3. Які слова в інших народів рівнозначні нашому слову "бог"?
В. У "Мага Вірі" я подаю обгрунтовані твердження визначних лінгвістів Європи, Індії, що мова білої людини постала над берегами Дніпра і його приток. 11 тисяч літ тому вона вже почала поступово ширитися на західних просторах Європи. 6-ть тисяч літ тому мова білої людини почала ділитися на діалекти.
Є підстави твердити, що Трипільці, як першотворці хліборобської культури і цивілізації, у слово "див" вкладали поняття "бог". Слово "див" дуже поширене у "Ведах". У санскриті воно вимовлене, як "див" і "дев". У нас з "див" постав цілий ряд слів: дивовижа,
диво, діва, день, та інші.
Латини слово "див" вимовили, як "Деус" (Бог). А Греки - Зеус, а потім - Теос. З Деус постало в Італійців - Діо, а в Іспанців - Діос, а в Литовців - Дівас. І ніколи ми не думали й не гадали, яка то чарівна первородність затаєна в нашому "Див" (ой, Див ладо (ладний), а ми просо сіяли. Сіяли, сіяли...).
111.
3. Можете сказати, яка етимологія слова Дажбог?
В. Слово "Дажбог" складене з двох санскритських слів "Да", що значить "дати", "даючий", "датель" і "ба", що значить "буття". Отже, Дажбог - Датель буття, життя. У "Рик Ведах" (і, взагалі, в санскриті) дуже поширене слово "да" у значенні "дати", воно прото-Індо-Європейське так, як і слово "ба".
"Да" Латини вимовили, як "даре". А Іспанці, як "дар", Румуни - "да", Литовці - "даоті". І між іншим, у мові Заратустри (в "Авестах") бачу слово "да" має таке ж значення, як і в санскриті. Слово "ба" (чи "бу") ровесник "да". Предки наші (Трипільці), казали, як бачимо у "Ведах", "бу", і у "Авесах"- "бу". І ми сьогодні кажемо "бу", додавши частку "ти" (бути). Англійці кажуть "бі", а Німці - "бін", а от наші сусіди Литовці кажуть так, як і ми, "бути". Латини замість "б" вимовили "ф", у них "фуі".
Отже, Дажбог навіть з погляду історії лінгвістики, єднає нас з Предками (Трипільцями-Скитами-Антами-Русами). І я Дажбога відчуваю в душі моїй, у битті серця мого, у суті єства мого. Він мій рідний святий Господь.
Дажбог - Всевишня многопроявленість. Він діє, як жіноча суть в жіночому світі, і Він діє, як чоловіча суть в чоловічому світі. І це відноситься й до тваринного і рослинного світів. Любити Дажбога, значить любити Життя. Ми - діти Дажбожі, Україна - храм Дажбожий, наша рідна хата.
112.
3. Яка етимологія слова "Кий"?
В. У "Мага Вірі" я присвятив чимало місця поясненню назв столиць: Лондон, Париж, Берлін, Рим, та багатьох інших. Між іншим, слово "Москва" не слов'янське, означає "гнила ріка, вода". Зверніть увагу: Багдат (столиця Іраку) означає "Богом даний", у старих Персів слово "баг" - "бог", а "да" (чи -дат) -даний. Там, де сьогодні стоїть Київ, жили люди осілим життям вже 12 тисяч років тому: може раніше чи трохи пізніше.
По Хрещатій долині текла джерельна річка, яка взимку не замерзала. На її берегах вічно зеленів хрещатий барвінок. У Дніпрі було повно риби, у лісах - ягоди, їстівні коріння, гриби, різні птахи, усяка звірина. Сама мати-природа створила вигідне затишне місце
для життя людини. І роди, сюди прибувши, ніде не хотіли переселюватися.
Предки нашого славного Кия були аборигенами. Санскритське слово "кий" значить провідник, верховний старшина. А "киятата" означає "провідний тато", старшина роду (патріярх). І одночасно: "кий" це символ влади, булава. Очевидно, впродовж тисячоліть це слово придбало інше значення. Та все ж таки пастух, який охороняє стадо, тримає в руках кия, як знаряддя запровадження порядку.
