Мага Віра
Восьмий день.
СОВІСТЬ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ, 3.
79. Сумеріяни - перші в світі люди, які для своїх дітей створили школу. Вони на основі спостережень і життєвих досвідів знали, що людина йде туди, куди її веде думка.
Вони старалися, щоб їхні діти вміли правильно думати, вміли творити правильні родини і мали правильний погляд на життя, віру, рід. І вміли свій життєвий досвід, збагачений досвідом предків, втілювати успішно в щоденне життя. І передавати його дітям своїм.
У їх був усталений закон - діти перебувають під беззастережною опікою родичів. Порада родичів, наука родичів - закон для дітей. Родичі мали право, якщо вважали, що їхні діти не шанують родинних звичаїв, не дати їм ні свого ім'я, ні свого маєтку. Маєток ставав власністю Зиґурату, Зиґурат увіковічнював імена достойних родин і готував дітей бути достойними синами роду свого.
80. Сумеріяни мали переконання, що достойне ім'я родичів не може бути передане недостойним дітям. Недостойні діти, які мали нахил до злих навиків, потрапляли під вплив чужоплеменних обрядів, лишалися без імени. Вони, як безіменні люди, ставали наймитами на господарствах чужих людей, їм їхні родичі давали можливість покаятися, усвідомити свої помилки і вернутися до рідного вогнища.
Мати була особливо пошанована, вона все своє майно, що мала перед одруженням і все майно, яке вона придбала в родинному житті, розділяла між дітьми своїми так, як хотіла; ніхто не мав права її волю осуджувати.
81. Сумеріяни мали переконання, що дітей треба вирощувати так, як із зернини вирощується колосок, їхні діти перебували в школі від сходу до заходу сонця. Дітям було заборонено без мети блукати вулицями тоді, коли їхні родичі зайняті працею на полі.
Науку, розвагу, відпочинок, харчування їм давала школа, яку втримували родичі. Голова школи в їх звався "УММІЯ". Сумерологи одностайно вважають (і про це я вже говорив), що сумеріяни широко вживали слово "уммія" в значенні англійського слова "смарт", або в значенні слів "професор". "доктор". Знаємо, що латинські слова "професор", "доктор" в точному перекладі на українську мову означають "учитель".
82. Уммії (тобто, учителі, умільці, умники, умні) розвивали в учнів ум. Відомо, що в молодої людини і старшої, коли вона не розвиває мислення, мозок маліє [98] - гинуть в мозкові мільйони "клітин" тільки тому, що вони бездіяльні.
Уммії розвивали в учнів розумову вольовість (наполегливість): прагнення аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати. Учні вчилися речі зіставляти за їхніми формами і властивостями.
Учні вивчали (уміймо відчути, що ці школи були п'ять тисяч років тому!) математику, географію, астрономію, зоологію, мінералогію, граматику. Уміймо відчути, що українці (християни), які виховані на юдейській (біблійній) космології вірять (і деякі вірять сліпо, хоробливо), що десь п'ять тисяч років тому "Бог Ізраеля Єгова створив сонце, землю, місяць, Адама, Єву".
83. Сьогоднішня система шкільного навчання, яка існує у школах нашої прекрасної плянети Земля, започаткована сумеріянами. Справа, очевидно, не в системі шкільного навчання, а в тому, який вона має зміст.
Українські діти у школах чужих релігій і чужих (політичних і соціяльних) ідеологій калічаться, їхні учителі не вчать їх рідної духовости, тобто не вчать їх бути собою. Вони їх не вчать рідної історії, а коли і вчать, то так, щоб в них (українських дітях) був погляд на історію рідну такий, який є вигідний для їхніх ворогів.
84. Діти, душі яких школою чужовір'я покалічені, ставши дорослими, не проявляють вміння логічно мислити, самостійно мислити, самостійно утверджувати свою духовно-національну сутність. їхні мислі - безкриле і безладне нанизування слів в основному такого напрямку: "Та Україну я люблю, а хто ж її не любить? Земля багата, може її хтось зробить вільною, але українськими справами я не цікавлюся, бо знаю, що й так з того нічого не вийде. Бо католики воюють з православними, а православні з католиками і все за віру Христову".
Ні, Україна не є повністю паралізована духом чужовір'я! Вона багата на алмази (самородки) і алмази її такі дорогоцінні, що жодні чужовірні школи не спроможні їх обшліфувати. Вони могутні, як клекіт народної душі!
