Суть шістнадцята
Дажбоже, Єдиносущий Господи мій, Справедливість і Милосердя, натхненний Вірою в тебе, я прийшов до Людей моїх.
150.
3. Ішов над берегом Дніпра, і побачив трьох парубків. Вони стояли, піднявши руки до неба. "Що це означає?", питаю. А вони: "Ми єднаємося з космосом". Я зрозумів: вони потрапили під вплив якоїсь індуської секти. Скажіть, де є космос?
В. Я не проти медитації. Уміння відійти від лихих думок у сторону світлих, щоб заспокоїти душу, стомлену стресом, покращити биття серця, дихання, корисне.
Грецьке слово "космос" значить "світ", світова гармонія. І звідси "космогонія" (світотворення), "космологія" (світознавство). Пригадую: мав сім років, любив влітку з татом і сусідськими хлопчиками спати на подвір'ї (на сіні). "Сину, вже ніч, усі сплять. А ти чому? Що є?". "Татусе, я так люблю дивитися на зорі. Вони до мене всміхаються, а я до них. Вони живі, іскряться. Бабуся казали: маленька зіронька, то душа померлої дитини".
І сьогодні літньої ночі вийду на балкон, і самітній сиджу і мислями лечу до зірок, в космос. Є легенди, що Будда, Христос, Могамет, померши, вознеслися в космос. Очевидно, ці легенди постали тоді, коли люди беззастережно вірили, що небо - тверда стеля, до якої прикріплені зорі, біля яких живуть святі душі.
Сьогодні людині стало відомо: світ (космос) безмежний. Ніде ніякої "небесної тверді" немає. Та людина, яка піднялася на п'ять кілометрів над Землею, не почуває себе так зручно, як на Землі: відчуває кисневу недостачу. А коли б того парубка, що стояв над Дніпром, і підняттям рук до неба, єднався з космосом, підняти так, як він є, шістнадцять кілометрів над землею, він би негайно помер. І жодні 6 у світі сили не повернули б йому життя. Він би став жертвою космосу. На висоті 300 кілометрів літають космонавти. І хоч вони покинули Землю, їх при житті тримає все, що вони взяли з собою з Землі.
У "Мага Вірі" (День Третій "Світ і його Таїна" і День Четвертий "Людина і Безмежність") я висловлюю свої міркування про Людину і космос. У молитвах до Дажбога людина мислями єднається з Світом, кажучи: я в Світі і Світ в мені.
Житель планети Земля, чи він піднімає руки до космосу чи ні, вкомпонований у космос. І Сонце, і Місяць, і невидимі проміння зірок нашої галактики і сусідніх, діють на єство людини. Усі могутні зрушення в сонці озиваються в клітинах людини, і мають вплив на їхню енергію.
Дажбог - вічна і незнищима Дія (Енергія), ми в Дажбогові і Дажбог в нас, Дажбог - наш рідний Господь, немає Віри вищої за Віру в рідного Господа. Небо і Земля так зріднені, як муж і жена, ми їхні діти. Ми славимо Дажбога, любимо Світло, Дажбог - Світло.
151.
3. Учителю Силенко, знає Вас Україна і цінує. І я це чув, коли між інтелігентами йшла розмова про волю - незалежність національної душі. Скажіть, які є розуміння волі?
В. На подібне запитання я вже давав відповідь. Отже, пригадую сказане. Воля - одна. Розумінь - багато. Є розуміння Волі благородне (тобто, шляхетне). Благородна Воля світла, бо вона впорядкована законами моралі (звичаєвости) і культури (обрядности) створеними Народом впродовж усієї його історії.
У благородній Волі звеличена самодисципліна, будуюча творчість, людяність, душевна краса, незалежні духовні сили Народу. Люди благородної Волі успішні, щасливі, бо вони вміють дотримуватися законів, існуючих у державі. Вони свідомо у своєму щоденні плекають точність, зосередженість, послідовність, цілеспрямованість. У них немає хотінь порушувати правила, існуючі в країні, щоб таке порушення не стало звичкою руйнуючою, яка часто веде людину за ґрати.
Шляхетна людина любить благородну Волю більш, ніж себе, о, така любов освячується Дажбогом - світлодайним Дателем Буття. Якщо сини і дочки люблять благородну Волю понад усе, їхню Вітчизну жодні вторжники не поневолять, їхній Народ ніколи не буде рабом.
