До Тита 1
1 Павло, раб Божий, а апостол Ісуса Христа, по вірі
вибраних Божих і пізнанні правди, що за благочестям,
2 в надії
вічного життя, яке обіцяв був від вічних часів необманливий Бог,
3
і часу свого з'явив Слово Своє в проповіданні, що доручене було мені з наказу
Спасителя нашого Бога,
4 до Тита, щирого сина за спільною вірою:
благодать, милість та мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Спасителя
нашого!
5 Я для того тебе полишив був у Кріті, щоб ти впорядкував
недокінчене та пресвітерів настановив по містах, як тобі я
звелів,
6 коли хто бездоганний, муж єдиної дружини, має вірних
дітей, недокорених за блуд або неслухняність.
7 Бо єпископ мусить
бути бездоганний, як Божий доморядник, не самолюбний, не гнівливий, не п'яниця,
не заводіяка, не корисливий,
8 але гостинний до приходнів,
добролюбець, поміркований, справедливий, побожний, стриманий,
9 що
тримається вірного слова згідно з наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій
науці, і переконувати противних.
10 Багато бо є неслухняних,
марнословців, зводників, особливо ж з обрізаних,
11 їм треба уста
затуляти: вони цілі доми баламутять, навчаючи, чого не належить, для зиску
брудного.
12 Сказав один з них, їхній власний пророк: Крітяни
завжди брехливі, люті звірі, черевані ліниві!...
13 Це свідоцтво
правдиве. Ради цієї причини докоряй їм суворо, щоб у вірі здорові
були,
14 і на юдейські байки не вважали, ані на накази людей, що
від правди відвертаються.
15 Для чистих все чисте, а для
занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечистилися і розум їхній, і
сумління.
16 Вони твердять, немов знають Бога, але відкидаються
вчинками, бувши бридкі й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні.
До Тита 2
1 А ти говори, що відповідає здоровій
науці.
2 Щоб старі чоловіки тверезі були, поважні, помірковані,
здорові у вірі, у любові, у терпеливості.
3 Щоб старі жінки в
своїм стані так само були, як належить святим, не обмовниці, не віддані
п'янству, навчали добра,
4 щоб навчали жінок молодих любити своїх
чоловіків, любити дітей,
5 щоб були помірковані, чисті,
господарні, добрі, слухняні своїм чоловікам, щоб не зневажалося Боже
Слово.
6 Так само благай юнаків, щоб були
помірковані.
7 У всім сам себе подавай за зразка добрих діл, у
навчанні непорушеність, повагу,
8 слово здорове, неосудливе, щоб
противник був засоромлений, не мавши нічого лихого казати про
нас.
9 Раби щоб корилися панам своїм, щоб догоджали, не
перечили,
10 не крали, але виявляли всяку добру вірність, щоб у
всьому вони прикрашали науку Спасителя нашого Бога.
11 Бо
з'явилася Божа благодать, що спасає всіх людей,
12 і навчає нас,
щоб ми, відцуравшись безбожности та світських пожадливостей, жили помірковано та
праведно, і побожно в теперішнім віці,
13 і чекали блаженної надії
та з'явлення слави великого Бога й Спаса нашого Христа Ісуса,
14
що Самого Себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззаконства та
очистити Собі людей вибраних, у добрих ділах запопадливих.
15 Оце
говори та нагадуй, та з усяким наказом картай. Хай тобою ніхто не погордує!
До Тита 3
1 Нагадуй їм, щоб слухали влади верховної та
корилися їй, і до всякого доброго діла готові були,
2 щоб не
зневажали нікого, щоб були не сварливі, а тихі, виявляючи повну лагідність усім
людям.
3 Бо колись були й ми нерозсудні, неслухняні, зведені,
служили різним пожадливостям та розкошам, жили в злобі та в заздрощах, бридкими
були, ненавиділи один одного.
4 А коли з'явилась благодать та
людинолюбство Спасителя, нашого Бога,
5 Він нас спас не з діл
праведности, що ми їх учинили були, а з Своєї милости через купіль відродження й
обновлення Духом Святим,
6 Якого Він щедро вилив на нас через
Христа Ісуса, Спасителя нашого,
7 щоб ми виправдались Його
благодаттю, і стали спадкоємцями за надією на вічне життя.
8 Вірне
слово, і я хочу, щоб ти і про це впевняв, щоб ті, хто ввірував у Бога, дбали про
добрі діла пильнувати. Для людей оце добре й корисне!
9
Вистерігайсь нерозумних змагань, і родоводів, і спорів, і суперечок про Закон,
бо вони некорисні й марні.
10 Людини єретика, по першім та другім
наставленні, відрікайся,
11 знавши, що зіпсувся такий та грішить,
і він сам себе засудив.
12 Як пришлю я до тебе Артема або Тихика,
поквапся прибути до мене в Нікополь, бо думаю там перезимувати.
13
Законника Зину та Аполлоса вишли квапливо вперед, щоб для них не забракло
нічого.
14 Нехай же навчаються й наші дбати про добрі діла при
конечних потребах, щоб безплодні вони не були.
15 Вітають тебе
всі, хто зо мною. Вітай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з вами всіма!
Амінь.