Мага Віра
Дев'ятий день.
ДІЯМАНТИ З ХРАМУ СВІТОВОЇ ІСТОРІЇ
1. ІСТОРІЯ - КНИГА ЖИТТЯ, і чим старіші її сторінки, тим тяжче їх читати. Сьогодні Рідна Земля наша про нас оповідає нам, щоб ми пізнали самі себе, щоб ми були самі собою, щоб між достойними людьми були ми достойними людьми.
Часопис "Ню Йорк Тайме" в п'ятницю, 19 січня 1973 року помістив мапу, на якій зображені простори Месопотамії, Єгипту, Сирії, Ізраеля, Греції, Італії, Туреччини. І України. І повідомляє народ Америки, що сьогодні історики (на основі сучасних дослідів - карбон 14) устійнили, що на території України вперше на плянеті Земля люди присвоїли коней, корів та інші свійські тварини.
2. Є ДОСТОВІРНІ ДОКАЗИ: археологами в Україні розкопані первісні городища біля сел Дереївка, Лука-Врублівська, Усатове, Маяки, Євміївка. Знайдені кості людей, коней, корів. Знайдені вози були зроблені 5500 років тому. (Я вже говорив, що колесо - символ і основа цивілізації Людства).
У стінах глиняних (трипільських) хат знайдені зерно, полова, шкаралупи писанок, Знайдені первісні (старіші за сумеріянські) знаряддя хліборобської праці.
І ПОСТАЛО НОВЕ РОЗУМІННЯ ІСТОРІЇ. Професор археології * Ґрегем Кларк (Кембриджський університет) і професор праісторичної археології Стюарт Піґґот (Едінбурзький університет) у книзі "Праісторичні Суспільства", виданій в 1965 році в Лондоні (Англія), пишуть: "Коли ми вертаємося тепер до важливіших областей початкового раннього хліборобського поселення, ми знаходимо існування більших зв'язків із Трипіллям (Україною) ніж із Стародавнім Сходом".
3. СТАРОДАВНІЙ СХІД (СУМЕРІЯ, Халдея, Аккадія, Вавилон), який до сьогодні вважався Першим Вогнищем хліборобської культури і цивілізації, передає своє Першенство Оріяні (Україні). Єгипет став (після Сумерії) на третьому місці. За ним ідуть Індія, Китай, Крит, побережжя Середземного моря, Гіттія, (територія сучасної Туреччини), Греція (Ахея), Ізраел, Азтеки, Перуани, Латини та інші країни Західньої Европи.
4. ДІЙСНИЙ ЧЛЕН АКАДЕМІЇ НАУК (Київ) професор І. Підоплічко у праці "Ампір Кам'яного віку" пише: "Для багатьох вислів "первісна людина" синонім поняття "примітивної людини". Одначе, відкриття останніх років показали, що в усіх місцях Земної кулі, і, особливо на території України, ще в дуже далекі епохи існували, якщо так можна висловитися, во- [111] гнища високої цивілізації кам'яного віку".
"Відкриття біля українського села Межиріччя в цьому відношенні особливо цікаві. До недавніх часів вважалося, що в ту далеку епоху люди були настільки дикими, що використовували для життя лише природні притулки: печери, віттям прикриті ями; лише пізніше будували примітивні землянки.
"При розкопках Межиріччя і других стоянок в Україні ми знайшли сліди незрівняно складних і комфортних мешкань, які мають право вже зватися домами. Для будови такого дому в Межиріччі, який мав площу двадцять три квадратових метри і який розрахований був на 10-15 осіб, були використані кості 25 мамонтів.
5. "ДОСЛІДИ ПРИ ДОПОМОЗІ СУЧАСНИХ ЗАСОБІВ аналізу (радіокарбонного, каллагенового і других методів) дозволили визначити час будови цих домів. Вони побудовані 10-12 тисяч років тому". Щоб було краще орієнтуватися в історичних датах, треба згадати, що перші примітивні з глини і хмизу ліплені півземлянки на території сучасного Риму появилися 2750 років тому. Вперше грецькі племена (дикі кочовики Ахеї і Доріяни) появилися на території Пелопоннесу (Греції) 3100 років тому. Вперше жиди появилися на арені історії, як кочовики Синайських пустинь, 3100 років тому. "П'ятикнижжя Мойсея", як я вже згадував, були в Ассиро-Вавилонії написані рабинами Езикіелом-Ездрою 2500 років тому. Царі Давид, Соломон нічого не чули про Ноя, Авраама, Сару, Мойсея.
6. ЩОБ ДОВІДАТИСЯ, ЯК ПОЧАЛАСЯ ІСТОРІЯ культури і цивілізації Індо-Европейської раси, треба знайти її Батьківщину. "Вчені тепер вважають Україну найбільш правдоподібною Батьківщиною Індо-Европейців", - пише Герберт Дж. Мюллер у книзі "Воля у Стародавньому Світі" виданій в 1961 році в Ню-Йорку. Він (так як і інші історики) зве простори, які розташовані на північ від Чорного моря, "південною Россією".
"Південні степи Русі - це простори аріїв", - пише "Євангелія Заратустри", іранські "Веди", (Бгай Манілал С. Парех, Бгават-Дарма, Райкот, Індія).
Професор Р. Ґіршмен (Сорбонський університет, Париж), голова археологічних експедицій, які в 1935-36-41-49 роках робили успішні розкопки, у книзі "Іран", виданій в 1965 році в США, пише, що Материнською землею Індо-Европейських народів є "рівнини Південної Росії", тобто Україна.