І є розуміння Волі рабське. Народ, який не шанує законів, існуючих у своїй вільній державі, ослаблює сам себе. Підготовляє грунт для тих чужих агресивних сил, які хочуть його закріпачити. Він ще є рабом, хоч і живе на волі. Він ще не дозрів сам себе утверджувати, сам для себе творити закони і їх виконувати, щоб себе будувати. Його може здеморалізувати принесена з чужини мораль. І він замість того, щоб творити Волю, тішитиметься тим, що співатиме пісень про Волю. Співати про Волю і творити Волю - це не те саме.
Небезпечна для Народу Воля абсолютна, їй властивий жах безпорядку, самосуду, терору. Є Воля відібрати в людини життя. Є Воля не виконувати законів, які охороняють громадян і Вітчизну. Є Воля насильства, обману, тобто безсовісна, брутальна Воля. Вона керована гаслами - "не вкрадеш, не проживеш", "не обдуриш, не дістанеш", "одне думай, а друге говори, одне говори, а друге - роби".
Я кажу: чим більш в Народі Воля впорядкована, самодисциплінована, культурна, моральна, тим більш Народ вільний. У "Мага Вірі" у "Сімох Законах Правильного Життя" тверджу, що Воля - це божественне Щастя. Щастя не падає з неба, людина його творець. Людина, яка любить давати накази і сама любить виконувати накази, отримані від зверхника, зразкова. Зі зразкових людей твориться щасливий зразковий Народ.
152.
3. Учителю Лев Силенко, добре, що Ви є! Безритуально сповідаюся. Я невіруючий. Віра не потрібна, її тепер замінила технологія, телевізор. Приятель каже, що знайшов себе в "Біблії", але він трохи вірить, трохи - ні. Я тепер шукаю себе в Конфуцію, в Христі, але, як невіруючий. Про Вашу РУНВіру чув, але думаю: українці не вірять, що в них може бути своя віра. Вони в хатах тримають ікони для декорації стіни, виглуплюють себе. Я на роздоріжжі. Жду хоч пару слів про віру.
В. Воїни Святослава Хороброго вважали себе людьми великої Віри. Людина боязлива, байдужа, нестійка, зрадлива вважалася невіруючою. У своїй душі мати свою Віру - велике Щастя. У Вірі сукупність навиків, понять, життєвих досвідів. У Вірі обрядність ставлення до себе, до жінки, чоловіка, дітей, до Роду свого.
Спотворене поняття Віри має той, хто каже: сучасній людині Віри не потрібно, бо місце Віри займає технологія, наука, мистецтво. Ні, сучасній людині більше, ніж первісній, потрібна Віра. Сучасна людина відчуває духовну втому, ослаблення енергії. Технологія, понура цивілізація її виснажує, стомлює, затруює Землю і Небо.
Людина, щоб рятувати себе, хоче вірити у силу непорочних джерел Життя. Хоче обожнювати Дажбожий світ. Хоче вірити. Хто немає Віри, той повинен її створити, щоб мати правила життя достойного, натхненного, радісного.
"Я віруючий": цих слів до болю мало. Віра має відчуватися в поведінці людини. У її мисленнях і діях. У людині, яка в своїй душі має свою Віру (не позичену з Чужини) є узгодженість між Вірою і поведінкою. Коли людина має Віру їй накинуту, не вгармоновану з духом її вдачі, вона стає лицеміром: поводиться не так, як вірить і вірить не так, як поводиться.
Ти Українець, Віра в Дажбога втілює духовні і тілесні особливості твого Народу. Вона навіки-вічні закодована в генах, в душі твого Народу. І скільки б ти не шукав себе у Вірі Конфуція, Христа, Могамета, не знайдеш. У Чужому - чуже. У Рідному - рідне. О, які божественні закони Неба і Землі.
Земля має шлях Небесний, а Небо має шлях Земний. Людина з двох шляхів (Земного і Небесного) творить шлях Людський. І вдосконалює його звичаями і обрядами своєї Віри. Віра своя найсправедливіша і найбожественніша. Віра своя в душі родиться так, як Надія, Любов. Вона освячена Дажбогом, щоб ти був ти.
Удосконалюючи свою Віру (чи, як Латини кажуть "Релігію"), ти удосконалюєш свою вдачу, культуру своєї духовної енергії, своє відчування і розуміння Дателя Буття (Дажбога). Ті, які кажуть, що Українці не здібні мати РУНВіру, увірували, що Українці не здібні бути людьми вільними і достойними.
Якщо Українці будуть шукати Віру в "Біблії" чи в "Корані", то це означатиме, що вони шукають себе там, де їх немає. Щоб наші державні справи були успішними, вони повинні бути творені людьми великої Віри. У великого
Народу велика Віра.
