3. Учителю Силенко, моя приятелька-харків'янка дістала від Вас листа. Пише, що Ваше слово спасло її, на душі стало веселіше, здоров'я покращало. Я працюю медсестрою. Поводження людей, крики, образливі слова нервують мене, і я втомлююся. Тепер навіть дрібниці душу заполонюють гнівом. Спасіть!
В. Наші предки трипільці (і це стверджують "Веди") уміли тій людині, яка своїм поводженням чи словом нервує ближчого, спокійно казати: "Не нервуй мене, я хочу довго жити". Отже, у найдавніші часи вже було відомо, що той, хто злостить людину, зазіхає на її здоров'я.
Якщо повірите моїй науці, вона поможе Вам. Коли хтось необачним словом гнівить Вас, спокійно в думці (все інше забувши) кажіть: "Я розумна, бо не гніваюсь. Я благородна людина, бо гнівом не виснажую душі своєї і не затьмарюю розуму мого.
Хто в душу мою кидає злобні слова, того не чую. Я на гнів не відповідаю гнівом. Слава Дажбогові! Дажбог - Любов, я в Любові і Любов у мені". (Важливе: чуючи образи, не спішіть на них відповідати образами. Ще ніхто гнів не переміг гнівом. Людина - дитина Природи. Єднайтеся з полем, озером, лісом, квітами).
51.
3. Учителю, прочитав Ваше інтерв'ю в "Україні", а мої друзі - в "Молоді України". Добре, що Ви є! Ми їздили в Харків на партійні збори. І чули: думаймо про національні справи, зробімо нашу землю квітучою, а ріки - чистими. А коли стрінулися з батюшкою, він сказав: не думайте про земне, від нього гріхи походять, думайте про царствіє небесне. Отже, дві різні науки.
В. Хто не думає, той не живе. Хто хоче, щоб за нього інші думали, бо він лінується або боїться, стає рабом людини думаючої. Живеш на Землі, думай про земне, земля - твій дім. А коли підеш на Небо, будеш думати про небесне. Ще ніхто з померлих не повернувся з Неба на землю і не розказав, як там є.
Тому що ви об'єдналися в громаду РУНВіри, до вас прийде "Мага Віра", книга обрядів, "Катехизис РУНВіри" та інше. І - моє благословення.
52.
3. Слава Ісусу Христу! Дорогий Учителю Силенко, Ви проповідуєте віру в єдиного Господа Дажбога. Я думала, Ви поганин, язичник. Та пан-отець мені сказали, що погани вірять у багатьох богів, а в РУНВірі наука про єдиного Бога. Та я живу з Христом і без Дажбога можу обійтися. Ви поборюєте християнську Віру?
В. Правильне знання нікому не шкодить. Отже, юдейське ім'я Джагошуа означає: "Той, кому помагає Ягве (Єгова)". Це ім'я і сьогодні дуже поширене в Ізраелі. І воно вимовляється, як "Джашуя".
Греки ім'я Джашуя вимовили, як Ісус. Отже, слова: "слава Христу Ісусу" означають: "Помазанникові Єгови, якому Єгова помагає, слава!" (Єгова-Саваот - Бог народу Юдейського).
Дажбог - Датель Буття. Дажбог - Світло життетворяще. Там, де немає Світла, немає життя. І хоч Ви й не вірите в Дажбога, він, як милосердний Господь, опікується Вами.
Я вірую в Дажбога і тому не поборюю ні християнської, ні буддистської, ні жидівської чи іншої віри. Християнізм в Україні є і буде, бо є і будуть такі люди, розум і душу яких він повністю задовільняє. Слава Дажбогу!
53.
3. Чи будуть Ваші проповідники навертати румунів, греків на РУНВіру? І друге: де ж совість? Національні почування, патріотизм хіба можуть бути справою релігійною!?
В. Совість - почуття відповідальности людини чи народу за свої вчинки перед іншою людиною чи народом. Люди без совісти значить без віри в добро, правду, честь. Не можна творити добра, не вірячи в добро.
РУНВіра - національна релігія. У ній визначені принципи совісті віруючого в Дажбога. З історії знаємо: національні релігії не призначені на експорт. У них немає духовного імперіалізму і ворожого ставлення до інакше віруючих. Де Ви чули, щоб японці навертали індусів на японську віру, на японські поняття совісти, культури?
Але архиєреї (тобто старші жерці) інтернаціональних релігій бачать в усіх національних релігіях атеїзм, поганство, патріотизм, кумирство і осуджують їх.
Я вірю, що патріотизм (вірність народу, вітчизні) почуття світле, благородне і Господом благословенне так, як любов матері до дитини. У індуїзмі, в японській релігії чи юдаїзмі (в рідній жидівській національній релігії) патріотичні почування є поняттями релігійними. Людина, яка не має любови до Вітчизни, підозріла.