7. ІСТОРИК ДЖАН БОВЛЕ в книзі "Людина у Віках" пише, що "Арії вийшли з території України".
У монументальному збірнику "Історія і Культура Індійського Народу" (у кн. "Оріяни в Індії") виданому Кембриджським університетом пишеться, що "Трипільські керамічні вироби (Україна) старіші, ніж німецькі, на основі яких німці будують свою негатив- [112] ну теорію про те, що оригінальною Вітчизною аріїв є Німеччина".
8. Р. С. МАЮМДАР (ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТ ДЕККА УНІВЕРСИТЕТУ (Індія) і один з найвизначніших істориків Стародавнього Світу) і А. Д. Пузалкер (асистент директора Бгаратия Видия Бгаван) у книзі "Історія і Культура Індійського Народу" (у розділі "Відійська епоха") пишуть: "Україна більше, як всі інші країни (країни Европи і Азії, - примітка моя) може претендувати бути землею аріїв (оріянів). Германська домашня теорія дуже популяризована в багатьох європейських школах для расового виправдання". (На основі "німецької домашньої теорії" (ірраціональної) Адольф Гітлер переконував німців, що вони є "вища раса", бо, мовляв, Німеччина, є Вітчизною Індо-Европейської раси.
9. "ЛИСТИ З ПЕЧЕРИ ЧАКЛУНА" ЗАЧАРУВАЛИ НАУКОВИЙ СВІТ. Начальник археологічної експедиції Валентин Миколаєвич Даниленко із зачудування (як пише журнал "Молодь України" за 2 червня 1974 року) "аж здригнувся". Що сталося?
Журнал "Молодь України" пише, що в Україні "знайдені малюнки епохи верхнього палеоліту (приблизно 20-15 тисяч років до нашої ери)", "на робочому столі археолога - стос фотографічних репродукцій, на яких зафіксовані твори прадавніх митців України".
"Переглядаємо кілька фотографій. Ось вийшли на полювання люди. Вони обережно скрадаються, стиснувши в руках зброю. На кого вони полюють? На лань чи мамонта? Потім ми не раз зустрінемо композицію - зображення мамонта, а поруч - над головою чи тулубом - зображення каменя. Можемо уявити одразу сцену з "натури" - полювання наших Предків: мамонт ніяк не може видряпатися з пастки, а на нього сиплеться град каміння.
10. "У ПЕЧЕРІ ЧАКЛУНА ВІДКРИТО БЛИЗЬКО 300 ГРАВІЙОВАНИХ МАЛЮНКІВ, іноді наведених вохряною фарбою. Переважають зооморфні мотиви, в яких відтворено мамонтів, бізонів, ланей, оленів, печерних левів.
Трапляються й зображення людей, зокрема Великої Матері матріярхальної доби. Між силуетами мамонтів та оленів бачимо постать Великої Матері, її струнке, дивовижно красиве тіло ніби пливе над Землею. Виконує Вона ритуальний танок, зачакловує звірів, щоб мисливці повернулися додому з багатою здобиччю".
Що це значить? Це значить, що на території України 20-15 тисяч років тому вже був культ Великої Матері-Родоначальниці. Ми, українці, її потомки.
Ми її пізнаємо, дивлячись самі на себе, на свій національний стрій, її льоля (первісний жіночий одяг) оздоблений меандрами (геометричними взорами), якими сьогодні пишаються гуцули і які ознаменовують стародавню Українську (Мізинську) культуру.
11. У СВІТІ ІСНУВАЛО МІЖ ВЧЕНИМИ ПЕРЕКОНАННЯ, що на півночі Африки знайдені відомі [113] "Тассілійські зображення" - найстародавніші твори рук людських. Вони були створені 12000 років тому. 12000 тисяч років тому вперше на півночі Африки появилася біла людина, прикочувавши з Східньої Европи. Триста палеолітичних малюнків знайдених в Україні (20-15 тисяч років тому створених), стали доказом того, що Україна - Первоколиска перших духовних вогнищ історії Людства. В Україні знайдені найстародавніші пам'ятки культури і цивілізації плянети Земля.
12. ЩОБ ПОНЕВОЛИТИ НАЦІЮ і навчити її покірно жити в неволі, треба відібрати в неї її правдиву самобутню історію і написати їй фальшиву, приголомшуючу, впокорюючу.
Вона (поневолена нація), виховуючи себе під наглядом окупанта-вторжника в школі фальшивої історії, не знатиме хто вона є, ким вона закута і чому? Провідник поневоленої нації вихований у школі фальшивої історії, буде фальшивим провідником народу, сам цього не знаючи. Народ поневолений і примушений свою історію читати не по-своєму буде сотні років боротися за волю і не могтиме її здобути.
13. НІМЕЦЬКИЙ ІСТОРИК АВҐУСТ ШЛЕЦЕР пише, що малороси (українці) не здібні самостійно думати і жити. Чому? Вони не здібні самостійно думати і жити тому, що в них не має стародавньої історії, стародавньої культури. Вони... "моголи, моголи, золотого Тамерляна онучата голі". Вони надоїдливо хвастаються перед чужинцями, що в 988 р. греки (візантійці) їм історію започаткували, цивілізували їх, поробили їх культурними людьми.
Український інтелігент (митрополит Іларіон Огієнко) в кн. "Візантія і Україна" виданій в 1954 році у Винніпезі на сторінці десятій пише: "Увесь наш український дух, як народу, усю нашу духовну культуру прищепила нам Візантія. Заберіть від українців православний візантіїзм і вони стануть нагими, як мати народила", вони... "онучата голі".