Хто має малу Віру, той її зовсім немає. Є чимало таких Українців, які кажуть, що вірять у Саваота не тому, що вірять, а тому, що звикли до Саваотової ікони. У них є звичка, а не Віра. Вони рабську звичку звуть Вірою. Розуміння Віри у них рабське: вони є рабами по-вірі.
153.
3. Як ставиться РУНВіра до науки (астрономії, біології)?
В. Людство впродовж тисячоліть шукало відповіді на запитання: коли був створений Світ? У "Мага Вірі" пишу, що на неправильно поставлене запитання були дані неправильні відповіді. Легенди про сотворення Світу подані в релігіях ( у "Ведах", "Біблії") сьогодні цінуються тільки, як народна творчість.
Світ не мав початку і не матиме кінця. Світ вічно був Світом. РУНВіра шанує лицарів людського розуму, які себе проявляють в астрономії, біології та інших науках. Розуміння Дажбога нове, і його сила в тому, що в ньому наука бачить себе, волю творчости. Та я проти сліпої віри в Розум, Інтуїцію. Я за те, щоб Розум ніколи не був закоханий сам у себе сліпо. Усе, що сьогодні найрозумніше, майбутні покоління мають право при потребі переосмислити і йти далі на славу Дажбожу.
154.
3. Учителю, на першій сторінці "Мага Віри" пишете: "Здоров'я дитини починається у серці чоловіка і жінки". Це поезія чи обгрунтована дійсність?
В. З подібним запитанням до мене звернулося чимало людей, щойно одружених. У "Мага Вірі" пишу, що мати-природа і добра, і жорстока. Вона стоїть на стороні сильного, здібного боротися за життя, відстояти своє "я". Очевидно, ця "жорстокість" потрібна, щоб люди, як власники планети Земля, не гіршали тілом, не зхиріли душею.
Не нам судити матір-природу. Добротність її в тому, що вона нам дає право пізнати себе собі на щастя. Хоч людина сьогодні більше про себе знає, ніж п'ять тисяч літ тому, все ж чимало знань корисних (набутих впродовж соток тисяч літ) вона затратила, її нюх, зір стали шляхетнішими, та сила їхня ослабла. Ослабло чимало корисних інстинктів.
Дитина, живучи в утробі матері, готується до приходу на світ Дажбожий. Її ручки, ніжки рухаються, її вуха чують биття маминого серця, шум крови, що тече по жилах. І чує вона зовнішні звуки: мамині слова вона не тільки чує, а й звикає до їх мелодії. І світло Світу ледь помітно проникає до дитини. І вона чує пісню материнську, і татине слово ще перед своїм народженням.
Якщо мама має добре здоров'я, не палить
тютюну, не п'є горілки, чаю, кави, розумно харчується, вона започатковує добре здоров'я дитини. Очевидно, здоров'я дитячого серця може також інколи залежати від здоров'я татиного серця. Сила спадковості містерійна, і її не легко розгадати. Та є відомо, що не тільки родина, народ, а й раса має свої притаманності (таїни доброго здоров'я і хвороб). Отже, у словах "здоров'я дитини починається у серці чоловіка і жінки", передана обгрунтована дійсність.
155.
3. Є в католицьких і греко-православних церквах обряд причащання, а в багатьох протестантів - немає. Що воно означає?
В. У Персії був Бог Митра (слово "митра" значить "сонце"). Митрадисти вірили, що хліб - це тіло Митри, а вино - його кров, вони причащалися дарами Митри. У греків Деонисій - Бог виноградних садів (детальніше про це пишу в "Мага Вірі"). Греки врочисто причащалися: пили вино (кров Деонисія). І сп'янівши, влаштовували буйні гуляння.
Не віриться мені, що Ісус Назарей, будучи рабином, людиною вихованих почувань і уяви, міг сказати: "Хто їсть тіло моє і п'є кров мою, має життя вічне. Тіло моє справді єсть їжа, а кров моя, справді є напиток", Іван, 6,53-55. Так чи інакше: Ісус був людиною: їсти тіло людське, пити кров людську - обряд нагадує давні часи ритуального канібалізму.
Трансубстанція (євхаристія) - переміщення "тіла в тіло", існує. І найблагороднішим виявом цього є народження дитяти, в якому б'ється серце матері і втілена вдача матері. Але тіло людське, навіть тоді, коли воно обожнене, їсти і кров людську пити? Є в цьому щось таке, що не відповідає вдачі Предків (Трипільців) і їхніх Потомків.