Правдиві алмази - духовні аристократи об'єднані в Об'єднанні Синів і Дочок України Рідної Української Національної Віри. Природа їх обдарувала спрагою до знань рідної історії, спрагою бути людьми духовної незалежности.
85. Уммії впроваджували учнів у такі обставини, щоб вони самі призвичаювалися керувати своєю поведінкою, щоб вони самі плекали між собою добровільну дисципліну, вміли врівноважувати свої почування, вміли в ім'я досягнення мети терпіти голод, холод, болі, насмішки. І знали, що той хто нарікає на свою долю і просить співчуття - негідник.
86. Щоб свавільні діти (діти бездіяльного, неорганізованою мислення і руїнницьких емоцій) не мали злого впливу на кращих дітей, Уммії тримали їх окремо (вважали їх бездарними). [99]
Бездарних дітей вони лікували кращими харчами, тілесними вправами, строгими законами дисципліни. На основі прикладів взятих з життя, уммії показували бездарним учням хибність їхньої поведінки і хибність їхніх поглядів. І показували їм, що є корисне, а що є шкідливе, що є активне, а що є пасивне, що є достойне і що є принизливе. І що таке воля та як треба її боронити. І що таке неволя та як треба з неї визволитися.
Уммії вчили учнів, що дія (дія маломовна, цілеспрямована і відважна) - єдиноправильний шлях, який веде людину у святиню життєвого успіху. Дітей вилікуваних впроваджували в коло дітей здорових тілом і душею.
87. Не без підстав історики всіх рас і релігій вважають сумеріян "людьми красивої душі, практичних обрядів, світлої людяности, вольової цілеспрямованости".
Для прикладу я згадаю деякі сумеріянські прислів'я - прислів'я, як знаємо, найкраще віддзеркалюють мораль і характер народу. "Хто будує, як пан, живе, як раб". "Хто будує, як раб, живе, як пан". Вони, як бачимо, щастя знаходили в праці тяжкій і достойній.
"Бідній людині краще вмерти, як жити: якщо вона має хліб, то не має соли. Коли має сіль, то не має хліба. Коли має м'ясо, то не має вівці. Коли має вівцю, то не має м'яса.
"Хто посідає багато срібла - щасливий. Хто посідає багато ячменю - щасливий. Хто нічого не має - може спати .
88. Кочовики-пастухи (східні семіти, які зі всіх сторін оточували сумеріянські поля і міста) ходили, як Іоан Хреститель, перекинувши через плече шкіру здерту зі звіря. Щоб шкіра не падала, підтримували її поясом і носили її доти, поки вона на плечах не зітлівала.
Сумеріяни вважали, що "Всім приємно глянути на людину добре одягнену". Їхні прислів'я досі не втратили свіжости, наприклад, "Рука з рукою - дім для людини буде збудований". "Живіт до живота - і дім буде розвалений". "Радісне серце - наречена, скорботне серце - наречений".
89. Сьогоднішня історична наука вважає, що сумеріяни дали для Людства першооснови "соціяльного, економічного і релігійного життя" (сторінка 147, "Світова історія Жидівського народу", 1961 рік видання, Ізраел).
Отже, жиди вважали потрібним ствердити, що не "Біблія" (книга старих юдеїв) і не біблійні патріярхи, а сумеріяни дали Людству першооснову релігійного життя.
Між іншим, у цій же "Світовій історії Жидівського народу" на сторінці 199 пишеться, що "Сарґон був першим володарем в історії Месопотамії", який був семітом і мав він "не сумеріянське ім'я". І тут же є пояснення, що слово "сарґон" ("саррумкен") означає "король законний". Таке пояснення слова "сарґон" мілке, поетичне і я дивуюся, що автори монументальної книги "Світової історії Жидівського народу" не про- [100] явили глибших знань і всестороннішої вдумливости.
90. Правда, що Сарґон був семітом (аккадом), але ім'я в нього сумеріянське. Ім'я "Сарґон" означає "Сонячний король", або "Сонцекороль". Семіти (аккади - найкмітливіше в ті часи семітське плем'я) із сумеріянського слова "сар" ("сар" значить "сонце") створили ім'я "Сарґон". Сьогодні сумеріянське (староукраїнське) слово "сар" українці вимовляють, як "цар".
