Суть двадцять перша
Дажбоже, Єдиносущий Господи мій, Справедливість і Милосердя, натхненний Вірою в тебе, я прийшов до Людей моїх.
200.
3. Учителю, у християнських журналах читаю, що "Діва Марія - Мати України". Отже ми є дітьми матері, яка ніколи в Україні не була, не знала нашої мови. Якщо чужинка наша мати, тоді ми, Українці, сироти. Чи не так?
В. Наші Предки (Трипільці) перші в Світі вимовили слово Мати, яке пішло по всіх материках планети Земля. У "Ведах" - Матрі, ми сьогодні кажемо - Матір. У "Авестах" - Матар. У Латинів - Матер. У Литовців - Мотана, у Німців - Муттер, в Англійців - Матер. Усі Індо-Європейські Народи мають спільний корінь слова "мати".
(Трипільська родина була велика: складалася з тридцяти, п'ятдесяти осіб. Стара жінка була високо пошанована, щиро люблена. Сини, доньки, внуки, зяті, невістки казали: наша Магамама. Магамама (велика мама) на Різдв'яні, Великодні свята пекла святе печиво, яке називала "ба-ба", що означало "богові - боже".
Слова "див", "ба" у Трипільців означали "бог". Згодом з "ба" оформилися слова "бата", "бог". Та у "Виласа книзі" ще є "ба", і тому в ній - Дажба. Святе печиво - дар для Ба на святі врочисто усім колом (родиною) споживалося, ознаменовуючи духовну єдність. І магамаму почали внуки називати "ба-ба", адже вона пекла і благословила дар для Ба. Слово "магамама" почало забуватися десь чотирнадцять століть тому. Та звернімо увагу: у Німців- "гроссмуттер", в Англійців - "грендматер" суттю рівнозначне нашому "магамама", і санскритському - "магамата".).
Між племенами Західньої Азії жінка вважалася людиною другого сорту: це відчутно у їхніх релігіях. У наших Предків (Трипільців) було обожнення Матері. У Трипільських
глиняних хатинах стояла на покуті статуйка Матері Лель. Біля неї горів святий вогник. Мати Лель - опікунка Роду, покровителька дітей і матерів. З віку в вік, з роду в рід впродовж тисячоліть обожнювалася Первомати Лель, яка своїм племенам передала мову, вдачу свою, свій образ і свою материнську любов.
І сталося несусвітне лихо: діти з хати вигнали рідну Матір - Неню Лель. І забули рідну Маму свою. А "хто Матір забуває, того Бог карає". Богом покарані поклонялися чужій Матері, яка не знала ні їхньої мови, ні їхньої вдачі, ні їхнього способу життя. Була вона по-тілові і по-духові Чужинкою. А чуже завжди буде чуже, не зважаючи на те, що в чужій релігії воно обожнене, поселене в небесному царстві.
Ідучи в Народ з святим світлом РУНВіри, кажу: тільки рідна Мати рідна. Поклонімося їй, Вона нам дала життя, свою любов. Не виганяймо Матір. Обожнюючи її, ми душі наші облагороднимо, самі з собою будемо милосердними. Бо ж ми діти однієї Матері, у нас кров одна, у нас душа одна, у нас мова одна і Вітчизна в нас одна.
О, Мати Лель, святая Первородителько, вернися до наших осель, рідная, і прости усім тим дітям, які тебе з своєї хатини рідної вигнали, повіривши, що чужа мати краща. Прости їм. Вони довгі віки покутують, навчені вірити, що Чуже - гарне, а Рідне - погане. О, Дажбоже, мій Милосердний Господи, поверни дітям їхню рідну Матір - святу Первородительку Лель.
201.
3. Учителю, я чув таке: "А ви Силенкову РУНВіру змішуйте з міфологією. Кажіть, що РУНВіра не релігія, а міфологія, в якій казки про численних богів, водяників, домовиків. І люди, чуючи це, не йтимуть до РУНВіри. Хто хоче бути релігійним, йтиме до Христа, який є Богом правдивим.