Києград - провідний град, верховний. Я вважаю, що Кий - це не ім'я, а титул, але воно може бути й ім'ям, адже є ім'я Володар і є титул - володар. У "Мага Вірі" доводжу, що первісна назва міста Києва була Сар'яград, "сур'я" в наших Предків означало "сонце", з сур'я оформилось слово сар, а потім - цар. Племінний вождь титулувався, як сар (цар) у значенні "сонце" також у Сумерів (Шумерів).
113.
3. У нас тепер багато говориться про мораль. Та коли запитати звичайну людину в полі чи на заводі, звідки це слово походить і яке його значення, не кожний дасть відповідь. У "Мага Вірі" Ви пишете, що Українцям потрібні українські правила моралі.
В. Греки кажуть "етикос", а Латини - "мораліс". Значення цих слів однакове. Є дивно, що деякі наші інтелігенти пишуть: "нам треба дбати про етику і мораль". Греки і Латини самостійно (незалежно) утверджували правила поведінки людей, їх ставлення до себе і до родини, роду, Вітчизни і правила ставлення друг до друга, юнака до юнки, юнки до юнака, відношення дітей до родичів та інше. І всі ці правила (звичаї) передавалися від покоління до покоління, ставали традицією.
І тут я знову відвідаю моїх найдавніших предків Трипільців. У них слово "свадга" відповідало словам "мораліс", "етикос". Не легко його перекласти на нашу сучасну мову, але вважаю, що воно означає "самоставлення" (спосіб ставлення до себе й інших). Сюди входить і спосіб варення і споживання їжі, спосіб вітання і прощання, тобто, уся звичаєвість народу.
Якщо мораль визначає, яка поведінка правильна, а яка - хибна і який розум благородний, а який - ні, то культура (обрядність) дбає, щоб моральність мала гарні манери. Гарний спосіб говорення, ставлення до краси, мистецтва, (справді, по тому, як людина говорить, сміється, радіє, гнівається, сперечається, сидить, іде, одягається, можна визначити культурний рівень Людини).
І тут хочу сказати, що усьому Людству присуща пошана до людей відважних, працьовитих, послідовних, талановитих, милосердних, чепурних, точних. Отже, моральні основи закладені в генах Людства так, як і вияв любови до краси, подружньої вірности. Зрада приятеля,
родини, Вітчизни в жодному народі не пошанована.
114.
3. Є переконання: князь Володимир хотів добра для Русі, навертаючи киян на грецьке православіє.
В. Ніхто сам собі не ворог. Слово "грік-ортодокс" значить "грецька правдива віра". Архиєреї-Греки у Києві були вірними слугами візантійського патріярха, були єпископами (наглядачами). І вони для Киян усталили терміни "Царгород", "православіє". Київ перестав бути царгородом України-Руси. Бо глава (духовний батько Русі) - патріярх живе не в Києві, а в Константинополі, і він (патріярх) підлеглий імператорові Візантії.
Князь Володимир під час хрещення отримав від Греків грецьке ім'я Базиліус (Василь). І йому була вручена металева печатка, на якій зазначено, що він є архонт.
(У древніх Атенах влада належала дев'ятьом архонтам). І Володимир прибув до Києва в одязі грецького архонта. Кияни, побачивши князя Володимира в грецькій одежі, приголомшилися. "Чуже святе, гарне, розумне, а рідне гидке, глупе? Коли все нами створене глупе, то значить ми, кияни, глупі люди?" - з гіркотою в серці рекли старі поштиві Кияни.
У Києві грецька мова стала божественною, у церкві - мова церковно-слов'янська. А народна київська мова стала другорядною (холопською): принижена мова народу - значить принижена душа народу. Отже, справа не у хрещенні Русі, а в тому, що в народі почалася плекатися зневага до рідних духовних цінностей.
Геродот у "Четвертій книзі" пише: "Скити до чужих звичаїв (тобто до чужої віри, моралі і культури, - прим. моя) мають велику відразу". У них свій Шлях Життя. У Атенах був скитський посол принц Анахарзис (правильна назва Анакара - Некараний, Благородний). Він, живучи в Атенах, прийняв грецьку релігію і її ритуали (полюбив п'яні гуляння на честь Деонісія). І, повернувшись до Скитії, почав здійснювати поклоніння чужим (грецьким) богам.