І один із визначних володарів Сумерії мав ім'я Сар (Сарупак). Читаючи "Риґ Веди", я помітив, що деякі оріянські володарі мали ім'я Сурь, брагмани словом "сурь" звали "сонце". В "Риґ Ведах" ім'я дівчини "Сурка" означає "Сонячна", "принцеса", "опромінена". Ім'я юдейської родоначальниці Сарри позичене в сумеріян.
91. Яка в такому випадку історія слова "Авраам"? Історія ім'я "Авраам" подібна на історію ім'я "Сарра". Сьогодні українці вимовляють сумеріянське слово "абба" (в сумеріян воно означало "батько"), як "батя", "батько". У санскриті слово "бап" значить "батько".
Джан М. Аллеґро (широко відомий знавець біблійних скриптів знайдених біля Мертвого моря) - викладач історії "Біблії" і гебреїзму в Манчестерському університеті (Англія) у книзі "Секрет Машрум і Крос" пише, оперуючи староарамейськими документами, що арамейці позичили у сумеріян слово "абба", вживаючи його в значенні "фадер". Від арамейців "абба" юдейці позичили слово абба і вимовили його, як "Абрагам" (Ебрагім).
92. Доктор Л. А. Ведделл, визначний ассиріолог, вважає, що "сумеріяни - ранні арійці". Слово "арійці" особливо поширене в історичній науці; я замість слова "арійці" пишу "оріяни", є такі науковці, які обвинувачують мене, що я словами "оріяни", "Оріяна", "оріянська", створюю дезорієнтацію. Ні. Санскритські літери "а" і "о" подібні не випадково; в ранньому санскриті не було чіткого звукового межування між "а" і "о''.
Адольф Гітлер своєю антиарійською "арійською доктриною" так спотворив слово "арієць", що мені просто не зручно його вимовляти. Слово "оріяни" впроваджую в українську мову також тому, що воно в українській мові звучить рідніше, як "арійці".
93. Доктор Л. А. Ведделл у своєму порівняльному "Сумеро-Арійському словникові" доводить спорідненість між мовою сумеріян і раннім санскритом (ранній санскрит - мова трипільців, тобто, стародавніх українців).
Він спростовує міркування тих науковців, які припускають, що сумеріянська мова "була сама в собі" і не мала вона жодного відношення до мов Індо-Европейської раси. Він обгрунтовано доводить, що сумеріяни були ранніми оріянами своєю мовою, будовою слова і самобутньою системою письма.
94. Беру декілька слів з "Сумеріяно-Арійського словника" і для [101] порівняння значення сумеріянооріянських слів пояснюю їх сучасними українськими і англійськими словами:
[Слова розташовані групами відповідно: Сумеріяни - Оріяни - Українці - Англійці]1. Абба - Бап, тата - Батя, батько, тато -Фадер.
2. Аґ - Аґні - Огонь -Фаєр.
3. Ас - Ас - Все - Ол.
4. Бі - Біс -Бити (ся) -Ту файт.
5. Бабс, бабі - Бу, Бгу -Бути - Ту бі.
6. Ама, нана - Амба, мата - Мати, неня - Мадер.
7. Ара - Ара - Оре, рало - Плав.
8. Ара - Ария - Орь, орач, хлібодар - Нобел мен.
9. Гарі - Ария - Гарний - Найс.
10. Аразу - Арзи - Аркучи, рци - Спік.
11. Асса - Ашва - Лоша - Горс.
12. Бад - Бад - Біда - Тробл.
13. Пад - Піту - Обід - Дінер.
14. Бал - Вал - Вал(ити) - Ту тров давн.
15. Барті - Бгараті - Бояриня - Леді.
16. Бул - Бгал - Біль - Пейн.
17. Бар - Вара - Ворота - Ґейт.
18. Бара - Віра - Віра - Фийтс.
19. Ба, Небо - Ба - Небо - Скай.
20. Бар - Братр - Брат - Брадер.
21. Бід - Від, Вед - Вид(іти) - Ту сі.
22. Пі - Па - Пи(ти) - Пи(ти) - Ту дрінк.
23. Егі, іхі - Іх, іті - Іти - Ту ґов.
22. Дур - Дрона - Дур - Ту свіндил.
23. Дукас - Такша - Тесляр - Карпентер.
24. Дуг - Диш - Дума - Медитейшен.
25. Ду - Дгу - Іду - Ту ґов.
26. Дімма - Тама - Темна - Дарк.
27. Дім - Дгама - Дім - Гауз.