В. Я вже говорив: Аллах був одним з численних богів Арабської міфології. Але в "Корані" об'явлене нове розуміння Аллаха. Тільки глупа людина, почувши слово "Аллах", ректиме, що це многобожжя, Арабська міфологія. У Юдейській міфології, крім Саваота (Єгови), був цілий ряд інших богів. Та після проголошення царем Іосією релігійної реформи, було об'явлене нове розуміння Саваота (Єгови). Тільки глупа людина, почувши слово Саваот, ректиме, що це многобожна юдейська міфологія. Люди, які не хочуть орієнтуватися в РУНВірі, або мало з нею обізнані, почувши слово Дажбог, речуть: це многобожжя - паганізм, бо Дажбог був одним з богів слов'янської міфології.
У РУНВірі Господом благословенній утверджена вища форма монотеїзму: об'явлене нове розуміння Дажбога. У РУНВірі крім Дажбога, немає бога. Дажбог - Свідомість Світу. Дажбог - вічна, незнищима самоволодіюча Сила (Енергія), без якої Життя не може бути Життям, Космос не може бути Космосом.
Ми сини і дочки України (Оріяни-Скитії-Руси) маємо своє рідне розуміння Єдиносущого Всевишнього. Ми любимо Бога свого, і ця любов зріднює, єднає нас, дає силу утверджувати окремішність нашого Єства, Слава Єдиносущому Дажбогові!
202.
3. Учителю, в "Біблії" часто повторюється, що Саваот (Єгова) - Господь Народу Іудейського. У "Мага Вірі" написано: Дажбог- Господь Народу України-Руси. Але ж Бог Один. А тут виходить: є багато Богів і кожний з них Єдиний (Аллах, Саваот, Дажбог). Тому атеїсти кажуть: люди наробили Богів, та й поклоняються їм. Звертався до вчених людей: здвигують плечима, відповіді немає.
В. Бог Один. Але є багато Народів. І ніхто ніякому Народові не має право заборонити мати своє розуміння Бога. Є розуміння Бога юдейське, і воно подане в юдейській літературі (в "Біблії"). У "Корані" розуміння Бога арабське. Запитуєте: чим відрізняються інакші розуміння Бога?
"Біблія" пише, що Єгова (Саваот) зробив сонце, зорі, небо, землю, Адама, а з ребра - Єву, за шість днів. На сьомий день утомився і пішов на "сабат" (відпочинок). Там, де втома, досконалости немає. Саваот створив людину недосконалою, і тому вона грішила. Недосконалі люди (дорослі і діти) були Саваотом покарані смертю (потоплені). "Та це легенди", кажете ви. Але були люди, які в них вірили, як в дійсність. Наприклад, Мартин Лютер та й багато інших видатних людей перед ним і після нього.
Ніяке розуміння Бога (відстале чи високорозвинене) не можна зневажати: бо той, хто це робить, завдає біль душі віруючих людей. Ніякі люди ніякого Бога не створили. Первісні люди, які поклонялися місяцеві, вважаючи його Богом, не були творцями місяця. Ті, які вірили, що є невидимий Бог, який віє, хитає дерева, біжить полями, хвилюючи їх, не були творцями Бога, якого вони звали - Лил, Ваю чи Вітер. І не були вони творцями грому, блискавки, які вважали божествами. Вони були творцями поняття Божества.
Українці, які сповідують РУНВіру, мають сучасне розуміння Бога з рідним ім'ям Дажбог. Дажбог - Свідомість Світу. У Світі діє Дажбожа сила - вічна незнищима енергія (первооснова несвідомого і свідомого буття). Дажбо - Світло і дія Світла. Немає Світла - немає життя. Людина прийшла з Світла і любить Світло, йде до Світла, несвідомо і свідомо себе вдосконалюючи.
"Свідомість Світу" значить "Самоволодіння Світу", яке величне Вічністю і Безмежжям. О, Дажбоже, святий Господи наш, і ті, що вірують в Тебе і ті, що не вірують в Тебе, не можуть жити без Тебе. І не можуть відійти від Тебе так, як не може планета Земля відійти від
Сонця і щезнути - розпорошитися в просторах метагалактик.
Приятелю, детальніші відповіді на запитання, знайдете в "Мага Вірі", в катехизисі РУНВіри "Навчання". Переконаєтеся, що немає багато Богів, а є багато не однакових розумінь Бога, і ці розуміння Бога проявлені в різних релігіях неоднаково. І в цьому багатство і велич душі і розуму Людства.