Цар Скитії Савлій, побачивши, що його рідний брат Анакара зрадив рідний шлях життя (рідну віру і її обряди), огречився у Греції, убив брата Анакару (Анахарзиса). Щоб між Скитами не ширилась деморалізація (зрада рідних ідеалів життя, утверджених впродовж віків).
Щоб Юдеї могли врятуватися, як окремішна національна сила, вони смертю карали тих Юдеїв, які зраджували Віру Юдейську. "Коли брат твій.., або син твій (...) буде підмовляти тебе тайком говорячи: "Нумо, будемо служити іншим богам, яких не знав ні ти, ні батьки твої, богам народів, що навкруги нас (...)", то не приставай на волю його, і не змилосердься до нього. Рука твоя буде перва на страту його, а потім рука всього люду", 5-та книга Мойсея, 13,1-11.
"Біблія" пише: коли між вами, Юдеями, появиться Пророк, який закликатиме вас покинути юдейську Віру і прийняти чужу, тоді ви, (Юдеї), "мусите вбити сього Пророка", "Сим робом викоренете зло поміж вас", 5-та книга Мойсея, 13,5. Зрада рідних народних ідеалів (віри, обрядів, звичаїв) вважається найганебнішою зрадою. Тільки Рідне є Рідне.
115.
3. Імператор і Патріярх Візантії благословили насильницьке підпорядкування (хрещення) України-Руси владі Константинопольської патріярхії. Чи інших вони також так навертали на віру Христову?
В. Імператор і архиєреї Візантії на віру Христову дивилися, як на засіб перетворення народів і племен у своїх рабів. У Царгороді (Константинополі) була юдейська громада, очолена рабинами, вона не визнавала імператора Лева 3-го (717-741) Божим помазаником, як це примушені були визнавати всі християни. І він (імператор Лев 3-й) в 722 році дав наказ усіх Юдеїв в Константинополі хрестити вогнем і мечем.
У Константинополі жила громада християн (монтаністів), визнавала науку свого Учителя Монтана: не брала в руки меча (війну вважала справою диявола). І імператор наказав усіх монтаністів пригнати на Площу гіподрому (біля св. Софії). Коли архиєреї греко-православія почали монтаністів хрестити, вони не бажаючи бути греко-ортодоксами, самі себе облили оливою і спалили. У Візантії було поняття: хто приймає віру Візантії, стає рабом її імператора, якому були підлеглі патріярх і всі архиєреї.
116.
3. Сьогодні в нас відбувається духовне відродження. Знаєте: в полі, в гаях, на масових могилах ставлять хрести.
В. У країнах Північної Європи і Америки хрест вважається знаряддям катування, римською шибеницею. На цвинтарях, у церквах вони хреста не мають, хоч всі вважають себе правдивими християнами. Євангелісти, баптисти та всі інші протестанти кажуть: "Коли твою матір кати повісили, то невже ти будеш у хаті на стіні шанувати петлю, на якій вона повисла. Треба вчення Ісуса Назарея шанувати, а не знаряддя, на якому він був прицвяхований".
Прем'єр Джан Діфенбейкер (приятель Українців) не хрестився. І не хрестяться президенти Рейген, Форд, Картер, Буш. Королева Англії (вона ж глава Англіканської церкви) не хреститься. І її ніхто не має права називати безбожницею.
Поет Йосип Маковей (приятель Івана Франка) у вірші "Хрест" пише: "І тут, у горах, хрест! От край проклятий! Куди не глянеш - Бог на хресті розп'ятий. Споганюють святе лице природи страшним кінцем Христової пригоди".
І Маковей не був проти хреста: тільки він вважав, що забагато, то недобре.
117.
3. Чому Ви територію України (епохи Трипільської культури) назвали Оріяною?
В. При іншій нагоді, я вже говорив, що всі терміни індуської філософії і релігії (а також буддизму) санскритські. Між іншим, слово "санскрит" постало з слова "самскрут". Усні "Веди" принесені в північну Індію Оріянами з берегів Дніпра і його приток, вперіше були в Індії записані 3450 років тому. Історики визначили, що "Біблія" (П'ятикнижжя Мойсея) була написана, як я вже говорив, 2400-2500 років тому. Слово "ар'я" значить "орач" (хлібороб). А тому, що Дравиди (їх назвемо аборигенами Індії) були мандрівними пастухами і хліборобити не вміли, слово "ар'я" почало означати "благородний" (хліборобством ошляхетнений).
