До галатiв 1

¹ Апостол Павло, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,
² і присутня зо мною вся браття, до Церков галатійських:
³ благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,
⁴ що за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого,
⁵ Йому слава на віки вічні, амінь!
⁶ Дивуюся я, що ви так скоро відхилюєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Євангелію,
⁷ що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Євангелію.
⁸ Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде проклятий!
⁹ Як ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, нехай буде проклятий!
¹⁰ Бо тепер чи я в людей шукаю признання чи в Бога? Чи людям дбаю я догоджати? Бо коли б догоджав я ще людям, я не був би рабом Христовим.
¹¹ Звіщаю ж вам, браття, що Євангелія, яку я благовістив, вона не від людей.
¹² Бо я не прийняв, ні навчився її від людини, але відкриттям Ісуса Христа.
¹³ Чули бо ви про моє поступовання перше в юдействі, що Божу Церкву жорстоко я переслідував та руйнував її.
¹⁴ І я перевищував в юдействі багатьох своїх ровесників роду мого, бувши запеклим прихильником моїх отцівських передань.
¹⁵ Коли ж Бог, що вибрав мене від утроби матері моєї і покликав благодаттю Своєю, уподобав
¹⁶ виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, я не радився зараз із тілом та кров'ю,
¹⁷ і не відправився в Єрусалим до апостолів, що передо мною були, а пішов я в Арабію, і знову вернувся в Дамаск.
¹⁸ По трьох роках потому пішов я в Єрусалим побачити Кифу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.
¹⁹ А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
²⁰ А що вам пишу, ось кажу перед Богом, що я не обманюю!
²¹ Потому пішов я до сирських та кілікійських країн.
²² Церквам же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто,
²³ тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовістить тепер віру, що колись руйнував був її.
²⁴ І славили Бога вони через мене!

До галатiв 2

¹ Потому, по чотирнадцяти роках, я знову ходив в Єрусалим із Варнавою, взявши й Тита з собою.
² А пішов я за відкриттям. І подав їм Євангелію, що її проповідую між поганами, особливо знатнішим, чи не дарма змагаюся я чи змагався.
³ Але й Тит, що зо мною, бувши греком, не був до обрізання змушений.
⁴ А щодо прибулих фальшивих братів, що прийшли підглядати нашу вільність, яку маємо в Христі Ісусі, щоб нас поневолити,
⁵ то ми їх не послухали ані на хвилю, і не піддалися були, щоб тривала в вас правда Євангелії.
⁶ Щождо тих, що за щось уважають себе, та якими колись вони були, то ні в чому різниці для мене нема, не дивиться Бог на особу людини! Бо ті, що за щось уважають себе, нічого мені не додали,
⁷ але навпаки, побачивши, що мені припоручена Євангелія для необрізаних, як Петрові для обрізаних,
⁸ бо Той, хто помагав Петрові в апостольстві між обрізаними, помагав і мені між поганами,
⁹ і, пізнавши ту благодать, що дана мені, Яків, і Кифа, і Іван, що стовпами вважаються, подали мені та Варнаві правиці спільноти, щоб ми для поган працювали, вони ж для обрізаних,
¹⁰ тільки щоб ми пам'ятали про вбогих, що я й пильнував був чинити таке.
¹¹ Коли ж Кифа прийшов був до Антіохії, то відкрито я виступив супроти нього, заслуговував бо він на осуд.
¹² Бо він перед тим, як прийшли були дехто від Якова, споживав із поганами. А коли прибули, став ховатися та відлучатися, боячися обрізаних.
¹³ А з ним лицемірили й інші юдеї, так що навіть Варнава пристав був до їхнього лицемірства.
¹⁴ А коли я побачив, що не йдуть вони рівно за євангельською правдою, то перед усіма сказав Кифі: Коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то нащо поган ти примушуєш жити по-юдейському?
¹⁵ Ми юдеї природою, а не грішники з поган...
¹⁶ А коли ми дізнались, що людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Ісуса, то ми ввірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Закону. Бо жадна людина ділами Закону не буде виправдана!
¹⁷ Коли ж, шукаючи виправдання в Христі, ми й самі показалися грішниками, то хіба Христос слуга гріху? Зовсім ні!
¹⁸ Бо коли я будую знов те, що був зруйнував, то самого себе роблю злочинцем.
¹⁹ Бо Законом я вмер для Закону, щоб жити для Бога. Я розп'ятий з Христом.
²⁰ І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе.
²¹ Божої благодаті я не відкидаю. Бо коли набувається правда Законом, то надармо Христос був умер!