203.
3. Мій добрий батько шукав Правди в писаннях Леніна, Сталіна. Та, поживши в Сибірі за дротами, бо не правильно розумів Ленінову Правду, розчарувався. Я почав шукати Правди в "Біблії", і - задумався. У "Євангеліях" апостоли називають Ісуса рабином, цей титул між Юдеямн був пошанований.
Чому Ісус, як рабин і Бог християнський сказав своїм землякам-учням: "щоб вони йшли і всі Народи навчали", (Маттей, 28,18-19). Тобто, щоб усі Народи стали учнями Юдейця. І вірили, що для них "спасіння походить від Юдеїв", Іван, 4,22. Учителю, я хочу бути Вашим учнем. Дайте мені благословення навчати Народи, робити їх учнями Українця і тішити їх, що для них спасіння походить від Українців.
В. Визнавши моє віровчення, вільно самопокращуй себе. Утілюй в щодення Сім Законів Правильного Життя. Будь майстром свого "Я". Звеличуй його працею, незалежною духовністю, своєю Вірою в своїй душі.
Я часто кажу: кожне слово має свою історію народження, своє первісне значення. Уходьмо у храм слова, вникаймо в його суть. Яким словом інші Народи передають наше слово Правда? Латини кажуть: верітас, Англійці - тру, Литовці - тейсінгас, Німці - вар, Шведи - санн, у Авестах - гошія, у санскриті - сатя.
Отже, наші Предки (Трипільці) казали "сатя" (тобто - суть). Усе, що їх оточувало мало свою суть. У них була своя суть (правда). Слово "правда" також дуже старе (воно оформилося з слів "прав" і "да"). У "Ведах" слово "прав" означає - допомога, приємність, приятель, уважність, опіка, утіха, суть, зміст. А "да" - дає, дати, даюча. Згодом слово "прав" почало означати "правильність", "правила", "закони". "Правда" - правильне дання, точна сутність.
Слово "брехня" образливе. Трипільці казали "а-сатя", що означало "не суттєве". Грицько Сковорода нічого нового не сказав, повторивши давнє народне прислів'я: "кожному городу нрав і права". З Сходу і Заходу, з Півночі і Півдня На багаті землі України-Руси, в наші чепурні мирні хати постійно вторгалися орди і казали, що несуть нам визволення, спасіння, правду. І в цей же час грабували наші землі, знущалися над дітьми України-Руси. Вони хотіли своїми правдами, нравами, правами поневолити нашу правду, наші нрави і права.
Юний пане-брате, не треба йти на чужі землі, щоб їхні Народи зробити учнями Українця. Кожний Народ - це учитель, а не учень. Кожний Народ впродовж віків сам себе збагатив знаннями, життєвими досвідами. Він по-своєму геніяльний. Він сам себе учить, сам творить свої розуміння Правди, Віри, Бога.
Чи Юдеї погодилися б, щоб Гаутама Будда їх зробив за учнів своїх, кажучи їм, що спасіння для Юдеїв походить від Індусів? Юдеї образилися б, чуючи такі Буддині слова. Вони вірять, що Юдеїв може спасти тільки посланик Єгови (Месія) народжений юдейською жінкою. З історії знаємо: той полководець чи релігійний лідер, який вторгається на чужу землю, щоб спасати її Народ, стає автократом, а ті, яких він спасав, його рабами.
Ми Українці (Роси-Русини-Русичі) десять століть тому також не були ангелами: війська наших Київських князів вторгалися в Чужі землі і їх поневолювали. На землях поневолених племен Фінів, Мордвинів, Чувашів та інших ставили міста Суздаль, Москва, Володимир, Ярослав. І поневолені примушені були звати себе Руськімі у значенні тими людьми, які дають данину Русі, підлеглі законам Русів (Русичів). Слова "Русин, Русич, русинський" і слово "рускій" в епоху колонізації Україною (Руссю) північних земель мали не однакові значення.