28. Лил - Лел - Любов - Лав.
29. Пур - Прогі - Правий - Райтнес.
30. Дас - Даса - Даш, даси - Ґрентор.
31. Дара - Дару - Дорогий, Шановний - Лорд.
32. Хшаті - Кшатрі - Кошовий - Рулер.95. Мова - живе древо мислі, воно постійно розкорінюється, удосконалюється і, залежно від історичної долі народу, хворіє, або пишається своєю самобутньою квітучістю. Візьмімо хоч би такий звичайний приклад. У часи Київської Руси (України) русичі (українці), а також ті, що були підвладні русичам (українцям) і власне тому вони і звалися "руськими", тобто, приналежними до русичів (україн- [102] ців), казали "птак", "шостак". Тепер не легко кожному догадатися, що ці слова значенням відповідають словам "птах", "субота". Чому з "шостака" постала "субота"?
96. (Бог Ізраеля (Іакова) Єгова, як про це написали рабіни Езекиїл-Ездра у "Торі" ("П'ятикнижжі Мойсея"), за шість днів "сотворив" світ - рослини, тварини і двох людей (Адама і Єву), і сьомого дня пішов на "саббатс" (спочинок).
Спочинок потрібний там, де є втома. Втома є там, де є слабість, недосконалість.
Єгова мовою гебрейською сказав до гебреїв: "Суботу ж мою мусите держати, бо се знам'я між мною і вами в роди ваші,... і допильнуйте суботи, вона бо вам свята, хто опоганить її того скарати смертю" (2-га кн. Мойсея, гл. 31, вірші 13, 14).
Неділя - значить не ділати, відпочивати. Ті, які впроваджували латино-грецький християнізм в Русі (Україні), щоб хоч частинно ожидовити українські назви днів, викинули слово "шостак" і впровадили "саббатс" (суботу).
97. І ще один приклад словотворення: слово "завтра" складається з слів "за" і "утро"; слово "уміти" постало з слова "ум"; "обережність" - від "берег".
Слова, які мають закінчення "ти", "яти" чи "ати" в основному постали із старих санскритських слів, і коли я кажу, що українська мова - сучасний санскрит, то я маю на увазі такі основи. У санскриті, наприклад, є такі слова "ліп", "лат", "ум" , "жв", "бу", "спа", "да", "пас", "пак", "па", "пад", "вар", "рик", "рад", "теп", "вид", "пла", "пис", "маг", "суш", "лел"; слова ці старі, як світ мислі на плянеті Земля. Вони були створені в Оріяні (Україні), тобто, в Правітчизні народів Індо-Европейської раси, п'ятнадцять, десять тисяч літ тому чи й раніше. І живуть вони й сьогодні в мові українській, прийнявши таку форму: ліп-ити, лат-ати, ум-іти, жв-акати, бу-ти, спа-ти, да-ти, пас-ти, пек-ти, пи-ти, пад-ати, вар-ити, рик-ти, рад -іти, теп-літи, вид-іти, пла-вати, пис-ати, мог-ти, суш-ити, лел-іяти.
Українці філологи, які необізнані з санскритом, будуть, очевидно, апелювати до парафіяльної маси і особливо до "духовних панотців", щоб вони ставилися до моєї наукової єресі упереджено, бо вона "не визнана". І так вони вже й роблять, та я живу вірою, що прийде час - на чолі української філології стануть високоосвічені і вдумливі науковці і вони оцінять вартість моєї праці.
98. Ідемо далі. Сьогодні тяжко догадатися, що назва міста "Дрогобич" перекручена, в оригіналі (в архівах) стоїть правдива назва "Дрогобит"; закінчення "бич" звучить глумливо.
Є переконання, що в Русі (Україні) був славний піснетворець Боян. "Слово про Похід Ігоря" пише: "Боян бо віщий, аще кому хотяще піснь творити, то розтікашеть ся мисію по древу, сірим вовком по землі, шизим орлом под облаки", "Бояне, соловію старого времени: аби ти сіа полки ущекотал,... летая умом под облаки". [103] (Слово "облаки" сьогодні не можна знайти в українському словникові; відважуся зазначити, що коли слово "облако" означає "хмара", то значить від нього постало слово "блакить").