І подумав я: коли історики, археологи Європи вважають, що арії з берегів Дніпра прийшли до Індії, маючи вже вози і присвоєні коні (5-ть тисяч літ тому), то як звалася їхня країна? І я її умовно назвав Оріяною. Бо й літери санскритські "а" і "о" і формою і вимовою дуже схожі. І подумав: коли є Оріяна (країна орачів), то її засновником мав би бути Орь (орач, винахідник плуга, орання) - родоначальник духовного життя Трипільських племен.
118.
3. Учителю Лев Силенко, оповідаючи про санскрит, Ви зазначили: "Україна - колиска Індо-Європейських Народів". І дехто глумливо каже, що ця "Силенкова видумка нічим не підтверджена, і тому не заслуговує уваги".
В. "Хто ми, де ми, звідки ми і які ми?": ще в юнацькі роки я поставив перед собою такі запитання. Шукаючи відповіді, мандрував у джунглях "історії Людства". Щоб життєву енергію повністю присвятити великій Меті, я вибрав долю самітника. Тяжка доля, але я ніколи на неї не нарікав. Вона мене не обтяжувала родинними обов'язками. Жив ощадливо, мандруючи по землях Америки, Європи, Азії. Шукав зв'язків зі стародавньою Оріяною - з землею Скитії-Антії-Руси-України.
Пишучи "Мага Віру", я був суворо вимогливим до себе. Жодних тверджень не подавав, якщо вони не були добре обгрунтовані. Звертав увагу тільки на широко відомих істориків, археологів, лінгвістів. У "Мага Вірі" (у розділі "Діаманти з Храму Світової Історії") подаю, що у виданні Кембриджського університету (Англія) в томі "Історія і Культура Індійського Народу" (розділ "Арійці в Індії") пишеться, що "Трипільські керамічні вироби старіші за німецькі, на основі яких Німці будують свою негативну теорію про те, що оригінальною Вітчизною арійців є Німеччина".
Історик Л. Пареті у книзі "Стародавній Світ" пише: "Країна, з якої арійці (оріяни) вийшли перед їхніми мандрами у Південний світ (до Індії і Месопотамії, прим. Л. С.), очевидно, стверджує присутність народу однородного Індо-Європейського типу, сьогодні проживаючого на побережжі Дніпра".
Професор археології Грегем Кларк (Кембріджський університет) і професор праісторичної археології Стюарт Піггот (Единбургський університет) у книзі "Праісторичні Суспільства" виданій в 1965 році в Лондоні, пишуть: "Коли ми вертаємося тепер до важливіших областей початкового раннього хліборобського поселення, ми знаходимо існування більших зв'язків з Трипіллям (Україною), ніж із Стародавнім Сходом".
Історики вже два рази зробили перегляд історичних тверджень. Спочатку вважали, що Єгипет - Вітчизна найстародавнішої культури і цивілізації. А потім ця першість була передана в Сумерію (Месопотамія). Тепер історики, маючи "карбон-14", однозгідно визначили, що на території України була започаткована історія культури і цивілізації Індо-Європейських Народів.
І Герберт Дж. Мюллер у книзі "Воля у Стародавньому Світі" виданій у Ню-Йорку в 1961 році, пише: "Вчені тепер вважають Україну найбільш правдоподібною Батьківщиною Індо-Європейців".
Р. С. Маюмдар (віце-президент Дека університету, Індія) і А. Д. Пузалкер (директор Бгаратия Видия Бгаван) у книзі "Історія і Культура Індійського Народу" (у розділі "Ведійська епоха"), пишуть: "Україна більше, ніж всі інші країни, може претендувати бути землею арійців (оріян, прим. Л. С.). Германська домашня теорія дуже популяризована в багатьох європейських школах для расового виправдання".
У "Мага Вірі" пишу, що оріяни (арійці) двома хвилями прибували з України до Північної Індії (5-ть тисяч і 4500 років тому), їхали вони на возах, на яких були мішки з пшеницею. Мали добрих коней. Вони перші на планеті Земля придумали воза і приручили коня. 2500 років тому Тевтони (Германи) ще не мали приручених коней. І про це пише Таціт Публій Корнелій у книзі "Германія".