Та ми, Українці (Русини-Русичі) сьогодні не гордимося завойовницькими походами наших Київських князів. Ми не прагнемо наші колонії північні приєднувати до Києва, відроджуючи велику імперію Русь (Скитію-Україну). Юний пане-брате, найсвятіша правда там, де кожний Народ має свої порядки, закони, і нікому не дозволяє їх зневажати.
204.
3. Учителю, мої дід і баба мирно прожили разом 55 років, мали синів, дочок. Тішилися десятьма внуками. Я з дружиною розійшовся, двоє дітей живуть то в неї, то в мене. Вона п'є, палить, має три хвороби, і такі слова вживає, що вуха в'януть. Моя мати каже: привіз з чужини, ми ж не знаємо, з якого вона роду? Дивно! Чи ж має значення- хто якого роду, чи якої раси?
В. Коли я мав сім років, мені мама казала: "Сину, ти з тією дівчинкою, з тим хлопчиком приятелюй. Вони з доброго роду, у хаті не чути сварні, бійки, поганих слів. Добрі вони люди. А з тим хлопчиком не приятелюй, батько в нього б'ється з людьми, на вулиці лежить п'яний, не добрі слова говорить. І весь рід у них такий.".
Сотнями літ жили родини в одному селі. І знали: та родина має сердешні хвороби, а та - шлункові, а он та має синів, які людей обкрадають. Молоді люди паруючись, переважно слухали тата, маму, які казали: "Бери сину, та дівчина з доброго роду, роботяща, чепурна та й її батьки й діди мають добре здоров'я". Але часто молоді не слухали родичів, йшли за волею серця.
Є дані твердити, що наші Предки (Трипільці) були людьми сильної здорової крови. Їхнє підсоння, їхні джерельні води, їхні харчі (пшениця, мед, молоко, гриби, м'ясо, різні овочі), їхня весела бадьора вдача їм давали добре тілесне і духовне здоров'я. Читаючи "Веди", ніби бачу Предків (Трипільські хати, у хатах глиняні печі. Навколо ниви золотої пшениці. На долинах корови, вівці, свині, коні).
Людство поділене, в основному, на чотири раси: Біла, Жовта, Чорна, Червона. І є чотири групи крови. Тепер устійнено, що кожне плем'я (нація, раса) має не однакову схильність до тієї чи тієї хвороби. Статистика показує, що люди крови "О" переважно хворіють на ту хворобу, а люди крови "А" - на іншу. Чому? Досі на це ніхто не дав конкретної відповіді.
Сьогодні в США сталася в медицині "революція". На основі ретельних дослідів устійнено, що рак - хвороба спадкова. Є в людині ген, який затаює в собі цю страшну хворобу, і тепер почнуть цей ген у цілком здорової людини видаляти: найуспішніший спосіб боротьби з раком. Очевидно, це не відноситься до всіх типів цієї хвороби.
У генах роду закодоване все добре і все зле. Зле те, що нахил до серцевих хвороб, шлункових, зубних, легеневих, очних часто передається з Роду в Рід. І тому має значення - хто якого роду? Треба, щоб кожний Народ свідомо дбав про своє тілесне і духовне покращення, звільняючись від злих навиків (тютюну, алкоголю, наркотиків, та інших чинників, в яких затаєне ослаблення Людини - найчарівнішої істоти планети Земля).
205.
3. Учителю Силенко, я, як турист, був у Греції. У Греків імена закінчуються на "с", "ос", "ус". Чому в "Євангеліях" ім'я і титул засновника християнізму мають грецькі закінчення: Іс-ус, Христ-ос? І друге запитання: чув, у Америці є відома секта християн-арійців, які вірять, що Юдеї розп'яли Ісуса тому, що він був арійцем. Я і мої приятелі ждемо вашої відповіді.
В. Геродот усі наші Скитські імена згелленізував. Дослідникам тяжко визначити, якому Народові вони належать. Посол Скитії мав ім'я Анакара, що значить Некараний, Благородний. Геродот з Анакара зробив Анахарзис. Був цар Скитії Торгіта (Торгаючий, Наступаючий). Геродот з Торгіта зробив Таргітаус. І так він поводився зі всіми чужими іменами (перськими, єгипетськими, вавилонськими). Був юдейський царевич Ягвешуа (Яшуа). Греки вимовили Яшуа, як Ісус.