14. МИТРОПОЛИТ ІЛАРІОН ОГІЄНКО - одурений провідник одурених. Він з дитячих років виховувався у школі фальшивої історії. Пишучи, що "Увесь наш український дух, як народу, усю нашу духовну культуру прищепила нам Візантія", він повторює те, що греки (візантійці) сотні років писали, звеличуючи Візантію і принижуючи Україну (Русь). Українець, читаючи писання митрополита Іларіона Огієнка, кормиться, сам цього не знаючи, меншевартісною духовною їжою - кормиться вірою православною, що греки і латини - кращі люди, а українці - гірші люди.
Греки і латини, як "кращі люди", прищепили українцям, як "гіршим людям", духовність, культуру, цивілізацію, релігію, поняття краси і етики. Якщо так - українець меншевартісна людина. Меншевартісна людина цурається самобутніх духовних вартостей, і обожнює чужину. Грецько-право- [114] славний українець чи грецько-католицький українець обожнює Грецію (бо ж у Греції греки придумали грецьке православіє) і обожнює Рим (бо ж у Римі римляни придумали католицизм). Українці, будучи духовними рабами, тіштеся, що "Увесь наш український дух... прищепила нам Візантія" чи Московитія. О, нічого в світі не має огиднішого, жорстокішого, як канонізована освячена фальш!
15. ВІЗАНТІЯ І МОСКОВІЯ не могли нам, українцям, прищепити того, чого вони не мали! Вони не могли нам прищепити наше. У Західній Европі (ні, в усьому світі!) устійнене "табу", що народ, який не має своєї культури, своєї духовости, своєї історії, не може звати себе вартісним народом.
Я об'їхав країни Европи, Азії, Америки, і ніде (навіть між жителями мініятюрних країн - Коста Ріко і Бгутану) не знаходив людей, які б казали "наше нам прищепили чужинці і ми прищепою гордимося. У нас нема здібностей творити свої рідні культурні й духовні вартості, бо в нас нерозвинена уява, у нас не має винахідливости. Ми прищепу звемо "вже нашою культурою і чужу релігію звемо нашою, ми, як гірші люди, здібні тільки на акультурацію".
16. ХТО Є САМ СОБОЮ, ПЕРЕД ТИМ ВІДЧИНЕНІ ДВЕРІ СВІТЛОГО МАЙБУТНЬОГО. Щасливі ті, що мають свою рідну віру, рідну правду, рідну мудрість, і на світ дивляться по-своєму і розуміють Бога по-своєму, і мають свій самобутній стиль життя. Коли ми, українці, хочемо знати самі себе, пізнаймо історію далеких Предків наших. .
Є! Є свята таїна цілісности між нами і нашими далекими Предками. Ні, ми не золотого Тамерляна (монгольського хана) "онучата голі"! Ні, ні, ми не "станемо нагими, як мати народила", звільнившись з кайдан духовного грецько-юдейсько-латинського рабства!
"Триста палеолітичних малюнків. Це є рідні листи од наших далеких Предків. Скалка з їхнього життя, яку зберегла і перенесла у наше двадцяте століття "машина часу" - "Кам'яна могила".
17. "ЩО МИ МОЖЕМО ПРОЧИТАТИ У ТИХ ЛИСТАХ? Дуже й дуже багато. Нові дані про первісне мислення, перші кроки мистецтва, зародок релігійних уявлень, суспільну організацію, тогочасну фауну. Зображення прадавніх мистців і сьогодні хвилюють нас, дають естетичну насолоду".
18. Є ОРИГІНАЛЬНИЙ ІНДО-ЕВРОПЕЙСЬКИЙ ДІМ. Історики Дж. Гавкс і Л. Вуллі у книзі "Історія Творення Культури і Проявлення Науки" (Праісторія і Початок Цивілізації) виданій в Лондоні (Англія), помістили "Мапу Мандр Народів в епоху бронзи". На мапі зазначені назви народів, які, вийшовши з Оріяни (України), через Кавказ прямують на Південь. Ідуть племена Сумеріян (Кімеріян), Мітаннів, Касситів, Персів, Гіттітів. Всі вони діти Оріяни (України), їхня мова - первісний санскрит.
Історик Ґеорґ Біббі у книзі "Чотири Тисячі Років Тому", виданій у Ню Йорку (США), поміс- [115] тив "Мапу Правітчизни Народів" - зображена територія сучасної України. І з території сучасної України вимандровують Мітанни, Кассити, Гіттіти, Ахеї (Греки), Англо-Сакси, Тевтони, Латини.
19. "ПІВДЕННА РОСІЯ В ЕВРОПІ - ЦЕ ОРИГІНАЛЬНИЙ ІНДО-ЕВРОПЕЙСЬКИЙ ДІМ", - пише О. Шредер у книзі "Праісторична Стародавність Арійського Народу". Арії (оріяни) вважали себе володарями "народженими диханням Бога", пишуть "Веди". Л. Спраґ де Кемп у книзі "Стародавні Руїни і Археологія", виданій в 1962 році, пише: "Оріяни, підкоряючи на своєму шляху племена за племенами, вважали себе пануючим народом". Вони покорили в Індії монгольські племена, на Середньому Сході - семітські.
20. ДЕ ВИНИКЛА "АРИСТОКРАТИЧНА МОВА КУЛЬТУРИ?" Мова - Душа Людства. І "Напочатку було Слово, а Слово те в Бога було, і Бог було Слово", - так думає євангелист Іван, 1, 1. Є обгрунтоване питання: "Де почалося слово, там і почалися творитися перші розуміння Бога, перші релігійні поняття. Скажіть ім'я народу, на землі якого "напочатку було Слово?"
