей (сумеріян).
6. "Сумеріяни - перші цивілізовані люди на землі" прийшли на родючі долини Тигру і Евфрату 5300 років тому. Вони були організованими і працьовитими людьми. Вони перетворили Межиріччя (Месопотамію) в Еден (в рай на землі, про який пишуть автори "П'ятикнижжя Мойсея" - натхненні рабини Езикіел і Ездра). "Ріка виходить з Едену на поливання саду... А четверта ріка, це Евфрат" (І кн. Мойсея, гл. 2. 8-14). Сумеріяни для поливання садів на побережжі Евфрату і Тигру мали іригаційні канали.
7. Слово "еден" (назва юдейського і християнського раю) бібліологи вважали аккадським. Доктор Ведель у "Сумеро-Арійському словнику" довів, що слово "едін" (еден) в санскриті і в сумеріян означає "діл" (долина). Вважаю, що семіти (аккади) слово "едін" позичили в сумеріян. Від аккадів "едін" перейшло до юдеїв - "і посадив Бог сад в Едені, на сході та й посадив там чоловіка, що створив" (І кн. Мойсея, гл. 2, вірш 8).
8. Справді, сумеріянське слово "едін", яке сумерологи тепер прочитали і встійнили, що воно означає "діл" (долина), в "Біблії" репрезентує те місце, де юдейський творець світу Єгова створив Адама і Єву. Ненауковцям дозволено слово "едін" (еден) пояснювати, керуючись "релігійними переконаннями". У "Святій Біблії", виданій у Клівленді (США) Великим Світлом Масонерії, слово "еден" значить "приємність". В українців, які прийняли віру від греків, слово "еден" означає "рай", створений Єговою. "
9. Історик Константин Ірвін у книзі "Справедливі Боги і Кам'яні Лиця" пише: "Тим часом ідемо назад до днів стародавньої Сумерії в нижню Евфратську долину, де жили не семіти, а сумеріяни, цивілізація яких у ті часи була позаконкуренційна, сумеріяни в цьому можуть домінувати із найбільш старинним Єгиптом. Сумеріянська культура можливо найстаріша на землі, вона дивно чудова! Вона багата, рясна культура, вона викликала силу досі неперевершену в історії людства та семіти прийшли і заволоділи цією країною і цією культурою".
Сумеріяни - мирні хлібороби, творці музики і пісень, людської лагідности і правдомовности, Се- [78] міти (аккади - Північна Месопотамія, халдеї - Південна Месопотамія, ґутті - узгір'я Заґрос) - кочовики, мисливці, пастухи кіз і овець.
10. У школах Азії, Европи, Америки та інших частинах Землі молоді покоління вчать, що сумеріяни були першими у світі астрономами, математиками, філософами, законодавцями, інженерами, агрономами, лікарями, мистцями, ювелірами, творцями доцільних культових обрядів, законів моралі і натхненних понять про Бога.
Сумеріяни перші поділили рік на 12 місяців, добу - на 24 години, коло - на 360 градусів. Вони перші відкрили закономірність соняшного і місячного затемнення. Вони започаткували основу рахунків і ваги. Вони поділили рік на 354 дні.
11. Аккади, Халдеї, Ґутті і Негри, які жили над берегами Тигру і Евфрату спостерегли, що прибулі з півночі люди (сумеріяни) світлоокі, білошкірі, незрозумілі мовою, їхнє військо їде на конях і возах, їхні коні (жителі степів Північного Чорномор'я) не можуть витримати евфратської спеки і гинуть.
Доктор Роберт Ґельман Боне у книзі "Стародавня Історія", виданій в 1961 році, в розділі "Месопотамські міста і держави" твердить, що "Сумеріяни в Месопотамію прибули з півночі". Сумеріяни не могли в Месопотамію прибути з якогось острова, з боліт, з лісів Фінляндії, з Альп, з гарячих долин Ґанґесу. Чому? Тому, що вони були дітьми родючого чорнозему, на якому жили табуни диких коней і де міг котитися віз, де росли дикі коноплі, різні зернові трави, які вони (сумеріяни і їхні предки) вміли вирощувати.
12. Сер Персі Сікес у четвертому виданні "Історії Персії" (виданому в Лондоні) зазначує, що сумеріяни прибули на межиріччя Тигру і Евфрату "з побережжя Каспію". Вони сюди прибули на конях і возах.