І дещо з історії. Є в Ізраелі місто Бетшеан. У давні часи воно було засноване завойовниками Скитами прибулими з Оріяни-Скитії-України), і мало назву - Скитополіс. На землі, яка тепер
має назву Ізраель, двісті років перед приходом сюди Ізраїльських племен, тобто, 3300 років тому жили вторжники Гіттіти (родичі Сумеріян, вихідці з Трипілля, легендарні вершники).
4000 літ тому (900 років перед приходом Греків до Пелопонесу), заселювали Пелопонес Пелазги (археологи вважають, що вони були вихідцями з Оріяни (Трипілля)). У "Мага Вірі" подаю твердження відомих істориків, що слово "Пелазги" походить з санскритського слова "пила" (пилага, пилка). Пила в давні часи була великим винаходом, і її використовували, як зброю. Пелазги жили і в Палестині (назва "Палестина" постала зі слова "пелазги", "пеласти").
12 тисяч літ тому люди Десни-Дніпра винайшли лук, стрілу. І почали інтенсивно рухатися в погоні за звірями. Воювали Роди з Родами, кровно змішувалися. І на просторах Синаю, над берегами Персіянського заливу люди не жили осілим життям. Мандрували так, як тепер Бедуїни. Гибреї (Юдеї), прибувши до Ханаану, по волі чи по неволі одружувалися з місцевими жителями, між якими були Пелазги, Гіттіти.
У царя Давида головним воєнноначальником був Гіттіт Урій. "Біблія" згадує, що Давид був червонощоким, світлооким. Красуня Делайла, в яку був закоханий казковий юдейський герой Самсон, була Гіттіткою русоволосою. І вродлива Гіттітка була матирею царя Соломона. І коли Ісус Назарей, як пишуть "Євангелії", мав світлі очі, то тут нічого немає дивного.
Секта християн-арійців, яка твердить, що Жиди розп'яли Ісуса тому, що він був арійцем, справді розхристиянізовує себе. У "Євангеліях" поданий детальний родовід Ісуса Христа як юдейця і мати його (сирота вихована при синагозі) була юдейкою. Іван Хреститель був дядьком Ісуса Христа. Очевидно, типовий Юдеець має чорні очі, чорне волосся. І певні расові відмінності, які закодовані в його крові. (Досліджуючи кров, можна знати, кому вона належить - Українцеві чи Японцеві).
Експансивна Біла раса впродовж тисячоліть змішувалася з Жовтою, Чорною. З погляду антропології той, хто має сині очі (чи сірі) і русяве волосся, є типовим арійцем. Але в пустинях Центральної Австралії є аборигени, які мають світле волосся, і риси обличчя ніби європейські.
У Ізраелі тепер живе чимало синьооких Українок, їхні діти русяві. Пройде сто, двісті літ, і ніхто в Ізраелі не матиме права їм казати, що вони не семіти. Секта арійців-християн не повинна своєму Богові Ісусові виписувати нову метрику народження.
Територія, яка відома, як Лебанон-Палестина-Ізраель впродовж трьох тисячоліть ніколи не була спокійною. Постійно точилися війни між Палестинами, Юдеями, Гіттітами (Скитами), Ассирійцями, Греками, Римлянами.
Слово "раса" старе. І може нас повести в далекі світи: хіба не дивно? У мові Трипільців (в мові "Вед") є "роса" і в нас - роса, у старих Латинів - "рос", є в нас річка Рось. Росити-рухати. У Англійців - рейс, раш (рух), перегони (між кіньми). І - раса - сорт, вид, неоднаковість, відмінність.
Є расова відмінність, несхожість, і це маючи на увазі, антропологи (людинознавці) поділили Людство на раси. Я вважаю, що треба говорити про всі раси, щоб ніхто не був скривджений. Наприклад, Капоїдна раса (Бушмени, Сандова, Готтентоти) має всього сто двадцять тисяч людей, але вона цікава своєю оригінальною особливістю так, як і раси Конгоїдна та Австралоїдна.
206.