Знаємо, що Слово - це Мисль, Слово - початок і досконалість Мудрости. Слово - перші шукання Бога.
Слово "Бог" наші Родоначальники (Мама Лель і Тато Орь) вимовили, як "Бгу" (Буття, Існування). Вони вірили, що вони є тому, що є Буття (Бгу). Слово "Бог" стародавнє українське. І воно старіше, як слова "Саваот", "Єгова", "Мойсей", "Адам", "Ісус Христос", "Алах". Слово "Бог" не жидівське, не латинське, не грецьке, не християнське, не мусульманське.
21. СЛАВНИЙ ВЧЕНИЙ А. С. ДІЯМОНТ у книзі "Історія і Оригінальність Мови", виданій в 1960 році в Лондоні (Англія), пише: "У степах Східньої Европи започаткувалася більше, як 5000 років тому Індо-Европейська мова, її діялекти роз'єдналися на мови, які поширили багато народів світу".
У Східній Европі, на просторах багатої землі України, започаткувалася основа Індо-Европейської мови, санскрит. Санскрит - священна мати Індо-Европейських мов. Українська мова (і про це я говорив 28 січня 1975 року на Всеіндійському Санскритському симпозіумі в Делі університеті (Індія) - первородна дочка санскриту.
22. САНСКРИТ - ПОЧАТКОВА МОВА БІЛОЇ ЛЮДИНИ. Санскрит - священна мова Індії. Санскрит - священна мова Гіндуїзму, Буддизму, Джанізму, Сикізму, священна мова, якою визначені терміни шістьох систем Гіндуської філософії.
"Санскрит означає аристократична мова культури", - пише славний європейський філософ Алберт Швайцер у книзі "Індуська Мисль", виданій в 1957 році. [116]
23. "ШИРОКІ СТЕПИ РОЗТАШОВАНІ НА ПІВНІЧ ВІД ЧОРНОГО МОРЯ були Першою Вітчизною людей, які розмовляли Індо-Европейською мовою", - пише Ґюґ Генкен у книзі "Індо-Европейські Мови і Археологія", виданій в 1955 році.
Р. Дж. Латгем у книзі "Етнологія Европи" пише, що "Санскритська мова є європейського походження, в Азії вона поширилася тому, що до Індії, далеко перед народженням Христа, прибули орії з України".
Іраніолог Річард Н. Фрий (професор Гарвардського університету, США) у книзі "Спадщина Персії" (у розділі "Іранська традиція") пише, що "Індо-Европейське слово "ар" рівнозначне англійському слову "плав". Українці кажуть "плуг".
24. САНСКРИТСЬКЕ СЛОВО "АР" ЧИ "ОР" ЗНАЧИТЬ "ОРАТИ", "ОРАЧ", "ОРЬ". Уміти орати (знати таїну вирощування зерна) значить бути "кращою людиною", "нобелменом", "аристократом", - такі поняття про хлібороба були на початках історії ведійської (хліборобської) культури і цивілізації.
Наші предки (орії, оріяни чи арії), присвоївши коня, вола, винайшовши плуг, створивши колесо і віз, і навчивши дітей своїх орати поле і вирощувати зерно, створили віру, що вони орії світу (аристократи світу). З їхніх широких і щирих долонь хліб пішов у світ - в Індію, Месопотамію, Фінікію, до кочових монгольських і семітських племен. З їхніх уст пішла у світ аристократична мова культури". )
25. 27 СІЧНЯ 10.975 РОКУ ДАЖБОЖОГО (1975 року християнського) в Департаменті Санскриту (Делі університет, Індія) розмовляю з професором доктором Сатия Врат Шастрі. Кажу Йому: "Славний Джавагарлал Неру, прем'єр-міністер Індії, в книзі "Відкриття Іцдії", як знаєте, пише, що "Оріянська група походить з широких просторів Дунаю, Дніпра, Дону", "Народні танці патанів (оріїв) дивотно нагадують танці українців.
"Президент Індії С. Радгакрішнан найвизначніший мислитель сучасної Індії в книзі "Індійська Філософія", пише, що "Оріяни принесли з собою визначені поняття і вірування, які вони продовжували розвивати в Індії".
26. "ДОКТОРЕ САТИЯ ВРАТ ШАСТРІ, передаю Вам я, син "широких просторів Дунаю, Дніпра, Дону" мій скромний "Порівняльний Санскритське - Англійське - Український словник". Наші предки (мої і Ваші) 5000 років тому говорили однією мовою (санскритом). Сьогодні санскрит єднає нас, чарує нас своєю загадковістю, своєю первородною самобутністю і глибиною духовної енергії.
"І ще скажу. Авґуст Карл Райшавер (професор університету Токіо, Японія) у книзі "Наукова праця про японський буддизм" пише, що "Оріянські завойовники, які вторгнулися до Індії з Північного Заходу окремими періодами 5000 років тому, мали з [117] собою вже готові релігійні пісні "Веди"".
27. А. Л. БАШАМ У КНИЗІ "ІНДІЯ", виданій в Лондоні в 1961 році, пише, що "Оріяни були широким і непокірним народом, народом, який мав багато святощів і понять, які вспадкувала від них Індія. Оріяни любили музику, грали на сопілках, бубонах, цимбалах. Вони вже тоді вживали віса (терези), які також мали в оригіналі сумеріяни. Оріяни були технічно добре збагачені. Вони були добрим народом, більшість їхніх богів мали добрий характер".
