Мага Віра
Десятий день.
"ПОЩО УКРАВ ЄСИ, БОГИ МОЇ?"
1. - УЧИТЕЛЮ ЛЕВ СИЛЕНКО, Я МАЮ БРАТА. І хочу, щоб він покинув чужу релігію. Бачу - чужа релігія робить його національно кволою людиною, загубленою. Я хочу, щоб він повернувся до віри батьків своїх - до Рідної Української Національної Віри. Та коли я йому почав говорити про ЗАПОВІДІ Лева Силенка, він обурився.
І каже: "Традицію руйнуєш! Грецька релігія православна вже стала для нас рідною, національною. Ми вже звикли до неї, в ній наша культура, історія. Звичка - сила велика. Не віриш? Ось маю листа з колхозу від двоюрідного брата. Він пише: "Колхоз вже для нас, українців, став рідною, дорогою національною справою, культурою, історією. І мій батько був колхозником. І я буду колхозником і діти мої. Ми правдивого колхозного життя не зрадимо!"
Тепер бачиш, чому я кажу, що не проміняю Мойсея за Лева Силенка. І мій брат двоюрідний не проміняє Леніна за Лева Силенка. Мойсей - пророк, посланник Божий. Мойсей все так робив, як йому правдивий Бог говорив. Мойсей дав заповідь "Не вбий", Мойсей бачив Бога.
Що братові відповісти?
2. - ПОБРАТИМЕ, НЕ ГНІВАЙСЯ. Твій брат правду каже, що звичка - сила велика . Тільки він не знає, що є звичка добра і є звичка зла. Є звичка пити горілку і є звичка - не пити. Є звичка, яка скріплює вільне життя і є звичка, яка скріплює рабське життя. Перемогти злу звичку здібні тільки люди вдумливі, відважні, благородні, кращі.
Тепер про Мойсея. Мойсей - національний жидівський пророк, воєначальник, суддя і духовний провідник. "Біблія" пише, що "розмовляв Господь з Мойсеєм лицем до лиця так, як говорить чоловік з чоловіком", (2 книга Мойсея, глава 33, вірш - 11).
І "Господь Бог Саваот" казав до Мойсея: "Як відтулю долоню мою, так побачиш мене ззаду, лиця ж мого не побачиш" (2 книга Мойсея, глава 33, вірш 23). Отже, Мойсей удостоївся бачити свого племенного "Господа Бога Саваота" тільки "ззаду". І то тільки тоді, як Саваот "відтулював долоню".
3. "ПОМСТИСЬ... ЗА СИНІВ ІЗРАЕЛЕВИХ".
- Побратиме, Мойсей у Єгипті, обороняючи жида, убив єгиптянина. І що ж тоді варта його заповідь "не вбий"?
"Біблія" пише "Промовляв Господь до Мойсея, кажучи: "Пометись на Мидіянах за синів Ізраелевих: тоді прилучишся до [126] предків своїх", (4 книга Мойсея, глава 31, 1-2).
Отже, щоб прилучитися до рідних предків, треба помститися. І Мойсей, почувши таке офіційне розпорядження Саваота, промовив до люду словами: "Оружіть людей з поміж вас на війну, щоб іти на Мидіянів, сповнити помсту Господню на Мидіянах", (4 книга Мойсея, глава 31, вірш 3).
4. І ПОЧАЛАСЯ ВІЙНА ІНСПІРОВАНА "ГОСПОДОМ БОГОМ САВАОТОМ". Після бою "сини Ізраїля позаймали в полон все жіноцтво Мидіянське і дітвору їх і забрали здобичу, скотину їх і всі отари їх і всі достатки їх. І взяли всю здобич і все награбоване, людей і скотину. Та й привели бранців і награблене і здобич до Мойсея", (4 книга Мойсея, глава 31, 9-12).
Мойсей, побачивши, що його воєначальники з війни вернулися і велику кількість полонених привели, обурився. І каже до них Мойсей: "Пощо ви зоставили живими все жіноцтво?" (4 книга Мойсея, глава 31, вірш 15).
5. З ПИСАНЬ "БІБЛІЇ" ВІДОМО, що жінки і дівчата Мидіянські були "принадою синам Ізраелевим". Сини Ізраелеві, романсуючи з чужинками (мидіянками, моавитянками, гіттітками) "чинили зраду проти Господа". Ізраельтянин не має права ласкати чужинецьких дівчат і не має права від них ласки приймати: той Ізраельтянин, який ці закони порушує, "чинить зраду проти Господа Бога". І тому він буде вбитий, як боговідступник.
"Біблія" пише, що "один зміж синів Ізраїлевих привів до братії своєї мидіянку, перед очима Мойсея і перед очима всієї громади Ізраїлевої" і це "побачив Пінегас, син Елезара, сина Арона священика, і встав із між громади, та взяв списа в руку. І пішов він слідом за чоловіком Ізраїльським у середину шатра, та й пробив їх обох, чоловіка Ізраїльського і молодицю крізь животи їх" (4 книга Мойсея, глава 25, вірші 6-8).