3. Учителю Лев Силенко, Ви своїм віровченням, тобто РУНВірою, робите духовне народження - українське розуміння єдиного Господа з ім'ям Дажбог. А чи Вам відомо, що в Європі всі передові уми були оборонцями Католицької церкви, в якій бачили світло національної волі. Я за те, щоб вся Україна була католицькою. Віра Христова завжди була оборонцем нашої української волі.
А Ваші громади РУНВіри в Україні і діяспорі не проявляють вдячности Ватиканові, де живе намісник Бога Ісуса Христа. У "Євангеліях" написано: говори правду, і правда визволить. Моя порада - відречіться від віри в Дажбога.
В. О, брате, ваша неприхильність подібна на емоційну безпорадність. Проявіть толеранцію до інакше думаючих. Ви примушуєте мене знову зустрітися з Беконом, Викліфом, Гусем, Лютером, Луїсом 14-им. Кажу: Народи Європи, щоб рятувати свою національну субстанцію, чинили одчайдушний опір архиєреям інтернаціональної релігії, яка на національну свідомість дивилася, як на ворога.
Люди не мали ні сил, ні відваги, ні готовности мати свої національні віри в єдиносущого Господа. Вони тільки прагнули мати своє незалежне розуміння "Євангелій", свою церковну адміністрацію.
Усі політичні і релігійні діячі всіх часів кажуть, що говорять правду. З цього бачу: точиться боротьба не між брехнею і правдою, а між правдами (точніше - між неоднаковими поняттями правди). Великий англійський філософ Р. Бекон (1220-1292), обороняючи свій Народ, говорив, що "Прелати жадно збирають багатства, не турбуються про довірені їм душі", "І де тільки зійдуться клірики (в Парижі чи Оксфорді), оскандалюють весь світський Народ шумними безпорядками і іншими пороками".
Джан Викліф (1320-1384) проповідував, що Рим своїми законами шкодить державній Англії. Він доводив, що Англія буде спасенна, коли матиме англійську інтерпретацію Віри Христової. І Викліф помер смертю мученика. Англія проголосила свого короля патріярхом (Головою Англіканської церкви незалежної від Риму і Візантії).
У Чехії Іван Гус (1373-1415) став в обороні чеської мови, рятував національні почування Чехів. Римляни вважали, що тільки їхня мова приємна для Ісуса Христа. І "Коли Рим сказав, то все скінчено" ("Рома локута - кауза фініта"). І Іван Гус був. живцем спалений, як антихрист. Його страждання пробудило національну свідомість Чехів, обізвалося і в доброму серці Тараса Шевченка.
У Німеччині Мартин Лютер (1488-1546), будучи монахом, професором, проголосив, що кожний може трактувати "Біблію" по-своєму. Він започаткував німецьке розуміння віри Христової. І Німці, відчувши церковну незалежність, почали оздоровлювати свої національні почування.
У Франції король Луїс 14-ий в 1682 році оголосив державний закон: "Ані святий Петро, а ні його наслідники (тобто, римські папи, прим. Л. С.) не мають жодної влади над королем Франції і держава є зовсім незалежна від церкви". І передова еліта Франції у королеві побачила спасителя. Він (король) не тільки скасував цензуру єпископів, а й узяв письменників під свою опіку. І почався розквіт французької літератури, філософської мислі.
Україна десять століть сама не розпоряджалася своєю душею, своїм розумом. Вона була введена у рамки канонів і догм Візантії, їй було заборонено рідною мовою молитися. Ніхто не мав права по-київському розуміти "Евангелії". Раджу прочитати "Мага Віру", щоб краще зрозуміти тут сказане.
Віра Христова, будучи інтернаціональною, не могла плекати національну свідомість Народу, її архиєреї були підлеглі іноземному релігійному лідерові (патріярхові) і вторжникам (ханам, королям, монархам). Вони навчали парафіян коритися ханові, королеві, монархові, "Немає бо власти, коли не від Бога. Які є власті, від Бога вони наставлені".
Господь Дажбог - мій Бог, Святий Дух України-Руси, Бог отців моїх Анта, Кия, Святослава. Хіба можна не любити Бога свого? О, брате, ви християнин, а не знаєте першої заповіді Христової. "Ісус сказав, що перша з усіх заповідей: люби Господа Бога твого всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю, і всією силою твоєю. Оце перша заповідь", Євангелія св. Марка, 12,29-30. Кожний Народ Богом обдарований правом мати своє розуміння Бога, тобто, Бога свого. Я не духовний сирота, не блудний син, я Небом і Землею поєднаний з єдиносущим Господом моїм, і хай святиться ім'я його Дажбог.