Присутній брамін Патак сказав: "Ви, Київські оріяни, в 988 році відстали від віри батьків своїх (від Ведійської духовости) і підпорядкували себе юдейському християнізмові візантійської інтерпретації".
Я відповів: "Силою вогню й меча в нас була відібрана віра батьків наших. Поклонившись жидам і грекам, ми стали їхніми духовними рабами. Та і в рабстві ми зберегли характер хлібороба (характер людини великої Ведійської культури).
28. "УКРАЇНЕЦЬ ЗВЕРТАЄТЬСЯ ДО ВІТРУ", "Повій, Вітре, в Україну, де покинув я дівчину". Він звертається до Землі, "Земле-Рідна Кормилице наша, вмираю за славу Твою". Він славить рідні поля, ріки, гаї, і в піснях веде розмову з ними - духовність ця Ведійська і християнізм, оснований на номадському юдаїзмі, зве це "паганізмом".
"Навіть той українець, який вважає себе ортодоксальним християнином, має склад душі не християнський. Він так, як і його Предки, лишається замріяним сином Природи.
Я, відроджуючи рідну духовність України (Руси), устійнюю нові основи українського монотеїзму. Бог нікого не дискримінує, українці так, як і інші народи, мають право мати рідне розуміння єдиного Бога",
29. НАРОД, ЯКИЙ ЛЮДСТВУ ПОДАРУВАВ "НАЙСТАРОДАВНІШИЙ ПАМ'ЯТНИК ЛЮДСЬКОГО УМА" - священні "Веди", сьогодні живе над берегами Дніпра. І має цей народ нове ім'я - Україна тому, що північні вторжники, брутально вторгнувшись на Його степи, украли в Нього Його ім'я - Русь.
Старі імена українські - орії, кімери (сумери), гіттіти (скити-сармати), анти, призабулися. "Країна, з якої оріяни (арійці) вийшли перед їхніми мандрами у Південний світ (до Індії і Месопотамії, - примітка моя), очевидно стверджує присутність народу однорідного Індо-Европейського типу, сьогодні проживаючого на побережжі Дніпра", - пише славний історик Л. Пареті у книзі "Стародавній Світ".
30. НАШІ ПРЕДКИ - ЖИТЕЛІ ПОБЕРЕЖЖЯ ДНІПРА - подарували Людству першооснови релігійних понять, першооснови культури і цивілізації. Стародавні народи (творці великих культур і цивілізацій) - сумеріяни, критяни, мікени (пелазги), не ви- [118] тримавши поєдинку з півдикими і жорстокими племенами (ахеями, доріями, аккадами), загинули. Українці - потомки творців Ведійської культури, досі живуть - живуть, бо є на світі чудо: там, де багата земля, в гілочці верби живе цілісність вербного царства.
"Веди" є найстародавнішим пам'ятником людського ума, яким розпоряджається людство", - пише президент Індії, філософ, історик С. Радгакрішнан у книзі "Індійська Філософія". 5 лютого 75 року я біля Ґанґесу в священному Бенаресі, оглядаючи нову величну святиню Індуської віри, яку збудував С. Радгакрішнан, думав про Дніпро. Береги Дніпра багатші й чарівніші, як береги сонливо-тихого Ґанґесу.
31. "ВЕДИ" НАРОДИЛИСЯ НА ПОБЕРЕЖЖІ ДНІПРА. Джавагарлал Неру в книзі "Відкриття Індії" пояснює, що санскритське слово "Веди" постало від кореня "відь". "Відь" в англійській мові значить "коледж" (знання). В українській мові слово "відь" значить "відати", "знати".
У "Ведах" (1,140.3) я (в архіві санскриту Бенареського університету з професором Балярам Піастрі Бгарадва) прочитав: "Мати бога Огні - це дві дерев'яні палички. Вони, роблячись чорними, творять спільну дію - родять дитя Огні", тобто, вогонь. Огні (агні) - казали сімнадцять тисяч років тому наші Предки, розводячи вогонь (вогонь людського мислення і світорозуміння) там, де сьогодні пливе Дніпро-Славута і стоїть таємничий і чарівний град Кия.
32. У "ВЕДАХ" СЛОВО "ТАТА", як пояснює славетний санскритолог Сір Монієр Монієр-Вілліямс у "Санскритсько-Англійському словникові" (виданому в 1964 році Оксфордським університетом) на сторінці 441-й, значить в англійській мові "фадер". Я доповнюю: санскритське слово "тата" (одне з визначних слів "Вед") означає в українській мові "тато". З слова "тата" латини створили слово "патер" (патріот, патріотизм); патріярх (батько старший), французи кажуть "пере", іспанці - "падро", італійці - "падре", литовці - "тевас", німці - "фатер". Очевидно, ті народи, мова яких не має санскритського кореня, мають самобутні слова, які означають зміст слова "тата". Я вже згадував, що японці кажуть - "чічі", китайці - "чіар", армяни - "геир".
33. ТАТА - ПАТРІЯРХ РОДУ ПРАКИЇВСЬКОГО, розвівши вогонь на березі Дніпра, натхненно молиться. З душі благородної, з сонця і життя родиться непорочна молитва його. "О, Огні! Прийми щиро це дерево, жертву мою. Загори ясно! І розпусти свій священний дим, доторкнися крильми до небесної Високості і з'єднайся з промінням сонця! О, Владико, віджени від нас ворогів, пошли нам з Неба Дощ, подай нам звар, хліб і пашу", ("Веди"). "Професоре Балярам Шастрі Бгарадва, зверніть увагу [119] на тотожність слів санскриту і української мови, беручи до уваги цю Ведійську молитву".