6. ЖИВІТ ДІВЧИНИ ЧИ МОЛОДИЦІ МИДІЯНСЬКОЇ КОЗБІЇ І ЖИВІТ СОЛДАТА ІЗРАЇЛЬСЬКОГО ЗИМРІЯ закривавилися - Пінегасів спис "пробив їх обох" у шатрі під час здійснення романсу. Після цього вбивства, рече Господь Мойсеєві: "Ворогуйте з Мидіянами та й повбивайте їх", (4 книга Мойсея, глава 25, вірші 16-17). Чуєш: "Рече Господь: Повбивайте їх"? "Господе Саваоте", а де ж твоя заповідь "не вбий"?
Щоб мидіянки (жінки і дівчата Мидіянського народу) не спокутували синів Ізраельських і, щоб хлопчики мидіянські, повироставши, не чинили помсти, пророк Мойсей іменем "Господа Бога Саваота" дає наказ: "Повбивайте всіх дітей мужеського пола і все жіноцтво, що знало мужчину, злігшись, також повбивайте. Всіх же дітей жіночої статі, дівчат, що не пізнали ложа з чоловіком, позоставляйте живими для себе", (4 книга Мойсея, глава 31, вірші 17-18).
7. ДІВЧАТ, ДО ЯКИХ ЩЕ НЕ ТОРКАЛИСЯ ЧОЛОВІКИ, "позо- [127] ставляйте живими для себе". Очевидно, не для того, щоб їх, маючи у солдатських шатрах, поробити жінками. Чужинецькі дівчата (мидіянки), пізнавши ложо з солдатами Мойсеевими, також будуть повбивані: дівчина з чужого племени не може бути дружиною. Чужа кров, улившись у жили ізраельські, розслабить інстинкт самозбереження племени Ізраелевого.
8. Є ПИТАННЯ ЧИ БУВ МОЙСЕЙ?
- Учителю, але ж у наказах "повбивайте всіх дітей" не має людяности, справедливости, істини божественної. Переді мною постають винницькі могили - сатрапи Московитії зв'язували дротом дітей і матерів українських і стріляли у підвалах. Та це була жорстокість атеїстична. Чому Мойсеєва жорстокість вважається біблійною святістю?
- І я так думаю. Та історія знає, що в деяких стародавніх народів був закон: чим ти більше жорстокий, тим ти більше людяний. Ти жорстокий - значить ти своєю жорстокістю навіваєш жах на ворогів і рятуєш життя племени свого, дітей своїх.
9. КОЛИ ТИ ЛАГІДНИЙ З ВОРОГАМИ ПЛЕМЕНИ СВОГО, то ти їм (ворогам племени свого) помагаєш, і тому твоя лагідність нелюдяна. Ти лагідністю своєю несеш гибель племенові своєму і перемогу ворогам своїм. І можливо, що всі ті люди, які вважають "П'ятикнижжя" Мойсея "святим откровенієм Господа Бога Саваота", знаходять людяність у жорстокості людській? - Учителю, з цього (тобто, із законів моралі Людства) виходить, що українці - нелюдяні люди тому, що вони не боронять дітей своїх, яких у них їхні вороги відбирають і вивозять на рабські роботи у Сибір, у дикі степи Казахстану, в болота Ладоги, на Соловки, в Колиму, Мордовію.
10. МИ, УКРАЇНЦІ, ЛАГІДНІ З ВОРОГАМИ СВОЇМИ і завжди охочі з ними співпрацювати? І ми байдужі до синів наших, які гинуть за ґратами за волю нашу - значить ми "вівці", а наші вороги - "леви"? Лев справедливий, живучи законами левиного племени, і вівця справедлива, живучи законами овечого племени. Значить, Мати-Природа утвердила два справедливі закони?
Є питання: чи був Мойсей? Християни, які беззастережно вірять у "Біблію", твердять, що Мойсей був і його накази божественні. Коли був Мойсей історичною особою і все, що "Біблія" пише про Мойсея - свята правда, то тоді Мойсей не був кращим за хана Батия, Адольфа Гітлера чи Йосипа Сталіна?
11. КОЛИ МОЙСЕЙ Є ВИГАДАНОЮ (МІТИЧНОЮ) ОСОБИСТІСТЮ, то чому пророки - рабіни Езйкіел і Ездра, які скомпонували, як твердять історики, 2500 років тому "П'ятикнижжя Мойсея" на основі вавилоно-ассирійських легенд, обдарували Мойсея такою жорстокістю? [128]
Є багато людей, які оправдують жорстокість Мойсея.
- Учителю, бачу, що ви ні осуджуєте Мойсея, ні оправдуєте. І ставитеся байдуже до тих, які обожнюють Мойсея, і до тих, які осуджують його?
- Мойсей - патріярх, суддя, духовний провідник Жидівського народу. І тільки жиди мають права робити, або не робити реформу Мойсеєвого світогляду.
Смішно було б, коли б я жида на жидівській землі чи в жидівській хаті, осуджував; не моя це справа. Побратиме, згадав я тут про Мойсея тільки тому, що твій брат - чужовір присвоює собі чужого пророка. Не чесну справу чинить.
12. "А ДІВЧАТОК... ПОЗОСТАВЛЯЙТЕ ЖИВИМИ ДЛЯ СЕБЕ".
- Учителю, дівчаток, що ще не пізнали ложа з чоловіком, Мойсей дозволив солдатам "позоставляти живими для себе". І думаю я: мій брат - чужовір має дружину, має семилітнього сина Тарасика, якого він дуже любить. І має дві донечки - дванадцятилітню Віру і десятилітню Любу. І каже він, що Мойсей для нього рідніший, як Лев Силенко.
