Книги навчальні, поетичні

Псалми 1

¹ Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сидінні злоріків,
² та в Законі Господнім його насолода, і про Закон Його вдень та вночі він роздумує!
³ І він буде, як дерево, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєдчасно, і що листя не в'яне його, і все, що він чинить, щаститься йому!
⁴ Не так ті безбожні, вони як полова, що вітер її розвіває!
⁵ Ось тому то не встоять безбожні на суді, ані грішники у зборі праведних,
⁶ дорогу бо праведних знає Господь, а дорога безбожних загине!

Псалми 2

¹ Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?
² Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:
³ Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!
⁴ Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!
⁵ Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:
⁶ Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.
⁷ Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
⁸ Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!
⁹ Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...
¹⁰ А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:
¹¹ Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!
¹² Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!

Псалми 3

¹ Псалом Давидів, як він утікав був пред Авессаломом, своїм сином.
² Господи, як багато моїх ворогів, як багато стають проти мене!
³ Багато-хто кажуть про душу мою: Йому в Бозі спасіння нема! Села.
⁴ Але, Господи, щит Ти для мене та слава моя, і мою голову Ти підіймаєш!
⁵ Своїм голосом кличу до Господа, і Він озветься зо святої Своєї гори. Села.
⁶ Я лягаю і сплю, і пробуджуюся, бо Господь підпирає мене,
⁷ і я не побоюсь десяти тисяч люду, які проти мене навколо отаборились!
⁸ Устань же, о Господи! Спаси мене, Боже мій, бо Ти разиш усіх ворогів моїх в щоку, зуби грішникам крушиш!
⁹ Спасіння від Господа, і над народом Твоїм Твоє благословення! Села.

Псалми 4

¹ Для дириґента хору. На струнних знаряддях. Псалом Давидів.
² Коли кличу, озвися до мене, Боже правди моєї, Ти простір для мене робив у тісноті... Помилуй мене, і почуй молитву мою!
³ Людські сини, доки слава моя буде ганьбитись? Доки будете марне любити, шукати неправди? Села.
⁴ І знайте, що святого для Себе Господь відділив, почує Господь, як я кликати буду до Нього!
⁵ Гнівайтеся, та не грішіть; на ложах своїх розмишляйте у ваших серцях, та й мовчіть! Села.
⁶ Жертви правди приносьте, і надійтесь на Господа.
⁷ Багато-хто кажуть: Хто нам покаже добро? Підійми ж на нас, Господи, світло Свого лиця!
⁸ Ти даєш більшу радість у серці моїм, ніж у них, як помножилося їхнє збіжжя та їхнє вино молоде.
⁹ У спокої я ляжу, і засну, бо Ти, Господи, єдиний даєш мені жити безпечно!

Псалми 5

¹ Для дириґента хору. До флейти. Псалом Давидів.
² Почуй, Господи, мову мою, стогнання моє зрозумій.
³ Прислухайсь до голосу зойку мого, о мій Царю та Боже Ти мій, як до Тебе молитися буду!
⁴ Ти слухаєш, Господи, ранком мій голос, ранком молитися буду до Тебе та буду чекати,
⁵ бо Бог Ти не той, що несправедливости хоче, зло не буде в Тобі пробувати!
⁶ Перед очима Твоїми не втримаються гультяї, всіх злочинців ненавидиш Ти.
⁷ Погубиш Ти неправдомовців, кровожерну й підступну людину обридить Господь.
⁸ А я в ласці великій Твоїй до дому Твого ввійду, до Храму святого Твого вклонюся в страху Твоїм.
⁹ Провадь мене, Господи, в правді Своїй задля моїх ворогів, і вирівняй передо мною дорогу Свою,
¹⁰ бо в їхніх устах нема правди, нутро їхнє приносить нещастя, гріб відкритий їхнє горло, свій язик вони роблять гладеньким!
¹¹ Признай їх за винних, о Боже, через свої заміри хай упадуть, за їхні великі злочинства відкинь їх від Себе, бо вони проти Тебе бунтують!
¹² А всі, хто надію на Тебе складають, хай тішаться, будуть вічно співати вони, і Ти їх охорониш, і будуть радіти Тобою, хто любить Ім'я Твоє!
¹³ Бо Ти, Господи, благословлятимеш праведного, милістю вкриєш його, як щитом!

Псалми 6

¹ Для дириґента хору. На струнних знаряддях. На октаву. Псалом Давидів.
² Не карай мене, Господи, в гніві Своїм, не завдавай мені кари в Своїм пересерді!
³ Помилуй мене, Господи, я ж бо слабий, уздоров мене, Господи, бо тремтять мої кості,
⁴ і душа моя сильно стривожена, а ти, Господи, доки?
⁵ Вернися, о Господи, визволи душу мою, ради ласки Своєї спаси Ти мене!
⁶ Бож у смерті нема пам'ятання про Тебе, у шеолі ж хто буде хвалити Тебе?
⁷ Змучився я від стогнання свого, щоночі постелю свою обмиваю слізьми, сльозами своїми окроплюю ложе своє!...
⁸ Моє око зів'яло з печалі, постаріло через усіх ворогів моїх...
⁹ Відступіться від мене, усі беззаконники, бо почув Господь голос мого плачу!
¹⁰ Благання моє Господь вислухає, молитву мою Господь прийме,
¹¹ усі мої вороги посоромлені будуть, і будуть настрашені дуже: хай вернуться, і будуть вони посоромлені зараз!

Псалми 7

¹ Жалобна пісня Давидова, яку він співав Господеві в справі веніяминівця Куша.
² Господи, Боже мій, я до Тебе вдаюся: спаси Ти мене від усіх моїх напасників, і визволь мене,
³ щоб ворог моєї душі не розшарпав, як лев, що кості ламає, й ніхто не рятує!
⁴ Господи, Боже мій, коли я таке учинив, коли є беззаконня в долонях моїх,
⁵ коли я доброчинцеві злом відплатив, і без причини ограбував свого противника,
⁶ ворог нехай переслідує душу мою, і нехай дожене, і нехай до землі він потопче життя моє, і хай мою славу оберне на порох! Села.
⁷ Устань же, о Господи, в гніві Своїм, понесися на лютість моїх ворогів, і до мене скеруй постанову Свою, яку Ти заповів!
⁸ І громада народів оточить Тебе, і над нею вернися на висоту!
⁹ Господь судить людей, суди ж мене, Господи, за моєю правотою й за моєю невинністю.
¹⁰ Нехай злоба безбожних скінчиться, а Ти зміцни праведного, бо вивідуєш Ти серця й нирки, о праведний Боже!
¹¹ Щит мій у Бозі, Який чистих серцем спасає.
¹² Бог Суддя справедливий, і щоденно на злого Бог гнівається,
¹³ коли хто не навернеться, буде гострити меча Свого Він, Свого лука натягне й наставить його,
¹⁴ і йому приготовив смертельні знаряддя, Він зробить огнистими стріли Свої.
¹⁵ Ото, беззаконня зачне нечестивий, і завагітніє безправ'ям, і породить неправду.
¹⁶ Він рова копав, і його викопав, і впав сам до ями, яку приготовив,
¹⁷ обернеться зло його на його голову, і на маківку зійде його беззаконня!
¹⁸ Я ж Господа буду хвалити за Його правдою, і буду виспівувати Ймення Всевишнього Господа!

Псалми 8

¹ Для дириґента хору. На інструменті ґатійськім. Псалом Давидів.
² Господи, Владико наш, яке то величне на цілій землі Твоє Ймення, Слава Твоя понад небесами!
³ З уст дітей й немовлят учинив Ти хвалу ради Своїх ворогів, щоб знищити противника й месника.
⁴ Коли бачу Твої небеса діло пальців Твоїх, місяця й зорі, що Ти встановив,
⁵ то що є людина, що Ти пам'ятаєш про неї, і син людський, про якого Ти згадуєш?
⁶ А однак учинив Ти його мало меншим від Бога, і славою й величчю Ти коронуєш його!
⁷ Учинив Ти його володарем творива рук Своїх, все під ноги йому вмістив:
⁸ худобу дрібну та биків, їх усіх, а також степових звірів диких,
⁹ птаство небесне та риби морські, і все, що морськими дорогами ходить!
¹⁰ Господи, Боже наш, яке то величне на цілій землі Твоє Ймення!

Псалми 9

¹ Для дириґента хору. На спів: "На смерть сина". Псалом Давидів.
² Хвалитиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чуда Твої!
³ Я буду радіти, і тішитись буду Тобою, і буду виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній!
⁴ Як будуть назад відступати мої вороги, то спіткнуться і вигинуть перед обличчям Твоїм!
⁵ Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні суддевім сидів, Судде праведний!
⁶ Докорив Ти народам, безбожного знищив, ім'я їхнє Ти витер на вічні віки!
⁷ О вороже мій, руйнування твої закінчились на вічність, ти й міста повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!
⁸ Та буде Господь пробувати навіки, Він для суду поставив престола Свого,
⁹ і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити народи.
¹⁰ І твердинею буде Господь для пригніченого, в час недолі притулком.
¹¹ І на Тебе надіятись будуть усі, що Ім'я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!
¹² Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, між народами розповідайте про чини Його,
¹³ бо карає Він вчинки криваві, про них пам'ятає, і не забуває Він зойку убогих!
¹⁴ Помилуй мене, Господи, поглянь на страждання моє від моїх ненависників, Ти, що мене підіймаєш із брам смерти,
¹⁵ щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської доні я буду радіти спасінням Твоїм!
¹⁶ Народи попадали в яму, яку самі викопали, до пастки, яку заховали, нога їхня схоплена.
¹⁷ Господь знаний, Він суд учинив, спіткнувсь нечестивий у вчинку своєї руки! Гра на струнах. Села.
¹⁸ Попрямують безбожні в шеол, всі народи, що Бога забули,
¹⁹ бож не навіки забудеться бідний, надія убогих не згине назавжди!
²⁰ Устань же, о Господи, хай людина не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть народи!
²¹ Накинь, Господи, пострах на них, нехай знають народи, що вони тільки люди! Села.
²² Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?
²³ Безбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!
²⁴ Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.
²⁵ У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!...
²⁶ Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх...
²⁷ Сказав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені...
²⁸ Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.
²⁹ Причаївшись, сидить на подвір'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим...
³⁰ В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку...
³¹ Припадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті...
³² Безбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.
³³ Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!
³⁴ Чому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?
³⁵ Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.
³⁶ Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!
³⁷ Господь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!
³⁸ Бажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,
³⁹ щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!

Псалми 10

¹ Я надіюсь на Господа, як же кажете ви до моєї душі: Відлітай ти на гору свою, немов птах?
² Бо ось, нечестиві натягують лука, міцно ставлять стрілу свою на тятиву, щоб у темряві до простосердих стріляти...
³ Як основи зруйновано, що тоді праведний зробить?
⁴ Господь у святім Своїм храмі, Господь престол Його на небесах, бачать очі Його, повіки Його випробовують людських синів!
⁵ Господь випробовує праведного, а безбожного й того, хто любить насилля, ненавидить душа Його!
⁶ Він спустить дощем на безбожних горюче вугілля, огонь, і сірку, і вітер гарячий, це частка їхньої чаші.
⁷ Бо Господь справедливий, кохає Він правду, праведний бачить обличчя Його!

Псалми 11

¹ Для дириґента хору. Псалом Давидів.
² Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж людських синів позникали вже вірні!
³ Марноту говорять один до одного, їхні уста облесні, і серцем подвійним говорять...
⁴ Нехай підітне Господь уста облесливі та язика чванькуватого
⁵ тим, хто говорить: Своїм язиком будем сильні, наші уста при нас, хто ж буде нам пан?
⁶ Через утиск убогих, ради стогону бідних тепер Я повстану, говорить Господь, поставлю в безпеці того, на кого розтягують сітку!
⁷ Господні слова слова чисті, як срібло, очищене в глинянім горні, сім раз перетоплене!
⁸ Ти, Господи, їх пильнуватимеш, і будеш навіки нас стерегти перед родом оцим!
⁹ Безбожні кружляють навколо, бо нікчемність між людських синів підіймається.

Псалми 12

¹ Для дириґента хору. На октаву. Псалом Давидів.
² Доки, Господи, будеш мене забувати назавжди, доки будеш ховати від мене обличчя Своє?
³ Як довго я буду складати в душі своїй болі, у серці своїм щодня смуток? Як довго мій ворог підноситись буде над мене?
⁴ Зглянься, озвися до мене, о Господи, Боже мій! Просвітли мої очі, щоб на смерть не заснув я!
⁵ Щоб мій неприятель не сказав: Я його переміг! Щоб мої вороги не раділи, як я захитаюсь!
⁶ Я надію на милість Твою покладаю, моє серце радіє спасінням Твоїм! Я буду співати Господеві, бо Він добродійство для мене вчинив...

Псалми 13

¹ Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога! Зіпсулись вони, і обридливий чинять учинок, нема доброчинця!...
² Господь дивиться з неба на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає.
³ Усе повідступало, разом стали бридкими вони, нема доброчинця, нема ні одного!...
⁴ Чи ж не розуміють всі ті, хто чинить безправ'я, хто мій люд поїдає? Вони хліб Господній їдять, та не кличуть Його...
⁵ Тоді настрашилися страхом вони, бо Бог в праведнім роді.
⁶ Раду вбогого ганьбите ви, та Господь охорона йому.
⁷ Аби то Він дав із Сіону спасіння Ізраїлеві! Як долю Своєму народу поверне Господь, то радітиме Яків, втішатися буде Ізраїль!

Псалми 14

¹ Господи, хто може перебувати в наметі Твоїм? Хто мешкати може на святій Твоїй горі?
² Той, хто в невинності ходить, і праведність чинить, і правду говорить у серці своїм,
³ хто не обмовляє своїм язиком, і злого не чинить для друга свого, і свого ближнього не зневажає!
⁴ Обридливий погорджений в очах його, і він богобійних шанує, присягає, для себе хоча б і на зло, і дотримує;
⁵ не дає свого срібла на лихву, і не бере на невинного підкупу. Хто чинить таке, ніколи той не захитається!

Псалми 15

¹ Хорони мене, Боже, я бо до Тебе вдаюся!
² Я сказав Господеві: Ти Бог мій, добро моє тільки в Тобі!
³ До святих, які на землі, що шляхетні вони, до них все жадання моє!
⁴ Нехай множаться смутки для тих, хто набув собі інших богів, я не буду приносить їм ливної жертви із крови, і їхніх імен не носитиму в устах своїх!
⁵ Господь то частина спадку мого та чаші моєї, Ти долю мою підпираєш!
⁶ Частки припали для мене в хороших місцях, і гарна для мене спадщина моя!
⁷ Благословляю я Господа, що радить мені, навіть ночами навчають мене мої нирки.
⁸ Уявляю я Господа перед собою постійно, бо Він по правиці моїй, й я не буду захитаний!
⁹ Через те моє серце радіє та дух веселиться, і тіло моє спочиває безпечно!
¹⁰ Бо Ти не опустиш моєї душі до шеолу, не попустиш Своєму святому побачити тління!
¹¹ Дорогу життя Ти покажеш мені: радість велика з Тобою, завжди блаженство в правиці Твоїй!

Псалми 16

¹ Вислухай, Господи, правду мою, послухай благання моє! Почуй молитву мою із уст необлудних!
² Від Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!
³ Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. І роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,
⁴ а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.
⁵ Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!
⁶ Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,
⁷ покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.
⁸ Хорони Ти мене, як зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене
⁹ від безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене!
¹⁰ Товщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно.
¹¹ Вороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю...
¹² Із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті...
¹³ Устань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,
¹⁴ від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.
¹⁵ А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!

Псалми 17

¹ Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула,
² то він проказав: Полюблю Тебе, Господи, сило моя,
³ Господь моя скеля й твердиня моя, і Він мій Спаситель! Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасіння мого, Він башта моя!
⁴ Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!
⁵ Тенета смертельні мене оточили, і потоки велійяала лякають мене!
⁶ Тенета шеолу мене оточили, і пастки смертельні мене попередили.
⁷ В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взиваю, Він почує мій голос із храму Свого, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому!
⁸ Захиталась земля й затремтіла, і затряслись і хитались підвалини гір, бо Він запалився від гніву:
⁹ із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, і жар запалився від Нього!
¹⁰ Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.
¹¹ Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся...
¹² Поклав темряву Він як заслону Свою, довкілля Його то темрява вод, а мешкання Його густі хмари!
¹³ Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняний пройшли хмари Його...
¹⁴ І Господь загримів у небесах, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняний!
¹⁵ Він послав Свої стріли, та їх розпорошив, і стрілив Він блискавками, та їх побентежив.
¹⁶ Показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від сваріння Твого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Твоїх...
¹⁷ Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих,
¹⁸ він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони!
¹⁹ Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям,
²⁰ і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!
²¹ Нехай Господь зробить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх,
²² бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
²³ бо всі Його присуди передо мною, і не відкидав я від себе Його постанов!
²⁴ І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
²⁵ і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
²⁶ Із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесним по-чесному,
²⁷ із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його,
²⁸ бо народ із біди Ти спасаєш, а очі зухвалі принижуєш,
²⁹ бо Ти світиш мого світильника, Господь Бог мій, освітлює Він мою темряву!
³⁰ Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
³¹ Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!
³² Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
³³ Цей Бог мене силою оперезав, і дорогу мою учинив непорочною,
³⁴ Він зробив мої ноги, мов у лані, і ставить мене на висотах моїх,
³⁵ мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.
³⁶ І дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
³⁷ Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.
³⁸ Женуся я за ворогами своїми, і їх дожену, і не вернуся, аж поки не винищу їх,
³⁹ я їх потрощу, й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
⁴⁰ Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.
⁴¹ Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, і понищу ненависників я своїх!
⁴² Кричали вони, та немає спасителя, взивали до Господа, і не відповів їм.
⁴³ І я їх зітру, як той порох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу!
⁴⁴ Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!
⁴⁵ На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуються,
⁴⁶ в'януть чужинці і тремтять у твердинях своїх...
⁴⁷ Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться,
⁴⁸ Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,
⁴⁹ що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!
⁵⁰ Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю!
⁵¹ Ти Своєму цареві спасіння побільшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.

Псалми 18

¹ Для дириґента хору. Псалом Давидів.
² Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід.
³ Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку,
⁴ без мови й без слів, не чутний їхній голос,
⁵ та по цілій землі пішов відголос їхній, і до краю вселенної їхні слова! Для сонця намета поставив у них,
⁶ а воно, немов той молодий, що виходить із-під балдахину свого, воно тішиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!
⁷ Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.
⁸ Господній Закон досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє.
⁹ Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює.
¹⁰ Страх Господа чистий, він навіки стоїть. Присуди Господа правда, вони справедливі всі разом,
¹¹ дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий,
¹² і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх нагорода велика.
¹³ А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,
¹⁴ і від свавільців Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очищений.
¹⁵ Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!

Псалми 19

¹ Для дириґента хору. Псалом Давидів.
² В день недолі озветься до тебе Господь, Ім'я Бога Якового зробить сильним тебе!
³ Він пошле тобі поміч із святині, і з Сіону тебе підіпре!
⁴ Усі жертви твої пам'ятати Він буде, і буде вважати твоє цілопалення ситим. Села.
⁵ Він дасть тобі, як твоє серце бажає, і виповнить цілий твій задум!
⁶ Ми будем радіти спасінням Твоїм, і підіймемо прапор в Ім'я Бога нашого, нехай Господь виконає всі прохання твої!
⁷ Тепер я пізнав, що спасає Господь помазанця Свого, дає йому відповідь з неба святого Свого могутніми чинами помічної правиці Своєї.
⁸ Одні колесницями хваляться, а інші кіньми, а ми будем хвалитись Ім'ям Господа, нашого Бога:
⁹ вони похилились і впали, а ми стоїмо та ростемо на силах!
¹⁰ Господи, спаси! Хай озветься нам Цар у день нашого кликання!

Псалми 20

¹ Для дириґента хору. Псалом Давидів.
² Господи, силою Твоєю веселиться цар, і спасінням Твоїм як він сильно радіє!
³ Ти йому дав бажання серця його, і прохання уст його не відмовив. Села.
⁴ Бо Ти його випередив благословеннями добра, на голову йому поклав корону зо щирого золота.
⁵ Життя він у Тебе просив, і дав Ти йому довголіття на вічні віки!
⁶ Слава велика його при Твоїй допомозі, хвалу та величність кладеш Ти на нього,
⁷ бо Ти вчиниш його благословенням вічним, звеселиш його радістю, як буде він разом з Тобою!
⁸ Цар має надію на Господа, у ласці Всевишнього не захитається він.
⁹ Знайде рука Твоя всіх ворогів Твоїх, знайде правиця Твоя Твоїх ненависників.
¹⁰ На час гніву Свого Ти їх учиниш огненною піччю, Господь гнівом Своїм їх понищить, і огонь пожере їх.
¹¹ Ти вигубиш плід їхній із землі, а їхнє насіння з-поміж синів людських.
¹² Бо нещастя на Тебе вони простягли, замишляли злу думку, якої здійснити не зможуть,
¹³ бо Ти їх обернеш плечима до нас, на тятивах Своїх міцно стріли поставиш на них.
¹⁴ Піднесися ж, о Господи, в силі Своїй, а ми будем співати й хвалити могутність Твою!

Псалми 21

¹ Для дириґента хору. На спів: "Ланя зорі досвітньої". Псалом Давидів.
² Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!...
³ Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені!
⁴ Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах Ізраїлевих!
⁵ На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх.
⁶ До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.
⁷ А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.
⁸ Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!
⁹ Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!
¹⁰ Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!
¹¹ На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог!
¹² Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!
¹³ Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,
¹⁴ на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!
¹⁵ Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.
¹⁶ Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.
¹⁷ Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої...
¹⁸ Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!
¹⁹ Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають...
²⁰ А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!
²¹ Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса!
²² Спаси мене від пащі лев'ячої, а вбогу мою від рогів буйволів.
²³ Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору!
²⁴ Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве,
²⁵ бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!
²⁶ Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його,
²⁷ будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!
²⁸ Усі кінці землі спам'ятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів,
²⁹ бо царство Господнє, і Він Пан над народами!
³⁰ Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!
³¹ Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа.
³² Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив!

Псалми 22

¹ Господь то мій Пастир, тому в недостатку не буду,
² на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить!
³ Він душу мою відживляє, провадить мене ради Ймення Свого по стежках справедливости.
⁴ Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, Твоє жезло й Твій посох вони мене втішать!
⁵ Ти передо мною трапезу зготовив при моїх ворогах, мою голову Ти намастив був оливою, моя чаша то надмір пиття!
⁶ Тільки добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя, а я пробуватиму в домі Господньому довгі часи!