Підтримуючи Р. В. Гатчісона ("Праісторичний Крит". Кембриджський університет, 1962 рік), пише ерхеолог О. Р. Гюрні у книзі "Гіттіти" виданій в 1964 році в Оксфорді, що "Сумеріяни володіли двома типами возів, один з двома, а другий - з чотирма колесами. Колеса були міцні, вози були тяжкі"
Археологи Ґ. Кларк і С. Піґґот у книзі "Праісторичні Суспільсттва", виданій в Лондоні 1965 р., пишуть, що "Вози та колесниці відомі в протолітературі і в ранніх селищах Сумеріян, та відомі були вози вже в третьому тисячолітті до нашої ери в Україні".
13. Вози двоколісні і чотириколісні вперше були побудовані там, де вперше були присвоєні коні. Десять літ я голосив вість, що вперше були присвоєні коні в степах Оріяни (України). Я голосив це в ім'я совісти історичної науки, а не расових, національних чи релігійних (часами засліплених) почувань гордости чи винятковости.
Сьогодні в мене на столі лежать часописи "Ню Йорк Тайме" (за 19 січня 73 року) і "Монтреаль [79] Стар" (за 6 лютого 73 року). На сторінках цих часописів поміщена мапа Евразії і стаття Вальтера Суллівана.
Вальтер Сулліван повідомляє, що "коні вперше були присвоєні в степах України понад 4350 років перед Христом". Таке наукове відкриття здійснили на основі найновіших археологічних даних доктор Райнер Берґер і Райнер Проч (Каліфорнійський університет, Лос Анжелос). На мапі згадані часописи подали села України: Усатове, Дереївка, Євмінка. Археологічні експедиції в розкопках біля цих сел знайшли кості коней, упряж, знайшли колеса.
14. Сумеріяни і їхні одноплеменники (гіттіти, гиксоси), прибувши з півночі на південь (на Близький схід), дотримувалися своїх предківських обрядів життя, їхні могили тепер знайдені в Сумерії, Сирії, Турції, Палестині, їхні могили, як книги, розповідають історикам - хто були ті, що в тих могилах лежать.
Наприклад, археолог Ізраеля Еммануел Анаті у книзі "Палестина перед жидами" пише, що "Поховання мертвих з кіньми і возами, почитання і поминання їх, і репрезентація їх - типічно Індо-Европейський звичай і гиксоси також цей звичай мали на території Палестини, Сирії та інших землях Малої Азії".
В могилах сумеріян і їхніх одноплеменників (гіттітів - гиксосів) знайдені керамічні вироби із спіральним декоруванням. Де воно, те спіральне декорування почалося? "В Південній Росії, в основному, між Дніпром і Дунаєм, спіральне декорування почалося в третьому тисячолітті до нашої ери", - пише Еммануел Анаті в книзі "Палестина перед жидами". Керамічні вироби із спіральним декоруванням знайдені Еммануелем Анаті в Ізраелі (в могилах гиксосів) сьогодні перебувають в історичному музею Тел Авіва.
15. Професор Археології (Кембриджський університет, Англія) Ґрегем Кларк і професор праісторичної археології (Едінбурський університет, Англія) Стюарт Піґґот у книзі "Праісторичні Суспільства", виданій в 1965 році в Лондоні, повідомляють, що 5500 років тому Середній і Близький Схід (Індія, Іран, Пакистан, Месопотамія, Палестина та їхні сусідні землі) був колонізований племенами, які, як автохтони, жили у багатих степах між Карпатами і Кавказом.
В цій книзі Кларк і Піґґот утверджують таку нову наукову істину: "Коли ми вертаємося тепер до важливіших областей початкового раннього хліборобського поселення, ми знаходимо існування більших зв'язків з Трипіллям (Україною), ніж із Стародавнім Сходом", тобто з Месопотамією. Вони вважають, що жителі Оріяни (Праукраїни) започаткували історію аграрної культури ще перед приходом сумеріян до Месопотамії.