І думаю я: коли б Мойсей зі своїми солдатами вторгнувся в Україну і завоював українців і дав від імени "Господа Бога Саваота" наказ: "Повбивайте всіх українських дітей мужеського пола і все українське жіноцтво, що знало мужчину, злігшись, також повбивайте, всіх же дітей українських жіночої статі, дівчат, що ще не пізнали ложа з чоловіком, позоставляйте живими для себе", щоб ви, Учителю, робили?
13. - Я Б БОРОНИВ СЕМИЛІТНЬОГО ТАРАСИКА, дванадцятилітню Віру і десятилітню Любу. Я б боронив від Мойсея дітей твого брата, який казав, що мене, Лева Силенка, не любить, а Мойсея любить. Я б боронив його дітей тому, що вони українські і я українець.
Оборона рідної крови - справа священна, справа найбожественнішого закону - закону Матері-Природи. У Заповіді Сімнадцятій я кажу в ім'я Дажбога (Бога батьків моїх) "Люби дітей свого і чужого народу". Діти в усьому світі є дітьми. І коли б єгипетський воєначальник Садат дав наказ вирізати в Ізраелі всіх дітей чоловічого роду, а всіх дітей жіночого роду, які ще не пізнали ложа з чоловіком, залишити для себе, я б боронив ізраельських дітей не тому, що вони ізраельські, а тому що вони - діти. Моя Заповідь дана мені Дажбогом справедливіша, як Заповідь Мойсеєва дана йому Саваотом.
14. _ УЧИТЕЛЮ, "БІБЛІЯ" ПИШЕ, ЩО ТІЛЬКИ "ГОСПОДЬ БОГ САВАОТ" ЖИВИЙ, ЄДИНОПРАВДИВИЙ. І українці-чужовіри в Саваота свято вірять і українці кажуть, що Лев Силенко - лжепророк, а Дажбог - неправдивий Бог.
І в Псальмі 72, 18 читаємо: "Благословен Господь, Бог Ізраїля, Єдиний що чуда він чинить". [129]
- Побратиме, християнин зобов'язаний мати про Мойсея і про "Старий Заповіт" таку думку, яку мали євангелисти і Христос. Знаємо, що євангелисти учать християн, що "Закон через Мойсея даний був", (Іоан, глава 1, 17).
Ісус Христос звеличував Мойсея, кажучи: "Коли б ви вірували Мойсееві, вірували б мені. Коли ж його писанням не віруєте, то як моїм словам віруватимете", (Іоан, глава 5, 46-47).
15. АПОСТОЛ ПАВЛО ДО КОРИНТЯН ГОВОРИТЬ, що, "всі в Мойсея хрестилися в хмарі і в морі", (глава 10, 2). Євангелист Матей (17:1-8), євангелист Марко (9:2-8, євангелист Лука (9:28-36) вважають, що "Біблія" свята трьома посланиками: Ісус - Мойсей - Ілія.
- Учителю, не визнати святі закони і накази Мойсея - значить не визнати Христа і про це сам Христос каже. Як можна погодитися з думкою, що Саваот - Бог Ізраеля - Отець Ісуса Христа - єдиноправдивий Бог?
16. - БОГ ІЗРАЕЛЯ - БАТЬКО ДІТЕЙ ІЗРАЕЛЯ, і Він для них живий і єдиноправдивий. У жидів є жидівське рідне національне розуміння Бога. І вони мають право розуміти Бога по-рідному і вони мають право свого Бога звати живим, єдиноправдивим.
- Дажбог - Бог Русі (України) і Він для нас, дітей України, є Рідним Батьком, Він є живим і єдиноправдивим. Ми мудрі люди і душею світлі, маємо право мати українське рідне розуміння Бога. Бог - Один, а релігій багато на світі тому, що є різні розуміння і відчування Єдиного Бога.
Обороняючи українських дітей чоловічого роду від смерти, а українських дітей жіночого роду від обезчещення, я готовий підняти меч над головою кожного дітовбивця. І не буду дивитися на те, чи він є Мойсеєм чи Магаметом, Сталіном чи Гітлером. Усе, що живе, має право боронити своє життя! Усе, що живе, має право противитися злові!
17. "А Я ГЛАГОЛЮ ВАМ: НЕ ПРОТИВСЯ ЗЛОМУ". - Учителю, "Господь Бог Христос", маючи на увазі накази і закони Мойсея, каже: "Не думайте, що я прийшов знівечити Закон чи пророків, не прийшов я знівечити, а сповнити", (Матей, 5, 17).
18. "БІБЛІЯ" ПИШЕ, ЩО ПІСЛЯ ПОМОРДУВАННЯ ДІТЕЙ - хлопчиків - і матерів, лишилося "дівчат, що не знали ложа чоловічого всіх тридцять і дві тисячі", (4 книга Мойсея, глава 31, вірш 35).
Можна вважати, що кожному Мойсеєвому солдатові припала в шатро одна дівчина-полонянка. І то на основі закону "Господа Бога Саваота". І Ісус Христос не прийшов такий закон "знівечити, а сповнити?"
Я довго шукав "сповнення". І "доповнення" Христового до законів Мойсеєвих. І знайшов. Ісус під час "нагірної проповіді" сказав: "не протився злому". "Не [130] протився злому - основа науки Ісуса Христа. "Ви чули, що сказано: око за око і зуб за зуб. Я вам глаголю: не протився злому: хто вдарить тебе у праву щоку твою, повернися до него й другою", (Матей, 5:38-39).