Причащання кров'ю, дійсне чи символічне, пов'язане з різновиддям кривавого жертвоприношення. У "Виласа Книзі" читаємо: "Боги Руси не беруть жертви людські ані животини, а єдине: плоди, овочі, квіти і зерна, і молоко і суру питну на травах настояну, і мед, ніколи живу птицю ані рибу. Це варяги елланські богам дають жертву іншу і страшну чоловічну. А ми того не маємо діяти, бо єсьми Дажбові внуки, і не маємо рачкувати за стопами чужими", "Виласа Книга", ч. 1-ша, 4-6.
156.
3. Ще ніхто не чув, щоб в якійсь європейській країні утверджувалася своя рідна національна Віра. Тому кажуть: Силенкова РУНВіра всеєвропейський феномен. І ще: один баптист мені сказав: "Християни створили найвищу цивілізацію, а не мусульмани". Чи справді так?
В. У Європі була найвища цивілізація ще перед появленням історії Юдеї і її духовної літератури "Біблії". Колесо, як символ технології, цивілізації, було винайдене у степах Трипілля (України), і воно й сьогодні стоїть в основі цивілізації Людства.
У часи Середньовіччя архиєреї Віри Христової стримали розвиток європейського генія. Горіли на вогнищах, гинули у в'язницях кращі уми країн Європи. Ті, які відважувалися по-своєму трактувати "Біблію", або її читати, були найжорстокішим способом катовані. Було ув'язнене те святе, що Людину робить Людиною, мислення. Знаємо долю Коперника, Галилея, Бруно та інших європейців.
Сьогодні в Європі немає європейської Віри. У Китаї є Китайська Віра, у Японії - Японська, у Індії - Індуська, у Ізраелі - Ізраельська. Європейські простори (народи і племена) були власністю Римської імперії. І Рим їх безпощадно оримщував, і особливо це почалося тоді, коли імператори Риму утвердили римську світову (тобто, католицьку) Віру.
Українці (їхні Предки - Скити-Анти) ніколи не були римськими рабами. Вели постійні війни з римськими вторжниками, відстоюючи честь своїх Предків, незалежність своєї Вітчизни. І чинили опір тим, які їх хотіли поневолити при допомозі привезеної з Риму релігії.
Архитектоніка римської церкви була сильна своєю організованістю в часи віри в Юпітера. І такі ж римські порядки були заведені і в церкві Христовій. "Тільки римське є святе й божественне, інші народи не мають права мати свої окремішні Віри". І це поняття, як святеє святих, й досі живе в Римській церкві.
Юпітер (Бог Риму) заснував Римську церкву, а не церкву якогось Народу (слов'янського чи англійського). І глава римської католицької церкви, 18 березня 1959 року, заявив християнам, що "Христос не заснував різні Церкви, як, наприклад, англіканську чи слов'янську, або церкву якоїсь іншої нації, але одну Церкву: Апостольську і Вселенську, Римську Церкву", журнал "Логос", липень, 1959 р., католицьке богословське видання, Йорктон, Канада. Якщо Христос заснував Римську Церкву, то хай до неї належать Римляни.
Римський католицизм, базований на реформованому юдаїзмі, принесеному з Азії, Народи були зобов'язані приймати зі столиці імперії, їм заборонялося мати свою Віру, своє розуміння Бога. І так Європа залишилася по Вірі Азіятською.
Я вірю, що наближається духовна весна Народів Європи. Постануть національні релігії з шляхетним розумінням єдиносущого Господа. Перші вогнища європейської цивілізації були започатковані у селищах Трипілля (над Дніпром), і є таїною Дажбожою те, що всеєвропейське духовне самовизначення почнеться там же (над Дніпром).
157.
3. Юдейо-християнська Віра грецької
інтерпретації, як правдива, впродовж десяти століть проникла в усі сфери життя України-Руси. Ви проти правдивої Віри?
В. Повторяю раніше сказане. Усі на Світі Віри, які навчають Людину любити Людину і вірити в Бога, правдиві Віри. Вони правдиві по-своєму, і ніхто не має права їх зневажати, переслідувати. Хто каже, що тільки його Віра правдива, жорстокий, духовно відсталий. Усі Віри повинні користуватися однаковими правами.
Я не прийшов, щоб в Україні зневажати ту чи іншу іноземну Віру. Я прийшов сказати, що Українці не гірші люди. У них є Рідна Українська Національна Віра - Віра монотеїстична, Дажбожа. Якщо в Україні житиме декілька мільйонів вірних РУНВіри, Український Народ матиме високу національну мораль. І буде пошанований Народами "Світу. І його державна Будівля буде непохитна у віках.