16. Сумеріяни в Месопотамії побудували великі міста. Але перші століття, тобто "перед будовою міст сумеріяни жили в хатинах-ліплянках із глини і гною, вони плели з пруття стіни і обмазу- [80] вали їх глиною , - пише Л. Спраґвей у книзі "Стародавні інженери", виданій в Лондоні в 1963 р. Сумеріяни будували в Месопотамії "хатини-ліплянки з глини і гною", отримавши досвід будування від родичів своїх (трипільців).
Сумеріяни, вивчивши "примхи" Тигру і Евфрату, творили штучні земляні насипи і на їх будували міста. Назви їхніх міст тепер широко зарепрезентовані на мапах Стародавнього світу, наприклад, міста - Ур, Кіш, Ума, Кута. Кожне місто жило як окрема держава, мало своїх ковалів, золотарів, архітектів, гончарів, ткачів, зброярів, мельників, учителів, духовних провідників.
17. У санскриті слово "кіш" ("кшая") означає "постій", "таборування", "груповий перехід", а "кшаведа" - "кошові відомості", розпорядження. Людина, яка очолювала "кіш" звалася "кілі", тобто "кошовий", "командир". Зі слова "кіш" постало слово "кшаттрия", кшатрия - військовий провідник. В Індії військова каста зветься "кшатрия". Запорозькі козаки біля Дніпра мали "коші". На чолі коша стояв кошовий отаман. В Сумерії місто Кіш, в Україні - Запоріжський кіш, в долині Панджабе (Півн. Індія), куди п'ять тисяч років тому прибули оріяни, було створене славне місто Кіш.
Очевидно, що слово "кіш" можна знайти у старинних мовах семітських, але воно має в їх інше значення, наприклад, у старогебрейському словнику слово "кіш" значить "поклін", між іншим, отець царя Саула мав ім'я Кіш, що означає "уклінний".
18. Слово "кута", "кут" в сьогоднішній українській мові і в санскриті має одне значення. Наприклад, санскритське слово "кут" ("кута") відповідає англійському "пік" (пеак), тобто пік-гостряк. Оріяни слово "кут" також вживали в значенні "куток" (житлова місцевість, житло, відгострена частина плуга, вершина гори).
Старі русичі (українці) не казали "риба", а "урба", або "урга". Санскритське слово "вар" означає "вода" (вар, напій, узвар, сік, ріка), "вар" також вимовляється, як "уар", "ур" У значенні "вода", "океан"
Самуел Н. Крамер у творі "Історія починається в Сумерії", виданій в 1959 році, зазначає, що сумеріянське слово "га" означає "риба". В "Санскритсько-англійському словнику" (нове видання Сер Монєра Монєра Вільямса) зазначено, що крім слів "вар" і "сік" також слово "га" в санскриті означає "вода". В Сіва Пурана (Індія) словом Ур (Урі) названа ріка. В "Риґ Ведах" слово "уру" значить - урочистість, урожайність, широчінь.
19. Сумерологи (і в тому числі найвизначніший між ними Самуел Крамер у книзі "З Таблиць Сумерії") вважають, що сумеріянське слово "умм" відповідає англійському слову "смарт". В "Риґ Ведах" слово "ума" означає "друг", "приятель", "мудрець", "умник". В лексикографії (Амарасінга, Гемацандра) слово "ума" вживається в значенні "місто", "селище". Ра- [81] бінтранат Таґор пише, що "Великий Бог Вішну говорив до мене також, як Ума".
Коли сумерологи устійнили, що сумеріянське слово "умм" відповідає англійському - "смарт", я додам - і українському - "ум".
У "Ведах" читаємо, що оріяни, прийшовши до Індії (в долину Панджабе), побудували місто Ума. Справа, очевидно, не у слові, а в тому, який воно має зміст. Слово "ума", наприклад, у японців означає "кінь", в сумеріян-оріянів-українців воно має тотожній зміст.
20. Сумеролог Нояг Крамер у книзі "З Таблиць Сумерії", виданій Пенсильванським університетом (США), пише, що "Голова сумері-янської школи звався Ума, що значить - експерт, професор".
Ума був у школі також званий "татесом" (татом). Учні звалися "синами школи",
Учні в школі перебували так довго, поки вони ставали тілесно і духовно зрілими людьми. Закінчивши школу, вони вміли ковалювати, шити одяг, робити вози, упряж, доглядати худобу, обробляти поле, передбачати погоду, молоти зерно, виховувати дітей, розуміти дружину свою, обороняти рідне городище від чужинців (аккадів, халдеїв, ґуттів).