19. ОТЖЕ, КОЛИ Б МОЙСЕЙ ЗІ СВОЄЮ АРМІЄЮ ВТОРГНУВСЯ НА ЗЕМЛІ РУСІ (УКРАЇНИ), яка прийняла науку його земляка Ісуса, він би легко здобув перемогу. Бо русичі (українці) навчені "не противитися злому": наука Христова їх роззброїла.
Коли вторжник Меншіков з своїми солдатами увірвався на землі Русі (України), він українських немовлят брав з колиски за ноги і з розмахом розбивав їхні голівки об мури палацу гетмана Мазепи.
Меншіков - найвірніший друг Петра Першого. Москвинські большевики вважають, що Меншіков і Петро Перший - великі і прогресивні сини Московитії.
20. КОЛИ СОЛДАТИ ГОСУДАРЯ МОСКОВСЬКОГО ВТОРГНУЛИСЯ НА ЗЕМЛІ КАВКАЗУ, вони вривалися до мешкань кавказьких і вирізували жінок і дітей. Архиєреї Москвинської грецько-православної церкви, знаючи про це душогубство, возносили ікону Христа і рекли: "Помолимося за боголюбне військо імператора - государя нашого".
- Побратиме, Мойсей сказав, що він прийшов спасти стадо синів Ізраелевих. Ісус сказав: "Послано мене тільки до загублених овечок дому Ізраелевого", (Матей, 15, 24). Ісус сказав: "спасіння походить з юдеїв", (Іоан, 4, 22). Ісус сказав: "ідіть же навчайте всі народи", (Матей, 28, 18-19). Щоб вони, народи, "не противилися злому".
21. ВЕЛИКА УКРАЇНКА (МУДРОЧОЛА ЛЕСЯ УКРАЇНКА) у вірші "Якби я знав, що їм нема рятунку", дає благородну відповідь архиєреям латино-грецького християнізму: "І довіку лев не втомиться ягнят покірних жерти: котре не з'їв учора, з'їсть сьогодні, помилує сьогодні, завтра з'їсть, аби його пустити до кошари. А ваша віра: не протився злому".
Коли ти не противишся злому - значить ти помагаєш, щоб ширилося зло. Коли ти не противишся злому, яке тобі на шию ярмо накладає, не зви себе людиною.
Народ, маючи віру основану на Христовій науці "не противлення злому", ніколи не буде здібний звільнитися з рабства. Він віру Христову матиме, а волі - ні. Москвини, поляки, римляни, греки, французи, німці, англійці, маючи віру християнську, ніколи не брали до уваги науки Христової.
22. "ПОЩО УКРАВ ЄСИ БОГИ МОЇ?"
- Учителю, був я біля парафії. Два парафіяни ті, яких Тарас Шевченко назвав "німими рабами", почувши від мене слова "Рідна Українська Національна Віра", сказали - "у Силенка віруєш? Щось то не все гаразд було з нашими предками, що вони [131] мали багато богів? От жиди завжди вірили в одного Бога. І тому з Жидівського роду Ісус Христос вийшов". Чи справді у жидів ніколи не було богів?
- Побратиме, "Біблія" пише, що Іаков (Ізраел) і Рахеля - родоначальники народу Жидівського поклонялися багатьом богам-ідолам. Жиди, будучи кочовиками, возили з собою на верблюдах богів своїх. І всі жидівські боги (навіть ті боги, які покрала Рахеля у свого батька) пошановані у "Біблії". Ніде не написано, що вони потворні, бісівські, нечестиві, бридкі.
23. ТОМУ ЖИДИ МУДРІ, ЩО ВОНИ ЛЮБЛЯТЬ СВОЇХ БОГІВ (ІДОЛІВ), їм поклоняються і не хочуть "служити іншим богам", (5 книга Мойсея, глава 13, вірш 6). Всі "інші боги", тобто "боги чужих народів" для жидів є неправдивими богами, у них виявлена чужа культура, чужі закони і їх треба нищити, палити. Чому? Щоб чуже не панувало над рідним.
У всі часи всі племена вірили, що рідний Бог - рідна мати і тому рідний Бог - правдивий. Чужий Бог - чужа мати і тому чужий Бог - неправдивий. Рідна мати - правдива мати, чужа мати - неправдива мати.
24. У ЖИДА ПАСТУХА ЛАБАНА БУЛО ДВІ ДОНЬКИ (старша Лея і молодша Рахеля). Іаков (Ізраель) одружився з цими сестрами. Щоб рід швидко множився, він (Іаков) також жив із служницями Зелфою і Баллою. І вони також йому родили дітей. Іаков, розбагатівши, забрав своїх чотирьох жінок і юрбу дітей і отару свою і втік від тестя Лабана.
Лабан догнав зятя Ізраеля і сказав: "Чого втікав потай від мене?", "Пощо украв єси боги мої?", (1 книга Мойсея, глава 31, 25-30). Діти і внуки Авраамові мали поганську (многобожну ідолопоклонну віру). Били вони поклони багатьом богам, отже жидівсько-християнський отець Авраам був ідолопоклонником і цю віру й дітям своїм передав.