99. Прізвища Боян, Троян, Стоян, Мовчан, Полян, Подолян старі й зрозумілі сьогодні нам. Наприклад, прізвище Боян постало від слова "бай" . Слово "бай" в Дохристиянській Русі (Україні) означало "знахар", "волхв", "віщун", тобто, "той, що замовляє", "забаюкує"; з слова "бай" постали слова "байка", "байкар"; "бає" "оре", в сумеріян "ас", в нас - "каже" значить рече.
Святослав Хоробрий жив тисячу років тому. Він рідний нам тілом, вірою, почуванням, мовою, дарма, що слова, якими він користувався, як рідними, сьогодні для нас звучать не зовсім зрозуміло. Він казав "мись", а ми кажемо - білка, він казав "насада", а ми кажемо - човен, він казав "ркоша", а ми - сказали; він казав "смага", а ми - спрага; він казав "успе", а ми - заснув, він казав "аркучи", а ми - кажучи.
100. Сумеріяни (п'ять тисяч років тому) казали "аразу", в санскриті - "арзи", в "Слові про Похід Ігоря" - "аркучи". Сумеріянські слова, як слова наших безпосередніх предків, рідні нам мелодією, архітектонікою, значенням.
Час (довгі тисячоліття) лежить на "мертвій мові сумеріян" загадковою печаттю, та ми її (приманливу загадковість) сьогодні вміємо відчути і прочитати. [104]
101. У сумеріян "ду", в нас - "іду", в сумеріян "ара", в нас - "все" , в сумеріян "гарі" , в нас - "гарний", у сумеріян "дім", у нас - "дім", у сумеріян "маг", у нас - "могутній", у сумеріян "уму", в нас - "умний", у сумеріян "муду", в нас - "мудрий", у сумеріян "кашу", в нас - "кажу".
102. Коли б воскрес сумеріянин-оріянин, який жив декілька тисяч літ тому, і сказав нам слово "вів", ми б відповіли йому, що він чужинець. Справді не він, а ми - ми очужинилися (стали чужими самі для себе), ми забули рідне (прадідівське) слово "вів", вживаючи чуже (монгольське) слово "баран".
Слово рідне "вів" нам треба в сучасну мову впровадити, щоб відбудувати правильність нашої мовної архітектоніки: лис - лисиця, вовк - вовчиця, вів - вівця.
Зі всіх слов'янських мов найбільш змонгольщеною мовою є мова москвинська ("рашен"); в ній монгольські слова творять щоденний словник, наприклад, "ґлаз", "кремль", "москва" означають "око", "загорода", "гнила ріка".
Монгольська Орда казала, що всі покорені нею народи повинні їй платити "товар" (монгольське слово "товар" означає "скот" (корови, коні, вівці). Юнаки, які ханові в Орду гнали "товар", звалися "товаришами".
103. Словник доктора А. Ведделля я хочу доповнити такими сумеріяно - українсько - англійськими словами, сумеріянські слова тут перечислені можна знайти в солідній бібліотеці сумерології; [104] сумерологи тепер мають дані тішитися, що українець допоміг їм знайти ключ до мертвої мови легендарної Сумерії.
104.
Сумеріяни:
Українці:
Англійці:
Дірга
Абзін
Азаґ
Гур
Думусі
Сі
Дара
Бал-бал
Мушен
Зу
Лукал
Кі, кіам
Еду
Нешу
Уббути
Надану
Калу
Решату
Зу
Шакану
Пала
Лалу
Тік
Шіша
Шінніштум
Нан
Кі спуДовга
Обзір
Знак
Гора
Домовий
Сім'я
Діра
Балакати
Муха, мушка
Зозуля, зигзиця, птах
Лукал, лук-стріла
Ким
Один
Несу, нести
Убити
Надати, давати
Коло дати, колядувати
Рішати
Зна(ти)
Закон
Палиця
Птах (лелека)
Рух, тік
їжа
Жінка, (жена)
Неня
Котра спить, спатиЛонґ
Визибилиті
Симбол
Маутен
Таммус
Фемилі
Гол
Спік
Флай
Бирд
Чіф
Бай гум
Ван
Ту кері
Ту кіл
Ту ґів
Ричюал сінґер
Ту солв
Ту но
Ло
Стик
Сторк
Мошен
Фуд
Вайф
Леді
Ту сліп
105. Сумеріяни святиню звали "зиґурат" і "е-гал"; старі гебреї сумеріянське слово "е-гал" вимовили, як "бекгал", і Соломон побудував "бекгал"; слово "е-гал" і сьогодні живе в значенні "гал" (заля).