21. У "Біблії" написано, що правнук Нояга Нимрод був царем і "царювання його розпростерлось на Бабилон і Ерех, і Аккад, і Кальне у Синеар землі" (1 кн. Мойсея, гл. 10, 10). Старі юдеї Сумерію звали "Синеар".
Джан Л. Мек Кензі у "Словникові Біблії", виданому в 1965 році в Мілвокі (США), пише, що в "Біблії" згадане місто "Ерех" (або, як гебрейці кажуть, "ерек") "має назву, значення якої не відоме". В "Біблії" чимало слів сумеріянських, але тому що вони вимовлені по-юдейському, їх тяжко пізнати і їхнє значення правильно визначити. Сумеріянське городище Урук, руїни якого лежать за триста кілометрів на південь від Багдаду, в "Біблії" назване Ерех (Ерек).
Я був в Іраку в місті Варка, яке розташоване на березі Гілли (бурхливій притоці Евфрату). Історик М. Е. Л. Маллован у книзі "Рання Месопотамія і Іран", виданій в Нью Йорку в 1965 році пише, що сучасне місто Варка - це сумеріянське городище Урук. Слово "урук" особливо цікаве. На чолі міста Кіш стояв могутній володар Уру - каґін (Урукадин).
22. Вважаю, що слово Урукадин (ім'я володаря) складається з трьох сумеріянських слів - "уру" (ору); в санскриті слово "уру" означає "орана земля", "широка земля". Слово "ка" сумеріянське (санскритське і українське) означає "яка", "який". Слово "дине" у санскриті означає "ділити", "розділювач". Отже - Уру-ка-дин - розділювач ораної землі, або - той, хто орану землю розділює.
На чолі кожного сумеріянського селища стояв старшина, якого сумеріяни звали "татес", або "патес" в значенні - тато, опікун, кормилець. В епоху творення раннього санскриту (десь 20, 15 тисяч років тому) наші далекі предки слова "я", "тя" і "жя" вживали в значенні "їжа" (їда). А також [82] вони звали ту людину, яка приносила "я", "яя", або "тятя". З "тятя" постало слово "тато". Слово "па" вони вживали в значенні "пиття" (вода, напиток). А також людину, яка знаходила джерело пиття чи приносила пиття, звали "пата", або - "папа".
Від санскритського слова "тата", яке рівнозначне українському "тато", постало німецьке "фатер", англійське - "фадер", датське - "вадер", французьке - "пере", еспанське - "падро", перське - "підер", тохарійське - "пакар" , вельське - тед , латинське - "патер".
Народи, мова яких не походить із санскритського кореня, мають свої самобутні означення "тата". Наприклад, по-японському "тата" - "чічі", по-китайському - "чіар".
23. У бібліотеці сумеріянської святині Бога Ен Лиля (Ін Ліля) археологи знайшли 23 тисячі таблиць (сумеріянських клинописів). В бібліотеках інших святинь Сумерії - дві тисячі, вісім тисяч, двадцять тисяч. Оглядаючи ці бібліотеки, я був зачарований вольовістю (терпеливою наполегливістю) і священнодійством їхніх творців.
Ґеорґ Бертін видав у Лондоні "Скорочену граматику мови клинописних текстів" (сумеро-акадську граматику), в якій прийшов до висновку, що сумеріянське слово "лю", яке особливо часто стрічається на клинописах, в англійській мові означає "мен".
Самуел Крамер в книзі "Історія Починається в Сумерії", оповідаючи про оригінальність і розвиток клинописного письма, твердить, що "сумеріянське слово "лю" репрезентує англійське "мен".
Сумеріяни у своїх святинях мали напис "ЛЮ ЛЮ РА". Сумерологи устійнили, що ці слова означають "Людина з Людиною Разом". Сумеріянське "ра" значить "разом".
Ґюстон Сміт у книзі "Релігії Людини" вважає, що слово "лел" - це в сумеріян "богиня вірности", "приємности". В санскриті слово "лел" (лю) означає "вірність", "приємність", "любов", "чарівність". Воно просто означає характер доброї людини.