У жидів був закон: смертю карати того, хто краде ідоли (боги). Наприклад, Іаков відповів тестеві Лабанові: "У кого ж знайдеш боги твої, той не житиме на світі", "Не знав же Іаков, що Рахеля покрала боги", (1 книга Мойсея, глава 31, 30-32).
25. "НЕ ПЛАЧ, РАХЕЛЯ", - СПІВАЄ ТЕМНИЙ РАБ-УКРАЇНЕЦЬ. Не плач, Рахеля, ти вміла богів своїх добре сховати. Лабан ретельно шукав богів своїх, та Рахеля виявилася хитрою. Вона ідолів-богів Ізраельських поховала. Просто "узяла ідоли та й положила під верблюже сідло та й сіла на них. І каже батькові своєму: "Не гнівайся, панотченько, що не можу встати перед тобою, бо звичайне женське в мене. Шукав він та й не знайшов ідолів" (1 книга Мойсея, глава 31, вірш 34-35).
26. - УЧИТЕЛЮ, ЧОМУ РАХЕЛЯ В СВОГО БАТЬКА ПОКРАЛА БОГИ?
- Боги ознаменовували право на продовження роду. І вони [132] (боги), як святість заповітна, передавалися в Русі (Україні) з роду в рід. Вони ознаменовували маєстат родової незалежности, таїну родової слави і мудрости. І так було і в старому Ізраелі.
І не треба Ізраеля і його дружину Рахелю і їхніх земляків осуджувати, що вони були ідолопоклонниками (благоговіли перед статуями своїх племенних богів).
27. І НЕ ТРЕБА РІДНИХ ПРЕДКІВ НАШИХ, добродушних і мудрих русичів (українців) обкидати болотом, звучи їх ідолопоклонниками. І треба простити українцям - архиєреям релігії грецько-латинської, які брудом обмазують рідну віру Русі (України). Треба їм (архиєреям чужовір'я) простити тому, що вони духовні каліки нещасні. Утратили вони здібність по-рідному думати, утратили почуття національної гідности; чужовір'я їх деморалізувало.
28. НАЙЧЕСНІШИМИ У СВІТІ ІДОЛОПОКЛОННИКАМИ Є БРАГМАНИ - великі мудреці, творці високих моральних, духовних і тілесних чеснот, творці глибоких філософських істин і богорозумінь.
Брагман не їсть м'яса і не п'є жодних хмільних напитків, жодні в світі чужі релігії він не зневажає. Розмовляючи з брагманами в Бенаресі, Чандиґарі, Делі, Бомбею, я чув від них такі слова:
"Так, ми, індуси, поклоняємося своїм рідним ідолам, тобто, образам. Усі індуські ідоли мають індуські риси обличчя, нашу чарівну індуську одежу. Індуські ідоли, тобто образи - то наші праотці, праматері, вони є нашими богами, ми - їхні діти. І всі ми знаємо, що образ (ідол) це тільки наша уява про Бога єдиного. Бог дає нам право уявляти Його так, як нам це дозволяє наш розум, культура наших почувань.
"Ідол - це не Бог, це тільки наша уява про Бога, ідол не творить чуд, і ми не віримо, що християнські ідоли (ікони) творять чуда".
29. ХРИСТИЯНСЬКІ ІДОЛИ. ХРИСТИЯНСЬКІ "СВЯТІ - ЦЕ БОГИ".
- Учителю, поясніть, що на Вашу думку означають слова "ідол", "бовван", "кумир", "ікона" і якого вони походження?
- Від грецького слова "еідос", що значить "вигляд", "форма", "образ", "картина", "статуя", "ікона", "портрет", виникло слово "ідол". У англійській мові слово "ідолізує" часто вживається в значенні "обожнює". Англійці свого короля "ідолізують". В Америці молодь ідолізує великих героїв спорту, визначних співаків, артистів. Християни "ідолізують" своїх святих.
30. ТУРЕЦЬКЕ СЛОВО "БАЛВАН" значить "статуя", "стовп, на якому є прапам'ятна напис". У литовців слово "балвонас" значить "образ", "пам'ятник".
Дехто вважає, що слово "кумир" походить від фінського слова "кумартаа", що значить "кланятися". У осетинській мові [133] кумир значить "титан", "велетень". У деяких семітів "кумра" значить "священик".
Старі греки звали старих українців "кімерами" (кімерійцями чи сумерійцями). Знаємо, що "к" часто переходить у "с" чи "ц": ми кажемо "циклоп", а греки - "киклоп".
31. ІЗРАЕЛЬТЯНИ ЗВАЛИ РУСИЧІВ (УКРАЇНЦІВ) "МАҐОҐАМИ" І " ҐОМЕРАМИ". "Ґомер" значить "Кімер". З слова "кімер" постало слово "кумир". Знаменитий Вільям Сміт у "Біблійному Словникові", виданому у Філядельфії в 1948 році на сторінці 221 пише, що слово "ґомер" означає "достойний". І тут же зазначує, що "ґомер" споріднене з словом "кімер", кімерієць.
А на сторінці 375 він (Вільям Сміт) твердить, що слово "маґоґ" значить "країна Божа". І тут же пояснює, що "Маґоґ" репрезентує в "Біблії" знамениту расу Скитів. Козаки - потомки Скитів (Саків). У кінці "Біблійного Словника" подані мапи: і там, де сьогодні є Україна, зазначено "Ґомер", тобто Кімерія (країна кімерійців - українців).