Псалми 23

¹ Господня земля, і все, що на ній, вселенна й мешканці її,
² бо заклав Він її на морях, і на річках її встановив.
³ Хто зійде на гору Господню, і хто буде стояти на місці святому Його?
⁴ У кого чисті руки та щиреє серце, і хто не нахиляв на марноту своєї душі, і хто не присягав на обману,
⁵ нехай носить він благословення від Господа, а праведність від Бога спасіння свого!
⁶ Таке покоління усіх, хто шукає Його, хто прагне обличчя Твого, Боже Яковів! Села.
⁷ Піднесіте верхи свої, брами, і будьте відчинені, входи відвічні, і ввійде Цар слави!
⁸ Хто ж то Цар слави? Господь сильний й могутній, Господь, що потужний в бою!
⁹ Піднесіте верхи свої, брами, і піднесіте, входи відвічні, і ввійде Цар слави!
¹⁰ Хто ж то Він, той Цар слави? Господь Саваот Він Цар слави! Села.

Псалми 24

¹ До Тебе підношу я, Господи, душу свою,
² Боже мій, я на Тебе надіюсь, нехай же я не засоромлюсь, нехай не радіють мої вороги ради мене!
³ Не будуть також посоромлені всі, хто на Тебе надіється, та нехай посоромляться ті, хто на Тебе встає надаремно!
⁴ Дороги Твої дай пізнати мені, Господи, стежками Своїми мене попровадь,
⁵ провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасіння мого, кожен день я на Тебе надіюсь!
⁶ Пам'ятай милосердя Своє, о мій Господи, і ласки Свої, бо відвічні вони!
⁷ Гріхи молодечого віку мого та провини мої не пригадуй, пам'ятай мене, Господи, в ласці Своїй через добрість Свою!
⁸ Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі,
⁹ Він провадить покірних у правді, і лагідних навчає дороги Своєї!
¹⁰ Всі Господні стежки милосердя та правда для тих, хто Його заповіта й свідоцтва додержує.
¹¹ Ради Ймення Свого, о Господи, прости мені прогріх, великий бо він!
¹² Хто той чоловік, що боїться він Господа? Він наставить його на дорогу, котру має вибрати:
¹³ душа його житиме в щасті, і насіння його вспадку землю!
¹⁴ Приязнь Господня до тих, хто боїться Його, і Свій заповіт Він звістить їм.
¹⁵ Мої очі постійно до Господа, бо Він з пастки витягує ноги мої.
¹⁶ Обернися до мене й помилуй мене, я ж бо самітний та бідний!
¹⁷ Муки серця мого поширились, визволь мене з моїх утисків!
¹⁸ Подивися на горе моє та на муку мою, і прости всі гріхи мої!
¹⁹ Подивись на моїх ворогів, як їх стало багато, вони лютою ненавистю ненавидять мене!...
²⁰ Пильнуй же моєї душі та мене хорони, щоб не бути мені засоромленим, бо надіюсь на Тебе!
²¹ Невинність та правда нехай оточають мене, бо надіюсь на Тебе!
²² Визволи, Боже, Ізраїля від усіх його утисків!

Псалми 25

¹ Суди мене, Господи, бо ходив я в своїй непорочності, і надіявсь на Господа, тому не спіткнуся!
² Перевір мене, Господи, і випробуй мене, перетопи мої нирки та серце моє,
³ бо перед очима моїми Твоє милосердя, і в правді Твоїй я ходив.
⁴ Не сидів я з людьми неправдивими, і не буду ходити з лукавими,
⁵ я громаду злочинців зненавидів, і з грішниками я сидіти не буду.
⁶ Умию в невинності руки свої, й обійду Твого, Господи, жертівника,
⁷ щоб хвалу Тобі голосно виголосити, та звістити про всі чуда Твої.
⁸ Господи, полюбив я оселю дому Твого, і місце перебування слави Твоєї.
⁹ Не губи Ти моєї душі з нечестивими, та мого життя з кровожерами,
¹⁰ що в руках їх злодійство, що їхня правиця наповнена підкупом.
¹¹ А я буду ходити в своїй непорочності, визволь мене та помилуй мене!
¹² Нога моя стала на рівному місці, на зборах я благословлятиму Господа!

Псалми 26

¹ Господь моє світло й спасіння моє, кого буду боятись? Господь то твердиня мого життя, кого буду лякатись?
² Коли будуть зближатись до мене злочинці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники та мої вороги, вони спотикнуться й попадають!...
³ коли проти мене розложиться табір, то серце моє не злякається, коли проти мене повстане війна, я надіятись буду на те, на поміч Його!
⁴ Одного прошу я від Господа, буду жадати того, щоб я міг пробувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробувати!
⁵ бо Він заховає мене дня нещастя в Своїй скинії, сховає мене потаємно в Своєму наметі, на скелю мене проведе!
⁶ А тепер піднесеться моя голова понад ворогами моїми навколо мене, і я в Його скинії буду приносити жертви при відзвуках сурм, і я буду співати та грати Господеві!
⁷ Почуй, Господи, голос мій, коли кличу, і помилуй мене, і озвися до мене!
⁸ За Тебе промовило серце моє: Шукайте Мого лиця! тому, Господи, буду шукати обличчя Твого:
⁹ не ховай же від мене обличчя Свого, у гніві Свого раба не відкинь! Ти був мені поміч, не кидай мене, і не лишай мене, Боже спасіння мого,
¹⁰ бо мій батько та мати моя мене кинули, та Господь прийме мене!
¹¹ Дорогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене стежкою рівною, ради моїх ворогів!
¹² Не видай мене на сваволю моїх ворогів, бо повстали на мене ті свідки облудні та неправдомовці,
¹³ немов би не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро!
¹⁴ Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!

Псалми 27

¹ До Тебе я кличу, о Господи скеле моя, не будь же безмовним до мене, бо коли Ти замовкнеш до мене, я стану подібний до тих, що сходять до гробу...
² Почуй голос благання мого, як я кличу до Тебе, коли руки свої я підношу до храму святого Твого!
³ Не хапай мене з грішними й тими, хто чинить безправство, хто плете своїм ближнім про мир, але зло в їхнім серці!
⁴ Віддай їм за їхнім учинком, і за злом їхніх учинків, згідно з ділом їхніх рук Ти їм дай, верни їм заслужене ними,
⁵ бо вони не вдивляються в чинність Господню й діла Його рук, нехай їх поруйнує, й нехай не будує Він їх!
⁶ Благословенний Господь, бо Він почув голос благання мого!
⁷ Господь моя сила та щит мій, на нього надіялось серце моє, й Він мені допоміг, і втішилося моє серце, і співом своїм я прославлю Його!
⁸ Господь сила народу Свого, і захист спасіння Свого помазанця!
⁹ Спаси Свій народ, і поблагослови спадщину Свою, і спаси їх, і піднось їх навіки!

Псалми 28

¹ Дайте Господу, Божі сини, дайте Господу славу та силу!
² Дайте Господу славу Імення Його, у препишній святині впадіть перед Господом!
³ Голос Господній над водами, Бог слави гримить, Господь над великими водами!
⁴ Голос Господній із силою, голос Господній з величністю.
⁵ Голос Господній ламає кедрини, голос Господній торощить кедрини ливанські.
⁶ Він примусить скакати Ливан як теля, та Сиріон, мов молоду антилопу.
⁷ Голос Господній викрешує полум'я огняне,
⁸ голос Господній пустиню тремтіти примушує, Господь чинить пустелю Кадеша тремтячою.
⁹ Голос Господній примушує лані тремтіти, й ліси обнажає, а в храмі Його все належне Йому виголошує: Слава!
¹⁰ Господь пробував в час потопу, і буде Господь пробувати повік віку Царем!
¹¹ Господь подасть силу народу Своєму, Господь поблагословить миром народ Свій!

Псалми 29

¹ Псалом Давидів. Пісня освячення дому.
² Буду тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини мене витяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
³ Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, і мене вздоровив Ти.
⁴ Господи, вивів Ти душу мою із шеолу, Ти мене оживив, щоб в могилу не сходити мені!
⁵ Співайте Господеві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
⁶ Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ранок!
⁷ А я говорив був у мирі своєму: Я не захитаюсь навіки!
⁸ Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі моїх сил. Як лице Своє Ти заховав, то збентежився я.
⁹ До Тебе я кличу, о Господи, і благаю я Господа:
¹⁰ Яка користь із крови моєї, коли я до гробу зійду? Чи хвалити Тебе буде порох? Чи він виявить правду Твою?
¹¹ Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, будь мені помічником!
¹² Ти перемінив мені плач мій на радість, жалобу мою розв'язав, і підперезав мене радістю,
¹³ щоб славу співала людина Тобі й не замовкла! Господи, Боже мій, повік славити буду Тебе!

Псалми 30

¹ Для дириґента хору. Псалом Давидів.
² На Тебе надіюсь я, Господи, хай не буду повік засоромлений, визволь мене в Своїй правді!
³ Нахили Своє ухо до мене, скоро мене порятуй, стань для мене могутньою скелею, домом твердині, щоб спас Ти мене!
⁴ Бо ти скеля моя та твердиня моя, і ради Ймення Свого Ти будеш провадити мене й керувати мене!
⁵ Ти витягнеш з пастки мене, що на мене таємно поставили, бо Ти сила моя!
⁶ У руку Твою доручаю я духа свого, і Ти мене визволиш, Господи, Боже правди!
⁷ Я зненавидив всіх, хто шанує бовванів марних, я ж надіюсь на Господа.
⁸ Я буду радіти та тішитися в Твоїй милості, що побачив Ти горе моє, що приглянувся Ти до скорботи моєї душі,
⁹ і мене не віддав в руку ворога, на місці розлогім поставив Ти ноги мої!
¹⁰ Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, від горя вже виснажилось моє око, душа моя й нутро моє,
¹¹ бо скінчилось життя моє в смутку, а роки мої у квилінні, моя сила спіткнулася через мій гріх, і виснажились мої кості!
¹² Я в усіх ворогів своїх став посміховищем, надто сусідам своїм, і страхіттям знайомим моїм, хто бачить надворі мене утікають від мене!
¹³ Я забутий у серці, немов той небіжчик, став я немов та розбита посудина...
¹⁴ Бо чую багато шептання, страхання навколо, як змовляються разом на мене, вони замишляють забрати мою душу,
¹⁵ а я покладаю надію на Тебе, о Господи, я кажу: Ти мій Бог!
¹⁶ В Твою руку кладу свою долю, Ти ж визволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслідників!
¹⁷ Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,
¹⁸ Господи, щоб не бути мені посоромленим, що кличу до Тебе! Нехай посоромлені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шеолу,
¹⁹ нехай заніміють облудні уста, що гидоту говорять на праведного із пихою й погордою!
²⁰ Яка величезна Твоя доброта, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку приготовив для тих, хто на Тебе надіється перед людськими синами!
²¹ Ти їх у заслоні обличчя Свого заховаєш від людських тенет, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!
²² Благословенний Господь, що вчинив мені милість чудовну Свою в оборонному місті!
²³ А я говорив у своїм побентеженні: Я відрізаний з-перед очей Твоїх! Та дійсно Ти вислухав голос благання мого, коли я до Тебе взивав...
²⁴ Любіть Господа, усі святії Його, стереже Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.
²⁵ Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа!

Псалми 31

¹ Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито,
² блаженна людина, що Господь їй гріха не залічить, що нема в її дусі лукавства!
³ Коли я мовчав, спорохнявіли кості мої в цілоденному зойку моєму,
⁴ бо рука Твоя вдень та вночі надо мною тяжить, і волога моя обернулась на літню посуху! Села.
⁵ Я відкрив Тобі гріх свій, і не сховав був провини своєї. Я сказав був: Признаюся в проступках своїх перед Господом! і провину мого гріха Ти простив. Села.
⁶ Тому кожен побожний відповідного часу молитися буде до Тебе, і навіть велика навала води не досягне до нього!
⁷ Ти покрова моя, Ти від утиску будеш мене стерегти, Ти обгорнеш мене радістю спасіння! Села.
⁸ Я зроблю тебе мудрим, і буду навчати тебе у дорозі, якою ти будеш ходити, Я дам тобі раду, Моє око вважає на тебе!
⁹ Не будьте, як кінь, як той мул нерозумні, що їх треба приборкати оздобою їхньою вудилом і вуздечкою, як до тебе вони не зближаються.
¹⁰ Багато хворіб на безбожного, хто ж надію свою покладає на Господа того милість оточує!
¹¹ Веселітесь у Господі, і тіштеся, праведні, і співайте із радістю, всі щиросерді!

Псалми 32

¹ Співайте із радістю, праведні в Господі, бо щирим лицює хвала!
² Хваліть Господа гуслами, співайте Йому з десятиструнною арфою,
³ заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком сурем,
⁴ бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!
⁵ Правду та суд Він кохає, і Господньої милости повна земля!
⁶ Словом Господнім учинене небо, а подихом уст Його все його військо.
⁷ Воду морську збирає Він, мов би до міху, безодні складає в коморах.
⁸ Буде боятися Господа ціла земля, всі мешканці всесвіту будуть лякатись Його,
⁹ бо сказав Він і сталось, наказав і з'явилось.
¹⁰ Господь раду поганів понищить, понівечить мислі народів,
¹¹ а задум Господній навіки стоятиме, думки Його серця на вічні віки!
¹² Блаженний той люд, що Богом у нього Господь, блаженний народ, що Він вибрав його на спадок Собі!
¹³ Господь споглядає з небес, і бачить усіх синів людських,
¹⁴ приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:
¹⁵ Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла!
¹⁶ Немає царя, що його многість війська спасає, не врятується велетень великістю сили,
¹⁷ для спасіння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже,
¹⁸ ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто надію на милість Його покладає,
¹⁹ щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!
²⁰ Душа наша надію складає на Господа, Він наша поміч і щит наш,
²¹ бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо!
²² Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли покладаємо надію на Тебе!

Псалми 33

¹ Давидів, коли він удавав був причинного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов.
² Я благословлятиму Господа кожного часу, хвала Йому завсіди в устах моїх!
³ Душа моя буде хвалитися Господом, хай це почують слухняні, і нехай звеселяться!
⁴ Зо мною звеличуйте Господа, і підносьте Ім'я Його разом!
⁵ Шукав я був Господа, і Він озвався до мене, і від усіх небезпек мене визволив.
⁶ Приглядайтесь до Нього й засяєте, і не посоромляться ваші обличчя!
⁷ Цей убогий взивав, і Господь його вислухав, і від усіх його бід його визволив.
⁸ Ангол Господній табором стає кругом тих, хто боїться його, і визволює їх.
⁹ Скуштуйте й побачте, який добрий Господь, блаженна людина, що надію на Нього кладе!
¹⁰ Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!
¹¹ Левчуки бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі.
¹² Ходіть, діти, послухайте мене, страху Господнього я вас навчу!
¹³ Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро?
¹⁴ Свого язика бережи від лихого, а уста свої від говорення підступу.
¹⁵ Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!
¹⁶ Очі Господні на праведних, уші ж Його на їхній зойк,
¹⁷ Господнє лице на злочинців, щоб винищити їхню пам'ять з землі.
¹⁸ Коли праведні кличуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визволює їх.
¹⁹ Господь зламаносердим близький, і впокорених духом спасає.
²⁰ Багато лихого для праведного, та його визволяє Господь з них усіх:
²¹ Він пильнує всі кості його, із них жодна не зламається!
²² Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто ненавидить праведного.
²³ Господь визволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!

Псалми 34

¹ Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,
² візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!
³ Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!
⁴ Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.
⁵ Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;
⁶ нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,
⁷ бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!
⁸ Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!
⁹ А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!
¹⁰ Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.
¹¹ Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,
¹² віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!
¹³ А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...
¹⁴ Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...
¹⁵ А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,
¹⁶ з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...
¹⁷ Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!
¹⁸ Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!
¹⁹ Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,
²⁰ бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,
²¹ свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!
²² Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!
²³ Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,
²⁴ розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,
²⁵ нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...
²⁶ Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!
²⁷ Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!
²⁸ А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!

Псалми 35

¹ Для дириґента хору. Раба Господнього Давида.
² Грішне слово безбожного в серці моїм: Нема страху Божого перед очима його,
³ бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб буцім то гріх свій знайти, щоб зненавидіти.
⁴ Слова його уст то марнота й обмана, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро.
⁵ Беззаконство задумує він на постелі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
⁶ Господи, аж до небес милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
⁷ Твоя справедливість немов гори Божі, Твої суди безодня велика, людину й худобу спасаєш Ти, Господи!
⁸ Яка дорога Твоя милість, о Боже, і ховаються людські сини в тіні Твоїх крил:
⁹ вони з ситости дому Твого напоюються, і Ти їх напуваєш з потока Своїх солодощів,
¹⁰ бо в Тебе джерело життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
¹¹ Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою на людей щиросердих!
¹² Нога пишних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
¹³ Попадали там беззаконники, повалено їх і встати не зможуть.

Псалми 36

¹ Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрости до беззаконних,
² бо вони, як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена билина пов'януть!
³ Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй!
⁴ Хай Господь буде розкіш твоя, і Він сповнить тобі твого серця бажання!
⁵ На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
⁶ і Він випровадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою немов південь.
⁷ Жди Господа мовчки й на Нього надійся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на людину, що виконує задуми злі.
⁸ Повстримайсь від гніву й покинь пересердя, не розпалюйся лютістю, щоб чинити лиш зло,
⁹ бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа землю вспадкують!
¹⁰ А ще трохи й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його і не буде його,
¹¹ а покірні вспадкують землю, і зарозкошують миром великим!
¹² Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрегоче на нього своїми зубами,
¹³ та Господь посміється із нього, бачить бо Він, що наближується його день!
¹⁴ Безбожні меча добувають та лука свого натягають, щоб звалити нужденного й бідного, щоб порізати людей простої дороги,
¹⁵ та ввійде їхній меч до їхнього власного серця, і поламані будуть їхні луки!
¹⁶ Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
¹⁷ бо зламані будуть рамена безбожних, а справедливих Господь підпирає!
¹⁸ Знає Господь дні невинних, а їхня спадщина пробуде навіки,
¹⁹ за лихоліття не будуть вони посоромлені, і за днів голоду ситими будуть.
²⁰ Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, заникнуть, у димі заникнуть вони!
²¹ Позичає безбожний і не віддає, а праведний милість висвідчує та роздає,
²² бо благословенні від Нього вспадкують землю, а прокляті від Нього понищені будуть!
²³ Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
²⁴ коли ж упаде, то не буде покинена, бо руку її підпирає Господь.
²⁵ Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
²⁶ Кожен день виявляє він милість та позичає, і над потомством його благословення.
²⁷ Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
²⁸ Бо любить Господь справедливість, і Він богобійних Своїх не покине, вони будуть навіки бережені, а насіння безбожних загине!
²⁹ Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній.
³⁰ Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
³¹ Закон Бога його в його серці, кроки його не спіткнуться.
³² А безбожний чатує на праведного, і пильнує забити його,
³³ та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчинить його, коли буде судити його.
³⁴ Надійся на Господа, та держися дороги Його, і піднесе Він тебе, щоб успадкувати землю, ти бачитимеш, як понижені будуть безбожні.
³⁵ Я бачив безбожного, що збуджував пострах, що розкоренився, немов саморосле зелене те дерево,
³⁶ та він проминув, й ось немає його, і шукав я його, й не знайшов!
³⁷ Бережи неповинного та дивися на праведного, бо людині спокою належить майбутність,
³⁸ переступники ж разом понищені будуть, майбутність безбожних загине!
³⁹ А спасіння праведних від Господа, Він їхня твердиня за час лихоліття,
⁴⁰ і Господь їм поможе та їх порятує, визволить їх від безбожних і їх збереже, бо вдавались до Нього вони!

Псалми 37

¹ Псалом Давидів. На пам'ятку.
² Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді,
³ бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене...
⁴ Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх,
⁵ бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої,
⁶ смердять та гниють мої рани з глупоти моєї...
⁷ Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний,
⁸ бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця...
⁹ Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого...
¹⁰ Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе.
¹¹ Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною...
¹² Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль...
¹³ Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!
¹⁴ А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває...
¹⁵ І я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,
¹⁶ бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!
¹⁷ Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!
¹⁸ Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
¹⁹ бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я!
²⁰ А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги...
²¹ Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром...
²² Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
²³ поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє!

Псалми 38

¹ Для дириґента хору. Єдутуна. Псалом Давидів.
² Я сказав: Пильнувати я буду дороги свої, щоб своїм язиком не грішити, накладу я вуздечку на уста свої, поки передо мною безбожний.
³ Занімів я в мовчанні, замовк про добро, а мій біль був подражнений.
⁴ Розпалилося серце моє у моєму нутрі, палає огонь від мого роздумування... Я став говорити своїм язиком:
⁵ Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, нехай знаю, коли я помру!
⁶ Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама кожна людина жива! Села.
⁷ У темноті лиш ходить людина, клопочеться тільки про марне: громадить вона, та не знає, хто звозити буде оте!
⁸ А тепер на що маю надіятись, Господи? Надія моя на Тебе вона!
⁹ Від усіх моїх прогріхів визволи мене, не чини мене посміхом для нерозумного!
¹⁰ Занімів я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив,
¹¹ забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь...
¹² Ти караєш людину докорами за беззаконня, Ти знищив, як міль, привабність її, кожна людина направду марнота! Села.
¹³ Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй благання моє, не будь мовчазний до моєї сльози, бо приходько я в Тебе, мандрівник, як батьки мої всі!
¹⁴ Відверни гнів від мене і я підкріплюся, перше ніж відійду, і не буде мене!