Сумеріяни казали "небо", вавілоняни (семіти) слово "небо" позичили від сумеріян; старі халдеї словом "небо" назвали свого Бога, халдейський "Небо" своїм характером тотожній з латинським Меркурієм. Пророк Ісая (гл. 46, 1) [105] написав, що "Упав Бел, повалився Небо", у всіх англомовних виданнях Біблії написано Небо.
106. Сумеріянське слово "бал" має два значення - "валити" і "балакати". Сумерологи вважають, що сумеріянське слово "бал-бал" відповідає англійському "спік", "сонґ". В українців є слова "балагура", "балакати", "баламут", у санскриті є слово "бал", від якого походять широко відомі санскритські слова "балака", "баладева", "балала", "балакая", "балакіка", "балакин", "балда", "балакара", "баламота".
Головне (корінне) значення санскритського слова "бал" (пояснюю, покликаючись на "Санскритсько-Англійський Словник" сера Моньєра Моньєра Вільямса, видання - Оксфорд), таке - "щось робити", "щось давати", "щось думати", "проявляти силу"; слово "балака" означає "приємна балакуча жінка", "мисливець"; слово "балака" широко вживане в "Магабгарата".
107. Сумеріянське слово "мана" належить до тих декількох слів, які були сумерологами найскоріше прочитані, вони визначили, що слово "мана" рівнозначне англійському слову "скейл", "бартер", "межур". І, очевидно, українському "міна", (міньба, обмін).
Аккади слово "мана" почали вживати, як "ману", а гебреї, як "манег", а греки, як "міна". У гебреїв навіть грошова одиниця почала зватися "манег" - сто манегсів має десять тисяч шекелсів. Сумеріяни не тільки були першотворцями "ваги", а й винахідниками мистецтва міняння (важення); винайшовши ваги, вони на них важили золото, дорогі каміння.
108. Бібліотеки Европи постійно збагачуються книгами про історію Сумерії; в Істамбулі (Константинополі) у книгарнях лежать розкішно видані книги мовами англійською, французькою, німецькою про першотворців культури і цивілізації - сумеріян.
Будучи в Істамбулі, мені було приємно взяти у руки книгу Самуела Н. Крамера "Історія починається в Сумерії" і на сторінці 240 прочитати, що широко вживане на сумеріянських клинописах слово "ду" відповідає англійському слову "ту ґов", і подумав я тоді - і українському "іду". Фрідрік Аґастес Ванденбурґ у книзі "Сумеріянські пісні на клинописних текстах у Бритійському музеї" повідомляє науковий світ, що сумеріянське слово "кашу" відповідає англійському слову "спік", і подумав я тоді - і українському слову "кажу".
109. У "Санскритсько-Англійському Словникові" сера Моньєра Моньєра Вільямса (сторінка 954) пояснюється, що санскритські слова "виказ", "виказана" "виказіта" вживали оряни пять тисяч років тому в значенні "пояснення" (ілюстрація), "освітлення" (ілюмінація), "роз'яснення" (експльонація). Вільямс зазначує, що ці слова постали від корінних санскритських слів "каза", "кашу".
110. Якщо сумеріянське слово "лю" означає "мен", тобто "людина" (і про це я вже говорив), як- [106] що речення сумеріянське "лю лю ра" сумерологи прочитали в значенні "мен ту мен туґедер", тобто, "лю(дина) (з) лю(диною) ра(зом), то вважаю, що "нам лю лю" (ці сумеріянські слова сумерологи прочитали в значенні "гуманність") перегукуються з українським словом "людяність".
"Хто у Вас викликав хотіння зацікавитися сумеріянами? Адже сумеріяни досі не впроваджені в історію України", - запитав мене слухач під час моєї доповіді в Клівленді.
І тоді я відповів: "Слово. Одне загадкове слово викликало в мене зацікавлення сумеріянами. І сталося це так: в Мюнхені в німецькій книзі я прочитав, що таємничі сумеріяни вживали слово "руда" в значенні німецького слова "блюд".
І пригадав я, що мій дід Трохим не казав "кров людська", а "руда людська". І пригадав я, що в оповіданні "Маруся" Квітки-Основ'яненка, яке я читав у дитинстві, слово "руда" вживається в значенні "кров". "Кинувся цилюрик, і якомога поспіша, та й кинув їй руду з руки, далі розв'язав пляшку, а ж там усе п'явки, та й поприпускав їх до боку" ("Маруся").