207.
3. Учителю Силенко, тепер в Україні появляються різні секти, крім християнських, є буддистські, індуські. І я був здивований: індус мені показав "Енциклопедію оф Украіне" видану в 1993 р. в діаспорі, де є статті на високому рівні про Вас і Вашу конфесію (РУНВіру). І сказав мені: Силенко прихильно ставиться до "Вед", отже, хай громада РУНВіри єднається з "Гарі Крішна", де "Веди" є святими. І починається замішання. Ждемо скорої відповіді.
В. Так є: усні "Веди" були створені нашими Предками (Трипільцями) 7-6 тисяч літ тому. Одне з Трипільських племен 5-ть тисяч літ тому принесло свою Віру, тобто "Веди", до Північної Індії. Упродовж тисячоліть Індія утвердила свою рідну Індуську Віру, в якій багато таких понять, яких немає у "Ведах". Оформилися нові святощі, звичаї, ритуали, у храми введені нові боги, яких у "Ведах" немає.
Наприклад, у "Ведах" не згадана така тварина, як мавпа: бо її п'ять тисяч літ тому над берегами Дніпра не було. У Індуських святинях живуть мавпи, вони вважаються священними. Індуська релігія поділена на численні секти, які не проявляють прихильності самі до себе. І кожна з них має свою інтерпретацію "Вед", їхні інтерпретації "Вед" вірним РУНВіри не потрібні. У них проявлені суто індуські духовні шукання.
У "Мага Вірі" подана українська інтерпретація "Вед" і вчення Заратустри, Будди, Христа, Магомета. Слова "Бог", "небо", "віра", "молитва", "святість" народилися над Дніпром, у душах наших світлих Предків, які нам передали свій образ, притаманність своєї вдачі, свою мову і Віру. Вони - це ми, а ми - це вони. Щоб Народ мав цілісну душу, багату на самобутню духовну творчість, треба, щоб він у рідні слова вкладав рідний зміст.
208.
3. Я побувала у Франції, професор (француз) мені сказав, що в жителів Москви є виразний не європейський словник. І тому їхня мова різко відмежована від мови Поляків, Українців, Чехів. Повернулася до Харкова, і не можу зрозуміти, що мав на увазі професор. Мені порадили запитати Вас.
В. У жителів Москви справді є велика кількість не європейських слів. І, думаю, вони горді, що ці слова їм передала горда Татаро-Монгольська знать, яка селилася в Москві. У річці Москва приймала хрещення, ставала православною. Сини і доньки ханські отримували титули князів, княгинь. І детально про це пишуть Татіщев, Карамзін та інші.
У часи Годунова в Москві монгольська вимова слов'янських слів ставала модною. Не вода, а вада, не чого, а - чаво, не говорю, а - ґаварю, і так далі. У "Енциклопедії Американа" на сторінці 258-ій (том 27-ий), 1938 р., Ню Йорк, читаємо: "Для Українців російська мова є чужою і складною для засвоєння". Тут мають на увазі азіятські слова, які відсутні в словниках Європейських мов.
Наприклад, бумага, карандаш, тєтрадь, дєнгі, казна, глаза, караул, калітка, кушак, кутєрма, кутіть, кабала, кочевать, кабак, кафтан, кібітка, вор, тюрма, ямщік, таможня, балаган, очаг, чучело, палач, пурга, сундук, барабан, балбес, чердак, чувал, тюфяк, шалаш, бариш, та ряд інших слів. Добра душа поета Сєргєя Єсєніна знала, що північні землі (Ярославль, Кострома, Москва, Суздаль, Володимир) були колоніями Руси-України. І Він ніби з жалем пише: "Затєрялась Русь в Мордвє і Чуде, нєпачом єй страх, і ідут по той дороге люді, люді в кандалах".