Наприклад, ідуть слова санскритсько-українські: огні - вогонь, дарава - дерево, яса - ясно, сва - свій, света - святий, світлий, дама - дим, наба - небо, пада - подай, вар - звар, рота - хліб, паша - паша. Вглиблюючись в суть молитви Тата до Світла (Вогню, Тепла, Добра), відчуваємо непорочну силу емоції, окрилений розмах мислення, духовну безпосередність і самобутність життєвих розумінь.
34. ОЗНАЙОМИМОСЯ З ДЕЯКИМИ СЛОВАМИ "ВЕД". У "Ведах" слово "сата" значить "сотня", звідси походить латинське "сентум", французьке - "сет", італійське - "сенто", іспанське - "сієнто".
У світі широко відоме слово "зенд" (філософське - релігійний термін) походить від санскритського кореня "зан" чи "зна", що значить "знання". Є священні книги "Зенд Авести", корені "зна" і "відь" - синоніми.
Чарлс Генрі Тавн у книзі "Океан Історії" пише, що від санскритського слова "Див", яке дуже поширене у "Ведах", греки створили слово "Зевс" (Девус, Део, Тео, теологія). "О, Див ладо, о, Див ладо", - пишуть "Веди" в значенні "Дивотно ладний", "Бог любий", "Диво ладне". З слова "див" (дивотний) постали слова "диво", "діва", "дівчина", "день". У "Ведах" слова "Віті Да Бгу" значить "Вітаємо Дажбога".
35. "РИК ВЕДИ" - НАЗВА СВЯЩЕННОЇ КНИГИ ГІНДУЇЗМУ. Слово "рик" (риґ) у санскриті значить "пісня". З слова "рик" постали слова "рече", "рцить", "ркоша", "рекоша", "речник", "речення", "ректи", "рок". Слово "пророк" має два кореня - "пра" (перед) і "рок" (речник).
36. "МАГАТРИШУЛА" - МОГУТНІЙ ТРИЗУБ, священний символ Ведійської духовости, культури і цивілізації. Магатама - могутня темнота, маганас - могутній (великий) ніс, магадунду - могутнє дудніння, магатапа - могутнє (велике) тепло, магапаса - могутнє (велике) пасовище, палана - пелена, пеленати, полон.
Пава - повітря, амріта - невмирущість, висвата - висватана, свагия - сваха, света кута - святий кут, у філософії Йоґа слово "тама" (священний термін) значить "темно" (пасивно).
Н. Р. Бенарже у книзі "Залізний Вік Індії" пише, що "Найранішою датою, як це існує твердження, Ведійська культура почалася двадцять вісім тисяч років тому. Та Тілак установив цю дату на 12-10 тисяч років тому. Історик Джакобі вірить в акуратність дати Тілака".
Історик Балганґадгар Тілак (1856 -1920) - син брагманської касти. Індуси кажуть, що Тілак - це локамания (гордість народу), борець за волю Індії, славний коментатор "Бгаґаватґіта". Він вважає, що на території України 12-10 тисяч років тому започаткувалися основи Ведій- [120] ської культури (основи культури Людства).
37. СЬОГОДНІ УКРАЇНЦІ ЗВУТЬ її (ВЕДІЙСЬКУ КУЛЬТУРУ) МІЗИНСЬКОЮ. Щоб науково обгрунтувати, де були створені "Веди" (ведійські обряди, пісні, розуміння Бога, поняття світу і суспільних законів) учені використали такий спосіб дослідження. Вони вивчили світ (рослинний і тваринний), оспіваний у "Ведах", і потім на основі достовірних археологічних даних визначили, що цим світом (світом "Вед") є степи України (простір від Дону до Карпат).
38. ҐРЕГЕМ КЛАРК і СТЮАРТ ПІҐҐОТ, які сьогодні вважаються найвизначнішими авторитетами у світі археології, у книзі "Праісторичні Суспільства" пишуть, що "Світ означених дерев: береза, дуб, верба, бук і звірів: вовк, ведмідь, руси, оси, лососи і їм подібні великорічкові риби і бджоли, належать просторові, що розташований на захід від Уралу. Полоса земель на північ від Чорного моря відповідає всім цим означеним факторам". І в "Ведах" всі ці "означені фактори" широко зарепрезентовані. У "Ведах" не має згадок про пальми, оази, банани, цитрини, оливки, пустині. У "Ведах" не має згадок про крокодила, жирафу, верблюда.
У "Ведах" оспівана буйна, чарівна, багата на мед, молоко, трави, зерно, м'ясо природа Оріяни (України). Між іншим, у Бенаресі (біля готелю Кларк, я на деревах побачив висячі бджоляні гнізда і сказав індусам "Мед", вони відповіли, що і по-індуському "мед" (меду). У "Ведах" згадані соловій, лелека, жайворонок. Оспівані живі соковиті кольори і властивості чотирьох пір року (Весна, Літо, Осінь, Зима). У "Ведах" слово "Васанта" значить "Весна", слово "Гима" значить "Зима".
39. УСІ ТІ, ЩО ДОСЛІДЖУВАЛИ РІДНУ ВІРУ УКРАЇНИ (РУСИ), пишуть, що "все покрите мрякою таємничости. Не можна визначити, яка була та віра паґанської України (Руси). Є думка, що була віра в одного Бога, і є думка, що була віра в багатьох богів - яка думка правильна, дослідники ще не устійнили".