Справді, слово "руда" торкнулося до найпотаємніших (я б сказав, інтуїтивних) глибин душі моєї, і постало в мене натхнення довідатися хто були сумеріяни. І я довідався.
Тепер ще хочу зробити таке доповнення: слово "руда" тотожне з санскритським словом "руд", яке означає "ридає", "плаче". І також з санскритським словом "род", яке означає "рід", "рідність", "родина". Санскритське слово "родга" означає "родити", "рости" а слово "рудра", яке постало з "руд" означає "ридаючий". Вважаю, що так, як від слова "кров" постали слова "кревний", "кревняк", зі слова "руда" постали теперішні наші слова "рід", "родина", "рідня" (очевидно, в значенні "спільна кров", "спільне народження, походження").
111. Самуел Н. Крамер вважає, що сумеріяни, звали свою країну "Сумера": у сумеріянських молитвах закарбованих на клинописах є слова "О, Сумер, велика країно!".
Слово "сумер" (гумир), яке належить до корінних слів раннього санскриту (читай "Рик Веди") означає "блаженство" , "спокій", воно рівнозначне сучасному українському слову "сумир".
112. У санскриті є слова "сумара" і "самара". Слово "су" (наприклад у "Рик Ведах") означає "дуже", "над". "Сутапта" - дуже тепло, "судая" - приємна дань. І сьогодні ми вживаємо "су" в значенні "су-зір'я", "су-в'яз", " су-мирний " , "су-купний " , " су-тяга", "су-перник", "су-путник", "сучасник". У санскриті слово "сумара" означає "сумирний" ("тиха людина", "приємна смерть"). В буддизмі є священна гора Сумир, (гора Сумир заселена небесними геніями, геніями миру, досконалости, творцями "нірвани"). [107]
113. Ми вже знаємо, що автори "Біблії" слово "Сумер" написали як "Сінар" (Сінеар). Є припущення, що слова "Гомер" і "кімер" постали з слова "сумер" на тих основах, що й слово "кераміка - сераміка".
В "Біблійному Словнику" Вільяма Смітта виданому в 1948 році у Філядельфії-Торонті на сторінці 221 пояснюється, що слово "ґомер" означає "досконалі люди", і тут же зазначується, що "ґомери - родителі ранніх кімеріян" (кімерійців).
На останніх сторінках цього "Біблійного Словника" подані мапи; на першій мапі, яка показує, як виглядали Близький Схід, Північний Єгипет і Европа у трактуванні "Ґенезісу" (першої книги Мойсея), Західня Европа показана, як край незнаний, а на території Східньої Европи (там, де Україна) написано "Ґомер" і "Маґоґ". Знаємо, що слово "моґоґ" означає "могутні" (мужні).
114. Гог - володар країни Магогів. Езекиіл пише, що прийшло до нього "слово Господнє, таке: Сину чоловічий! наверни твій вид проти Гога в Магог-землі, проти князя Рошського...", "пророкуй сину чоловічий і промов до Гога: Так говорить Господь Бог: чи так воно? того часу, як люд мій Ізраїль розживеться безжурно, ти про це дізнаєшся, і вирушиш ти й прийдеш із своєї осади, з найдальшої півночі, - ти й многі народи з тобою, сама кіннота, величезна ватага й безліч війська , "І двинеш проти мого люду Ізраїля, мов хуртовинна хмара, щоб окрити землю"... (Езекиїл, глава 38).
115. "Рош" - правдоподібно власне ім'я, яке стосується до першого з трьох Скитських племен, між якими Магог було головним плем'ям" (сторінка 572, "Словник Біблії" Вільяма Шмітта). Геродот пише, що Сирія і Палестина були окуповані кінними арміями Скитів.
Народ Магогів (Могутніх) своєю швидкою, як буря кінною армією, створив на старих гебреїв таке незабутнє враження, що навіть в Євангелії зазначено: "...вийде зводити народи на чотирьох краях світу, Гога і Магога, і збирати їх на війну, котрих число, як пісок морський". Читаючи ці слова Іоана Богослова, створюється враження, що він писав своє "благовістя", нажувавшись лаврового листя - забув блаженний, що Гог це не народ, а володар бистроконних Магогів.