Історик Дж. Гавкс і Л. Вуллі у книзі "Історія Творення Культури і Проявлення Науки - Праісторія і Початок Цивілізації" виданій в Лондоні (Англія), помістили "Карту Мандрів Народів в епоху бронзи". На карті стріли, на яких зазначені назви племен, які вийшовши з України (Оріяни), прямують на Південь. Ідуть племена Сумеріян (Кімеріян), Мітанців, Каситів, Персів, Гіттітів. Усі вони Оріяни, їхня мова Трипільська (прасанскрит).
Історик Георг Біббі у книзі "Чотири тисячі років тому", виданій в Ню-Йорку (США), помістив "Карту Правітчизни Народів" - зображена територія сучасної України, з якої вимандровують на Захід Європи Англо-Сакси, Тевтони, Латини, Ахеї (Греки).
Відомий вчений А. С. Діямонт у книзі "Історія і Оригінальність Мови", виданій у 1960 році в Лондоні (Англія), пише: "У степах Східньої Європи започаткувалась більше, ніж 5000 років тому Індо-Європейська мова, її діялекти роз'єдналися на мови, які поширили багато народів світу".
Джавагарлал Неру, прем'єр міністр Індії в книзі "Відкриття Індії" виданій в 1957 році, пише: "Арійська група походить з широких просторів Дунаю, Дніпра, Дону. Народні танці Патанів (Аріїв) дивотно нагадують танці Українців". Президент Індії С.Радгакрішнан у книзі "Індійська Філософія", пише: "Арії принесли з собою визначені поняття і вірування, які вони продовжували розвивати в Індії".
І тут я хочу деталізувати: наші Предки Трипільці (Оріяни) принесли до Індії усні пісні "Вед". У "Ведах" оспівана та природа, яка є в Україні. І про це пишуть Піггот і Кларк та інші. Пісні "Вед" зібрав (пов'язав) найстародавніший письменник Індії, що має ім'я В'яза. С. Радгакрішнан пише: "Веди" справді є найстародавнішим пам'ятником людського ума, яким розпоряджається людство.
У мові "Вед" ("Веди" написані санскритом) є багато слів таких, які українці вживають сьогодні. Деякі з них подаю в "Мага Вірі", пишучи про мову Заратустри і Будди. "Санскрит - означає аристократична мова культури", - пише філософ-гуманіст Алберт Швайцер у книзі "Індуська Мисль".
Я вірю: біля Трипілля буде збудований Музей Правітчизни Індо-Європейських Народів. І туристи зі всіх кінців Світу прибуватимуть, щоб поклонитися Святій Землі, на якій були започатковані первообраз і мова Індо-Європейської людини. У Музеї повинен бути напис: щоб між Народами була Згода, Взаємопошана і Мир, в ім'я мудрости святої Правди усі, як брати, пізнаймо самі себе.
119.
3. Відомо, що нацисти хотіли мати арійську релігію. Що про це скажете?
В. Відважний монах Мартин Лютер переклав "Біблію" на німецьку мову. У Німців ослабла віра в Саваофа - Бога Народу Ізраельського. Людвіг Фейєрбах (1804-1872 рр.) виступив проти юдейо-християнських догм. Осмілив німецьке мислення. Охолодив віру в Ісуса Христа, сина з роду царя Давида. Фейєрбахізм ширився по Європі. Він був відомий Іванові Франкові, Лесі Українці. І в ці часи діяв Річард Вагнер (1813-1883 рр.): визначний публіцист і композитор поділяв погляди Фейєрбаха. Він створив оперу "Перстень Нібелюнгів" (тема взята з німецької мітології).
Є казковий палац Валгалла, в якому живе німецький верховний Бог Один. Він любить опікуватися воїнами. Під час війни посилає на
поле бою озброєних дівиць Валкіріянок. Вони полеглих воїнів приносять у райський палац Господа Одина. Воїни воскресають, п'ють мед, розважаються, поновлюють свої сили. Є подібність з оповіданням про мусульманський рай, згаданий мною у "Мага Вірі". Творчість Вагнера підбадьорила німецьку духовність, розбудила германів.
Фрідріх Ніцше (1844-1900 рр.) всотав мислі Фейєрбаха і Вагнера. І оголосив, що на світі є "раса володарів", "надлюдей" і є раса "слабих людей, рабів". Він свої міркування скріплював арійською теорією, "арієць - представник вищої раси, аристократ. Німеччина - батьківщина арійців, які завоювали Індію, Іран. І започаткували на планеті Земля хліборобську культуру й цивілізацію. Німці - їхні потомки".