Українські дослідники (ті кращі люди України), маючи в душі тугу за вірою батьків своїх, ішли у світ "покритий мрякою таємничости". І там вони знаходили немеркнучі діяманти - рідні шляхи творення свого "Я", знаходили цілющий бальзам для душі своєї (священне євшан-зілля).
40. М. МИХАНЬКО У ПРАЦІ "ЯГІЛКИ", виданій в 1922 році в Львові, пише, ніби сповідаючись перед престолом Духа Предків: "Ягілки (гагілки, гаївки, веснянки) - це обрядові пісні українського народу. Вони сягають своєю давниною незапам'ятних часів. Є вони головною основою найбільшого свята Весни".
"Природа, її зміни й сили викликали в народі божественні почитання. Перемога Світла над [121] Темнотою, Тепла над Зимою, весняного оживання над зимовим завмиранням - була предметом найбільшого почитання, дальше - предметом радости і втіхи".
"Народ тішився побідою Світла, Життя й Добра над Тьмою, Мертвотою, Злом. З обсервацій набрав він переконання, певности і віри в те, що Добро-Світло мусить побідити Зло-Тьму".
41. НЕ ВІДОМО ЧИ ЗНАВ М. МИХАНЬКО, що він, пояснюючи значення обрядів і свят рідної віри України (Руси), переповів дещо з духовних основ утверджених у "Ведах". У "Ведах" "Света" (Світло) перемагає "Тама" (Тьму), "Тапа" (Тепло) перемагає "Гіма" (Зиму), "Бу" (Буття) перемагає "Мріту" (Смерть, Мару).
"Веди" пишуть, що на світі є Добро (Світло) і є Зло (Тьма) - на світанні духовности це були великі відкриття. Веснянки, гагілки - обрядове вітання Добра (Світла). Виконавці веснянок (священнодійці) виводили свої хороводи за рухом сонця (за ходом Добра (Світла). Веснянки - духовна медитація і практичне здійснення "йоґи" (шлях духовного і тілесного самопізнання і самовдосконалення).
42. ПРОФЕСОР С. КИЛИМНИК У КНИЗІ "УКРАЇНСЬКИЙ РІК У НАРОДНИХ ЗВИЧАЯХ" (літній час) на сторінці 35-й пише, що "Дівчата беруться за руки, в перемішку з юнаками, у два кола, поволі ходять за сонцем і співають". Не могло постати обожнення сонця (тепла) у Єгипті, Юдеї, Месопотамії. У південних країнах сонце втомлює людей.
"Оріяни обожнювали природу, оспівували її явища", - пише Дейл Райєп у книзі "Природницькі традиції в Індуському мисленні", виданій в Сіяттл (США) в 1961 році. "Оріяни були дітьми природи", - пише Чарлс А. Мур у книзі "Індуське Мислення", виданій в Гонолюлю в 1967 році.
43. У "ВЕДАХ" І В "СЛОВІ ПРО ПОХІД ІГОРЯ" обожнювана природа творить одну живу й незриму цілісність з людиною. Сьогодні найвизначніші вчені світу доводять, що між ритмікою космосу і ритмікою життя людини є подиву гідна гармонійність. Є єднання між діяльністю людського мозку і діяльністю сонця.
Рідна віра України (Руси) творилася тисячоліттями, опромінена вона інтуїцією народу - інтуїція народу вписана у вібраціях космічного буття. Ні, ні, рідна віра України (Русі) не була придумана чужими архиєреями на чужих землях на "нікейських вселенських соборах", диригованих кривавими візантійськими імператорами.
44. Вона (рідна віра України (Русі) творилася в чарівнім світі природи. Вона, як проміння сонячне, була вгармонована з космічним тлом України (Русі). Вона дихала в такт з диханням Народу. Вона і народ - один ритм, поєднаний з ритмом гравітаційного і магнетного поля України (Русі). [122]
45. ТІЛЬКИ ДІТИ ПРИРОДИ Є ЗДОРОВИМИ ЛЮДЬМИ. Ніхто в світі не вмів і сьогодні не вміє так розмовляти з Матирею-Природою, як ми, оріяни (українці). Ми лишилися, самі цього не знаючи, людьми Ведійської духовости. Душа наша і духовність грецько - юдейське - латинського християнізму - два духовно протилежні світи. І щоб в цьому переконатися, звернімо увагу на склад нашого мислення, (живучи у неволі, ми ніколи над цим не задумувалися).
46. "ЗАРЕГОТАВСЯ ДІД НАШ ДУЖИЙ, аж піна з вуса потекла", - пише Тарас Шевченко. Він говорить про Дніпро, як про "діда нашого дужого", який регочеться, має вуса. Дніпро - дід, дід - Дніпро. У народніх піснях українських (народня творчість українська найбагатша й наймогутніша в світі, - із цим погоджуються наші приятелі і наші неприятелі) співається, що "дівчина - тополя", "юнак - дубок", "земля - мати", "мороз - дід". "Іде до нас в гості дід Мороз", "прийшла до нас Весна красна в гості", "не світи, Місяченько, не світи нікому, тільки світи миленькому, як іде додому". "О, красне Сонечко, заглянь в моє віконечко", "іди, іди, Дощику, зварю тобі борщику".
Я уважно читав Гомера, "Біблію", "Коран" - у них не має обожнення природи, не має в них довір'я до природи. У "Ведах" пишеться, що в природі присутній Бог і тому "природа дихає". Чарівні славні в честь природи читаю у "Риґведах", (Мандала, 1, пісня 71, версія 6), у "Риґведах" - Самгіта, (Мандала, 3, пісня 1, версія 3-5).