До галатiв 3

¹ О, ви нерозумні галати! Хто вас звів не коритися правді, вас, яким перед очима Ісус Христос переднакреслений був, як ніби між вами розп'ятий?
² Це одне хочу знати від вас: чи ви прийняли Духа ділами Закону, чи із проповіді про віру?
³ Чи ж ви аж такі нерозумні? Духом почавши, кінчите тепер тілом?
⁴ Чи ви так багато терпіли надармо? Коли б тільки надармо!
⁵ Отже, Той, Хто вам Духа дає й чуда чинить між вами, чи чинить ділами Закону, чи із проповіді про віру?
⁶ Так як Авраам був увірував в Бога, і це залічено за праведність йому.
⁷ Тож знайте, що ті, хто від віри, то сини Авраамові.
⁸ І Писання, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовістило Авраамові: Благословляться в тобі всі народи!
⁹ Тому ті, хто від віри, будуть поблагословлені з вірним Авраамом.
¹⁰ А всі ті, хто на діла Закону покладається, вони під прокляттям. Бо написано: Проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте!
¹¹ А що перед Богом Законом ніхто не виправдується, то це ясно, бо праведний житиме вірою.
¹² А Закон не від віри, але хто чинитиме те, той житиме ним.
¹³ Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві,
¹⁴ щоб Авраамове благословення в Ісусі Христі поширилося на поган, щоб обітницю Духа прийняти нам вірою.
¹⁵ Браття, кажу я по-людському: навіть людського затвердженого заповіту ніхто не відкидає та до нього не додає.
¹⁶ А обітниці дані були Авраамові й насінню його. Не говориться: і насінням, як про багатьох, але як про одного: і Насінню твоєму, яке є Христос.
¹⁷ А я кажу це, що заповіту, від Бога затвердженого, Закон, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає, щоб обітницю він зруйнував.
¹⁸ Бо коли від Закону спадщина, то вже не з обітниці; Авраамові ж Бог дарував із обітниці.
¹⁹ Що ж Закон? Він був даний з причини переступів, аж поки прийде Насіння, якому обітниця дана була; він учинений був Анголами рукою посередника.
²⁰ Але посередник не є для одного, Бог же один.
²¹ Отож, чи ж Закон проти Божих обітниць? Зовсім ні! Якби бо був даний Закон, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Закону!
²² Та все зачинило Писання під гріх, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа.
²³ Але поки прийшла віра, під Законом стережено нас, замкнених до приходу віри, що мала об'явитись.
²⁴ Тому то Закон виховником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою.
²⁵ А як віра прийшла, то вже ми не під виховником.
²⁶ Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!
²⁷ Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!
²⁸ Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!
²⁹ А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці.

До галатiв 4

¹ Тож кажу я: поки спадкоємець дитина, він нічим від раба не різниться, хоч він пан над усім,
² але під опікунами та керівниками знаходиться він аж до часу, що визначив батько.
³ Так і ми, поки дітьми були, то були поневолені стихіями світу.
⁴ Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом,
⁵ щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли.
⁶ А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче!
⁷ Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа.
⁸ Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти богами вони не були.
⁹ А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще як Бог вас пізнав, як вертаєтесь знов до слабих та вбогих стихій, яким хочете знов, як давніше, служити?
¹⁰ Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на пори та роки.
¹¹ Я боюся за вас, чи не дармо я працював коло вас?...
¹² Прошу я вас, браття, будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покривдили!
¹³ І знаєте ви, що в немочі тіла я перше звіщав вам Євангелію,
¹⁴ ви ж моєю спокусою в тілі моїм не погордували, і мене не відкинули, але, немов Ангола Божого, ви прийняли мене, як Христа Ісуса!
¹⁵ Тож де ваше тодішнє блаженство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали б!
¹⁶ Чи ж я став для вас ворогом, правду говорячи вам?
¹⁷ Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хочуть, щоб ви пильнували про них.
¹⁸ То добре, пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як приходжу до вас.
¹⁹ Дітки мої, я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб'ється в вас!
²⁰ Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я сумнів за вас.
²¹ Скажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону?
²² Бо написано: Мав Авраам двох синів, одного від рабині, а другого від вільної.
²³ Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, за обітницею.
²⁴ Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він то А?ар.
²⁵ Бо А?ар то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми.
²⁶ А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам!
²⁷ Бо написано: Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!
²⁸ А ви, браття, діти обітниці за Ісаком!
²⁹ Але як і тоді, хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.
³⁰ Та що каже Писання? Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкувати син рабині разом із сином вільної.
³¹ Тому, браття, не сини ми рабині, але вільної!