Ми, вірні РУНВіри, не навертаємо Греків, Римлян, Ізраельтян на РУНВіру. РУНВіра не призначена на експорт, і не є знаряддям гноблення іноземців. Усі Народи родяться вільними. Ніякий Народ не має права своєю свідомістю (Вірою, мораллю, культурою) поневолювати свідомість іншого Народу (його Віру, мораль, культуру).
158.
3. Та ж ми жили у тьмі поганства, рабства. Грецьке хрещення Русі принесло нам світло. Ми не знали, що таке доброта. Ми, як дикуни, з природою говорили. А тепер, дякуючи християнству, у нас є національна свідомість.
В. Лихі люди, щоб оправдати свої лихі дії, рекли нам: ви жили у тьмі. І ми вам принесли світло. І за ці дари славте нас. І стійте перед нами на колінах. Те світло, яке Чужинці нам принесли, осліпило нас. І ми живемо у тьмі духовного рабства. Але по вдачі ми не є рабами, рабами нас зробив рабський погляд на життя і Віру.
"Та ви, Українці, дурнуваті люди", кажуть нам ті, які хочуть нас тримати у рабстві. Ні, ми не дурнуваті, ми тільки по-дурному виховані й освічені. І по-дурному віруючі, наприклад: ми кажемо, що в нас є національна свідомість. І віримо: вона підлегла грецькій чи римській релігії. Коли так, ми люди рабської національної свідомости, моралі.
Ми добротою душі були багатші за тих, які нас хрестили. Наші богомольці терпеливо ставилися до інакше віруючих. І їх силою не навертали на Віру внуків Дажбожих. І за молитви грошей не брали. І нікого пеклом не лякали.
Ми любили Світ і все, що в Світі. Будучи людьми добрими, ми вірили, що й природа душу має. І скотина разом з людьми радіє Різдвом Світла Дажбожого, радіє Великоднем Світла Дажбожого.
159.
3. Учителю, у нас поширені слова: коли людина робить лихо, їй кажуть: "Будь людиною". Чи можете сказати, який зміст наші Предки вкладали у слово "людина"?
В. Запитання цікаве. У групі Індо-Європейських мов в основному є три слова, які значенням відповідають нашому - людина. Латини кажуть "гомо", і Французи, Іспанці, Румини, Італійці з "гомо" створили "гомме", "гомбре", "ом", "уомо".
Предки (Трипільці) казали "ман", "манас" у значенні "розум", "ман" (манити, звідси наше "гет ман" - ведучий, наступаючий розум). Скит Заратустра казав "манаг". І в санскриті слово "ману" означає "людина". У Німців - "менш", в Англійців - "мен". (Є в старонімецькій мові слово "людан", але його значення - "рости").
У Слов'ян - "човек", "чловек", "человек". Тільки в Українців - "людина". Очевидно, "чловек", "чоловік" пов'язане зі словом "чоло", чоловий. У санскриті слова "луд", "люд" пов'язані з "лул". З "луд" оформилося санскритське слово "лудаті", що значить "бути вірним", "лелійним", "милосердним", "прихильним", "прибічним", "бути тим, що дотримується принципів домовлености".
Кожний Рід вже в ранню епоху Трипілля мав свою територію. Коли бачив наближення групи інородців, хотілося знати: чи йдуть "лудаті" (згідливі, лелійні зайди)? І тоді вирішувати - почати мирне сусідське життя чи йти проти них війною.
(Сумеролог Самуел Н. Крамер у книзі "Історія Починається в Сумерії" виданій в США в 1959 році, на сторінках 54, 238 доводить, що в Сумеріян (Шумерів) слово "ЛЮ" означало "людина". Їхнє речення " ЛЮ - ЛЮ - РА" зазначене на клинописах, сумерологи переклали, як "ЛЮ-дина з ЛЮ-диною РА-зом").
Я вважаю, що слово "людина" трипільське, і воно було трипільським плем'ям (Сумерами) принесене в Месопотамію. Слово "лю" значить "леління", "милосердя", "доброта", "шляхетність". А "дина" чи "дана" рівнозначне нашому - "дана". Отже, істота "добротою", "лелінням" дана, людина. Істота, яка милосердям відрізняється від звіриного світу. Людина - дитина Дажбожа, в ній закодована сила Неба і Землі, у ній Світло, Розум, Душа, Любов.