24. Санскритське слово "дана" означає те, що й в українській мові - "дана" (давати). "Людина" (особа, що проявляє вірність, любов дає) - так постало слово "людина". В нашому народі є поширений вислів "будь людиною" (тобто будь доброю особою). "Будьте люди, бо лихо вам буде", - пише Тарас Шевченко.
Самуел Н. Крамер у книзі Сумеріяни", виданій в 1964 році Чикагським університетом, пише, що "Лелі - так звали сумеріяни музичний інструмент". Музичний інструмент "Лелі" був знайдений археологами в руїнах міста Ур. В музеї Іраку в Багдаді я з особливою цікавістю оглядав його тому, що він оздоблений геометричною орнаментикою, яка сьогодні поширена в Україні (особливо в Гуцулії) і репрезентує в Київському історичному музеї культуру Мізині. [83]
Наслідуючи сумеріянський музичний інструмент "Лелі" єгиптяни і греки створили арфу. В оріян єднання танцю, пісні і музики зветься "лі" (ля). В санскриті "ліла" - гра, чарівність, розвага, а "ліла дева" - кохана діва, принцеса. В гіндуїзмі "сад богів" (рай Бога Індри) зветься "ліла". В "Магабгараті" "лал" значить "лялька", "любов", в німців - лібе, в англійців - лав. "Лала" - ім'я принцеси в Індії, "лаліта" - особливо чарівна дівчина.
25. Східні семіти вимовили сумеріянські слова "Ін Лил", як "Бе Ел": така вимова їм була для їхньої мови зручніша. Згодом вони з "Бе Ела" створили "Ба Ала" чи "Баала" (Ваала) в значенні "володар", "пан", (по-грецькому - "киріус", по-латинському - "домінус").
Вільямс Шмідт у "Лекціях про Семітську релігію", виданих Кембриджським університетом 1927 році, зазначує, що "Характер почитання Ваала хліборобськими семітами запозичений з раннньої віри від хліборобських оріян". Очевидно, він тут має на увазі сумеріян і їхніх кровних братів трипільців (оріян) і їхнього Бога Ін - Лил, та семітів (стародавніх фінікійців), які від сумеріян запозичили не тільки ім'я для свого Бога "Ел", а й хліборобські релігійні обряди, про що я широко оповідаю в праці "Великдень Світла Дажбожого".
26. Семіти слово "Ба Ал" (Бе Ел) також вживали в значенні "господар", "майстер", "господь". В староюдеїв слово "Ел" поширене в значенні "Ветхий днями", "Я є", "Той, що є". В їх Ел став Богом неба, землі, дателем дощу.
У словнику "Марґунім Талмуд Беб-Ел, Єрушалмі та Мідраші", виданому в 1903 році, зазначено, що " Ел Ул" в юдеїв означений шостий місяць. Місяць Ел Ул має 29 днів (він знаходиться між 7 серпнем і 2 жовтнем).
Від "Ел" постали слова "Ілі" і "Елої". "Ілі, Ілі, лама савахтані", Маттей, 27 46), "Елої, Елої, лама савахтані" (Марко, гл: 15, 34). Сиро-Халдеї вимовили "лел" (ліл), "елой". Сирійський Бог із Рас Шамра звався Ел. Сиріяни зображали цього Ела на пишному кріслі у вигляді людини з баранячими рогами на голові - роги мали б символізувати силу провідника стада.
27. В "Новій Католицькій Енцикльопедії" виданій в 1967 році Католицьким університетом Америки в п'ятому томі пояснюється, що "Ел (Бог), сингулярний (єдиний) іменник, Ел є найстаріше відоме ім'я для Бога, воно вжите в різних формах найбільше майже всіма семітськими народами, як власне ім'я для Бога. В англійському тлумаченні Ел прийнято пояснювати в значенні "Бог".
Пояснюється, що слово "Елогим, божественне ім'я найбільш часто вживане в Старому Заповіті, це форма множини Елога". "Елогим не був особливим гебрейським ім'ям Бога", "є докази, що ім'я Елогим було у Фінікії далеко перед тим, як його почали вживати ізраельтяни".