Псалми 39

¹ Для дириґента хору. Псалом Давидів.
² Непохитно надіюсь на Господа, і Він прихилився до мене, і благання моє Він почув.
³ Витяг мене Він із згубної ями, із багна болотистого, і поставив на скелі ноги мої, і зміцнив мої стопи,
⁴ і дав пісню нову в мої уста, для нашого Бога хвалу, нехай бачать багато-хто й пострах хай мають, і хай вони мають надію, на Господа!
⁵ Блаженна людина, що Бога вчинила своєю твердинею, і не зверталась до пишних та тих, що вони до неправди схиляються!
⁶ Багато вчинив Ти, о Господи, Боже мій, Твої чуда й думки Твої тільки про нас, нема Тобі рівного! Я хотів би все це показати й про це розказати, та воно численніше, щоб можна його розповісти.
⁷ Жертви й приношення Ти не схотів, Ти розкрив мені уші, цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.
⁸ Тоді я сказав: Ось я прийшов із звоєм книжки, про мене написаної.
⁹ Твою волю чинити, мій Боже, я хочу, і Закон Твій у мене в серці.
¹⁰ Я проповідував правду в великому зборі, ото, своїх уст не ув'язнюю я, Господи, знаєш Ти,
¹¹ справедливість Твою не ховав я в середині серця свого, про вірність Твою та спасіння Твоє я звіщав, не таїв я про милість Твою та про правду Твою на великім зібранні.
¹² Тому, Господи, не ув'язни милосердя Свого від мене, а милість та правда Твоя нехай завжди мене стережуть,
¹³ бо нещастя без ліку мене оточили, беззаконня мої досягли вже мене, так що й бачити не можу, вони численнішими стали за волосся на моїй голові, і серце моє опустило мене...
¹⁴ Зволь спасти мене, Господи, Господи, поспіши ж бо на поміч мені,
¹⁵ нехай посоромлені будуть, і хай зганьблені будуть усі, хто шукає моєї душі, щоб схопити її! Нехай подадуться назад, і нехай посоромлені будуть, хто бажає для мене лихого!
¹⁶ Бодай скам'яніли від сорому ті, хто говорить до мене: Ага! Ага!
¹⁷ Нехай тішаться та веселяться Тобою всі ті, хто шукає Тебе та хто любить спасіння Твоє, нехай завжди говорять: Хай буде великий Господь!
¹⁸ А я вбогий та бідний, за мене подбає Господь: моя поміч і мій оборонець то Ти, Боже мій, не спізняйся!

Псалми 40

¹ Для дириґента хору. Псалом Давидів.
² Блаженний, хто дбає про вбогого, в день нещастя Господь порятує його!
³ Господь берегтиме його та його оживлятиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на поталу його ворогам!
⁴ На ложі недуги подасть йому сили Господь, усе ложе йому перемінить в недузі його.
⁵ Я промовив був: Господи, май же Ти милість до мене, вилікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив!
⁶ Вороги мої кажуть на мене лихе: Коли вмре та загине імення його?
⁷ А коли хто приходить відвідати, мовить марне: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надвір, то говорить про те...
⁸ Всі мої вороги між собою шепочуться разом на мене, на мене лихе замишляють:
⁹ Негідна річ тисне його, а що він поклався то більше не встане!...
¹⁰ Навіть приятель мій, на якого надіявся я, що мій хліб споживав, підняв проти мене п'яту!
¹¹ Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми, і я їм відплачу,
¹² із того довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурмити не буде мій ворог.
¹³ А я через невинність мою Ти підсилиш мене, і перед обличчям Своїм ти поставиш навіки мене!
¹⁴ Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й до віку! Амінь і амінь!

Псалми 41

¹ Для дириґента хору. Псалом навчальний, синів Кореєвих.
² Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя,
³ душа моя спрагнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду й появлюсь перед Божим лицем?
⁴ Сльоза моя стала для мене поживою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?
⁵ Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я многолюдді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святкового натовпу...
⁶ Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його!
⁷ Мій Боже, душа моя тужить в мені, бо я пам'ятаю про Тебе з країни Йордану й Гермону, із гори із Міц'ар.
⁸ Прикликає безодня безодню на гуркіт Твоїх водоспадів, усі вали Твої й хвилі Твої перейшли надо мною.
⁹ Удень виявляє Господь Свою милість, уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя!
¹⁰ Повім я до Бога: Ти Скеле моя, чому Ти про мене забув? Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?
¹¹ Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?
¹² Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!

Псалми 42

¹ Розсуди мене, Боже, й справуйся за справу мою із людьми небогобійними, визволь мене від людини обмани та кривди!
² Бож Бог Ти моєї твердині, чого ж Ти покинув мене? Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?
³ Пошли Своє світло та правду Свою, вони мене будуть провадити, вони запровадять мене до Твоєї святої гори та до місць пробування Твого.
⁴ І нехай я дістанусь до Божого жертівника, до Бога розради й потіхи моєї, і буду на арфі хвалити Тебе, Боже, Боже Ти мій!
⁵ Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!

Псалми 43

¹ Для дириґента хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний.
² Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:
³ Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!
⁴ Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!
⁵ Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:
⁶ Тобою поб'ємо своїх ворогів, Ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,
⁷ бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,
⁸ але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!
⁹ Ми хвалимось Богом щодня, і повіки Ім'я Твоє славимо, Села,
¹⁰ та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:
¹¹ Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...
¹² Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,
¹³ Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!
¹⁴ Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,
¹⁵ Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...
¹⁶ Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,
¹⁷ через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...
¹⁸ Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,
¹⁹ не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!
²⁰ Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,
²¹ чи й тоді ми забули Ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?
²² Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,
²³ що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...
²⁴ Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!
²⁵ Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?
²⁶ Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі...
²⁷ Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!

Псалми 44

¹ Для дириґента хору. На "Лілеї". Синів Кореєвих. Псалом навчальний. Пісня любові.
² Моє серце бринить добрим словом, проказую я: Для Царя мої твори, мій язик мов перо скорописця!
³ Ти кращий від людських синів, в Твоїх устах розлита краса та добро, тому благословив Бог навіки Тебе.
⁴ Прив'яжи до стегна Свого, Сильний, Свого меча, красу Свою та величність Свою,
⁵ і в величності Своїй сідай, та й верхи помчися за справи правди, і лагідности та справедливости, і навчить Тебе страшних чинів правиця Твоя!
⁶ Твої стріли нагострені, а від них під Тобою народи попадають, у серце Царських ворогів.
⁷ Престол Твій, о Боже, на вічні віки, берло правди берло Царства Твого.
⁸ Ти полюбив справедливість, а беззаконня зненавидів, тому намастив Тебе Бог, Твій Бог, оливою радости понад друзів Твоїх.
⁹ Миро, алое й кассія всі шати Твої, а з палат із слонової кости струни Тебе звеселили.
¹⁰ Серед скарбів Твоїх царські дочки, по правиці Твоїй стала цариця в офірському щирому золоті.
¹¹ Слухай, дочко, й побач, і нахили своє ухо, і забудь свій народ і дім батька свого!
¹² А Цар буде жадати твоєї краси, бо Він твій Господь, а ти до землі Йому кланяйся.
¹³ А Тирська дочка прийде з даром, будуть благати тебе найбагатші з народу.
¹⁴ Вся оздоба царської дочки усередині, шата ж її погаптована золотом.
¹⁵ У шати гаптовані вбрану провадять її до Царя, за нею дівчата, подруги її, до Тебе проваджені.
¹⁶ Провадять їх з радощами та потіхою, у палату царську вони війдуть.
¹⁷ Замість батьків Твоїх будуть сини Твої, їх по цілій землі Ти поставиш володарями.
¹⁸ Я буду Ім'я Твоє згадувати по всіх поколіннях, тому то народи по вічні віки Тебе славити будуть!

Псалми 45

¹ Для дириґента хору. Синів Кореєвих. На спів "Аламот". Пісня.
² Бог для нас охорона та сила, допомога в недолях, що часто трапляються,
³ тому не лякаємось ми, як трясеться земля, і коли гори зсуваються в серце морів!
⁴ Шумлять і киплять Його води, через велич Його тремтять гори. Села.
⁵ Річка, відноги її веселять місто Боже, найсвятіше із місць пробування Всевишнього.
⁶ Бог серед нього, нехай не хитається, Бог поможе йому, коли ранок настане.
⁷ Шуміли народи, хиталися царства, а Він голос подав Свій і земля розпливлася.
⁸ З нами Господь Саваот, наша твердиня Бог Яковів. Села.
⁹ Ідіть, оглядайте Господні діла, які руйнування вчинив на землі!
¹⁰ Аж до краю землі припиняє Він війни, ламає Він лука й торощить списа, палить огнем колесниці!
¹¹ Вгамуйтесь та знайте, що Бог Я, піднесусь між народами, піднесусь на землі!
¹² З нами Господь Саваот, наша твердиня Бог Яковів! Села.

Псалми 46

¹ Для дириґента хору. Синів Кореєвих. Псалом.
² Всі народи, плещіть у долоні, покликуйте Богові голосом радости,
³ грізний бо Всевишній Господь, Цар великий всієї землі!
⁴ Він народи під нас підбиває, а поган нам під ноги,
⁵ Він нашу спадщину для нас вибирає, величність для Якова, що його полюбив. Села.
⁶ Бог виступає при радісних окриках, Господь при голосі рога.
⁷ Співайте Богові нашому, співайте, співайте Цареві нашому, співайте,
⁸ бо Бог Цар усієї землі, співайте навчальний псалом!
⁹ Бог зацарював над народами, Бог сів на святому Своєму престолі!
¹⁰ Зібрались владики народів, народ Бога Авраамового, як Божі щити на землі, між ними Він сильно звеличений!

Псалми 47

¹ Пісня. Псалом синів Кореєвих.
² Великий Господь і прославлений вельми в місті нашого Бога, на святій Своїй горі!
³ Препишна країна, розрада всієї землі, то Сіонська гора, на північних околицях, місто Царя можновладного!
⁴ Бог у храмах Своїх, за твердиню Він знаний.
⁵ Бо царі ось зібрались, ішли вони разом,
⁶ але, як побачили, то здивувались, полякалися та й розпорошились...
⁷ Обгорнув їх там страх, немов біль породіллю;
⁸ Ти східнім вітром розбив кораблі ті Таршіські.
⁹ Як ми чули, так бачили в місті Господа Саваота, у місті нашого Бога, Бог міцно поставить навіки його! Села.
¹⁰ Розмишляли ми, Боже, про милість Твою серед храму Твого.
¹¹ Як Ім'я Твоє, Боже, так слава Твоя аж по кінці землі, справедливости повна правиця Твоя!
¹² Нехай веселиться Сіонська гора, Юдині дочки хай тішаться через Твої правосуддя.
¹³ Оточіте Сіон й обступіте його, полічіть його башти,
¹⁴ зверніте увагу на вала його, високість палати його пообмірюйте, щоб розповісти поколінню наступному,
¹⁵ бо Цей Бог то наш Бог на вічні віки, Він буде провадити нас аж до смерти!

Псалми 48

¹ Для дириґента хору. Синів Кореєвих. Псалом.
² Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,
³ і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий,
⁴ мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність,
⁵ нахилю своє ухо до приказки, розв'яжу свою загадку лірою!
⁶ Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,
⁷ які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?
⁸ Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,
⁹ бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,
¹⁰ щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!
¹¹ Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє...
¹² Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,
¹³ та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!
¹⁴ Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.
¹⁵ Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них...
¹⁶ Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.
¹⁷ Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,
¹⁸ бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!
¹⁹ Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,
²⁰ вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
²¹ Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!

Псалми 49

¹ Прорік Бог над Богами Господь, і землю покликав від схід сонця і аж до заходу його.
² Із Сіону, корони краси, Бог явився в промінні!
³ Приходить наш Бог, і не буде мовчати: палючий огонь перед Ним, а круг Нього все буриться сильно!
⁴ Він покличе згори небеса, і землю народ Свій судити:
⁵ Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною.
⁶ І небеса звістять правду Його, що Бог Він суддя. Села.
⁷ Слухай же ти, Мій народе, бо буду ось Я говорити, Ізраїлеві, і буду свідчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
⁸ Я буду картати тебе не за жертви твої, бо все передо Мною твої цілопалення,
⁹ не візьму Я бичка з твого дому, ні козлів із кошар твоїх,
¹⁰ бо належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір,
¹¹ Я знаю все птаство гірське, і звір польовий при Мені!
¹² Якби був Я голодний, тобі б не сказав, бо Моя вся вселенна й усе, що на ній!
¹³ Чи Я м'ясо бичків споживаю, і чи п'ю кров козлів?
¹⁴ Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому,
¹⁵ і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!
¹⁶ А до грішника Бог промовляє: Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш?
¹⁷ Ти ж науку зненавидів, і поза себе слова Мої викинув.
¹⁸ Як ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав.
¹⁹ Свої уста пускаєш на зло, і язик твій оману плете.
²⁰ Ти сидиш, проти брата свого наговорюєш, поголоски пускаєш про сина своєї матері...
²¹ Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти думав, що Я такий самий, як ти. Тому буду картати тебе, і виложу все перед очі твої!
²² Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопив, бо не буде кому рятувати!
²³ Хто жертву подяки приносить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважає, Боже спасіння йому покажу!

Псалми 50

¹ Для дириґента хору. Псалом Давидів,
² коли до нього прийшов пророк Натан, як Давид увійшов був до Вірсавії.
³ Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загладь беззаконня мої!
⁴ Обмий мене зовсім з мого беззаконня, й очисти мене від мого гріха,
⁵ бо свої беззаконня я знаю, а мій гріх передо мною постійно.
⁶ Тобі, одному Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лукаве вчинив, тому справедливий Ти будеш у мові Своїй, бездоганний у суді Своїм.
⁷ Отож я в беззаконні народжений, і в гріху зачала мене мати моя.
⁸ Ото, полюбив єси правду в глибинах, і в таємних речах виявляєш премудрість мені.
⁹ Очисти ісопом мене, і буду я чистий, обмий Ти мене і я стану біліший від снігу.
¹⁰ Дай почути мені втіху й радість, і радітимуть кості, що Ти покрушив.
¹¹ Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззаконня мої позагладжуй.
¹² Серце чисте створи мені, Боже, і тривалого духа в моєму нутрі віднови.
¹³ Не відкинь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене.
¹⁴ Верни мені радість спасіння Твого, і з лагідним духом підтримай мене.
¹⁵ Я буду навчати беззаконців доріг Твоїх, і навернуться грішні до Тебе.
¹⁶ Визволь мене від переступу кровного, Боже, Боже спасіння мого, мій язик нехай славить Твою справедливість!
¹⁷ Господи, відкрий мої уста, і язик мій звістить Тобі хвалу,
¹⁸ бо Ти жертви не прагнеш, а дам цілопалення, то не любе воно Тобі буде.
¹⁹ Жертва Богові зламаний дух; серцем зламаним та упокореним Ти не погордуєш, Боже!
²⁰ Ущаслив Своїм благоволінням Сіон, збудуй мури для Єрусалиму,
²¹ тоді Ти полюбиш Собі жертви правди, цілопалення та приношення, тоді покладуть на Твій вівтар тельців!

Псалми 51

¹ Для дириґента хору. Псалом навчальний Давидів,
² як прийшов був ідумеянин Доег та й Саулові був оповідав, і до нього сказав: "Давид увійшов до дому Авімелеха".
³ Чого хвалишся злом, о могутній? Цілий день Божа милість зо мною.
⁴ Замишляє лукавство язик твій, як та бритва нагострена ти, що чиниш обману!
⁵ Ти зло полюбив над добро, а неправду більш, як правду казати, Села,
⁶ ти любиш усякі шкідливі слова, ти язику обманний!
⁷ Отож, Бог зруйнує назавжди тебе, тебе викине й вирве з намету тебе, й тебе викоренить із країни життя. Села.
⁸ І побачать це праведні, й будуть боятись, і будуть сміятися з нього:
⁹ Ось муж, що Бога не чинить своєю твердинею, та на великість багатства свого покладає надію, втікає до злого свого...
¹⁰ А я як зелена оливка у Божому домі, надіюсь на Божую милість на вічні віки!
¹¹ Буду славити вічно Тебе, що вчинив Ти оце, і про ймення Твоє буду звіщати побожним Твоїм, що добре воно!

Псалми 52

¹ Для дириґента хору. На "Махалат". Навчальний псалом. Давидів.
² Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога! Зіпсулись вони, і несправедливість обридливу чинять, нема доброчинця!...
³ Бог зорить із неба на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає.
⁴ Усі повідступали, разом стали огидними, нема доброчинця, нема ні одного!...
⁵ Чи ж не розуміють оті, хто беззаконня вчиняє, що мій люд поїдають? Вони споживають хліб Божий, та не кличуть Його!
⁶ Тоді настрашилися страхом вони, хоч страху не було, бо розсипав Бог кості того, хто тебе оточив був, ти їх посоромив, бо ними погордував Бог!
⁷ Аби то Він дав із Сіону спасіння Ізраїлеві! Як долю Свого народу поверне Господь, то радітиме Яків, утішатися буде Ізраїль!

Псалми 53

¹ Для дириґента хору. На негінах, Псалом навчальний Давидів,
² як зіфеяни прийшли були та сказали Саулові: "Ось Давид поміж нами ховається!"
³ Спаси мене, Боже, Іменням Своїм, і міццю Своєю мене оправдай!
⁴ Вислухай, Боже, молитву мою, нахили Своє ухо до слів моїх уст,
⁵ бо чужинці повстали на мене, розбишаки ж шукають моєї душі, вони Бога не ставили перед собою. Села.
⁶ Ось Бог помагає мені, Господь серед тих, хто підтримує душу мою.
⁷ Хай повернеться зло на моїх ворогів, Своєю правдою винищи їх.
⁸ В добровільному дарі я жертву Тобі принесу, Ім'я Твоє, Господи, славити буду, що добре воно,
⁹ бо мене воно визволило від усяких нещасть, і я бачу занепад моїх ворогів!

Псалми 54

¹ Для дириґента хору. На негінах. Навчальний Давидів псалом.
² Вислухай, Боже, молитву мою й від благання мого не ховайся!
³ Прислухайсь до мене й подай мені відповідь, я блукаю у смутку своїм і стогну,
⁴ від крику ворожого, від утисків грішного, бо гріх накидають на мене вони, і в гніві мене переслідують...
⁵ Тремтить моє серце в мені, і страхи смертельні напали на мене,
⁶ страх та тремтіння на мене найшли, і тривога мене обгорнула...
⁷ казав я: Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!
⁸ Отож, помандрую далеко, пробуватиму я на пустині. Села.
⁹ Поспішу собі, щоб утекти перед вітром бурхливим та бурею...
¹⁰ Вигуби, Господи, та погуби язика їхнього, бо в місті я бачив насильство та сварку,
¹¹ вони ходять удень та вночі коло нього на мурах його, а гріх та неправда всередині в ньому,
¹² нещастя всередині в ньому, а з вулиць його не виходять насилля й обмана,
¹³ бож не ворог злорічить на мене, це я переніс би, і не ненависник мій побільшивсь надо мною, я сховався б від нього,
¹⁴ але ти, чоловік мені рівня, мій приятель близький і знайомий мені,
¹⁵ з яким солодко щиру розмову провадимо, і ходимо до Божого дому серед бурхливого натовпу...
¹⁶ Нехай же впаде на них смерть, нехай зійдуть вони до шеолу живими, бо зло в їхнім мешканні, у їхній середині!
¹⁷ Я кличу до Бога, і Господь урятує мене:
¹⁸ увечорі, вранці й опівдні я скаржусь й зідхаю, і Він вислухає мого голосу!
¹⁹ У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближались, бо багато було їх на мене!
²⁰ Бог вислухає, і їм Той відповість, Хто відвіку сидить на престолі, Села, бо немає у них перемін, і Бога вони не бояться,
²¹ ворог витягнув руки свої проти тих, що в спокої жили з ним, він зганьбив заповіта свого,
²² його уста гладенькі, як масло, та сварка у серці його, від оливи м'якіші слова його, та вони як мечі ті оголені!...
²³ Свого тягара поклади ти на Господа, і тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному!
²⁴ А Ти їх, Боже мій, поскидаєш до ями погибелі! Люди чинів кривавих й обмани, бодай своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я покладаю надію на Тебе!

Псалми 55

¹ Для дириґента хору. На "Німа голубка вдалечині". Золотий Давидів псалом, коли филистимляни захопили були його в Гаті.
² Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тисне мене!
³ Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене!
⁴ Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу,
⁵ я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені?
⁶ Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло:
⁷ слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи... Як чатують на душу мою,
⁸ так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!
⁹ Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй?
¹⁰ Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду. Те я знаю, що Бог при мені,
¹¹ і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу!
¹² На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені?
¹³ На мені зостаються, о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали.
¹⁴ Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від падіння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?

Псалми 56

¹ Для дириґента хору. На спів: "Не вигуби". Золотий псалом Давидів, коли він утікав від Саула в печеру.
² Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине!
³ Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро.
⁴ Він пошле з небес і врятує мене, Він поганьбить того, хто чатує на мене. Села. Бог пошле Свою милість та правду Свою
⁵ на душу мою. Знаходжуся я серед левів, що людських синів пожирають, їхні зуби як спис той та стріли, а їхній язик гострий меч.
⁶ Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!
⁷ Вороги приготовили пастку для стіп моїх, душу мою нахилили, вони викопали вовчу яму для мене, і попадали в неї самі! Села.
⁸ Моє серце зміцнилося, Боже, зміцнилося серце моє, я буду співати та славити Тебе!
⁹ Збудися ж ти, хвало моя, пробудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!
¹⁰ Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, я буду співати Тобі між племенами,
¹¹ бо Твоє милосердя велике воно аж до неба, а правда Твоя аж до хмар!
¹² Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!

Псалми 57

¹ Для дириґента хору. На спів: "не вигуби". Золотий псалом Давидів.
² Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи людських синів слушно судите?
³ Отже, у серці ви чините кривди, дорогу насильства рук ваших торуєте ви на землі.
⁴ Від лоня ще матернього вже віддалені несправедливі, з утроби ще матерньої заблудилися неправдомовці,
⁵ їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуляє,
⁶ що не слухає голосу заклиначів, чарівника, в чарах вправного!
⁷ Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх устах, левчукам розбий, Господи, щелепи,
⁸ нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтікається, хай пов'януть вони, як трава по дорозі,
⁹ бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
¹⁰ Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену!
¹¹ А праведний тішитись буде, бо помсту побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє!
¹² І скаже людина: Поправді є плід справедливому, справді є Бог, суддя на землі!