32. АРХИЄРЕЇ ГРЕЦЬКОЇ ОРТОДОКСІЇ, вторгнувшись в Кімерію (Русь-Україну), кожну статую, яка зображала образ того чи іншого володаря русичівського (українського), звали "кумиром".
У Священних гаях (особливо у Священних гаях над Дніпром біля Києва) стояли кумири (постаті визначних українців-внуків Дажбожих). І біля їх на підвищеннях лежали прославлені у боях списи, мечі, щити. "Поваляйте кумири на Русі", - рекли грецькі попи.
Чому пам'ятники великих синів Русі (України) треба поваляти, спопелити, болотом обкидати? Бо вони ідольські, бісовські, нечестиві, біля їх весною молодь збірається, квіти їм несе, і писанки біля їх кладе, веснянки біля їх співає, тобто нечестиве ідолопоклонство практикує. І таким чином свою увагу відвертає від честивої грецької ортодоксії.
33. - УЧИТЕЛЮ, ЩО Ж ТОДІ "ІКОНА" ОЗНАЧАЄ? - Грецьке слово "ікона" значить "ідол", тобто - уява, образ, портрет. Греки брали дошку і фарбу, і робили ідола (тобто, образ святого Миколая, Юрія, святої Варвари). І такі ідоли (ікони) потім вони експортували туди, де утверджувалася грецька ортодоксія (в Болгарію і Русь).
Питаєш, як ікони робилися? Митрополит Іларіон (Огієнко) у книзі "Іконоборство", виданій у Вінніпезі в 1954 році на сторінці 21 пояснює християнам, що "Ікони робилися звичайно чи зараз чи по смерті. І Греція (Візантія) дала й свою назву цим портретам: еікон (читається ікон), наше ікона (чи образ), перше значення якого - всякий портрет".
34. СЛОВО "ІКОНОСТАС" ЗНАЧИТЬ "ГРУПА ПОРТРЕТІВ". Наприклад, перед іконостасом, на якому зображені стародавні жиди, стоять у церкві грець- [134] кої ортодоксії українці і б'ють їм поклони. Вони (українці) ідолізують (обожнюють) жидів. Слово "іконодул" значить іконопоклонник, "іконограф" - іконописець, "іконолятрія " значить те саме, що й "ідолатрія".
Перші християни уявляли Христа у вигляді вівці і вони малювали на дошці вівцю і ставали перед таким ідолом (образом) на коліна і били поклони, також вони уявляли Христа в образі рибини. І Шостий (Трульський) Вселенський Собор в 692 році у 82 законі наказав, щоб християни малювали "Господа Бога Христа не у вигляді вівці, а - людини". У законі 82 пишеться: "Христа Бога нашого на іконах малювати за людською природою, замість давнього образу у вигляді вівці".
35. БІДНІ ЧУЖОВІРИ УКРАЇНСЬКІ, В НИХ БОГАМИ ГРЕКИ, ЖИДИ, ЛАТИНИ, МОСКВИНИ.
- Учителю, чому кажете, що українці, які сповідують чужі релігії, є чужопоклонниками?
- Побратиме, з особливою увагою слухай. Жиди любили Ісуса тому, що він потомок з роду славного царя Давида. І одночасно жиди не любили Ісуса тому, що він "чоловіком бувши, робив себе Богом", (Євангелист Іоан, глава 10, 33). Вони Ісусові в очі щиро говорили: "чоловіком бувши, робиш себе Богом". Зазначую, що Ісус не робив нічого надзвичайного, уважаючи "себе Богом": Олександер Македонський, який жив триста років перед Ісусом, "уважав себе Богом", римські імператори вірили, що вони боги.
36. - УЧИТЕЛЮ, ЧОМУ ІСУС "ЧОЛОВІКОМ БУВШИ, РОБИВ СЕБЕ БОГОМ?"
- Читаємо: "Брали тоді знов каміння жиди, щоб каменувати Його", "говорячи: За добре діло не каменуємо Тебе, а за хулу, і що ти, чоловіком бувши, робиш себе Богом", (Євангелист Іоан, глава 10, 31-33).
Митрополит Іларіон (Огієнко) у богословській студії "Обожнення людини", виданій у Вінніпезі в 1954 році на сторінці 38 пише: "Дуже важливе свідчення про людину знаходимо в Книзі Псальмів, 82, 6. Тут говорить Господь: "Я сказав був: ви Боги, й сини ви Найвищого всі". Отже, "Господь Бог Саваот" жидів проголосив Богами і синами Найвищого.
37. У "КАНОНІ ВЕЛИКОГО ЧЕТВЕРГА" в пісні Третій, в тропарі Третьому співається про Христа: "Ти прорік єси, друзям Христе: як Бог, буду з Вами, Боги".
У "Псальмі" 82 (вірш 6) "Господь Бог Саваот", звертаючись до жидів, сказав: "Ви є боги і всі ви сини Найвищого". Очевидно, Ісус на основі "Псальм" мав право, будучи жидом, вважати себе Богом чи сином Найвищого. І Він (Ісус), на "Псальми" покликаючись, дав своїм землякам оправдуючу відповідь, кажучи: "Хіба не написано в законі: Я сказав ви боги?" [135]
38. ОТЖЕ, УЖЕ МИ ЗНАЄМО, ЩО САВАОТ - Господь Бог Ізраеля проголосив, що жиди - боги і сини Його. І з цих жидів - богів походить "Господь Бог Христос". Як же цих жидів-богів упровадити, наприклад, в доми українські, щоб вони законно над українськими душами божествували?