Адольф Гітлер, натхненний своїм учителем Фрідріхом Ніцше, прийшов до влади. Він повірив, що покликаний Богом (Провидінням) і керований непомильною інтуїцією. У середовищі німецької еліти появилося хотіння мати Арійську віру. І про це явно говорилося в 1932 році. (І деякі, Поляки і Галичани, відкидаючи християнство, також почали ширити думку про відродження Слов'янської мітології, як вітки Арійської віри).
Німець, так як і Англієць, справу служіння Батьківщині ставить понад усе. Християнські архиєреї (Німці) почали готуватися, щоб проголосити Гітлера новим Христосом. А. Фірей у книзі "Хрест і Свастика" виданій в 1938 році, на сторінці 12-ій пише, що "Христос втілений у Гітлерові". І націонал-соціалізм є "позитивним християнством в дії". Що ж це означає? Німці мали б стати сповідниками володарської арійської релігії, а всі раби їм підлеглі зобов'язані залишатися християнами так, як це було в Римі в 1,2-му столітті, і визнавати себе "рабами Божими" і вірити, що влада, яка їх гнобить, Богом наставлена, Павло до Римлян, 13,1.
Очевидно, плани націонал-соціалізму визначені в ідеології Розенберга "Міф 20-го століття", мала б вирішити "війна Вищої раси володарів проти Нижчої раси рабів". Треба зазначити: Німці - вроджені солдати. Вони люблять війну - військову дисципліну. Люблять отримувати накази і їх виконувати (у виконанні наказів знаходять велику приємність, нагоду показати свої здібності).
Та в Європі є поширене прислів'я: усе, що німецький солдат завоює на фронті, німецький політик програє в кабінеті. Гітлер повторяв гасло: коли Німці не поширять своєї території, вони не матимуть майбутнього. Отже, Україну треба приєднати до Німеччини. І її заселити Німцями. Українців умертвити, залишивши сім мільйонів, які, як "раби Божиє", мали б обслуговувати "расу володарів". Рабів-християн було б нацьковано на Жидів, щоб вони фанатично металися за розп'ятого Ісуса Христа.
Йосиф Сталін, знаючи, що в Гітлера є мета приєднати Україну до Німеччини, вів з Ріббентропом переговори: передавав Україну в жертву Гілерові в ім'я припинення війни і збереження СССР без України. Та Гітлер вірив у перемогу раси володарів.
Є семітські релігії: Юдаїзм - релігія національна. І тому інші народи не навертає на юдаїзм. Мусульманізм - релігія інтернаціональна. І тому навертає на мусульманізм народи Африки, Азії, Європи. Не зважаючи на те, що у сповідників юдаїзму і мусульманізму один рідний батько Авраам, вони між собою ворогують.
Грецька, Римська, Германська самобутня релігія (проявлена у мітологіях) арійська. Та об'єднуватися вони не хочуть. Історик Таціт Публій Корнелій (жив у 1-му столітті) у книзі "Германія" пише, що германська релігія має військовий характер, у неї обряди суворі. Жерці немилосердно ставляться до нижчепоставлених.
Бачимо: арійська віра хліборобська ("Веди") відрізняється обрядами і змістом від старогерманської віри. Яку ж арійську віру думали утверджувати обожнювачі Адольфа Гітлера? Читаючи Гомера "Одіссею" і індуську "Рамаяну", думаємо: твори написані арійцями більше ніж дві тисячі років тому, але по духові, по характеру вони дуже неоднакові. Герої "Рамаяни" жалісливі, обожнюють справедливість, а герої "Одіссеї" мстиві. Сам Одіссей мав вдачу підступну, жорстоку.
У Індії є Індуська національна релігія. Корінь у неї істинно арійський. Є так, як у "Ведах", обожнення природи, стремління до самовдосконалення. Та Індуси не охоче звуть Індуську релігію арійською тому, що вона в Індії впродовж тисячоліть зазнала багато змін. Бог Крішна, один з найвизначніших Богів Індуської релігії, не є арійцем. Арійці і Дравиди (Азіати) поєдналися, зріднилися.