Визначні неслов'янські роди такі, як Годунови, Басманови, Бутурліни, Карамзіни, Татіщеві, Аракчеєви, Чаадаєви, Нарішкіни, Бібікові та інші, гордилися своїм азіятським походженням, розкішним блиском володарського життя ханів, курултаїв, баскаків. Поет Державін гордився своїм родом (славним Багрі-мурзою). Він знав, що не є слов'янином.
Є і в Українській мові неслов'янські слова, але вони мають не адміністративний, а господарський характер. Наприклад, баштан, кавун, тютюн, гарба, сарай. Сила і велич мови жителів Москви в тому, що вони її люблять, нею гордяться і їм хочеться, щоб їхньою мовою говорили грузини, вірмени, українці, литовці, щоб була вона мовою пануючою. У пануючого Народу пануюча мова. У пригнобленого Народу мова пригноблена, і з цього й постає пригноблення народної душі, охлялість національної свідомости.
209.
3. Ісус у "Євангеліях" євангелистами названий рабіном, Іван, 6,25. Він фундатор реформованого юдаїзму. Він Бог і син Саваофа - Бога народу Іудейського, родився у рабстві. На його Вітчизні панували римляни-рабовласники. То ж нічого дивного, що Ісус мав духовність рабську, казав землякам: служіть рабовласникам не тільки добрим, але й злим, їм підставляйте ліву, коли б'ють у праву.
Пане Силенко, а хто ж Ви, фундатор РУНВіри? Ваш батько (наддніпрянський хлібороб) загинув у Колимі в московському рабстві. Ви син рабського народу, якому більш підходить віра Христова, тобто рабська. А не РУНВіра, в якій є культ духовної незалежности, культ боротьби з поневолювачами народу, культ віри в єдиного Господа. Чи не так?
В. Болюче запитання. Рабом є не той, хто ланцюгами прикутий тому, що не хоче бути рабом. У нього дух вільної людини. Рабом є той, хто живе в рабстві і славить рабство, і не відчуває рабства. І йому, як справжньому рабові дають медалі, золоті грамоти, ордени за те, що він поневолювачам-чужинцям помагає гнобити свій многостраждальний народ. Найганебнішим рабом, є орденоносний раб. Він навіть тоді, коли потрапляє на волю, не здібний думати, як вільна людина.
Хто я: питаєте, ніби глумливо. У моїх генах закодована властивість ген моїх Предків (Оря, Божа, Кия, Святослава). Я син Дажбожий, людина шляхетної волі. Волю маючи,
нікого її не позбавляю. Мої мислі, мої натхнення, мої інтуїції синхронізовані з колом космічного буття, від якого залежить доля планети Земля і вібрації мислення її неспокійних жителів. Святе віровчення, в якому об'явлений монотеїзм (віра в єдиного Господа Дажбога), я даю моєму Народові, щоб він не був рабом чужих богорозумінь, чужих догм, канонів. Щоб був Народом шляхетної волі. Мої Предки родилися і жили в Оріяні - у царстві квітучої природи, багатої, щедротної, розспіваної. Вони любили Світ і все що в світі. Живилися доброякісними плодами землі. І їхня душа була життєрадісна, бадьора.
Ісус проповідував віру таку, яка відповідала його душі, його способу життя. Він і його учні були жебраками, і секта Ессенів, до якої вони належали, вважала, що царство небесне належить жебракам, а не маєтним людям, які люблять світ і все, що в світі. Ісус і його учні не милися, щоб проявити зневажливе ставлення до тіла, яке є посудиною гріха.
У моїй святій вірі в Дажбога, мій Народ бачить себе, свою вдачу і я як син Народу знаю Народ, знаю: йому чужа "Євангелія" (її ставлення до природи, життя). Я навчаю любити Світло, Красу, Природу, Волю, Радість, здоров'я душевне й тілесне.
Мій Народ не раб, а коли він впродовж тисячі літ виховувався у школі рабства, зжився з мисленням рабським, то треба йому помогти
вийти у Світ Волі, духовного аристократизму. Я кличу моїх людей визнати святу віру. Кличу визнати Господа Бога свого, визнати духовну незалежність, щоб чужі сили (політичні, релігійні) не вторгалися в душу і не розпоряджалися її чуттями. Кличу: люди мої рідні, ідіть до мене!