"Кожний православний повинен прикрашати свій дім іконами, а без цього він не є православний" - категорично заявляє митрополит Іларіон (Огієнко) у книзі "Іконоборство", виданій у Вінніпезі в 1954 році Українською Греко - Православною церквою. Діянія 610-612 в догмі патріярха Константинопольського Тарасія строго наказує: "Той, хто не цілує ікон, як зроблених в ім'я Господа і святих Його, тому анатема", тобто - прокляття.
39. ХРИСТИЯНСЬКІ СВЯТІ - ЦЕ БОГИ, так "святі стають богами", - пише митрополит Іларіон (Огієнко) на сторінці 66 у богословській студії "Обожнення людини", виданій у Вінніпезі в 1954 році.
Значить, жиди, греки, латини, москвини у моїй святій Україні "стають богами?" І в українських хатах на іконах зображені боги - грек Миколай, грек Юрій, грекиня Варвара, жид Ілія, жид Іосиф, жид Михаїл, жид Іоан, жид Ісус, жидівка Марія. Слово "жид" я тут вживаю щиро, знаючи, що великий Ісус Христос щиро любив свій жидівський нарід і гордився своїм дворянським жидівським походженням.
40. І ВСІ ГРЕЦЬКІ СВЯТІ ГОРДИЛИСЯ, що вони греки. І я гордий, що я українець і мило мені чути, коли мої приятелі і мої вороги кажуть мені, що я українець.
- Учителю, українці - чужопоклонники малюють на іконах жидів, греків, латинів, оздоблюють їх золотими прикрасами, квітами. І перед ними зі страхом і трепетом ставлять свічки, цілують їх і б'ють перед ними поклони. Бо, як пише митрополит Іларіон (Огієнко), церковні "святі - це боги". Греки, жиди, латини - це українські "святі - боги". О, яке приголомшуюче приниження!
41. - НІ, ПОБРАТИМЕ, ТУТ Є ЩОСЬ БІЛЬШЕ, ніж приголомшуюче приниження. Є обман і є самообман. Папа римський нещодавно проголосив, що в світі ніколи не було ні святого Юрія, ні святого Миколая, ні сотні інших їм подібних християнських святих чудотворців. Вони були просто придумані грецькими попами і зроблені на дошках грецькими малярами.
Отже, грецькі чи латинські святі - це боги фальшиві: "Хто не цілує ікон... зроблених... тому анатема!", - строго наказує патріярх Константинопольський Тарасій.
42. МИТРОПОЛИТ ІЛАРІОН (ОГІЄНКО) у книзі "Іконоборство" (на сторінці 161) намовляє православних українців, щоб вони до ікон ставилися з "почи- [136] тальним поклонінням, кадінням, ставленням свічок перед ними" і на сторінці 154 зазначує, що цим "іконам треба кланятися, а не тільки побожно їх цілувати".
Коли Миколая, Юрія, Варвари та інших святих чудотворців, ікони яких стоять у церквах, ніколи не було, значить ті ікони (ідоли) фальшиві. Значить він (митрополит Іларіон (Огієнко) учить, щоб українці поклонялися фальшивим богам. Там, де фальшиві боги - релігія фальшива, дарма, що вона зве себе правдивою, святою. Анатема тим, які на добрих людей накладають анатему за те, що вони не хочуть поклонятися фальшивим грецько-православним богам (іконам-ідолам).
43. - УЧИТЕЛЮ, ЗВІДКИ ЦІ ІКОНИ-ІДОЛИ БУЛИ ПРИНЕСЕНІ ДО ГРЕЦЬКОЇ ОРТОДОКСІЇ?
- Митрополит Іларіон (Огієнко) пише, що погани-греки мали ікони, ну й перетранспортували їх до грецької православної віри. Та "для поганина, - пише він на 23 сторінці в "Іконоборстві", - ікона була правдивим богом і він вклонявся їй, як своєму богові", "а тому їх поклоніння образові було ідолопоклонством. І зовсім інше для християнина: ікона - це йому тільки символ первообразу, намальованому на ній, і християнин вклоняється не дереву, не малюнкові, а тільки тому, хто на іконі намальований",
44. ЦЕ ПРОЧИТАВШИ, ХОЧЕТЬСЯ СКАЗАТИ: митрополите - архиєреє чужовір'я, не ображай розум людський! Кожна мати (мати індуська, буддистська, жидівська, мусульманська, християнська, японська, українська), яка цілує фотографію сина свого убитого на фронті, то вона не цілує папір фотографічний, а тільки того, хто на фотографії сфотографований.
Цілуючи, вона ніби чує його серце у своїм серці, ніби чує трепет його душі у своїй душі, фотографія - святий образ її сина.
Святослав Хоробрий (Патріярх Дажбожої Русі (України)) вклонявся не дереву, не малюнкові, не статуї, а тільки Тому, Хто на тій статуї був зображений. На статуї був зображений Дажбог з гордим і вольовим обличчям українця (русича).