Псалми 58

¹ Для дириґента хору. На спів: "Не вигуби". Золотий псалом Давидів, коли послав був Саул, і стерегли його дім, щоб убити його.
² Визволь мене від моїх ворогів, о мій Боже, від напасників моїх охорони Ти мене!
³ Визволь мене від злочинців, і спаси мене від кровожерних,
⁴ бо ось причаїлись на душу мою, на мене збираються сильні, не моя в тім провина, о Господи, і не мій гріх!
⁵ Без моєї провини вони он збігаються та готуються, устань же назустріч мені та побач!
⁶ І Ти, Господи, Боже Саваоте, Боже Ізраїлів, збудися, щоб покарати всіх поган, і не помилуй нікого із зрадників злих! Села.
⁷ Надвечір вони повертаються, скиглять, як пес, і перебігають по місту,
⁸ й ось слова вивергають устами своїми, мечі в їхніх губах, та хто це почує...
⁹ Але посмієшся з них, Господи, і всіх поган засоромиш!
¹⁰ Твердине моя, я Тебе пильнуватиму, бо Бог оборона моя!
¹¹ Мій Бог, Його милість мене попередила, Бог учинить мені, що побачу падіння своїх ворогів!
¹² Не вбивай їх, щоб народ мій цього не забув, міццю Своєю розвій їх і зниж їх, о щите наш, Господи!
¹³ Гріх їхніх уст слово губ їхніх, і нехай вони схоплені будуть своєю пихою, і за клятву й брехню, яку кажуть!
¹⁴ У гніві їх знищ, знищ і хай їх не буде, і хай знають вони, що царює Бог в Якові, аж до кінців землі! Села.
¹⁵ А надвечір вони повертаються, скиглять, як пес, і перебігають по місту.
¹⁶ Вони вештатись будуть, щоб їсти, коли ж не наїдяться, то скаржитись будуть.
¹⁷ А я буду співати про силу Твою, буду радісно вранці хвалити Твою милість, бо для мене Ти був в день недолі моєї твердинею й захистом!
¹⁸ Твердине моя, до Тебе співати я буду, бо Бог оборона моя, милостивий мій Боже!

Псалми 59

¹ Для дириґента хору. На спів: "Лілея свідчення". Золотий псалом Давидів для навчання,
² коли він підпалив був Арам двох річок і Арам Цови, і коли вернувся Йоав і побив Едома в Соляній долині, дванадцять тисяч.
³ Боже, покинув Ти нас, розпорошив Ти нас, Ти нагнівався був, повернися ж до нас!
⁴ Ти землею затряс, і її розірвав, уздоров же уламки її, бо вона захиталась!
⁵ Ти вчинив, що народ Твій побачив тяжке, напоїв нас отрутним вином...
⁶ Ти дав прапора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. Села.
⁷ Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи, й обізвися до нас!
⁸ У святині Своїй Бог промовив: Нехай розвеселюсь, розділю Я Сихем і долину Суккотську поміряю!
⁹ Належить Мені Ґілеад, Мені Манасія, а Єфрем охорона Моїй голові, Юда берло Моє.
¹⁰ Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, филистею, вигукуй для Мене із радістю!
¹¹ Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене попровадить?
¹² Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?
¹³ Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!
¹⁴ Ми мужність виявимо в Бозі, і Він потопче противників наших!

Псалми 60

¹ Для дириґента хору. На струннім інструменті. Псалом Давидів.
² Вислухай, Боже, благання моє, почуй же молитву мою,
³ я кличу до Тебе від краю землі, коли серце моє омліває! На скелю, що вища від мене, мене попровадь,
⁴ бо для мене Ти став пристановищем, баштою сильною супроти ворога!
⁵ Хай я оселюся навіки в наметі Твоїм, в укритті Твоїх крил заховаюся, Села,
⁶ бо Ти, Боже, почув обітниці мої, Ти дав спадщину тим, хто Ймення Твого боїться!
⁷ Цареві примнож дні до днів, продовж роки йому немов вічні віки,
⁸ нехай він перед Божим лицем пробуває навіки, хай милість та правда його стережуть!
⁹ Отак буду співати я завжди про Ймення Твоє, виконувати буду щоденно обіти свої!

Псалми 61

¹ Для дириґента хору. Для Єдутуна. Псалом Давидів.
² Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моя, від Нього спасіння моє!
³ Тільки Він моя скеля й спасіння моє, Він твердиня моя, тому не захитаюся дуже!
⁴ Доки будете ви нападати на людину? Усі хочете ви розтрощити її, немов мур той похилений, мов би паркан той валющий!
⁵ Вони тільки й думають, як би зіпхнути її з висоти, вони полюбили неправду: благословляють своїми устами, в своєму ж нутрі проклинають!... Села.
⁶ Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моя, бо від Нього надія моя!
⁷ Тільки Він моя скеля й спасіння моє, Він твердиня моя, тому не захитаюсь!
⁸ У Бозі спасіння моє й моя слава, скеля сили моєї, моє пристановище в Бозі!
⁹ Мій народе, кожного часу надійтесь на Нього, серце своє перед Ним виливайте, Бог для нас пристановище! Села.
¹⁰ Справді, людські сини як та пара, сини й вищих мужів обмана: як узяти на вагу вони легші від пари всі разом!
¹¹ Не надійтесь на утиск, і не пишайтесь грабунком; як багатство росте, не прикладайте свого серця до нього!
¹² Один раз Бог сказав, а двічі я чув, що сила у Бога!
¹³ І в Тебе, о Господи, милість, бо відплачуєш кожному згідно з ділами його!

Псалми 62

¹ Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській.
² Боже Ти Бог мій, я шукаю від рання Тебе, душа моя прагне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пустельній і вимученій без води...
³ Я так приглядався до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу,
⁴ ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославляють!
⁵ Так я буду в житті своїм благословляти Тебе, ради Ймення Твого буду руки свої підіймати!
⁶ Насичується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста мої хвалять губами співними.
⁷ Як згадаю Тебе на постелі своїй, розмишляю про Тебе в сторожах нічних:
⁸ що став Ти на поміч для мене, в тіні ж Твоїх крил я співатиму!
⁹ Пригорнулась до Тебе душа моя, правиця Твоя підпирає мене.
¹⁰ Вороги ж мою душу шукають для згуби, нехай западуться до споду землі,
¹¹ нехай помордовані будуть мечем, бодай стали шакалам поживою!
¹² А цар звеселиться у Бозі, буде хвалений кожен, хто йому присягає, будуть бо замкнені уста лжемовцям!

Псалми 63

¹ Для дириґента хору. Псалом Давидів.
² Вислухай, Боже, мій голос, як скаржуся я, від страху ворожого душу мою хорони!
³ Заховай мене від потаємного збору злочинців, від крику свавільців,
⁴ які нагострили свого язика, як меча, натягнули стрілу свою словом гірким,
⁵ щоб таємно стріляти в невинного, вони нагло стрілятимуть в нього, і не будуть боятись!...
⁶ У злій справі зміцняють себе, змовляються пастки таємно розставити, кажуть: Хто буде їх бачити?
⁷ Вони кривди ховають... Загинемо, як задум їхній сповниться, бо нутро чоловіка та серце глибоке!
⁸ Але вчинить Бог, що стріла на них стрілить, і нагло поранені будуть,
⁹ і вчинить, що їхній язик допадеться до них, і будуть хитати головою усі, хто спогляне на них!...
¹⁰ І всі люди боятися будуть, і будуть розказувати про чин Бога, і діло Його зрозуміють!
¹¹ І праведний Господом буде радіти, і буде вдаватись до Нього, і будуть похвалені всі простосерді!

Псалми 64

¹ Уся земле, покликуйте Богові:
² Тобі, Боже, належиться слава в Сіоні, і Тобі має відданий бути обіт!
³ Ти, що молитви вислухуєш, всяке тіло до Тебе приходить!
⁴ Справи грішні зробились сильніші від нас, Ти наші гріхи пробачаєш!
⁵ Блаженний, кого вибираєш Ти та наближаєш, в оселях Твоїх спочивати той буде! наситимось ми добром дому Твого, найсвятішим із храму Твого!
⁶ Грізні речі Ти відповідаєш нам правдою, Боже, Спасителю наш, надіє всіх кінців землі та сущих далеко на морі,
⁷ що гори ставиш Своєю силою, підперезаний міццю,
⁸ що втихомирюєш гуркіт морів, їхніх хвиль та галас народів...
⁹ І будуть боятись ознак Твоїх мешканці кінців землі. Ти розвеселяєш країну, де вихід поранку й де вечір.
¹⁰ Ти відвідуєш землю та поїш її, Ти збагачуєш щедро її, повний води потік Божий, Ти збіжжя готуєш її, бо Ти так приготовив її!
¹¹ Ти ріллю її насичуєш вогкістю, вирівнюєш груддя її, розпускаєш дощами її, Ти благословляєш рослинність її!
¹² Ти добром Своїм рік вкороновуєш, і стежки Твої краплями товщу течуть!
¹³ Пасовиська пустині спливаються краплями, і радістю підперезались узгір'я!
¹⁴ Луги зодягнулись отарами, а долини покрилися збіжжям, гукають вони та співають!

Псалми 65

¹ Уся земле, покликуйте Богові,
² виспівуйте честь Його Йменню, честь для слави Його покладіть!
³ Скажіть Богу: Які Твої вчинки грізні! Через силу велику Твою Твої вороги піддадуться Тобі,
⁴ вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє! Села.
⁵ Ідіть і погляньте на Божі діла, Він грізний у ділах проти людських синів!
⁶ Він на суходіл змінив море, й переходили річку ногою, там раділи ми в Ньому!
⁷ Він царює навіки Своєю могутністю, очі Його між народами зорять, нехай не несуться відступники! Села.
⁸ Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголошуйте,
⁹ що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткнутись,
¹⁰ бо Ти, Боже, нас випробовував, Ти нас перетопив, як срібло перетоплюється...
¹¹ Ти нас до в'язниці впровадив, Ти пута поклав нам на стегна,
¹² Ти їздити дав був людині по головах наших, ми ввійшли до огню й до води, але на широкі місця Ти нас вивів!
¹³ Увійду я до дому Твого з цілопаленнями, обіти свої Тобі виплачу ті,
¹⁴ що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісноті моїй!
¹⁵ Цілопалення ситих тельців піднесу Тобі з димом кадильним баранячим, приготую биків із козлами. Села.
¹⁶ Ідіть, і послухайте, всі богобійні, а я розкажу, що Він учинив для моєї душі:
¹⁷ До Нього я кликав устами своїми, і хвали Йому під моїм язиком!
¹⁸ Коли б беззаконня я бачив у серці своїм, то Господь не почув би мене,
¹⁹ але Бог почув, і вислухав голос моєї молитви!
²⁰ Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого милосердя від мене!

Псалми 66

¹ Для дириґента хору. На струнних знаряддях. Псалом. Пісня.
² Нехай Бог помилує нас, і хай поблагословить, хай засяє над нами обличчям Своїм, Села,
³ щоб пізнати дорогу Твою на землі, посеред народів усіх спасіння Твоє!
⁴ Хай Тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять Тебе всі народи!
⁵ Нехай веселяться й співають племена, бо Ти правдою судиш народи й племена ведеш на землі! Села.
⁶ Хай Тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять Тебе всі народи!
⁷ Земля врожай свій дала, Бог поблагословив нас, наш Бог!
⁸ Нехай благословляє нас Бог, і всі кінці землі хай бояться Його!

Псалми 67

¹ Для дириґента хору. Псалом Давидів. Пісня.
² Нехай воскресне Бог, і розпорошаться вороги Його, і нехай від лиця Його повтікають Його ненависники!
³ Як дим розвівається, так їх розвій, як топиться віск від огню, отак несправедливі загинуть перед Божим лицем!
⁴ А праведні будуть радіти, і будуть тішитися перед Богом, і веселитися в радості будуть!
⁵ Співайте Богові, виспівуйте Йменню Його, рівняйте дорогу Тому, Хто їде на хмарах, Господь Йому Ймення, та перед Ним веселіться!
⁶ Сиротам батько й вдовицям суддя, то Бог у святому мешканні Своїм!
⁷ Бог самітних уводить до дому, витягує в'язнів з кайданів, тільки відступники мешкати будуть у спаленій сонцем землі!
⁸ Боже, коли перед народом Своїм Ти виходив, коли йшов Ти пустинею, Села,
⁹ то тряслася земля, також капало небо було перед Богом, Сінай затремтів перед Богом, Богом Ізраїля!
¹⁰ Дощ добродійний спускаєш Ти краплями, Боже, на спадок Свій перемучений міцно поставив його.
¹¹ У ньому сиділо Твоє многолюддя, у Своїй доброті все готуєш Ти бідному, Боже!
¹² Господь дає слово; провісниць велика многота:
¹³ Царі військ утікають, утікають, пані ж дому розділює здобич.
¹⁴ Коли ви спочиваєте між обійстями то крила голубки покриті сріблом, а пера її зеленкавістю золота.
¹⁵ Коли Всемогутній царів розпорошував в Краї, то сніг Ти спускав на Цалмоні.
¹⁶ Гора Божа Башанська гора, гора верхогір'я гора та Башанська.
¹⁷ Верхогір'я, чого заздрісно дивитеся на ту гору, що Бог зажадав на мешкання Своє, і Господь буде мешкати там завжди?
¹⁸ Колесниць Божих дві десятьтисячки, тисячі багатократні, Господь із Сінаю прибув до святині.
¹⁹ Ти піднявся був на висоту, полонених набрав, узяв дари ради людини, і відступники мешкати будуть у Господа Бога також.
²⁰ Благословенний Господь, тягарі Він щоденно нам носить, Бог наше спасіння! Села.
²¹ Бог для нас Бог спасіння, і в Господа Владики виходи смерти!
²² Але розторощить Бог голову Своїх ворогів, маківку, вкриту волоссям, того, хто в гріхах своїх ходить!
²³ Промовив Господь: Я спроваджу з Башану тебе, з глибин моря спроваджу,
²⁴ щоб ти ногу свою мив у крові, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!
²⁵ Походи Твої, Боже, бачено, походи Бога мого у святині мого Царя:
²⁶ Попереду йшли співаки, потому грачі, посеред дівчат, що бряжчали на бубнах:
²⁷ Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел Ізраїля!
²⁸ Там Веніямин молодий, їхній володар, князі Юди, їхні полки, князі Завулона, князі Нефталима.
²⁹ Твій Бог наказав тобі силу, будь силою, Боже, того, кого нам учинив!
³⁰ Із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.
³¹ Погрози звірині в очереті, череді волів разом з телятами людськими, понищ тих, хто кавалками срібла милується, розпорош ті народи, що воєн бажають!
³² Прийдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.
³³ Царства землі, співайте Богові, виспівуйте Господа, Села,
³⁴ що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.
³⁵ Визнайте Богові силу, величність Його над Ізраїлем, а в хмарах потуга Його!
³⁶ Бог грізний у святинях Своїх, Бог Ізраїлів Він, що народові дає силу й міць, Бог благословенний!

Псалми 68

¹ Для дириґента хору. На спів "Лілеї". Давидів.
² Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!
³ Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!
⁴ Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...
⁵ Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!
⁶ Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!
⁷ Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїлів,
⁸ бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...
⁹ Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,
¹⁰ бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,
¹¹ і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...
¹² За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:
¹³ про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...
¹⁴ А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,
¹⁵ визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!
¹⁶ Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!
¹⁷ Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,
¹⁸ і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,
¹⁹ наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...
²⁰ Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!
²¹ Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!
²² І жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...
²³ Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,
²⁴ бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!
²⁵ Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!
²⁶ Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!
²⁷ Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...
²⁸ Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,
²⁹ нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...
³⁰ А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,
³¹ і я піснею буду хвалити Ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!
³² І буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.
³³ Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,
³⁴ бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!
³⁵ Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,
³⁶ бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,
³⁷ і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить Ім'я Його, житимуть в нім!

Псалми 69

¹ Для дириґента хору. Давидів. На пам'ятку.
² Поквапся спасти мене, Боже, Господи, поспішися ж на поміч мені!
³ Нехай посоромлені будуть, і хай застидаються ті, хто шукає моєї душі, щоб схопити її! Нехай подадуться назад, і нехай посоромлені будуть усі, хто бажає для мене лихого!
⁴ Бодай повернулися з соромом ті, хто говорить на мене: Ага! Ага!
⁵ Нехай тішаться та веселяться Тобою усі, хто шукає Тебе, та хто любить спасіння Твоє, і хай завжди говорять: Хай буде великий Господь!
⁶ А я вбогий та бідний, поспіши ж Ти до Мене, о Боже: моя поміч і мій оборонець то Ти, Боже мій, не спізняйся!

Псалми 70

¹ До Тебе вдаюся я, Господи, хай же не буду повік засоромлений!
² визволь мене через правду Свою, і звільни мене, нахили Своє ухо до мене, й спаси мене,
³ стань для мене за скелю мешкальну, куди міг би я завжди ховатись! Ти наказав рятувати мене, бо Ти скеля моя та твердиня моя!
⁴ Боже мій, визволь мене від руки беззаконного, від руки того, хто кривдить та гнобить мене,
⁵ Ти бо, Владико, надія моя, Господи, Ти охорона моя від юнацького віку мого!
⁶ На Тебе оперся я був від народження, від утроби моєї матері Ти охорона моя, в Тобі моя слава постійно!
⁷ Я став багатьом, як дивовище, та Ти сильна моя охорона!
⁸ Уста мої повні Твоєї хвали, увесь день Твоєї величности!
⁹ Не кидай мене на час старости, коли зменшиться сила моя, не лиши Ти мене,
¹⁰ бо мої вороги проти мене змовляються, а ті, що чатують на душу мою нараджаються разом,
¹¹ говорячи: Бог покинув його, доганяйте й хапайте його, бо нема, хто б його врятував!...
¹² Не віддалюйся, Боже, від мене, Боже мій поспішися ж на поміч мені!
¹³ Нехай посоромляться, хай позникають усі, хто ненавидить душу мою, бодай зодяглися в наругу та в сором усі, хто прагне для мене лихого!
¹⁴ А я буду постійно надіятись, і славу Твою над усе я помножу!
¹⁵ Уста мої оповідатимуть правду Твою, про спасіння Твоє увесь день, бо числа їх не знаю,
¹⁶ буду славити вчинки великі всевладного Господа, згадаю про правду Твою, єдино Твою!
¹⁷ Боже, навчав Ти мене від юнацтва мого, і аж дотепер я звіщаю про чуда Твої.
¹⁸ А Ти, Боже, не кидай мене аж до старости та сивини, поки я не звіщу про рамено Твоє поколінню, і кожному, хто тільки прийде про чини великі Твої!
¹⁹ Бо Твоя справедливість, о Боже, сягає аж до високости, Боже, що речі великі вчинив, хто рівний Тобі?
²⁰ Ти мені показав був великі та люті нещастя, та знов Ти оживиш мене, і з безодень землі мене знову Ти витягнеш,
²¹ Ти збільшиш величність мою, і знову потішиш мене!
²² А я буду на арфі хвалити Тебе, Твою правду, мій Боже, із гуслами буду співати Тобі, Святий Ти Ізраїлів!
²³ Нехай співом радіють уста мої, бо буду співати Тобі я та душа моя, яку Ти врятував!
²⁴ Шепоче про правду Твою мій язик цілий день, бо посоромлені, бо поганьблені всі, хто шукає лихого для мене!

Псалми 71

¹ Боже, Свої суди цареві подай, а Свою справедливість для сина царевого,
² хай він правдою судить народа Твого, а вбогих Твоїх справедливістю!
³ Нехай гори приносять народові мир, а пагірки правду.
⁴ Він судитиме вбогих народу, помагатиме бідним, і тиснути буде гнобителя!
⁵ Будуть боятися Тебе, поки сонця, і поки місяця, з роду до роду!
⁶ Він зійде, як дощ на покіс, немов краплі, що зрошують землю!
⁷ Праведний буде цвісти в його дні, а спокій великий аж поки світитиме місяць,
⁸ і він запанує від моря до моря, і від Ріки аж до кінців землі!
⁹ Мешканці пустинь на коліна попадають перед обличчям його, а його вороги будуть порох лизати...
¹⁰ Царі Таршішу та островів дадуть дари, принесуть царі Шеви та Севи дарунки!
¹¹ І впадуть перед ним усі царі, і будуть служити йому всі народи,
¹² бо визволить він бідаря, що голосить, та вбогого, що немає собі допомоги!
¹³ Він змилується над убогим та бідним, і спасе душу бідних,
¹⁴ від кривди й насилля врятує їхню душу, їхня кров дорога буде в очах його!
¹⁵ І буде він жити, і дасть йому з золота Шеви, і завжди молитися буде за нього, буде благословляти його кожен день!
¹⁶ На землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить, як Ливан, його плід, і народ зацвіте по містах, як трава на землі!
¹⁷ Хай ім'я його буде навіки, хай росте, поки сонця, наймення його, нехай благословляються ним, будуть хвалити його всі народи!
¹⁸ Благословен Господь Бог, Бог Ізраїлів, єдиний, що чуда вчиняє,
¹⁹ і благословенне навіки Ім'я Його слави, і хай Його слава всю землю наповнить! Амінь і амінь!
²⁰ Скінчились молитви Давида, сина Єссея.

Псалми 72

¹ Поправді Бог добрий Ізраїлеві, Бог для щиросердих!
² А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої,
³ бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,
⁴ бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
⁵ на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.
⁶ Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,
⁷ вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,
⁸ сміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:
⁹ свої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!...
¹⁰ Тому то туди Його люди звертаються, і щедро беруть собі воду
¹¹ та й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість,
¹² як он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє?
¹³ Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,
¹⁴ і ввесь день я побитий, і щоранку покараний...
¹⁵ Коли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх.
¹⁶ І роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх,
¹⁷ аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив:
¹⁸ направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!
¹⁹ Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!
²⁰ Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!
²¹ Бо болить моє серце, і в нутрі моїм коле,
²² а я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!...
²³ Та я завжди з Тобою, Ти держиш мене за правицю,
²⁴ Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!
²⁵ Хто є мені на небесах, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічого!
²⁶ Гине тіло моє й моє серце, та Бог скеля серця мого й моя доля навіки,
²⁷ бо погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе!
²⁸ А я, близькість Бога для мене добро, на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіщати про всі Твої чини!

Псалми 73

¹ Нащо, Боже, назавжди Ти нас опустив, чого розпалився Твій гнів на отару Твого пасовиська?
² Спогадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено спадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,
³ підійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!...
⁴ Ревіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої,
⁵ виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокири в гущавині дерева...
⁶ А тепер її різьби ураз розбивають вони молотком та сокирами,
⁷ Святиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили...
⁸ Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів...
⁹ Наших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...
¹⁰ Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки Ім'я Твоє?
¹¹ Для чого притримуєш руку Свою та правицю Свою? З середини лоня Свого їх понищ!
¹² А Ти, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі!
¹³ Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на водах,
¹⁴ Ти левіятанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пустині,
¹⁵ Ти був розділив джерело та потік, Ти висушив ріки великі!
¹⁶ Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,
¹⁷ всі границі землі Ти поставив, Ти літо та зиму створив!
¹⁸ Пам'ятай же про це: ворог знущається з Господа, а народ нерозумний зневажує Ймення Твоє!
¹⁹ Не віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди!
²⁰ Споглянь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань насилля!
²¹ Нехай не відходить пригноблений посоромленим, бідний та вбогий нехай прославляють Імення Твоє!
²² Встань же, о Боже, судися за справу Свою, пам'ятай про щоденну наругу Свою від безумного!
²³ Не забудь же про вереск Своїх ворогів, про галас бунтівників проти Тебе, що завжди зростає!