47. ЯРОСЛАВНА - ГОРДІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО ЖІНОЧОГО СВІТУ, королева наша - світла постать "Слова про Похід Ігоря", будучи християнкою, відкидає християнську молитву "іже єси на небеси".
Ярославна у молитві самовиявляє благородну красу своїх почувань, своє єднання з вірою батьків своїх. Вона священнодійствує, промовляючи: "О, Вітре-Вітрило, чому Господине, Ти напроти вієш? Чому мечеш Ти хинівськії стріли на своїх легких крилах на воїв мого любого лада? Чому, Господине, Ти розвіваєш по ковилі мою веселість?"
48. "О, ДНІПРЕ-СЛАВУТИЧУ, Ти люляв єси на собі Святославові човни до Кобякового полку. Полюляй, Господине, мого любого лада до мене, щоб до нього сліз не слала на море рано!
"О, Світле й пресвітле Сонце, для всіх Ти тепле та красне єси! Чому, Господине, простер Ти свої гарячі проміння на воїв мого любого лада, в полі безводному їм луки постягував?"
49. ЧАРІВНА ЯРОСЛАВНА - КВІТУЧА ВНУЧКА ДАЖБОЖА, світле серце українське, душа вірна в години несказанного горя, не мовить "святий Сіоне, небесний Єрусалиме, візантійський Саваоте, мощі римського папи Климентія, патріярхи константинопольські, пророки юдейські, спасіть мого лада". [123]
Ні. Вона (наша Ярославна) бачить святість на рідній землі. Вона, сповідуючи оріянську (рідну віру України (Русі), випромінює з душі своєї слова молитовні. Вона звертається до Вітру. Вона зве його "Господинем" (богом). Дніпро і Сонце в її священнодійстві - це рідні боги України (Руси), вони нерукотворні. Вони живі й вічні, їх Вона бачить, їх Вона чує і з ними Вона розмовляє.
50. РІЗДВЯНІ СВЯТА, СВЯТА ВЕЧЕРЯ, КОЛЯДКИ, ЩЕДРІВКИ, Стрітення, Веснянки, Великдень, Вербна Неділя, Зелені Свята, Купала, Обжинки - свята рідної віри України (Руси), у них обрядність душі української проявлена. У них краса емоцій, помислів, любови, хвилювання, смутку, радости. У них притаєні скарби нашої української самобутности, не має права ні москвинський комунізм, ні грецько-юдейсько-латинський християнізм давати народним святам України (Русі) шкідливий зміст двоєвір'я!
51. "ТА ДОПОМОЖИ, БОЖЕ, ВЕСНУ ЗАКЛИКАТИ, на тихе літо, на яре жито, жито і пшеницю, усяку пашницю". "А вже весна воскресла! Що ж Вона нам принесла: на жіночки робочки, на дівочок віночки, а парубкам шабельки, щоб ішли до війни". "Зароди, Боже, гори й долини, гори й долини, наші царини: наша царина преч поорана, сріблом-золотом преч засіяна".
Обожнення природи є там, де народ тілом і душею здоровий і залюблений у життя, у красу й велич Білого світу. І тому, що Український народ у найтяжчих умовах життя, прагне бути собою і не хоче наслідувати чужі норми духовного життя, "Християнство не змогло й досі викорінити зовсім цього дохристиянського вірування, цебто обожнення природи і народ ще й досі в більшості має більше розуміння й прив'язання до предківських переконань, як до християнських незрозумілих і неприступних критерій", - пише М. Миханько у книзі "Ягілки", виданій в 1922 році у Львові.
52. ДОХРИСТИЯНСЬКА ВІРА УКРАЇНИ (РУСІ) БУЛА ВІРОЮ ВЕДИЧНОЮ. У "Ведах" проявлена вселюдська многогранність релігійних понять, які сьогодні існують у всіх релігіях плянети Земля, (в гіндуїзмі, джанізмі, буддизмі, заратустріянізмі, шінтоїзмі, юдаїзмі, християнізмі, сикізмі, мусульманізмі). Якими я керуюся доказами, висловлюючи такі міркування?
53. У "ВЕДАХ" ІСНУЄ АРХАЇЧНИЙ ПОЛІТЕЇЗМ: віра, що богів багато. У "Ведах" існує монотеїзм: віра, що є один Бог. У "Ведах" існує генотеїзм: віра, що богів багато, але в один час діє тільки один Бог.
Ведична духовна всесвітність рідної віри України (Русі) була неправильно трактована тими дослідниками, які проявили однобічність, бачачи в Ній тільки політеїзм, або тільки монотеїзм чи тільки генотеїзм.
54. ДОБРЕ ПІДСОННЯ, ПЛОДЮЧА ЗЕМЛЯ, солодководі ріки, [124] розспівані гаї і духмяні степи - свята Дажбожа благодать. Вона впливала на формування життєрадісного і благородного характеру Предків наших. Життєві досвіди їх переконували, що діють на світі Дві сили. Добро (Білобог) і Зло (Чорнобог). Весна, Світло, Тепло, Любов - це Добро. Зима, Тьма, Холод, Ненависть - це Зло. Коли в душі людини діють добрі сили, вона добра. Коли в душі людини діють злі сили, вона зла. У "Ведах" ці поняття теософсько оформлені. І були вони чітко визначені Спітамою (Заратустрою), від якого і старі юдеї, і християни, і мусульмани запозичили поняття про існування Бога (Добра) і диявола (зла). [125]