Українці (русичі) вірили, що вони внуки Дажбожі створені на образ і подобу Дажбожу, і образ Дажбожий вони уявляли на основі свого образу, і вірили вони, що Дажбог - Творець життя.
45. - УЧИТЕЛЮ, А МОЖЕ Б СТВОРИТИ ТАКУ СИСТЕМУ ЖИТТЯ, в якій би людина не поклонялася ні рідним ні чужим святощам, і взагалі - жодним святощам?
- Побратиме, в душі благородної людини є хотіння благоговіти перед людиною, яку вона любить. Людині хочеться обожнювати рідну землю, рідну матір, рідну вітчизну, рідних провідників, і чим у людині ця потреба більша, тим більше вона є [137] людиною. І в цьому краса людяности.
Створити таку систему життя, в якій би людина ні в що і нікому не вірила, ніщо і нікого не обожнювала, можна, але в такій системі життя в людини погасли б людські спонуки і стала б людина потворною. Адже навіть тварина обожнює тварину - голубка з журби за голубом умирає.
46. - УЧИТЕЛЮ, КОЛИ ГРЕКИ САМІ Є ІДОЛОПОКЛОННИКАМИ, то чому вони, прийшовши в Русь (Україну), оголосили брутальну війну українському (русичівському) ідолопоклонству ?
- Уважно слухай мене: справа не в ідолопоклонстві, а в ідеології ідолопоклонства. Ідолопоклонство принесене греками в Русь (Україну) репрезентує грецьку релігійну ідеологію. Ідолопоклонство рідної віри Русі (України) репрезентує многотисячолітню українську культурну і релігійну ідеологію, віру батьків, історію батьків.
Грецькі попи знали, що вони зможуть своїх грецьких християнських ідолів поставити на непокірній землі Русі (України) тільки тоді, коли поваляють на непокірній землі Русі (України) гордих і свободолюбних українських ідолів.
47. НЕ МОЖУТЬ НАД БЕРЕГОМ ДНІПРА У СВЯЩЕННОМУ ГАЇ ВНУКІВ ДАЖБОЖИХ СТОЯТИ ДВА ІДОЛИ - ідол Христа і ідол Дажбога тому, що українці, знаючи, що Дажбог - Бог батьків рідних, будуть весною класти квіти біля Його статуї. Статуя чи ікона Христа, яка має образ чужинця (жида) заросте бур'яном. Щоб цього не сталося, статуя Дажбога в Києві була повалена, осміяна, сплямлена і на її місці була поставлена статуя чи ікона Христа, яку греки звеличили і святим кадилом прославили.
Коли б у Києві стояла статуя українського гетмана Мазепи і поруч стояла статуя москвинського лідера Леніна, то, очевидно, українці, маючи волю, клали б квіти біля статуї Мазепи. Статуя Леніна, яка втілює ідеологію москвинського шовинізму, заросла б бур'яном. Щоб цього не трапилося, статуя Мазепи була повалена, осміяна, Мазепа був названий зрадником і на місці статуї Мазепи поставлена статуя Леніна.
48. ПОЕТ ПАВЛО ТИЧИНА в "Літературній Україні" (за 16 жовтня, 1970 року) пише: "Червоний боєць, знайшовши слушний момент, тікає із полону, довго блукає в лісах, аж поки не зустрічається з окресленням статуї Леніна. Він, упавши перед Лєніном, обнімає його ноги й прохає звидити й пробачити йому смертний гріх його великий - а саме те, що він військове звання своє зганьбив".
Тут бачимо широко проявлену ідеологію червоного москвинського ідолопоклонства. Перед ідолом (кам'яним образом Леніна) українець стоїть на колінах, обнімає ноги його кам'яної статуї і просить у статуї (ідола) Лє- [138] ніна "звидити й пробачити смертний гріх".
49. - УЧИТЕЛЮ ЛЕВ СИЛЕНКО, значить справа не в ідолопоклонстві, а в тому - чи ідеологія ідолопоклонства рідна чи чужа? Чи в Рідній Вірі будуть зображення Дажбога?
- Побратиме, у Рідній Вірі ми не малюємо образу Дажбога і статуй з Дажбога не робимо. Та ми маємо образи наших світлих родоначальників - Мами Лель і Тата Оря. І ми їх почитаємо у наших Святинях.
І статуї їхні можуть стояти у Священних гаях над Дніпром, і поруч можуть стояти статуї великих і славних синів і дочок Русі (України). І ми біля їх будемо квіти класти, писанки, пісні будемо біля їх співати, звеличуючи велике життя їхнє.
50. МИ ОБОЖНЮЄМО ДНІПРО, СТЕПИ, ГОРИ, РІКИ, небо і сонце і святі могили предків наших. Ми - внуки Дажбожі; ми вільно і натхненно у Святинях молимося:
"Дажбоже наш, ми вірнії внуки Твої, в ім'я Твоє живемо і хліб Твій споживаємо, і з вірою в Тебе утверджуємо працею і борнею волю життя нашого Тобі, Єдиний і Всюдисущий Господи наш, на славу, собі на здоров'я і дітям нашим на життя достойне!
Дажбоже наш, Ти могутній, бо наша віра в Тебе могутня тому, що вона Твоїми таїнами в нашій душі народжена і освячена, і Тобою вона благословенна в ім'я волі і сили, слави і безсмертя народу нашого у Царстві Вічности Твоєї, Дажбоже наш!" [139]