Псалми 74

¹ Для дириґента хору. "Не вигуби!". Псалом Асафів. Пісня.
² Прославляємо, Боже, Тебе, прославляєм, бо близьке Твоє Ймення! Оповідають про чуда Твої.
³ Коли прийде година означена, то Я буду судити справедливо.
⁴ Розтопилась земля, і всі її мешканці, та стовпи її зміцнюю Я. Села.
⁵ Я сказав до лихих: Не шалійте, а безбожним: Не підіймайте ви рога!
⁶ Не підіймайте ви рога свого догори, не говоріть твердошийно,
⁷ бо не від сходу, і не від заходу, і не від пустині надійде повищення,
⁸ але судить Бог: того Він понижує, а того повищує,
⁹ бо чаша в Господній руці, а шумливе вино повне мішаного, і наливає Він з нього, усі ж беззаконні землі виссуть та вип'ють лиш дріжджі її!
¹⁰ А я буду звіщати навіки, співатиму Богові Якова,
¹¹ відрубаю всі роги безбожних, роги праведного піднесуться!

Псалми 75

¹ Для дириґента хору. На негінах. Псалом Асафів. Пісня.
² Бог знаний у Юді, Його Ймення велике в Ізраїлі!
³ У Салимі намет Його, а мешкання Його на Сіоні,
⁴ Він там поламав стріли луку, щита та меча, та війну! Села.
⁵ Ти осяйний, потужніший за гори відвічні.
⁶ Обдерто людей сильносердих, задрімали вони своїм сном, і не знайшли своїх рук усі мужі військові...
⁷ Від сваріння Твого, Боже Яковів, оглушується колесниця та кінь:
⁸ Ти Ти грізний, і хто перед обличчям Твоїм устоїть часу гніву Твого?...
⁹ Як звіщаєш Ти суд із небес, то боїться й стихає земля,
¹⁰ як встає Бог на суд, щоб спасти всіх покірних землі! Села.
¹¹ Бо й гнів людський Тебе вихваляє, решту ж гніву Ти поясом в'яжеш.
¹² Присягайте й виконуйте Господу, Богові вашому, усі, хто Його оточає, хай приносять дарунка Грізному:
¹³ Він духа вельмож впокоряє, страшний Він для земних царів!

Псалми 76

¹ Для дириґента хору. Для Єдутуна. Псалом Асафів.
² Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!
³ В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:
⁴ згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.
⁵ Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...
⁶ Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,
⁷ свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:
⁸ Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?
⁹ Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?
¹⁰ Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.
¹¹ І промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.
¹² Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,
¹³ і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!
¹⁴ Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?
¹⁵ Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,
¹⁶ Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.
¹⁷ Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.
¹⁸ Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.
¹⁹ Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!
²⁰ Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп.
²¹ Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.

Псалми 77

¹ Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст,
² нехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислів'я я висловлю!
³ Що ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам,
⁴ того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!
⁵ Він поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх,
⁶ щоб знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, устануть і будуть розповідати своїм дітям.
⁷ І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть.
⁸ І не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.
⁹ Сини Єфрема, озброєні лучники, повернулися взад у день бою:
¹⁰ вони не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклися,
¹¹ і забули вони Його чини та чуда Його, які їм показав.
¹² Він чудо вчинив був для їхніх батьків ув єгипетськім краї, на полі Цоанськім:
¹³ Він море розсік, і їх перепровадив, а воду поставив, як вал;
¹⁴ і провадив їх хмарою вдень, а сяйвом огню цілу ніч;
¹⁵ на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безодні.
¹⁶ Він витягнув із скелі потоки, і води текли, немов ріки.
¹⁷ Та грішили вони проти Нього ще далі, і в пустині гнівили Всевишнього,
¹⁸ і Бога вони випробовували в своїм серці, для душ своїх їжі бажаючи.
¹⁹ І вони говорили насупроти Бога й казали: Чи Бог зможе в пустині трапезу зготовити?
²⁰ Тож ударив у скелю і води линули, і полилися потоки! Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'ясива народові Своєму?
²¹ Тому то почув це Господь та й розгнівався, і огонь запалав проти Якова, і проти Ізраїля теж знявся гнів,
²² бо не вірували вони в Бога, і на спасіння Його не надіялись.
²³ А Він хмарам згори наказав, і відчинив двері неба,
²⁴ і спустив, немов дощ, на них манну для їжі, і збіжжя небесне їм дав:
²⁵ Хліб ангольський їла людина, Він послав їм поживи до ситости!
²⁶ Крім цього, Він східнього вітра порушив на небі, і міццю Своєю привів полудневого вітра,
²⁷ і дощем на них м'ясо пустив, немов порох, а птаство крилате, як морський пісок,
²⁸ і спустив його серед табору його, коло наметів його.
²⁹ І їли вони та й наситились дуже, Він їм їхнє бажання приніс!
³⁰ Та ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,
³¹ а гнів Божий піднявся на них, та й побив їхніх ситих, і вибранців Ізраїлевих повалив...
³² Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,
³³ і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.
³⁴ Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,
³⁵ і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель.
³⁶ І своїми устами влещували Його, а своїм язиком лжу сплітали Йому,
³⁷ бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були вони вірні в Його заповіті...
³⁸ Та він, Милосердний, гріх прощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютість,
³⁹ і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходить і не повертається!
⁴⁰ Скільки вони прогнівляли Його на пустині, зневажали Його на степу!
⁴¹ І все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого Ізраїлевого,
⁴² вони не пам'ятали руки Його з дня, як Він вибавив їх із недолі,
⁴³ як в Єгипті чинив Він знамена Свої, а на полі Цоанському чуда Свої,
⁴⁴ і в кров обернув річки їхні та їхні потоки, щоб вони не пили...
⁴⁵ Він послав був на них рої мух, і їх жерли вони, і жаб і вони їх губили.
⁴⁶ А врожай їхній віддав був Він гусені, а їхню працю сарані.
⁴⁷ Виноград їхній Він градом побив, а приморозком їхні шовковиці.
⁴⁸ І Він градові віддав їхній скот, а блискавкам череди їхні.
⁴⁹ Він послав був на них Свій гнів запальний, і лютість, й обурення, й утиск, наслання злих анголів.
⁵⁰ Він дорогу зрівняв був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав моровиці.
⁵¹ І побив Він усіх перворідних в Єгипті, первістків сили в наметах Хамових.
⁵² І повів Він, немов ту отару, народ Свій, і їх попровадив, як стадо, в пустині.
⁵³ І провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.
⁵⁴ І Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що правиця Його набула.
⁵⁵ І народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка про спадок, і в їхніх наметах племена Ізраїлеві оселив.
⁵⁶ Та й далі вони випробовували та гнівили Всевишнього Бога, і Його постанов не додержували,
⁵⁷ і відступали та зраджували, немов їхні батьки відвернулись, як обманливий лук.
⁵⁸ І жертівниками своїми гнівили Його, і дрочили Його своїми фіґурами.
⁵⁹ Бог почув усе це і розгнівався, і сильно обридивсь Ізраїлем,
⁶⁰ і покинув оселю в Шіло, скинію ту, що вмістив був посеред людей,
⁶¹ і віддав до неволі Він силу Свою, а величність Свою в руку ворога...
⁶² І віддав для меча Свій народ, і розгнівався був на спадщину Свою:
⁶³ його юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не співали весільних пісень,
⁶⁴ його священики від меча полягли, і не плакали вдови його.
⁶⁵ Та небавом збудився Господь, немов зо сну, як той велет, що ніби вином був підкошений,
⁶⁶ і вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!
⁶⁷ Та Він погордив намет Йосипів, і племена Єфремового не обрав,
⁶⁸ а вибрав Собі плем'я Юдине, гору Сіон, що її полюбив!
⁶⁹ І святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтував.
⁷⁰ І вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв,
⁷¹ від кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та Ізраїля, спадок Свій,
⁷² і він пас їх у щирості серця свого, і провадив їх мудрістю рук своїх!

Псалми 78

¹ Боже, погани ввійшли до спадку Твого, занечистили храм Твій святий, Єрусалим на руїни змінили!
² Рабів Твоїх трупи вони віддали на поживу для птаства небесного, тіло Твоїх богобійних звірині земній...
³ Вони розливали їхню кров, немов воду, в околицях Єрусалиму, і не було погребальників!...
⁴ Ми стали за ганьбу для наших сусідів, за наругу та посміх для наших околиць...
⁵ Аж доки, о Господи, гніватись будеш назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
⁶ Вилий Свій гнів на людей, що Тебе не пізнали, і на царства, що Ймення Твого не кличуть,
⁷ бо вони з'їли Якова, а мешкання його опустошили!
⁸ Не пам'ятай гріхів предківських нам, нехай попередить нас скоро Твоє милосердя, бо ми зовсім ослабли!...
⁹ Поможи нам, Боже нашого спасіння, ради слави Ймення Твого, і збережи нас, і прости наші гріхи ради Ймення Свого!
¹⁰ Чого будуть казати погани: Де їхній Бог? Нехай в наших очах між народами стане відомою помста за пролиту кров Твоїх рабів,
¹¹ нехай перед лице Твоє дійде стогін в'язня! За великістю сили рамена Твого збережи на смерть прирокованих!
¹² А нашим сусідам верни семикратно на лоно їхнє їхню наругу, якою Тебе зневажали, о Господи!
¹³ А ми, Твій народ і отара Твого пасовиська, будем дякувати Тобі вічно, будем оповідати про славу Твою з роду в рід!

Псалми 79

¹ Для дириґента хору. На "Лілеї". Свідоцтво. Псалом Асафів.
² Пастирю Ізраїлів, послухай же, Ти, що провадиш, немов ту отару, Йосипа, що на Херувимах сидиш, появися
³ перед обличчям Єфрема, і Веніямина, і Манасії! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
⁴ Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!
⁵ Господи, Боже Саваоте, доки будеш Ти гніватися на молитву народу Свого?
⁶ Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльозами великої міри...
⁷ Ти нас положив суперечкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприятелі наші...
⁸ Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!
⁹ Виноградину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав народи й її посадив,
¹⁰ Ти випорожнив перед нею, і закоренила коріння своє, й переповнила край,
¹¹ гори покрилися тінню її, а віття її Божі кедри,
¹² аж до моря галузки її посилаєш, а парості її до ріки!
¹³ Але нащо вилім зробив Ти в горожі її, і всі нищать її, хто проходить дорогою?
¹⁴ Гризе її вепр лісовий, і звірина польова виїдає її!
¹⁵ Боже Саваоте, вернися ж, споглянь із небес і побач, і відвідай цього виноградника,
¹⁶ і охорони його, якого насадила правиця Твоя, і галузку, яку Ти для Себе зміцнив!
¹⁷ В огні виноградина спалена, відтята, гинуть від свару обличчя Твого,
¹⁸ нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї правиці, на людському сині, якого зміцнив Ти Собі!
¹⁹ А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживиш, і ми будемо Ім'я Твоє кликати!
²⁰ Господи, Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!

Псалми 80

¹ Для дириґента хору. На гітійськім знарядді. Асафів.
² Співайте Богові, нашій твердині, покликуйте Богові Якова,
³ заспівайте пісню, і заграйте на бубні, на цитрі приємній із гуслами,
⁴ засурміть у сурму в новомісяччя, на повні в день нашого свята,
⁵ бо це право Ізраїлеві, Закон Бога Якова!
⁶ На свідчення в Йосипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:
⁷ Рамена його Я звільнив з тягару, від коша його руки звільнились.
⁸ Ти був кликав у недолі, й я видер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громовім, Я випробував був тебе над водою Мериви. Села.
⁹ Слухай же ти, Мій народе, і хай Я засвідчу тобі, о Ізраїлю, коли б ти послухав Мене:
¹⁰ нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!
¹¹ Я Господь, Бог твій, що з краю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста і Я їх наповню!
¹² Але Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною Ізраїль,
¹³ і Я їх пустив ради впертости їхнього серця, нехай вони йдуть за своїми порадами!
¹⁴ Коли б Мій народ був послухав Мене, коли б був Ізраїль ходив по дорогах Моїх,
¹⁵ ще мало і Я похилив би був їхніх ворогів, і руку Свою повернув би був Я на противників їхніх!
¹⁶ Ненависники Господа йому б покорились, і був би навіки їхній час,
¹⁷ і Я жиром пшениці його годував би, і медом із скелі тебе б насищав!

Псалми 81

¹ Бог на Божім зібранні стоїть, серед богів Він судить:
² Аж доки ви будете несправедливо судити, і доки будете ви підіймати обличчя безбожних? Села.
³ Розсудіте нужденного та сироту, оправдайте убогого та бідаря,
⁴ порятуйте нужденного та бідака, збережіть з руки несправедливих!
⁵ Не пізнали та не зрозуміли, у темряві ходять вони... Всі основи землі захитались...
⁶ Я сказав був: Ви боги, і сини ви Всевишнього всі,
⁷ та однак повмираєте ви, як людина, і попадаєте, як кожен із вельмож.
⁸ Устань же, о Боже, та землю суди, бо у владі Твоїй всі народи!

Псалми 82

¹ Пісня. Псалом Асафів.
² Боже, не будь мовчазним, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже,
³ бо ось зашуміли Твої вороги, а Твої ненависники голови попідіймали!
⁴ Вони проти народу Твого хитрий задум видумують, і нараджуються проти тих, кого Ти бережеш!
⁵ Вони кажуть: Ходіть но, та знищимо їх з-між народів, і згадуватись більш не буде імення Ізраїля!
⁶ Бо вони однодушно нарадилися, проти Тебе умови складають,
⁷ намети Едома й ізмаїльтян, Моав та агаряни,
⁸ Ґевал і Аммон, і Амалик, Филистея з мешканцями Тиру.
⁹ І Ашшур поєднався був з ними, вони синам Лотовим стали раменом. Села.
¹⁰ Зроби їм, як Мідіянові, як Сісері, як Явінові в долині Кішон,
¹¹ при Ен-Дорі вони були знищені, стали погноєм землі!
¹² Поклади їх та їхніх вельмож, як Орева, й як Зеева, й як Зеваха, й як Цалмунну, усіх їхніх князів,
¹³ що казали були: Візьмімо на спадок для себе помешкання Боже!
¹⁴ Боже мій, бодай стали вони, немов порох у вихрі, як солома на вітрі!
¹⁵ Як огонь палить ліс, й як запалює полум'я гори,
¹⁶ так Ти їх пожени Своїм вихром, і настраш Своєю бурею!
¹⁷ Наповни обличчя їхнє соромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
¹⁸ Нехай будуть вони засоромлені, й завжди хай будуть настрашені, і хай застидаються, й хай вони згинуть!
¹⁹ І нехай вони знають, що Ти, Твоє Ймення Господь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!

Псалми 83

¹ Для дириґента хору. На гітійськім знарядді. Синів Кореєвих. Псалом.
² Які любі оселі Твої, Господи Саваоте!
³ Затужена та омліває душа моя за подвір'ями Господа, моє серце та тіло моє линуть до Бога Живого!
⁴ І пташка знаходить домівку, і кубло собі ластівка, де кладе пташенята свої, при жертівниках Твоїх, Господи Саваоте, Царю мій і Боже мій!
⁵ Блаженні, хто мешкає в домі Твоїм, вони будуть повіки хвалити Тебе! Села.
⁶ Блаженна людина, що в Тобі має силу свою, блаженні, що в їхньому серці дороги до Тебе,
⁷ ті, що через долину Плачу переходять, чинять її джерелом, і дощ ранній дає благословення!
⁸ Вони ходять від сили до сили, і показуються перед Богом у Сіоні.
⁹ Господи, Боже Саваоте, послухай молитву мою, почуй, Боже Яковів! Села.
¹⁰ Щите наш, поглянь же, о Боже, і придивись до обличчя Свого помазанця!
¹¹ Ліпший бо день на подвір'ях Твоїх, аніж тисяча в іншому місці, я б вибрав сидіти при порозі дому Бога мого, аніж жити в наметах безбожности!
¹² Бо сонце та щит Господь, Бог! Господь дає милість та славу, добра не відмовляє усім, хто в невинності ходить.
¹³ Господи Саваоте, блаженна людина, що на Тебе надіється!

Псалми 84

¹ Для дириґента хору. Синів Кореєвих. Псалом.
² Ти вподобав Собі Свою землю, о Господи, долю Якову Ти повернув,
³ Ти провину народу Свого простив, увесь гріх їхній покрив! Села.
⁴ Ти гнів Свій увесь занехав, Ти повстримав Свій гнів від палючої лютости!
⁵ Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасіння, а Свій гнів проти нас поторощ!
⁶ Чи навіки Ти гніватись будеш на нас, і протягнеш Свій гнів з роду в рід?
⁷ Отож, Ти оживиш нас знову, і буде радіти народ Твій Тобою!
⁸ Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасіння Своє,
⁹ нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він Мир! народові Своєму й Своїм святим, і нехай до безумства вони не вертаються!
¹⁰ Справді, спасіння Його близьке тим, хто боїться Його, щоб слава Його була в нашій землі.
¹¹ Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
¹² правда з землі виростає, а справедливість із небес визирає.
¹³ І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
¹⁴ Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кроки свої на дорогу поставить.

Псалми 85

¹ Нахили, Господи, ухо Своє і вислухай мене, бо я бідний та вбогий!
² Бережи мою душу, бо я богобійний, спаси Ти, мій Боже, Свого раба, що на Тебе надію кладе!
³ Змилосердься до мене, о Господи, бо я кличу до Тебе ввесь день,
⁴ потіш душу Свого раба, бо до Тебе підношу я, Господи, душу мою,
⁵ бо Ти, Господи, добрий і вибачливий, і многомилостивий для всіх, хто кличе до Тебе!
⁶ Почуй же, о Господи, молитву мою, і вислухай голос благання мого,
⁷ в день недолі своєї я кличу до Тебе, бо Ти обізвешся до мене!
⁸ Нема, Господи, поміж богами такого, як Ти, і чинів нема, як чини Твої!
⁹ Всі народи, яких Ти створив, поприходять і попадають перед лицем Твоїм, Господи, та Ім'я Твоє славити будуть,
¹⁰ великий бо Ти, та чуда вчиняєш, Ти Бог єдиний!
¹¹ Дорогу Свою покажи мені, Господи, і я буду ходити у правді Твоїй, приєднай моє серце боятися Ймення Твого!
¹² Я буду всім серцем своїм вихваляти Тебе, Господи, Боже Ти мій, і славити буду повіки Ім'я Твоє,
¹³ велика бо милість Твоя надо мною, і вирвав Ти душу мою від шеолу глибокого!
¹⁴ Боже, злочинці повстали на мене, а натовп гнобителів прагне моєї душі, і перед собою не ставлять Тебе...
¹⁵ А Ти, Господи, Бог щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, і справедливий,
¹⁶ зглянься на мене, й помилуй мене, подай же Своєму рабові Свою силу, і спаси сина Своєї невільниці!
¹⁷ Учини мені знака на добре, і нехай це побачать мої ненависники, і хай засоромлені будуть, бо Ти, Господи, мені допоміг та мене звеселив!

Псалми 86

¹ Основа його на горах святих,
² Господь любить брами Сіону понад усі селища Яковові.
³ Славне розповідають про тебе, місто Боже! Села.
⁴ Тим, хто знає мене, нагадаю про Рагав та про Вавилон; ось Филистея та Тир з Кушем кажуть: Отой народився був там.
⁵ І про Сіон говоритимуть: Той і той народився був у ньому, й Сам Всевишній зміцняє його!
⁶ Господь буде лічити у книзі народів: Оцей народився був там! Села.
⁷ І співають у танку вони: У Тобі всі джерела мої!

Псалми 87

¹ Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґента хору. На "Махалат леаннот". Пісня навчальна Гемана езрахеянина.
² Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:
³ хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,
⁴ душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!
⁵ Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...
⁶ Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...
⁷ Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.
⁸ На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.
⁹ Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,
¹⁰ стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...
¹¹ Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.
¹² Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?
¹³ Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?
¹⁴ Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...
¹⁵ Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
¹⁶ Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...
¹⁷ Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,
¹⁸ вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають...
¹⁹ друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...

Псалми 88

¹ Навчальна пісня Етана езрахеянина.
² Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід!
³ Бо я був сказав: Буде навіки збудована милість, а небо Ти вірність Свою встановляєш на нім.
⁴ Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові:
⁵ Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки! Села.
⁶ І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих,
⁷ бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
⁸ Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє!
⁹ Господи, Боже Саваоте, хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя на довкіллі Твоїм!
¹⁰ Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш.
¹¹ Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів.
¹² Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, Ти їх заложив!
¹³ Північ та південє Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє.
¹⁴ Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя!
¹⁵ Справедливість та право підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують!
¹⁶ Блаженний народ, що знає він поклик святковий, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
¹⁷ Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю,
¹⁸ бо окраса їхньої сили то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься,
¹⁹ бо щит наш Господній, а цар наш від Святого Ізраїлевого!
²⁰ Тоді богобійним Своїм промовляв Ти в об'явленні та говорив: Я поклав допомогу на сильного, Я вибранця підніс із народу:
²¹ знайшов Я Давида, Свого раба, Я його намастив Своєю святою оливою,
²² щоб із ним була сильна рука Моя, а рамено Моє вміцнило його!
²³ Ворог на нього не нападе, а син беззаконня не буде його переслідувати,
²⁴ його ворогів поб'ю перед обличчям його, і вдарю його ненависників!
²⁵ Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йменням Моїм його ріг піднесеться,
²⁶ і Я покладу його руку на море, і на ріки правицю його.
²⁷ Він Мене буде звати: Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого!
²⁸ Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів.
²⁹ Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний,
³⁰ і насіння його покладу Я навіки, а трона його як дні неба!
³¹ Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх,
³² коли ізневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх,
³³ тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконня!
³⁴ А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності,
³⁵ не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню!
³⁶ Одне в Своїй святості Я присягнув, не повім Я неправди Давидові:
³⁷ повік буде насіння його, а престол його передо Мною як сонце,
³⁸ як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі правдивий... Села.
³⁹ А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця,
⁴⁰ Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його,
⁴¹ всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!...
⁴² Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем...
⁴³ Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив,
⁴⁴ і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його...
⁴⁵ Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
⁴⁶ скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села.
⁴⁷ Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
⁴⁸ Пам'ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо?
⁴⁹ Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села.
⁵⁰ Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
⁵¹ Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів,
⁵² якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять!
⁵³ Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь!