28. Отже, слово "Ел" означає "Бог", а слово "Елогим" означає [84] "Боги". Відомий лютеранський письменник - пастор Г. Б. Віттер, творячи словник - пояснення біблійних термінів, помітив, що у старих гебрейських оригіналах "Старого Заповіту" гебреї звуть Бога двома іменами - Елогим, а в іших розділах - Ягве. Чому? Тому, що, як устійнює французький бібліолог Жан Астрюк, "П'ятикнижжя Мойсея" були писані двома рабинами. Якщо українець читає в "Біблії" такі слова "І Господь Бог Елогим сказав", то він повинен знати, що все це в точному перекладі на мову українську означає "І Господь Бог Боги сказав".
29. В західних семітів, наприклад, в ханаанських писаннях, зазначено, що "Ела чути з неба". В "Біблії" (Перша кн. Мойсея, гл. 32) читаємо: "І каже той: Пусти мене, бо вже день зоріє. Яков же каже: Непущу, мусиш благословити мене. Рече ж йому: Як на ім'я тебе? Він же каже: Яків. І рече йому: Від тепер буде тобі ім'я не Яків, а Ізра Ел", далі в цій главі зазначено: "Бачив бо я Бога лицем до лиця".
Професор семітських мов Дж. Еді у словникові "Святої Біблії" пояснює, що слово "Ізра Ел" в сумлінному перекладі означає "Узр Ела" (Узрив Ела), тобто, як пише Біблія "узрив Бога лицем до лиця".
30. Професор Дж. Еді має на увазі санскритське слово "зра" ("зраті"), що в українській мові означає "зрити" (зір). Дієслово "зра" в санскриті також вживається в значенні "варити їжу" (жарити). Є в нашій мові слово "зріти" (в червні ягоди починають зріти) і в значенні "бачити" - "я зрів слабість там, де другі підлість зрять", - пише Іван Франко.
Знаємо ми, що наш Володар Святослав Перший вживав слово "зри" в значенні "зір", у військовій тактиці гіттітів звучали слова "зрі, іті" (з обачністю, вперед).
31. Велична (жодним стародавнім народом не перевершена) самобутня історія сумеріян була більше, як дві тисячі років викреслена з пам'яти і розуму людини. Несправедливість таїться в тому, що на клинописах Ассирії, Вавилону, на сторінках Біблії, Корану, в мітах Халдеї і Греції живуть мислі, почування, закони, обряди, звичаї і богорозуміння сумеріян, але вони (немеркнучі сумеріянські творіння) приписані не сумеріянам.
Щоб відчути зміст цієї "світової кривди", треба звернутися до такого прикладу: двоє людей все своє життя будували дім подиву гідний, прикрасивши його чудовими оздобами, біля дому створили фантани, квітучий сад. Старіючи, вони написали книгу про таїни будування; в книзі висловили свої погляди на світ, занотували свої задушевні молитви, клопоти і світлі хвилювання, і ось однієї ночі в їхній дім вторглися мисливці півдикі, жорстокі. Вони вбили власників дому, дім зруйнували і прикидали піском, а все, що було в тому домі, вони присвоїли собі.
32. Сьогодні історики в ім'я совісти історичної науки стараються "перепросити" сумеріян, віддати [85] сумеріянам - сумеріянське. У дослідах археологів можна відчути голос сумління: "Вибачте, Перші Мудреці Людства, стався великий злочин не з нашої вини".
"Східні семітські кочові племена оточили ваші квітучі поля і мирні міста, грабували вас. Вас було небагато і ви не могли стримати многочисленні навали племен. Одні з вас полягли під оборонними мурами міст, інші пішли на північ і об'єдналися зі своїми родичами гіттітами, інші вернулися в роздольні степи предків своїх (в Оріяну (Україну - Кімерію). Вторжники, заволодівши вашими градами, присвоїли собі ваші духовні і матеріяльні скарби, а ваше ім'я викреслили зі списку живих і мертвих людей
33. Між нашими предками (сумеріянами) і східніми кочовими семітами (аккадами, ґутіями, халдеями) не було мирного життя. Але не війни вирішили кінець буття сумеріян у Месопотамії.
З родючою землею Сумерїї п'ять тисяч літ тому сталося те, що й з Сахарою. Знаємо, що Сахара колись була квітучою країною і люди, які в ній жили, мали, як на той час, розвинену цивілізацію. Але в кліматі сталася "катастрофа": вітри занесли поля Сахари пісками, її жителі пішли до берегів Нілу та в країну, яку ми тепер звемо Ітіопією. [86]