116. Стюарт Піґґот (професор Едінбурзького університету) в книзі "Стародавня Европа" виданій в 1965 році в Англії, у розділі "Раннє хліборобство" зазначує, що вже сорок тисяч років тому в Україні були людьми збудовані житла. На сторінці двадцять дев'ятій він ілюструє, як виглядало одне з таких будов знайдених археологами в Україні біля села Молодова. Житла в Україні переважно були споруджені з мамонтових бивнів, з шкіри звірів, довжина одного житла - десять метрів. [108]
117. Стюарт Піґґот на сторінці сорок третій поміщує мапу Східньої Европи і зазначує, що сім тисяч років тому вже була поширена хліборобська культура в степах між Доном і Дунаєм. Між роками 62-72 в Україні відкриті сотні поселень (городища) семитисячолітньої давности, у глиняних стінах хат знайдені полова, зерно.
Стюарт Піґґот, пишучи, що територія, яка тягнеться між Карпатами і Кавказом "є Вітчизною Індо-Европейців", спростовує перестарілі твердження чеського вченого Грозного.
Грозний у книзі "Стародавня Історія" на сторінці 237 пише, що сумеріяни "перед приходом до Месопотамії жили мабуть десь у степах Киргизії". V степах Киргизії досі вчені не знайшли жодних таких даних, які б обґрунтовували припущення Грозного - великого гіттіолога.
Киргизи - раса неевропейська; Вілл Дурант у книзі "Історія Цивілізації" у восьмому розділі пише, що сумеріяни не були ні азіятами, ні семітами, вони були людьми "з високим прямим, не семітським носом".
118. І нарешті вісті українських археологів, дії яких суворо контрольовані поліційними органами Московитії. Українські археологи обережно, мовою сухої статистики пишуть: "Племена, які жили у степових районах України у четвертому столітті до нашої ери приручили коня і стали першими вершниками в Европі.
"Недавно на правому березі Дніпра, в гирлі річки Омельник, виявлено одне з поселень. Встановлено, що група людей, які жили тут, збудувала кілька жител. Це були просторі чотирикутні споруди трохи заглиблені в землю. Стіни їхні обпліталися лозою і замазувалися глиною".
119. "На місце відкритого поселення в село Дереївку, Кремгесівського (б. Кременчука) району виїхала Дніпровська експедиція Інституту Археології Академії Наук (Київ), очолена кандидатом історичних наук Д. Я. Телігином. Близько два місяці археологи проводили дослідження важливого для науки поселення.
"Тут було розкрито руїни двох жител, знайдені господарські споруди, численні вогнища. Зібрано понад 10000 різноманітних предметів, серед них - знаряддя праці з каменя, з кісток та рогів, фрагменти глиняного посуду, зброї тощо.
"Цікавими знахідками є предмети первісної плястики. Це виліплені з глини статуї жінок, що свідчать про вірування людей у культ матері-прародительки. Основним знаряддям людей Дереївського поселення було скотарство. Вони розводили головним чином коней. Тому і серед знайдених предметів, виготовлених з кісток, вісімдесят відсотків належали домашньому коневі.
120. "Є ще одна характерна особливість, цікавий поховальний обряд. Своїх покійників вони ховали у скороченому стані, на спині, із відігнутими на бік ногами. В могили клали мідяні та костяні [109] прикраси, крем'яні ножі, також глиняний посуд. Дослідження Дереївського поселення триває.
"Але вже зібрані відомості свідчать, що це найповніше до цього часу розкопаний об'єкт. Тепер в науці ще більше зміцнюється думка, що саме вони (відомі високорозвинені трипільські племена) відіграли важливу роль у формуванні наших безпосередніх предків - ранніх слов'ян, ("Літературна Україна", Київ).
121. Не випадково на обкладинці книги Стюарта Піґґота "Стародавня Европа" намальована людина, яка тримає в руках колесо: колесо - основа цивілізації людства. Все, що сьогодні створило людство, це тільки додаток до колеса.
Стюарт Піґґот на 83 сторінці поміщує два малюнки, на яких ми бачимо чотири колеса. Колеса лежать разом із залишками воза, поруч - кості людей і коней. Знайдені такі могили біля села Три брати, Усатово, Дереївка дають підставу твердити, що сумеріяни, вийшовши з Оріяни (України), вже мали добрих майстрів-колесників. Колеса, знайдені в Оріяні (Україні), були збудовані раніше, як ті колеса, що знайдені в Месопотамії, колонізованій сумеріянами (оріянами). [110]