Псалми 89

¹ Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!
² Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!
³ Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!
⁴ Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна...
⁵ Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:
⁶ уранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!
⁷ Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,
⁸ Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!
⁹ Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання...
¹⁰ Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...
¹¹ Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!
¹² Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!
¹³ Привернися ж, о Господи, доки терпітимемо? і пожалій Своїх рабів!
¹⁴ Насити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!
¹⁵ Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого!
¹⁶ Нехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а величність Твоя їхнім синам,
¹⁷ і хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших утверди його!

Псалми 90

¹ Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає,
² той скаже до Господа: Охороно моя та твердине моя, Боже мій, я надіюсь на Нього!
³ Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної,
⁴ Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! Щит та лук Його правда.
⁵ Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає,
⁶ ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні,
⁷ впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде!...
⁸ Тільки своїми очима подивишся, і заплату безбожним попобачиш,
⁹ бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учинив за своє пристановище!
¹⁰ Тебе зло не спіткає, і до намету твого вдар не наблизиться,
¹¹ бо Своїм Анголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх,
¹² на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги!
¹³ На лева й вужа ти наступиш, левчука й крокодила ти будеш топтати!
¹⁴ Що бажав він Мене, то його збережу, зроблю його сильним, бо знає Ім'я Моє він;
¹⁵ як він Мене кликатиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та прославлю його,
¹⁶ і довгістю днів Я насичу його, і він бачити буде спасіння Моє!

Псалми 91

¹ Псалом. Пісня на день суботній.
² То добре, щоб дякувати Господеві й виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній,
³ вранці розповідати про милість Твою, а ночами про правду Твою
⁴ на десятиструнній й на арфі, на лютні та гуслах,
⁵ бо потішив мене Ти, о Господи, вчинком Своїм, про діла Твоїх рук я співаю!
⁶ Які то величні діла Твої, Господи, дуже глибокі думки Твої,
⁷ нерозумна людина не знає, а недоумок не зрозуміє того!
⁸ Коли несправедливі ростуть, як трава, і цвітуть всі злочинці, то на те, щоб навіки були вони знищені,
⁹ а Ти, Господи, на висоті повік-віку!
¹⁰ Бо ось вороги Твої, Господи, бо ось вороги Твої згинуть, розпорошаться всі беззаконники!
¹¹ І Ти рога мого підніс немов в однорожця, мене намастив Ти оливою свіжою.
¹² І дивилося око моє на занепад моїх ворогів, тих злочинців, що на мене встають, почують про це мої уші!
¹³ Зацвіте справедливий, як пальма, і виженеться, немов кедр на Ливані,
¹⁴ посаджені в домі Господнім цвітуть на подвір'ях нашого Бога,
¹⁵ іще в сивині вони будуть цвісти, будуть ситі та свіжі,
¹⁶ щоб розповідати, що щирий Господь, моя скеля, і в Ньому неправди нема!

Псалми 92

¹ Царює Господь, зодягнувся у велич, зодягнувся Господь, оперезався Він силою, і міцно поставлений всесвіт, щоб не захитався!
² Престол Твій поставлений міцно спрадавна, від вічности Ти!
³ Ріки піднесли, о Господи, ріки піднесли свій гуркіт, ріки будуть підносити шум від удару їхніх хвиль,
⁴ та над гуркіт великих тих вод, над морські потужнії хвилі, могутніший Господь у висоті!
⁵ Свідоцтва Твої дуже певні, а дому Твоєму належиться святість, о Господи, на довгії дні!

Псалми 93

¹ Бог помсти Господь, Бог помсти з'явився,
² піднесися, о Судде землі, бундючним заплату віддай!
³ Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втішатися будуть?
⁴ Доки будуть верзти, говорити бундючно, доки будуть пишатись злочинці?
⁵ Вони тиснуть народ Твій, о Господи, а спадок Твій вони мучать...
⁶ Вдову та чужинця вбивають вони, і мордують сиріт
⁷ та й говорять: Не бачить Господь, і не завважить Бог Яковів...
⁸ Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеся глузду?
⁹ Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує? Хіба Той, що око створив, чи Він не побачить?
¹⁰ Хіба Той, що карає народи, чи Він не скартає, Він, що навчає людину знання?
¹¹ Господь знає всі людські думки, що марнота вони!
¹² Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його,
¹³ щоб його заспокоїти від лиходення, аж поки не викопана буде яма безбожному,
¹⁴ бо Господь не опустить народу Свого, а спадку Свого не полишить,
¹⁵ бо до праведности суд повернеться, а за ним всі невинного серця!
¹⁶ Хто встане зо мною навпроти злостивих, хто встане зо мною навпроти злочинців?
¹⁷ Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя трохи була б не лягла в царство смерти!...
¹⁸ Коли я кажу: Похитнулась нога моя, то, Господи, милість Твоя підпирає мене!
¹⁹ Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу!
²⁰ Чи престол беззаконня з Тобою з'єднається, той, що гріх учиняє над право?
²¹ Збираються проти душі справедливого, і чисту кров винуватять.
²² І Господь став для мене твердинею, і мій Бог став за скелю притулку мого,
²³ і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!

Псалми 94

¹ Ходіть, заспіваймо Господеві, покликуймо радісно скелі спасіння нашого,
² хвалою обличчя Його випереджуймо, співаймо для Нього пісні,
³ бо Господь Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма,
⁴ що в Нього в руці глибини землі, і Його верхогір'я гірські,
⁵ що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суходіл уформували!
⁶ Прийдіть, поклонімося, і припадім, на коліна впадім перед Господом, що нас учинив!
⁷ Він наш Бог, а ми люди Його пасовиська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,
⁸ не робіте твердим серця вашого, мов при Мериві, немов на пустині в день спроби,
⁹ коли ваші батьки Мене брали на спробу, Мене випробовували, також бачили діло Моє.
¹⁰ Сорок літ був огидним Мені оцей рід, й Я сказав: Цей народ блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,
¹¹ тому заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не ввійдуть вони!

Псалми 95

¹ Співайте для Господа пісню нову, уся земле, співайте для Господа!
² Співайте для Господа, благословляйте Ім'я Його, з дня на день сповіщайте спасіння Його!
³ Розповідайте про славу Його між поганами, про чуда Його між усіми народами,
⁴ бо великий Господь і прославлений вельми, Він грізний понад богів усіх!
⁵ Бо всі боги народів божки, а Господь створив небеса,
⁶ перед лицем Його слава та велич, сила й краса у святині Його!
⁷ Дайте Господу, роди народів, дайте Господу славу та силу,
⁸ дайте Господу славу ймення Його, жертви приносьте і входьте в подвір'я Його!
⁹ Додолу впадіть ув оздобі святій перед Господом, тремтіть перед обличчям Його, уся земле,
¹⁰ сповістіть між народами: Царює Господь! Він вселенну зміцнив, щоб не захиталась, Він буде судити людей справедливо!
¹¹ Хай небо радіє, і хай веселиться земля, нехай гримить море й усе, що у нім,
¹² нехай поле радіє та все, що на ньому! Нехай заспівають тоді всі дерева лісні,
¹³ перед Господнім лицем, бо гряде Він, бо землю судити гряде, Він за справедливістю буде судити вселенну, і народи по правді Своїй!

Псалми 96

¹ Царює Господь: хай радіє земля, нехай веселяться численні острови!
² Хмара та морок круг Нього, справедливість та право підстава престолу Його.
³ Огонь іде перед лицем Його, і ворогів Його палить навколо.
⁴ Освітили вселенну Його блискавиці, те бачить земля та тремтить!
⁵ Гори, як віск, розтопилися перед обличчям Господнім, перед обличчям Господа всієї землі.
⁶ Небо розповідає про правду Його, й бачать славу Його всі народи.
⁷ Нехай посоромлені будуть усі, хто ідолам служить, хто божками вихвалюється! Додолу впадіть перед Ним, усі боги!
⁸ Почув і звеселився Сіон, і потішились Юдині дочки через Твої присуди, Господи,
⁹ бо над усією землею Найвищий Ти, Господи, над богами всіма Ти піднесений сильно!
¹⁰ Хто Господа любить, ненавидьте зло! Хто рятує душі святих Своїх, Той визволить їх із руки несправедливих.
¹¹ Світло сіється для справедливого, а для простосердих розрада.
¹² Радійте, праведні, Господом, і славте Його святу пам'ять!

Псалми 97

¹ Співайте для Господа пісню нову, бо Він чуда вчинив! Йому помогла правиця Його та святе рамено Його.
² Спасіння Своє Господь виявив, перед очима народів відкрив Свою правду.
³ Пам'ятає Він Якову милість Свою, й Свою вірність для дому Ізраїля. Бачать всі кінці землі те спасіння, що чинить наш Бог.
⁴ Уся земле, викликуйте Господу, покликуйте радісно, і співайте та грайте!
⁵ Грайте Господеві на гуслах, на гуслах і піснопінням,
⁶ на сурмах і голосом рогу викликуйте перед обличчям Царя Цього й Господа!
⁷ Нехай шумить море й усе, що у ньому, вселенна й мешканці її,
⁸ ріки хай плещуть в долоні, разом радіють хай гори
⁹ перед обличчям Господнім, бо Він землю судити гряде: Він за справедливістю буде судити вселенну, і народи по правді!

Псалми 98

¹ Царює Господь, і народи тремтять, сидить на Херувимах, і трясеться земля!
² Великий Господь на Сіоні, і піднесений Він над усіма народами!
³ Хай Ім'я Твоє славлять, велике й грізне воно!
⁴ А сила Царя любить право, справедливість Ти міцно поставив, Ти Якову право та правду вчинив!
⁵ Звеличуйте Господа, нашого Бога, і вклоняйтесь підніжкові ніг Його, Він бо Святий!
⁶ Мойсей й Аарон серед священиків Його, а Самуїл серед тих, що кличуть Імення Його. Вони кликали до Господа, і Він вислухав їх,
⁷ у стовпі хмари до них говорив. Вони зберігали свідоцтва Його й постанови, що Він дав був для них.
⁸ Господи, Боже наш, Ти вислуховував їх, Ти був для них Богом вибачливим, але мстився за їхні діла.
⁹ Звеличуйте Господа, нашого Бога, і вклоняйтеся перед горою святою Його, бо Святий Господь, Бог наш!

Псалми 99

¹ Уся земле, покликуйте Господу!
² Служіть Господеві із радістю, перед обличчя Його підійдіте зо співом!
³ Знайте, що Господь Бог Він, Він нас учинив, і Його ми, Його ми народ та отара Його пасовиська.
⁴ Увійдіть в Його брами з подякуванням, на подвір'я Його з похвалою! Виславляйте Його, Ім'я Його благословляйте,
⁵ бо добрий Господь, Його милість навіки, а вірність Його з роду в рід!

Псалми 100

¹ Я виспівувати буду про милість та суд, я буду співати до Тебе, о Господи,
² придивлятимуся до дороги невинного. Коли прийдеш до мене? Я буду ходити в невинності серця свого серед дому мого,
³ не поставлю я перед очима своїми речі нікчемної, діло відступства ненавиджу, не приляже до мене воно,
⁴ перекірливе серце відходить від мене, лихого не знаю!
⁵ Хто таємно обчорнює ближнього свого, я знищу того, високоокого й гордосердого, його не стерплю!
⁶ Мої очі на вірних землі, щоб сиділи зо мною. Хто ходить дорогою невинного, той буде служити мені.
⁷ Обманець не сяде в середині дому мого, і міцно не стане навпроти очей моїх неправдомовець!
⁸ Всіх безбожних землі буду нищити кожного ранку, щоб з міста Господнього вигубити всіх злочинців!

Псалми 101

¹ Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.
² Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!
³ Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!
⁴ Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...
⁵ Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...
⁶ Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...
⁷ Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!
⁸ Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...
⁹ Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!
¹⁰ І попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,
¹¹ через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...
¹² Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!
¹³ А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.
¹⁴ Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,
¹⁵ бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!
¹⁶ І будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.
¹⁷ Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.
¹⁸ До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.
¹⁹ Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,
²⁰ бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,
²¹ щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,
²² щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,
²³ коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.
²⁴ Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...
²⁵ Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.
²⁶ Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,
²⁷ позникають вони, а Ти будеш стояти... І всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...
²⁸ Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться!
²⁹ Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!

Псалми 102

¹ Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє святе Ймення Його!
² Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі добродійства Його!
³ Всі провини Твої Він прощає, всі недуги твої вздоровляє.
⁴ Від могили життя твоє Він визволяє, Він милістю та милосердям тебе коронує.
⁵ Він бажання твоє насичає добром, відновиться, мов той орел, твоя юність!
⁶ Господь чинить правду та суд для всіх переслідуваних.
⁷ Він дороги Свої об'явив був Мойсеєві, діла Свої дітям Ізраїлевим.
⁸ Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий і многомилостивий.
⁹ Не завжди на нас ворогує, і не навіки заховує гнів.
¹⁰ Не за нашими прогріхами Він поводиться з нами, і відплачує нам не за провинами нашими.
¹¹ Бо як високо небо стоїть над землею, велика така Його милість до тих, хто боїться Його,
¹² як далекий від заходу схід, так Він віддалив від нас наші провини!
¹³ Як жалує батько дітей, так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його,
¹⁴ бо знає Він створення наше, пам'ятає, що ми порох:
¹⁵ чоловік як трава дні його, немов цвіт польовий так цвіте він,
¹⁶ та вітер перейде над ним і немає його, і вже місце його не пізнає його...
¹⁷ А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його над синами синів,
¹⁸ що Його заповіта додержують, і що пам'ятають накази Його, щоб виконувати їх!
¹⁹ Господь міцно поставив на Небі престола Свого, а Царство Його над усім володіє.
²⁰ Благословіть Господа, Його Анголи, велетні сильні, що виконуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
²¹ Благословіть Господа, усі сили небесні Його, слуги Його, що чините волю Його!
²² Благословіть Господа, всі діла Його, на всіх місцях царювання Його! Благослови, душе моя, Господа!

Псалми 103

¹ Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу!
² Зодягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу.
³ Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових!
⁴ Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг.
⁵ Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась,
⁶ безоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами,
⁷ від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона,
⁸ виходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї.
⁹ Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити.
¹⁰ Він джерела пускає в потоки, що пливуть між горами,
¹¹ напувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою.
¹² Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок.
¹³ Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься.
¹⁴ Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,
¹⁵ і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.
¹⁶ Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив,
¹⁷ що там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його.
¹⁸ Гори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам.
¹⁹ І місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід.
²⁰ Темноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна,
²¹ ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи.
²² Сонце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх.
²³ Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора.
²⁴ Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!
²⁵ Ось море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика!
²⁶ Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі.
²⁷ Вони всі чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав.
²⁸ Даєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром насичаються.
²⁹ Ховаєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху.
³⁰ Посилаєш Ти духа Свого вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.
³¹ Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!
³² Він погляне на землю й вона затремтить, доторкнеться до гір і димують вони!
³³ Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!
³⁴ Буде приємна Йому моя мова, я Господом буду радіти!
³⁵ Нехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!

Псалми 104

¹ Дякуйте Господу, кличте Ім'я Його, серед народів звіщайте про чини Його!
² Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чуда Його!
³ Хваліться святим Його Йменням, хай тішиться серце шукаючих Господа!
⁴ Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте!
⁵ Пам'ятайте про чуда Його, які Він учинив, про ознаки Його та про присуди уст Його,
⁶ ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибранці Його!
⁷ Він Господь, Бог наш, по цілій землі Його присуди!
⁸ Він пам'ятає навіки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
⁹ що склав Він його з Авраамом, і присягу Свою для Ісака.
¹⁰ Він поставив її за Закона для Якова, Ізраїлеві заповітом навіки,
¹¹ говорячи: Я дам тобі Край ханаанський, частину спадщини для вас!
¹² Тоді їх було невелике число, нечисленні були та приходьки на ній,
¹³ і ходили вони від народу до народу, від царства до іншого люду.
¹⁴ Не дозволив нікому Він кривдити їх, і за них Він царям докоряв:
¹⁵ Не доторкуйтеся до Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіте лихого!
¹⁶ І покликав Він голод на землю, всяке хлібне стебло поламав.
¹⁷ Перед їхнім обличчям Він мужа послав, за раба Йосип проданий був.
¹⁸ Кайданами мучили ноги його, залізо пройшло в його тіло,
¹⁹ аж до часу виповнення слова Його, слово Господнє його було виявило.
²⁰ Цар послав і його розв'язав, володар народів і його був звільнив.
²¹ Він настановив його паном над домом своїм, і володарем над усім маєтком своїм,
²² щоб в'язнив він його можновладців по волі своїй, а старших його умудряв.
²³ І Ізраїль прибув до Єгипту, і Яків замешкав у Хамовім краї.
²⁴ А народ Свій Він сильно розмножив, і зробив був ряснішим його від його ворогів.
²⁵ Він перемінив їхнє серце, щоб народа Його ненавиділи, щоб брались на хитрощі проти рабів Його.
²⁶ Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
²⁷ вони положили були серед них Його речі знаменні, та чуда у Хамовім краї.
²⁸ Він темноту наслав і потемніло, і вони не противились слову Його.
²⁹ Він перемінив їхню воду на кров, і вморив їхню рибу.
³⁰ °хній край зароївся був жабами, навіть в покоях царів їхніх.
³¹ Він сказав й прибули рої мух, воші в цілому обширі їхньому.
³² Він градом зробив їхній дощ, палючий огонь на їхню землю.
³³ І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і деревину на обширі їхньому повиломлював.
³⁴ Він сказав і найшла сарана та гусінь без ліку,
³⁵ усю ярину в їхнім краї пожерла, і плід землі їхньої з'їла.
³⁶ І Він повбивав усіх первістків в їхньому краї, початок усякої їхньої сили.
³⁷ І Він випровадив їх у сріблі та в золоті, і серед їхніх племен не було, хто б спіткнувся.
³⁸ Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напав був на них.
³⁹ Він хмару простяг на заслону, а огонь на освітлення ночі.
⁴⁰ Зажадав був Ізраїль і Він перепелиці наслав, і хлібом небесним Він їх годував.
⁴¹ Відчинив був Він скелю й линула вода, потекли були ріки в пустинях,
⁴² бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
⁴³ І Він з радістю вивів народ Свій, зо співом вибранців Своїх,
⁴⁴ І їм землю народів роздав, і посіли вони працю людів,
⁴⁵ щоб виконували Його заповіді, та закони Його берегли! Алілуя!

Псалми 105

¹ Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
² Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його?
³ Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу!
⁴ Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм,
⁵ щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і хвалився зо спадком Твоїм!
⁶ Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили...
⁷ Не зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх ласк не пригадували й бунтувались над морем, над морем Червоним.
⁸ Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
⁹ Він кликнув на море Червоне і висохло, і Він їх повів через морські глибини, немов по пустині!...
¹⁰ І Він спас їх з руки неприятеля, визволив їх з руки ворога,
¹¹ і закрила вода супротивників їхніх, жоден з них не зостався!
¹² Тоді то в слова Його ввірували, виспівували Йому славу.
¹³ Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його,
¹⁴ і палали в пустині жаданням, і Бога в пустині ізнов випробовували,
¹⁵ і Він їхнє жадання їм дав, але худість послав в їхню душу...
¹⁶ Та Мойсею позаздрили в таборі, й Ааронові, святому Господньому.
¹⁷ Розкрилась земля і Датана поглинула, Авіронові збори накрила,
¹⁸ і огонь запалав на їхніх зборах, і полум'я те попалило безбожних...
¹⁹ Зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому,
²⁰ і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає,
²¹ забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
²² у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним...
²³ І сказав Він понищити їх, коли б не Мойсей, вибранець Його, що став був у виломі перед обличчям Його відвернути Його гнів, щоб не шкодив!
²⁴ Погордили землею жаданою, не повірили слову Його,
²⁵ і ремствували по наметах своїх, неслухняні були до Господнього голосу.
²⁶ І Він підійняв Свою руку на них, щоб їх повалити в пустині,
²⁷ і щоб повалити їхнє потомство посеред народів, та щоб розпорошити їх по країнах!
²⁸ І служили Ваалові пеорському, й їли вони жертви мертвих,
²⁹ і ділами своїми розгнівали Бога, тому вдерлась зараза між них!
³⁰ І встав тоді Пінхас та й розсудив, і зараза затрималась,
³¹ і йому пораховано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
³² І розгнівали Бога вони над водою Меріви, і через них стало зле для Мойсея,
³³ бо духа його засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми...
³⁴ Вони не познищували тих народів, що Господь говорив їм про них,
³⁵ і помішались з поганами, та їхніх учинків навчились.
³⁶ І божищам їхнім служили, а ті пасткою стали для них...
³⁷ І приносили в жертву синів своїх, а дочок своїх демонам,
³⁸ і кров чисту лили, кров синів своїх і дочок своїх, що їх у жертву приносили божищам ханаанським. І через кривавий переступ земля посквернилась,
³⁹ і стали нечисті вони через учинки свої, і перелюб чинили ділами своїми...
⁴⁰ І проти народу Свого запалав гнів Господній, і спадок Його Йому став огидним,
⁴¹ і віддав їх у руку народів, і їхні ненависники панували над ними,
⁴² і їхні вороги їх гнобили, і вони впокорилися під їхню руку...
⁴³ Багато разів Він визволював їх, але вони вперті були своїм задумом, і пригноблено їх через їхню провину!
⁴⁴ Та побачив Він їхню тісноту, коли почув їхні благання,
⁴⁵ і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
⁴⁶ і збудив милосердя до них між усіма, що їх полонили!
⁴⁷ Спаси нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою!
⁴⁸ Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й навіки! І ввесь народ нехай скаже: Амінь! Алілуя!