До галатiв 5

¹ Христос для волі нас визволив. Тож стійте в ній та не піддавайтеся знову в ярмо рабства!
² Ось я, Павло, кажу вам, що коли ви обрізуєтесь, то нема вам тоді жадної користи від Христа.
³ І свідкую я знову всякому чоловікові, який обрізується, що повинен він виконати ввесь Закон.
⁴ Ви, що Законом виправдуєтесь, полишилися без Христа, відпали від благодаті!
⁵ Бо ми в дусі з віри чекаємо надії праведности.
⁶ Бо сили не має в Христі Ісусі ані обрізання, ані необрізання, але віра, що чинна любов'ю.
⁷ Бігли ви добре. Хто заборонив вам коритися правді?
⁸ Таке переконання не від Того, Хто вас покликав.
⁹ Трохи розчини квасить усе тісто!
¹⁰ Я в Господі маю надію на вас, що нічого іншого думати не будете ви. А хто вас непокоїть, осуджений буде, хоч би він хто був!
¹¹ Чого ж, браття, мене ще переслідують, коли я обрізання ще проповідую? Тоді спокуса хреста в ніщо обертається!
¹² О, коли б були навіть відсічені ті, хто підбурює вас!
¹³ Бо ви, браття, на волю покликані, але щоб ваша воля не стала приводом догоджати тілу, а любов'ю служити один одному!
¹⁴ Бо ввесь Закон в однім слові міститься: Люби свого ближнього, як самого себе!
¹⁵ Коли ж ви гризете та їсте один одного, то глядіть, щоб не знищили ви один одного!
¹⁶ І кажу: ходіть за духом, і не вчините пожадливости тіла,
¹⁷ бо тіло бажає противного духові, а дух противного тілу, і супротивні вони один одному, щоб ви чинили не те, чого хочете.
¹⁸ Коли ж дух вас провадить, то ви не під Законом.
¹⁹ Учинки тіла явні, то є: перелюб, нечистість, розпуста,
²⁰ ідолослуження, чари, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі,
²¹ завидки, п'янство, гулянки й подібне до цього. Я про це попереджую вас, як і попереджав був, що хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого!
²² А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра,
²³ лагідність, здержливість: Закону нема на таких!
²⁴ А ті, що Христові Ісусові, розп'яли вони тіло з пожадливостями та з похотями.
²⁵ Коли духом живемо, то й духом ходімо!
²⁶ Не будьмо чванливі, не дражнімо один одного, не завидуймо один одному!

До галатiв 6

¹ Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти!
² Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового.
³ Коли бо хто думає, що він щось, бувши ніщо, сам себе той обманює.
⁴ Нехай кожен досліджує діло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу, а не в іншому!
⁵ Бо кожен нестиме свій власний тягар!
⁶ А хто слова навчається, нехай ділиться всяким добром із навчаючим.
⁷ Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!
⁸ Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне.
⁹ А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо.
¹⁰ Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!
¹¹ Погляньте, якими великими буквами я написав вам своєю рукою!
¹² Усі ті, хто бажає хвалитися тілом, змушують вас обрізуватись, щоб тільки вони не були переслідувані за хреста Христового.
¹³ Бо навіть і ті, хто обрізується, самі не зберігають Закона, а хочуть, щоб ви обрізувались, щоб хвалитися їм вашим тілом.
¹⁴ А щодо мене, то нехай нічим не хвалюся, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, що ним розп'ятий світ для мене, а я для світу.
¹⁵ Бо сили немає ані обрізання, ані необрізання, а створіння нове.
¹⁶ А всі ті, хто піде за цим правилом, мир та милість на них, і на Ізраїля Божого!
¹⁷ Зрештою, хай ніхто не турбує мене, бо ношу я Ісусові рани на тілі своїм!...
¹⁸ Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з духом вашим, браття! Амінь.

На головну сторінку   Зміст   Рекоменд. літ-ра   Першоджерела
До римлян    1 до коринтян    2 коринтян    До галатів    До ефесян   
До филип'ян    До колосян    1 до солунян    2 до солунян   
1 до Тимофія    2 до Тимофія    До Тита    До Филимона    До євреїв