Псалми 106

¹ Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
² хай так скажуть ті всі, що Господь урятував їх, що визволив їх з руки ворога,
³ і з країв їх зібрав, від сходу й заходу, від півночі й моря!
⁴ Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знаходили,
⁵ голодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала...
⁶ І в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
⁷ І Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли.
⁸ Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,
⁹ бо наситив Він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром!
¹⁰ Ті, хто перебував був у темряві та в смертній тіні, то в'язні біди та заліза,
¹¹ бо вони спротивлялися Божим словам, і відкинули раду Всевишнього.
¹² Та Він упокорив їхнє серце терпінням, спіткнулись вони і ніхто не поміг,
¹³ і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
¹⁴ І Він вивів їх з темряви й мороку, їхні ж кайдани сторощив.
¹⁵ Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,
¹⁶ бо Він поламав мідні двері, і засуви залізні зрубав!
¹⁷ Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
¹⁸ Душа їхня від усякої їжі відверталася, і дійшли вони аж до брам смерти,
¹⁹ і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх,
²⁰ Він послав Своє слово та їх уздоровив, і їх урятував з їхньої хвороби!
²¹ Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його та за чуда Його синам людським,
²² і хай жертви подяки приносять, і хай розповідають зо співом про чини Його!
²³ Ті, хто по морю пливе кораблями, хто чинить зайняття своє на великій воді,
²⁴ вони бачили чини Господні та чуда Його в глибині!
²⁵ Він скаже і буря зривається, і підносяться хвилі Його,
²⁶ до неба вони підіймаються, до безодні спадають, у небезпеці душа їхня хвилюється!
²⁷ Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яний, і вся їхня мудрість бентежиться!
²⁸ Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
²⁹ Він змінює бурю на тишу, і стихають їхні хвилі,
³⁰ і раділи, що втихли вони, і Він їх привів до бажаної пристані.
³¹ Нехай же подяку складуть Господеві за милість, та за чуда Його синам людським!
³² Нехай величають Його на народньому зборі, і нехай вихваляють Його на засіданні старших!
³³ Він обертає річки в пустиню, а водні джерела на суходіл,
³⁴ плодючу землю на солончак через злобу мешканців її.
³⁵ Він пустиню обертає в водне болото, а землю суху в джерело,
³⁶ і голодних садовить Він там, а вони ставлять місто на мешкання,
³⁷ і поля засівають, і виноградники садять, і отримують плід урожаю!
³⁸ І благословляє Він їх, і сильно розмножуються, і одержують плід урожаю!
³⁹ Та змаліли вони й похилилися з утиску злого та з смутку.
⁴⁰ Виливає Він ганьбу на можних, і блудять вони без дороги в пустині,
⁴¹ а вбогого Він підіймає з убозтва, і розмножує роди, немов ту отару.
⁴² Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста свої всяке безправ'я.
⁴³ Хто мудрий, той все це завважить, і познають вони милосердя Господнє!

Псалми 107

¹ Пісня. Псалом Давидів.
² Моє серце зміцнилося, Боже, я буду співати та славити разом з своєю хвалою!
³ Збудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!
⁴ Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, і буду співати Тобі між племенами,
⁵ бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя аж до хмар!
⁶ Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над усією землею!
⁷ Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи й обізвися до нас!
⁸ У святині Своїй Бог промовив: Нехай Я звеселюся, розділю Я Сихем, і долину Суккотську поміряю.
⁹ Належить Мені Ґілеад, і Мені Манасія, а Єфрем охорона Моєї голови, Юда берло Моє.
¹⁰ Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, над Филистеєю буду погукувати!
¹¹ Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене приведе?
¹² Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?
¹³ Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!
¹⁴ Ми мужність покажемо в Бозі, і Він потопче противників наших!

Псалми 108

¹ Боже слави моєї, не будь мовчазливий,
² бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною!
³ І вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють,
⁴ обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,
⁵ вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою!
⁶ Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!
⁷ Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
⁸ Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!
⁹ Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!
¹⁰ І хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
¹¹ Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!
¹² Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!
¹³ Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!
¹⁴ Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
¹⁵ Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,
¹⁶ ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її!
¹⁷ Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!
¹⁸ Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!
¹⁹ Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться!
²⁰ Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!
²¹ А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй,
²² бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!...
²³ Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений!
²⁴ Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи,
²⁵ і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають...
²⁶ Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
²⁷ І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив!
²⁸ Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме!
²⁹ Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
³⁰ Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду,
³¹ бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!

Псалми 109

¹ Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм!
² Господь із Сіону пошле берло сили Своєї, пануй Ти поміж ворогами Своїми!
³ Народ Твій готовий у день військового побору Твого, в оздобах святині із лоня зірниці прилине для Тебе, немов та роса, Твоя молодість.
⁴ Поклявся Господь, і не буде жаліти: Ти священик навіки за чином Мелхиседековим.
⁵ По правиці Твоїй розторощить Владика царів у день гніву Свого,
⁶ Він буде судити між народами, землю виповнить трупами, розторощить Він голову в краї великім...
⁷ Буде пити з струмка на дорозі, тому то підійме Він голову!

Псалми 110

¹ Буду славити Господа з повного серця, в колі праведних та на згромадженні!
² Великі Господні діла, вони пожадані для всіх, хто їх любить!
³ Його діло краса та величність, а правда Його пробуває навіки!
⁴ Він пам'ятку чудам Своїм учинив, милостивий та щедрий Господь!
⁵ Поживу дає Він для тих, хто боїться Його, заповіта Свого пам'ятає повік!
⁶ Силу чинів Своїх об'явив Він народові Своєму, щоб спадщину народів їм дати.
⁷ Діла рук Його правда та право, всі накази Його справедливі,
⁸ вони кріпкі на вічні віки, вони зроблені вірністю і правотою!
⁹ Послав Він Своєму народові визволення, заповіта Свого поставив навіки, святе та грізне Його Ймення!
¹⁰ Початок премудрости страх перед Господом, добрий розум у тих, хто виконує це, Його слава навіки стоїть!

Псалми 111

¹ Блажен муж, що боїться Господа, що заповіді Його любить!
² Буде сильним насіння його на землі, буде поблагословлений рід безневинних!
³ Багатство й достаток у домі його, а правда його пробуває навіки!
⁴ Світло сходить у темряві для справедливих, Він ласкавий, і милостивий, і праведний!
⁵ Добрий муж милостивий та позичає, удержує справи свої справедливістю,
⁶ і навіки він не захитається, у вічній пам'яті праведний буде!
⁷ Не боїться він звістки лихої, його серце міцне, надію складає на Господа!
⁸ Уміцнене серце його не боїться, бо він бачить нещастя поміж ворогами своїми!
⁹ Він щедро убогим дає, його правда навіки стоїть, його ріг підіймається в славі!
¹⁰ Це бачить безбожний та гнівається, скрегоче зубами своїми та тане... Бажання безбожних загине!

Псалми 112

¹ Хваліте, Господні раби, хваліть Ім'я Господа!
² Нехай буде благословенне Господнє Ім'я відтепер і навіки!
³ Від сходу сонця аж до заходу його прославляйте Господнє Ім'я!
⁴ Господь підіймається над усі народи, Його слава понад небеса!
⁵ Хто подібний до Господа, нашого Бога, що мешкає на висоті,
⁶ та знижується, щоб побачити те, що на небесах і на землі?
⁷ Бідаря Він підводить із пороху, зо сміття підіймає нужденного,
⁸ щоб його посадити з вельможними, з вельможними люду Його!
⁹ Він неплідну в домі садовить за радісну матір дітей! Алілуя!

Псалми 113

¹ Як виходив Ізраїль з Єгипту, від народу чужого дім Яковів,
² Юда став за святиню Йому, а Ізраїль Його пануванням!
³ Побачило море все це і побігло, Йордан повернувся назад!
⁴ Гори скакали, немов баранці, а пагірки немов ті ягнята!
⁵ Що тобі, море, що ти втікаєш? Йордане, що ти повернувся назад?
⁶ Чого скачете, гори, немов баранці, а пагірки мов ті ягнята?
⁷ Тремти, земле, перед Господнім лицем, перед лицем Бога Якова,
⁸ що скелю обертає в озеро водне, а кремінь на водне джерело!
⁹ Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своєму дай славу за милість Твою, за правду Твою!
¹⁰ Пощо мають казати народи: Де ж то їхній Бог?
¹¹ А Бог наш на небі, усе, що хотів, учинив.
¹² °хні божки срібло й золото, діло рук людських:
¹³ вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать,
¹⁴ мають уші й не чують, мають носа й без нюху,
¹⁵ мають руки та не дотикаються, мають ноги й не ходять, своїм горлом вони не говорять!
¹⁶ Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає!
¹⁷ Ізраїлю, надію складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!
¹⁸ Аароновий доме, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
¹⁹ Ті, що Господа боїтеся, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
²⁰ Господь пам'ятає про нас, нехай поблагословить! Нехай поблагословить Ізраїлів дім, нехай поблагословить Він дім Ааронів!
²¹ Нехай поблагословить Він тих, хто має до Господа страх, малих та великих!
²² Нехай вас розмножить Господь, вас і ваших дітей!
²³ Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!
²⁴ Небо, небо для Господа, а землю віддав синам людським!
²⁵ Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовчання,
²⁶ а ми благословлятимемо Господа відтепер й аж навіки! Алілуя!

Псалми 114

¹ Люблю я Господа, бо Він почув голос мій у благаннях моїх,
² бо Він нахилив Своє ухо до мене, і я кликатиму в свої дні!
³ Болі смерти мене оточили і знайшли мене муки шеолу, нещастя та смуток знайшов я!
⁴ А я в Ім'я Господа кличу: О Господи, визволи ж душу мою!
⁵ Господь милостивий та справедливий, і наш Бог милосердний!
⁶ Пильнує Господь недосвідчених, став я нужденний, та Він допоможе мені!
⁷ Вернися, о душе моя, до свого відпочинку, бо Господь робить добре тобі,
⁸ бо від смерти Ти визволив душу мою, від сльози моє око, ногу мою від спотикання.
⁹ Я ходитиму перед обличчям Господнім на землях живих!

Псалми 115

¹ Я вірив, коли говорив: Я сильно пригнічений!
² Я сказав був у поспіху: Кожна людина говорить неправду!
³ Чим я відплачу Господеві за всі добродійства Його на мені?
⁴ Я чашу спасіння прийму, і прикличу Господнє Ім'я!
⁵ Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його!
⁶ Дорога в очах Господа смерть богобійних Його!
⁷ О Господи, я бо Твій раб, я Твій раб, син Твоєї невільниці, Ти кайдани мої розв'язав!
⁸ Я жертву подяки Тобі принесу, і Господнім Ім'ям буду кликати!
⁹ Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його,
¹⁰ на подвір'ях Господнього дому, посеред тебе, о Єрусалиме! Алілуя!

Псалми 116

¹ Хваліть Господа, всі племена, прославляйте Його, всі народи,
² бо зміцнилось Його милосердя над нами, а правда Господня навіки! Алілуя!

Псалми 117

¹ Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
² Нехай скаже Ізраїль, бо навіки Його милосердя!
³ Нехай скаже дім Ааронів, бо навіки Його милосердя!
⁴ Нехай скажуть ті, хто боїться Господа, бо навіки Його милосердя!
⁵ У тісноті я кликав до Господа, і простором озвався до мене Господь!
⁶ Зо мною Господь не боюся нікого, що зробить людина мені?
⁷ Господь серед тих, що мені помагають, і побачу загибіль своїх ненависників.
⁸ Краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на людину,
⁹ краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на вельможних!
¹⁰ Всі народи мене оточили, я ж Господнім Ім'ям їх понищив!
¹¹ Оточили мене й обступили мене, я ж Господнім Ім'ям їх понищив!
¹² Оточили мене немов бджоли, та погасли вони, як терновий огонь, я бо Господнім Ім'ям їх понищив!
¹³ Дошкульно попхнув ти мене на падіння, та Господь спас мене!
¹⁴ Господь моя сила та пісня, і став Він спасінням мені!
¹⁵ Голос співу й спасіння в наметах між праведників: Господня правиця виконує чуда!
¹⁶ Правиця Господня підноситься, правиця Господня виконує чуда!
¹⁷ Не помру, але житиму, і буду звіщати про чини Господні!
¹⁸ Покарати мене покарав був Господь, та смерти мені не завдав.
¹⁹ Відчиніте мені брами правди, я ними ввійду, буду славити Господа!
²⁰ Це брама Господня, праведники в неї входять.
²¹ Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасінням мені!
²² Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем,
²³ від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!
²⁴ Це день, що його створив Господь, радіймо та тішмося в нім!
²⁵ Просимо, Господи, спаси! Просимо, Господи, пощасти!
²⁶ Благословен, хто гряде у Господнє Ім'я! Благословляємо вас із Господнього дому!
²⁷ Господь Бог, і засяяв Він нам. Прив'яжіте святковую жертву шнурами аж до наріжників жертівника!
²⁸ Ти мій Бог, і я буду Тебе прославляти, мій Боже, я буду Тебе величати!
²⁹ Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!

Псалми 118

¹ Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім!
² Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем,
³ і хто кривди не робить, хто ходить путями Його!
⁴ Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно.
⁵ Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов,
⁶ не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді!
⁷ Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих.
⁸ Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене!
⁹ Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!
¹⁰ Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей!
¹¹ Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.
¹² Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх!
¹³ Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх.
¹⁴ З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим.
¹⁵ Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись.
¹⁶ Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду!
¹⁷ Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого!
¹⁸ Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу!
¹⁹ На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
²⁰ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу...
²¹ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей.
²² Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я!
²³ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє,
²⁴ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники!
²⁵ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене!
²⁶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх!
²⁷ Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму.
²⁸ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
²⁹ Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона!
³⁰ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив.
³¹ До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене!
³² Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє.
³³ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця!
³⁴ Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його!
³⁵ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу.
³⁶ Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи.
³⁷ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене!
³⁸ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
³⁹ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої.
⁴⁰ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю!
⁴¹ І хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм,
⁴² і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє!
⁴³ І не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів!
⁴⁴ А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки!
⁴⁵ І буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю.
⁴⁶ І буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому!
⁴⁷ І буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
⁴⁸ і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови!
⁴⁹ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені.
⁵⁰ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене.
⁵¹ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого!
⁵² Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію!
⁵³ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають!
⁵⁴ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки.
⁵⁵ Я вночі пам'ятаю Ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого!
⁵⁶ Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся.
⁵⁷ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів.
⁵⁸ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
⁵⁹ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув.
⁶⁰ Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді.
⁶¹ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого.
⁶² Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї.
⁶³ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже!
⁶⁴ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов!
⁶⁵ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
⁶⁶ Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я!
⁶⁷ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
⁶⁸ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов!
⁶⁹ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх.
⁷⁰ Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого.
⁷¹ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов!
⁷² Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
⁷³ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей!
⁷⁴ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю!
⁷⁵ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти.
⁷⁶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба.
⁷⁷ Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя.
⁷⁸ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої.
⁷⁹ До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої.
⁸⁰ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився!
⁸¹ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого!
⁸² За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?...
⁸³ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.
⁸⁴ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам?
⁸⁵ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм.
⁸⁶ Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені!
⁸⁷ Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх!
⁸⁸ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
⁸⁹ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває.
⁹⁰ З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона,
⁹¹ усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
⁹² Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй!
⁹³ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш.
⁹⁴ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю!
⁹⁵ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю.
⁹⁶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка!
⁹⁷ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя!
⁹⁸ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!
⁹⁹ Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя!
¹⁰⁰ Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх!
¹⁰¹ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого.
¹⁰² Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене.
¹⁰³ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!
¹⁰⁴ Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди!
¹⁰⁵ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.
¹⁰⁶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.
¹⁰⁷ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи!
¹⁰⁸ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів!
¹⁰⁹ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув.
¹¹⁰ Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх.
¹¹¹ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого.
¹¹² Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця.
¹¹³ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав.
¹¹⁴ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого.
¹¹⁵ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога!
¹¹⁶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому!
¹¹⁷ Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови!
¹¹⁸ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда.
¹¹⁹ Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої.
¹²⁰ Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів!
¹²¹ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
¹²² Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили.
¹²³ Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї.
¹²⁴ Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов!
¹²⁵ Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати!
¹²⁶ Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили.
¹²⁷ Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.
¹²⁸ Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!
¹²⁹ Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх.
¹³⁰ Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.
¹³¹ Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей.
¹³² Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає Імення Твоє.
¹³³ Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові.
¹³⁴ Від людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх!
¹³⁵ Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх!
¹³⁶ Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують...
¹³⁷ Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди,
¹³⁸ бо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду!
¹³⁹ Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої.
¹⁴⁰ Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить.
¹⁴¹ Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх.
¹⁴² Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина.
¹⁴³ Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш!
¹⁴⁴ Правда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити!
¹⁴⁵ Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх!
¹⁴⁶ Я кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх!
¹⁴⁷ Світанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю.
¹⁴⁸ Мої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти.
¹⁴⁹ Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!
¹⁵⁰ Наближаться ті, що за чином ганебним ганяють, від Закону Твого далекі,
¹⁵¹ та близький Ти, о Господи, а всі Твої заповіді справедливість!
¹⁵² Віддавна я знаю свідоцтва Твої, бо навіки Ти їх заклав!
¹⁵³ Подивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого!
¹⁵⁴ Вступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
¹⁵⁵ Від безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов.
¹⁵⁶ Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!
¹⁵⁷ Багато моїх переслідників та ворогів моїх, але від свідоцтв Твоїх не відхиляюсь!
¹⁵⁸ Бачив я зрадників й бридився ними, бо не держать вони Твого слова.
¹⁵⁹ Подивися: люблю я накази Твої, за милосердям Своїм оживи мене, Господи!
¹⁶⁰ Правда підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї навіки.
¹⁶¹ Безневинно вельможі мене переслідують, та серце моє Твого слова боїться.
¹⁶² Радію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов.
¹⁶³ Я неправду ненавиджу й бриджуся нею, покохав я Закона Твого!
¹⁶⁴ Сім раз денно я славлю Тебе через присуди правди Твоєї.
¹⁶⁵ Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого, і не мають вони спотикання.
¹⁶⁶ На спасіння Твоє я надіюся, Господи, і Твої заповіді виконую.
¹⁶⁷ Душа моя держить свідоцтва Твої, і я сильно люблю їх.
¹⁶⁸ Я держуся наказів Твоїх та свідоцтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі дороги!
¹⁶⁹ Благання моє хай наблизиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
¹⁷⁰ Нехай прийде молитва моя перед лице Твоє, за словом Своїм мене визволь!
¹⁷¹ Нехай уста мої вимовляють хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене.
¹⁷² Хай язик мій звіщатиме слово Твоє, бо всі Твої заповіді справедливість.
¹⁷³ Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої.
¹⁷⁴ Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій то розкіш моя!
¹⁷⁵ Хай душа моя буде жива, і хай славить Тебе, а Твій присуд нехай допоможе мені!
¹⁷⁶ Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!...

Псалми 119

¹ Я кликав до Господа в горі своїм, і Він мене вислухав,
² Господи, визволь же душу мою від губи неправдивої, від язика зрадливого!
³ Що Тобі дасть, або що для Тебе додасть лукавий язик?
⁴ Загострені стріли потужного із ялівцевим вугіллям!
⁵ Горе мені, що замешкую в Мешеху, що живу із шатрами Кедару!
⁶ Довго душа моя перебувала собі разом з тими, хто ненавидить мир:
⁷ я за мир, та коли говорю, то вони за війну!

Псалми 120

¹ Свої очі я зводжу на гори, звідки прийде мені допомога,
² мені допомога від Господа, що вчинив небо й землю!
³ Він не дасть захитатись нозі твоїй, не здрімає твій Сторож:
⁴ оце не дрімає й не спить Сторож Ізраїлів!
⁵ Господь то твій Сторож, Господь твоя тінь при правиці твоїй,
⁶ удень сонце не вдарить тебе, ані місяць вночі!
⁷ Господь стерегтиме тебе від усякого зла, стерегтиме Він душу твою,
⁸ Господь стерегтиме твій вихід та вхід відтепер аж навіки!

Псалми 121

¹ Я радів, як казали мені: Ходімо до дому Господнього!
² Ноги наші стояли в воротях Твоїх, Єрусалиме.
³ Єрусалиме, збудований ти як те місто, що злучене разом,
⁴ куди сходять племена, племена Господні, щоб свідчити Ізраїлеві, щоб Іменню Господньому дякувати!
⁵ Бо то там на престолах для суду сидять, на престолах дому Давидового.
⁶ Миру бажайте для Єрусалиму: Нехай будуть безпечні, хто любить тебе!
⁷ Нехай буде мир у твоїх передмур'ях, безпека в палатах твоїх!
⁸ Ради братті моєї та друзів моїх я буду казати: Мир тобі!
⁹ Ради дому Господа, нашого Бога, я буду шукати для тебе добра!

Псалми 122

¹ Свої очі я зводжу до Тебе, що на небесах пробуваєш!
² Ото бо, як очі рабів до руки їх панів, як очі невільниці до руки її пані, отак наші очі до Господа, нашого Бога, аж поки не змилується Він над нами!
³ Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо погорди ми досить наситились!
⁴ Душа наша наситилась досить собі: від безпечних наруги, від пишних погорди!...

Псалми 123

¹ Коли б не Господь, що був з нами нехай но Ізраїль повість!
² коли б не Господь, що був з нами, як повстала була на нас людина,
³ то нас поковтали б живцем, коли розпалився на нас їхній гнів,
⁴ то нас позаливала б вода, душу нашу потік перейшов би,
⁵ душу нашу тоді перейшла б та бурхлива вода!
⁶ Благословенний Господь, що не дав нас на здобич для їхніх зубів!
⁷ Душа наша, як птах, урятувалась із сільця птахоловів, сільце розірвалось, а ми врятувались!
⁸ Наша поміч ув Імені Господа, що вчинив небо й землю!

Псалми 124

¹ Ті, хто надію складає на Господа, вони як Сіонська гора, яка не захитається, яка буде стояти повік!
² Єрусалим, гори круг нього, а Господь круг народу Свого відтепер й аж навіки!
³ Не спочине бо берло нечестя на долі тих праведних, щоб праведні не простягли своїх рук до неправди.
⁴ Зроби ж, Господи, добре для добрих, та для простосердих!
⁵ Тих же, що збочують на свої манівці, нехай їх провадить Господь разом із беззаконцями! Мир на Ізраїля!

Псалми 125

¹ Як вертався Господь із полоном Сіону, то були ми немов би у сні...
² Наші уста тоді були повні веселощів, а язик наш співання! Казали тоді між народами: Велике вчинив Господь з ними!
³ Велике вчинив Господь з нами, були радісні ми!
⁴ Вернися ж із нашим полоном, о Господи, немов ті джерела, на південь!
⁵ Хто сіє з слізьми, зо співом той жне:
⁶ все ходить та плаче, хто носить торбину насіння на посів, та вернеться з співом, хто носить снопи свої!

Псалми 126

¹ Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому! Коли міста Господь не пильнує, даремно сторожа чуває!
² Даремно вам рано вставати, допізна сидіти, їсти хліб загорьований, Він і в спанні подасть другові Своєму!
³ Діти спадщина Господнє, плід утроби нагорода!
⁴ Як стріли в руках того велетня, так і сини молоді:
⁵ блаженний той муж, що сагайдака свого ними наповнив, не будуть такі посоромлені, коли в брамі вони говоритимуть із ворогами!

Псалми 127

¹ Блажен кожен, хто боїться Господа, хто ходить путями Його!
² Коли труд своїх рук будеш їсти, блажен ти, і добре тобі!
³ Твоя жінка в кутах твого дому як та виноградина плідна, твої діти навколо твого стола немов саджанці ті оливкові!
⁴ Оце так буде поблагословлений муж, що боїться він Господа!
⁵ Нехай поблагословить тебе Господь із Сіону, і побачиш добро Єрусалиму по всі дні свого життя,
⁶ і побачиш онуків своїх! Мир на Ізраїля!

Псалми 128

¹ Багато гнобили мене від юнацтва мого, нехай но Ізраїль повість!
² Багато гнобили мене від юнацтва мого, та мене не подужали!
³ Орали були на хребті моїм плугатарі, поклали вони довгі борозни,
⁴ та Господь справедливий, Він шнури безбожних порвав!
⁵ Нехай посоромлені будуть, і хай повідступають назад усі ті, хто Сіона ненавидить!
⁶ Бодай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте,
⁷ що нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого в'язальник,
⁸ і не скаже прохожий до них: Благословення Господнє на вас, благословляємо вас Ім'ям Господа!

Псалми 129

¹ З глибини я взиваю до Тебе, о Господи:
² Господи, почуй же мій голос! Нехай уші Твої будуть чулі на голос благання мого!
³ Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня, хто встоїть, Владико?
⁴ Бо в Тебе пробачення, щоб боятись Тебе...
⁵ Я надіюсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я вповаю.
⁶ Виглядає душа моя Господа більш, ніж поранку сторожа, що до ранку вона стереже.
⁷ Хай надію складає Ізраїль на Господа, бо з Господом милість, і велике визволення з Ним,
⁸ і Ізраїля визволить Він від усіх його прогріхів!

Псалми 130

¹ Господи, серце моє не пишнилось, і очі мої не підносились, і я не ганявсь за речами, що більші й дивніші над мене!
² Таж я втихомирював і заспокоював душу свою, як дитя, від перс мами своєї відлучене, як дитина відлучена в мене душа моя!
³ Хай надію складає Ізраїль на Господа відтепер аж навіки!

Псалми 131

¹ Згадай, Господи, про Давида, про всі його муки,
² що клявсь Господеві, присягався був Сильному Якова:
³ Не ввійду я в намет свого дому, не зійду я на ложе постелі своєї,
⁴ не дам сну своїм очам, дрімання повікам своїм,
⁵ аж поки не знайду я для Господа місця, місця перебування для Сильного Якова!
⁶ Ось ми чули про Нього в Ефрафі, на Яарських полях ми знайшли Його.
⁷ Увійдім же в мешкання Його, поклонімось підніжкові ніг Його!
⁸ Встань же Господи, йди до Свого відпочинку, Ти й ковчег сили Твоєї!
⁹ Священики Твої хай зодягнуться в правду, і будуть співати Твої богобійні!
¹⁰ Ради Давида, Свого раба, не відвертай лиця від Свого помазанця.
¹¹ Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: Від плоду утроби твоєї Я посаджу на престолі твоїм!
¹² Якщо будуть синове твої пильнувати Мого заповіта й свідоцтва Мого, що його Я навчатиму їх, то й сини їхні на вічні віки будуть сидіти на троні твоїм!
¹³ Бо вибрав Сіона Господь, уподобав його на оселю Собі:
¹⁴ То місце Мого відпочинку на вічні віки, пробуватиму тут, бо його уподобав,
¹⁵ поживу його щедро благословлю, і хлібом убогих його нагодую!
¹⁶ Священиків його зодягну у спасіння, а його богобійні співатимуть радісно.
¹⁷ Я там вирощу рога Давидового, для Свого помазанця вготую світильника,
¹⁸ ворогів його соромом позодягаю, а на ньому корона його буде сяяти!

Псалми 132

¹ Оце яке добре та гарне яке, щоб жити братам однокупно!
² Воно як та добра олива на голову, що спливає на бороду, Ааронову бороду, що спливає на кінці одежі його!
³ Воно як хермонська роса, що спадає на гори Сіону, бо там наказав Господь благословення, повіквічне життя!

Псалми 133

¹ Поблагословіть оце Господа, всі раби Господні, що по ночах у домі Господньому ви стоїте!
² Ваші руки здійміть до святині, і Господа благословіть!
³ Нехай поблагословить тебе із Сіону Господь, що вчинив небо й землю!

Псалми 134

¹ Хваліте Господнє Ім'я, хваліте, Господні раби,
² що стоїте в домі Господньому, на подвір'ях дому нашого Бога!
³ Хваліть Господа, бо добрий Господь, співайте Іменню Його, бо приємне воно,
⁴ бо вибрав Господь собі Якова, Ізраїля на власність Свою!
⁵ Знаю бо я, що Господь і Владика наш більший від богів усіх!
⁶ Все, що хоче Господь, те Він чинить на небі та на землі, на морях та по всяких глибинах!
⁷ Підіймає Він хмари від краю землі, блискавиці вчинив для дощу, випроваджує вітер з запасів Своїх.
⁸ Він позабивав перворідних Єгипту, від людини аж до скотини.
⁹ Він послав між Єгипет ознаки та чуда, на фараона і на рабів всіх його.
¹⁰ Він уразив багато народів, і потужних царів повбивав:
¹¹ Сигона, царя амореян, і Оґа, Башану царя, та всіх ханаанських царів.
¹² І Він дав їхню землю спадщиною, на спадок Ізраїлеві, Своєму народові.
¹³ Господи, Ймення Твоє віковічне, Господи, пам'ять Твоя з роду в рід!
¹⁴ Бо буде судити Господь Свій народ, та змилосердиться Він над Своїми рабами.
¹⁵ Божки людів то срібло та золото, діло рук людських:
¹⁶ вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать,
¹⁷ мають уші й не чують, в їхніх устах нема віддиху!
¹⁸ Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає!
¹⁹ Доме Ізраїлів, благословіть Господа! Аароновий доме, благословіть Господа!
²⁰ Доме Левіїв, благословіть Господа! Хто боїться Господа, благословіть Господа!
²¹ Благословенний Господь від Сіону, що мешкає в Єрусалимі! Алілуя!

Псалми 135

¹ Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
² Дякуйте Богу богів, бо навіки Його милосердя!
³ Дякуйте Владиці владик, бо навіки Його милосердя!
⁴ Тому, хто чуда великі Єдиний вчиняє, бо навіки Його милосердя!
⁵ Хто розумом небо вчинив, бо навіки Його милосердя!
⁶ Хто землю простяг над водою, бо навіки Його милосердя!
⁷ Хто світила великі вчинив, бо навіки Його милосердя!
⁸ сонце, щоб вдень панувало воно, бо навіки Його милосердя!
⁹ місяця й зорі, щоб вони панували вночі, бо навіки Його милосердя!
¹⁰ Хто Єгипет побив був у їхніх перворідних, бо навіки Його милосердя!
¹¹ і Ізраїля вивів з-між них, бо навіки Його милосердя!
¹² рукою міцною й раменом простягненим, бо навіки Його милосердя!
¹³ Хто море Червоне розтяв на частини, бо навіки Його милосердя!
¹⁴ і серед нього Ізраїля перепровадив, бо навіки Його милосердя!
¹⁵ і фараона та війська його вкинув у море Червоне, бо навіки Його милосердя!
¹⁶ Хто провадив народ Свій в пустині, бо навіки Його милосердя!
¹⁷ Хто великих царів повбивав, бо навіки Його милосердя!
¹⁸ і потужних царів перебив, бо навіки Його милосердя!
¹⁹ Сигона, царя амореян, бо навіки Його милосердя!
²⁰ і Оґа, Башану царя, бо навіки Його милосердя!
²¹ і Хто землю їхню дав на спадщину, бо навіки Його милосердя!
²² на спадок Ізраїлеві, Своєму рабові, бо навіки Його милосердя!
²³ Хто про нас пам'ятав у пониженні нашім, бо навіки Його милосердя!
²⁴ і від ворогів наших визволив нас, бо навіки Його милосердя!
²⁵ Хто кожному тілові хліба дає, бо навіки Його милосердя!
²⁶ Дякуйте Богу небесному, бо навіки Його милосердя!

Псалми 136

¹ Над річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!
² На вербах у ньому повісили ми свої арфи,
³ співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень!
⁴ Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?
⁵ Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!
⁶ Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам'ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!...
⁷ Пам'ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!...
⁸ Вавилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла!
⁹ Блажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!...

Псалми 137

¹ Прославляю Тебе цілим серцем своїм, перед богами співаю Тобі!
² Вклоняюсь до храму святого Твого, і славлю Імення Твоє за Твоє милосердя й за правду Твою, бо звеличив Ти був над усе Своє Ймення та слово Своє!
³ Удень, як взиваю, почуєш мене, підбадьорюєш силою душу мою!
⁴ Усі земні царі прославлять Тебе, Господи, будуть, бо почують вони слово уст Твоїх,
⁵ і будуть співати про Господні дороги, бо слава Господня велика,
⁶ бо високий Господь, але бачить низького, а гордого Він пізнає іздалека!
⁷ Якщо серед тісноти піду, Ти оживиш мене, на лютість моїх ворогів пошлеш руку Свою, і правиця Твоя допоможе мені,
⁸ для мене Господь оце виконає! Твоя милість, о Господи, вічна, чинів Своєї руки не полиш!

Псалми 138

¹ Господи, випробував Ти мене та й пізнав,
² Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека.
³ Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш,
⁴ бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все!
⁵ Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав.
⁶ Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю!
⁷ Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця?
⁸ Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти!
⁹ Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря,
¹⁰ то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя!
¹¹ Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене,
¹² то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло!
¹³ Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,
¹⁴ Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!
¹⁵ І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі!
¹⁶ Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було...
¹⁷ Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число,
¹⁸ перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою.
¹⁹ Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
²⁰ Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються!
²¹ Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь:
²² повною ненавистю я ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!...
²³ Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми,
²⁴ і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!

Псалми 139

¹ Для дириґента хору. Псалом Давидів.
² Визволь мене від людини лихої, о Господи, бережи мене від насильника,
³ що в серці своїм замишляють злі речі, що війни щодня викликають!
⁴ Вони гострять свого язика, як той вуж, отрута гадюча під їхніми устами! Села.
⁵ Пильнуй мене, Господи, від рук нечестивого, бережи мене від насильника, що задумали стопи мої захитати...
⁶ Чванливі сховали на мене тенета та шнури, розтягли свою сітку при стежці, сільця розмістили на мене! Села.
⁷ Я сказав Господеві: Ти Бог мій, почуй же, о Господи, голос благання мого!
⁸ Господи, Владико мій, сило мого спасіння, що в день бою покрив мою голову,
⁹ не виконай, Господи, бажань безбожного, не здійсни його задуму! Села.
¹⁰ Бодай голови не піднесли всі ті, хто мене оточив, бодай зло їхніх уст їх покрило!
¹¹ Хай присок на них упаде, нехай кине Він їх до огню, до провалля, щоб не встали вони!...
¹² Злоязична людина щоб міцною вона не була на землі, людина насильства бодай лихо спіймало її, щоб попхнути на погибіль!
¹³ Я знаю, що зробить Господь правосуддя убогому, присуд правдивий для бідних,
¹⁴ тільки праведні дякувати будуть Іменню Твоєму, невинні сидітимуть перед обличчям Твоїм!

Псалми 140

¹ Господи, кличу до Тебе, поспішися до мене, почуй же мій голос, як кличу до Тебе!
² Нехай стане молитва моя як кадило перед лицем Твоїм, підношення рук моїх як жертва вечірня!
³ Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері губ моїх!
⁴ Не дай нахилятися серцю моєму до речі лихої, щоб учинки робити безбожністю, із людьми, що чинять переступ, і щоб не ласувався я їхніми присмаками!
⁵ Як праведний вразить мене, то це милість, а докорить мені, це олива на голову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.
⁶ °хні судді по скелі розкидані, та слова мої вчують, бо приємні вони...
⁷ Як дрова рубають й розколюють їх на землі, так розкидані наші кістки над отвором шеолу.
⁸ Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе надіюсь не зруйновуй мого життя!
⁹ Бережи Ти від пастки мене, що на мене поставили, та від тенет переступників!
¹⁰ Хай безбожні попадають разом до сітки своєї, а я промину!

Псалми 141

¹ Псалом навчальний. Давида, коли він був у печері. Молитва.
² Мій голос до Господа, я кличу, мій голос до Господа, я благаю!
³ Перед обличчям Його виливаю я мову свою, про недолю свою я розказую перед обличчям Його,
⁴ коли омліває мій дух у мені. А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу, пастку для мене сховали!
⁵ Праворуч поглянь і побач: немає нікого знайомого, загинув притулок від мене, ніхто не питає за душу мою...
⁶ Я кличу до Тебе, о Господи, я кажу: Ти моє пристановище, доля моя у країні живих!
⁷ Прислухайся ж Ти до благання мого, бо зробився я зовсім нужденний! Визволь мене від моїх переслідників, бо стали сильніші від мене вони!
⁸ Виведи душу мою із в'язниці, щоб славити Ймення Твоє! Праведні оточать мене, як учиниш добро надо мною!

Псалми 142

¹ Господи, вислухай молитву мою, почуй благання моє в Своїй вірності, у правді Своїй обізвися до мене!
² І на суд не вступай із рабом Своїм, бо жоден живий перед обличчям Твоїм справедливим не буде!
³ Бо неприятель переслідує душу мою, топче живую мою до землі... Посадив мене в темряву, як мерців цього світу!
⁴ Омліває мій дух у мені, кам'яніє в нутрі моїм серце моє...
⁵ Я згадую дні стародавні, над усіми Твоїми чинами роздумую, говорю про діла Твоїх рук.
⁶ Я руки свої простягаю до Тебе, душа моя прагне Тебе, як води пересохла земля! Села.
⁷ Поспіши мене вислухати, Господи, дух мій кінчається! Не ховай Ти від мене обличчя Свого, і нехай я не буду подібний до тих, хто сходить до гробу!
⁸ Об'яви мені вранці Своє милосердя, бо на Тебе надіюсь, повідом Ти мене про дорогу, якою я маю ходити, бо до Тебе підношу я душу свою!
⁹ Урятуй мене, Господи, від моїх ворогів, бо до Тебе вдаюся!
¹⁰ Навчи мене волю чинити Твою, бо Ти Бог мій, добрий Дух Твій нехай попровадить мене по рівній землі!
¹¹ Ради Ймення Свого, о Господи, оживи мене, Своєю правдою виведи душу мою від недолі!
¹² А в Своїм милосерді понищ моїх ворогів, і вигуби всіх, хто ненавидить душу мою, бо я раб Твій!

Псалми 143

¹ Благословенний Господь, моя скеля, що руки мої Він навчає до бою, пальці мої до війни!
² Він моє милосердя й твердиня моя, фортеця моя та моя охорона мені, Він мій щит, і я до Нього вдаюся, Він мій народ підбиває під мене!
³ Господи, що то людина, що знаєш її, що то син людський, що зважаєш на нього?
⁴ Людина стала до пари подібна, її дні як та тінь проминуща!
⁵ Господи, нахили Своє небо, й зійди, доторкнися до гір, і вони задимують!
⁶ Заблищи блискавицею, й їх розпорош, пошли Свої стріли, і їх побентеж!
⁷ Пошли з висоти Свою руку, й мене порятуй, і визволь мене з вод великих, від руки чужинців,
⁸ що їхні уста промовляють неправду, а їхня правиця правиця зрадлива!
⁹ Боже, я пісню нову заспіваю Тобі, на арфі десятиструнній заграю Тобі,
¹⁰ що Ти перемогу царям подаєш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча!
¹¹ Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинців, що їхні уста промовляють марноту, а їхня правиця правиця зрадлива,
¹² щоб були сини наші, немов саджанці, виплекані в їхній молодості, наші дочки немов ті наріжні стовпи, витесані на окрасу палати!
¹³ Повні наші комори, вони видають найрізніше, котяться тисячами наші вівці та кози, десятками тисяч по наших подвір'ях розплоджуються!
¹⁴ Ситі наші бики, немає пригод і немає хвороби, і на вулицях наших нема нарікань!
¹⁵ Блаженний народ, що йому так ведеться, блаженний народ, що Господь йому Бог!

Псалми 144

¹ Я буду Тебе величати, о Боже мій, Царю, і благословлятиму Ймення Твоє повік-віку!
² Я кожного дня Тебе благословлятиму, і хвалитиму Ймення Твоє повік-віку!
³ Великий Господь і прославлений вельми, і недослідиме величчя Його!
⁴ Рід родові буде хвалити діла Твої, і будуть могутність Твою виявляти!
⁵ Про пишну славу величчя Твого, про справи чудовні Твої розповім!
⁶ Будуть казати про силу грізних Твоїх чинів, а про велич Твою розповім я про неї.
⁷ Пам'ять про добрість велику Твою сповіщатимуть, і будуть співати про правду Твою!
⁸ Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий й многомилостивий,
⁹ Господь добрий до всіх, а Його милосердя на всі Його творива!
¹⁰ Тебе, Господи, славити будуть усі Твої творива, а святі Твої Тебе благословлятимуть,
¹¹ про славу Царства Твого звіщатимуть, про могутність Твою говоритимуть,
¹² щоб людським синам об'явити про могутність Його та про славу величчя Царства Його!
¹³ Царство Твоє царство всіх віків, а влада Твоя по всі роди!
¹⁴ Господь підпирає всіх падаючих, усіх зігнутих Він випростовує!
¹⁵ Очі всіх уповають на Тебе, і Ти їм поживу даєш своєчасно,
¹⁶ Ти руку Свою відкриваєш, і все, що живе, Ти зичливо годуєш!
¹⁷ Господь справедливий на кожній дорозі Своїй, і милостивий у всіх Своїх учинках,
¹⁸ Господь близький всім, хто взиває до Нього, хто правдою кличе Його!
¹⁹ Волю тих, хто боїться Його, Він сповняє, і благання їх чує та їм помагає,
²⁰ Господь береже тих усіх, хто любить Його, а безбожних усіх Він понищить!
²¹ Славу Господню уста мої будуть звіщати, і благословлятиме кожне тіло святе Його Ймення на віки віків!

Псалми 145

¹ Хвали, душе моя, Господа,
² хвалитиму Господа, поки живу, співатиму Богу моєму, аж поки існую!
³ Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема:
⁴ вийде дух його і він до своєї землі повертається, того дня його задуми гинуть!
⁵ Блаженний, кому його поміч Бог Яковів, що надія його на Господа, Бога його,
⁶ що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки,
⁷ правосуддя вчиняє покривдженим, що хліба голодним дає! Господь в'язнів розв'язує,
⁸ Господь очі сліпим відкриває, Господь випростовує зігнутих, Господь милує праведних!
⁹ Господь обороняє приходьків, сироту та вдовицю підтримує, а дорогу безбожних викривлює!
¹⁰ Хай царює навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілуя!

Псалми 146

¹ Хваліть Господа, добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, приємний бо Він, Йому подобає хвала!
² Господь Єрусалима будує, збирає вигнанців Ізраїлевих.
³ Він зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв'язує,
⁴ вираховує Він число зорям, і кожній із них дає ймення.
⁵ Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
⁶ Господь підіймає слухняних, безбожних понижує аж до землі.
⁷ Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гуслах:
⁸ Він хмарами небо вкриває, приготовлює дощ для землі, оброщує гори травою,
⁹ худобі дає її корм, воронятам чого вони кличуть!
¹⁰ Не в силі коня уподоба Його, і не в членах людини Його закохання,
¹¹ Господь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його!

Псалми 147

¹ Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
² бо зміцняє Він засуви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
³ чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
⁴ посилає на землю наказа Свого, дуже швидко летить Його Слово!
⁵ Дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, буцім то порох,
⁶ Він кидає лід Свій, немов ті кришки, і перед морозом Його хто устоїть?
⁷ Та Він пошле Своє слово, та й розтопить його, Своїм вітром повіє, вода потече!
⁸ Своє слово звіщає Він Якову, постанови Свої та Свої правосуддя Ізраїлю:
⁹ для жодного люду Він так не зробив, той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!

Псалми 148

¹ Хваліте Господа з небес, хваліте Його в висоті!
² Хваліте Його, всі Його Анголи, хваліте Його, усі війська Його:
³ Хваліте Його, сонце й місяцю, хваліте Його, усі зорі ясні!
⁴ Хваліте Його, небеса із небес, та води, що над небесами!
⁵ Нехай Господа хвалять вони, бо Він наказав, і створились вони,
⁶ Він їх поставив на вічні віки, дав наказа, і не переступлять його!
⁷ Хваліть Господа також з землі: риби великі й безодні усі,
⁸ огонь та град, сніг та туман, вітер бурхливий, що виконує слово Його,
⁹ гори та пагірки всі, плідне дерево та всі кедрини,
¹⁰ звірина й вся худоба, все плазуюче та птаство крилате,
¹¹ земні царі й всі народи, князі та всі судді землі,
¹² юнаки та дівиці, старі разом із дітьми,
¹³ нехай усі хвалять Господнє Ім'я, бо Його тільки Ймення звеличилось, величність Його на землі й небесах!
¹⁴ Він рога народу Своєму підніс! Слава всім богобійним Його, дітям Ізраїлевим, народові, що до Нього близький! Алілуя!

Псалми 149

¹ Заспівайте для Господа пісню нову, Йому слава на зборах святих!
² Хай Ізраїль радіє Творцем своїм, хай Царем своїм тішаться діти Сіону!
³ Нехай славлять Ім'я Його танцем, нехай вигравають для Нього на бубні та гуслах,
⁴ бо знаходить Господь уподобу в народі Своїм, прикрашає покірних спасінням!
⁵ Хай радіють у славі святі, хай співають на ложах своїх,
⁶ прославлення Бога на їхніх устах, а меч обосічний ув їхніх руках,
⁷ щоб чинити між племенами помсту, між народами кари,
⁸ щоб їхніх царів пов'язати кайданами, а їхніх вельмож ланцюгами,
⁹ щоб між ними чинити суд написаний! Він величність для всіх богобійних! Алілуя!

Псалми 150

¹ Алілуя! Хваліть Бога в святині Його, хваліте Його на могутнім Його небозводі!
² Хваліте Його за чини могутні Його, хваліте Його за могутню величність Його!
³ Хваліте Його звуком трубним, хваліте Його на арфі та гуслах!
⁴ Хваліте Його на бубні та танцем, хваліте Його на струнах та флейті!
⁵ Хваліте Його на цимбалах дзвінких, хваліте Його на цимбалах гучних!
⁶ Все, що дихає, хай Господа хвалить! Алілуя!

На головну сторінку   Зміст   Рекоменд. літ-ра   Першоджерела
Кн. Йова    Кн. Псалмів     Кн. приказок Соломонових    
Кн. Екклезіястова (або Проповідника)      Пісня над піснями