О, як натхненно ортодоксальний жид молиться в синагозі, святу вірність Вітчизні висловлюючи! "Коли забуду тебе, Єрусалиме, нехай праву руку мою відніме в мене! Нехай язик мій прилипне до гортані моєї, коли не згадаю тебе, як не поставлю Єрусалима понад усі радощі мої", "Біблія, Псальми", 137,5,6. Я з пошаною ставлюся до патріотів (усіх націй і рас), які вірно служать світлим ідеалам своєї Вітчизни.
54.
3. Учителю Силенко, я чула про Вашу РУНВіру. Поможіть, у нашій хаті пекло. Чоловік став баптистом, каже, що прийняв Христа. А донька пішла до свідків Єгови. А сестра одружена з православним. Коли прийде свято, хоч із хати тікай. Піп приходив з кадилом і кропилом, а чоловік йому сказав, що кадило і кропило - то поганство, кумир.
Ходила до церкви, і там католики і православні махають кулаками самі на себе. Одні кажуть: Римові церкви не дамо! А інші: Москві - не дамо! Я б хотіла десь виїхати, якби в Америці мала якусь працю на фермі.
В. Я проповідую святу Віру в Господа Дажбога, щоб в українській родині було добре духовне здоров'я. Кожна людина має право вірити так, як хоче, і в те, що хоче. Я не втручаюся в родинні релігійні незгоди.
Я приніс не меч, а мир. І добре знаю: чим вища в родині національна совість, гідність, тим тяжче душехватам її роз'єднати, розсварити і розпоряджатися її душею, розумом, грішми. І добрим прикладом є шведи, англійці, німці, жиди, японці. Спасибі Вам за щиру, майже дитячу безпосередність.
55.
3. Є в нас тепер "секта" Йогів. Скажіть, що означають слова "Гаре Крішна"? Є такі, які радять залишити родину, не думати про національні, державні справи. Обіцяють ощасливити, поєднати з божеством, утекти від світу. Бо Сковорода сказав: "Світ мене ловив, але не спіймав". Учителю, хочу почути Вашу думку.
В. Поняття "Світ мене ловив, але не спіймав" мені не подобається. Коли тебе ловив світ добрий, то від нього тікати не треба. Будь з ним і роби, щоб він був ще добрішим. А коли тебе ловить злий світ, то чому тікаєш? Почни бій зі злом і в цій боротьбі зміцнієш душею і тілом.
Ті, які кажуть "Передай нам свою душу, відійди від суспільного життя, обминай людські взаємовідношення", і обіцяють поєднати тебе з
божеством і готові тобі дати ім'я божества, хочуть, щоб ти перестав бути сам собою.
Скажи їм: "Коли вам віддам свою душу, то що буду вартий без душі?" Стан збайдужіння, який часто межує з очманінням, вони оголошують людським щастям. Слова "Гарі Крішна" в точному перекладі означають "Гарний Темний". Це одна з гіндуських сект.
56.
3. Ісус Христос приніс людям мир, згоду, любов. Та люди не читають "Біблії", не знають науки Христової. Війни роблять. А хто меч візьме, від меча загине. Треба любити людей, а не проклинати їх. Я євангелістка. А в православних є анатема. І Ви, брате Силенко, мусите полюбити Христа.
В. Бачу, мої слова будуть Вам не зрозумілими. І тому прочитаю Вам з "Євангелій" благу вість Христову. "Не думайте, що я прийшов послати мир на землю. Не мир я приніс, а меч. Прийшов я поставити сина проти батька його, і дочку проти матері її, і невістку проти свекрухи її". "Хто любить батька або матір більше, ніж мене, не достойний мене. Хто любить сина або дочку більше, ніж мене, не достойний мене". "Хто не зі мною, той проти мене", "Євангеліє", Маттей, 10,34,35,37 і 12,30. І "Хто не любить Ісуса Христа, нехай буде проклятий", апостол Павло, 1-ше П. до Коринтян, 16,22.
Отже, люби, бо проклену. Прокляття - страшна кара. Та я її не боюся, я вірю: ніхто нікого не має права примушувати любити. Любов з примусу - це страждання. "Кто не с намі, тот протів нас" - ідеологія ненависти. Буддисти не є з Христом, але вони не проти Христа. Вірні РУНВіри не є з Христом, але вони не проти Христа.
57.
3. Тепер у нас духовне відродження, і тому дуже поширені слова "справедливість", "віра гори ворушить", "правда перемагає", "християнська мораль", "будьмо культурними". А життя тече своєю рікою. І ніби й Христос не робить людей кращими. Що ж є?
В. Будьмо вдумливими людьми. Ніколи й ніде не забуваймо, що головне в житті не слова "правда", "віра", "справедливість", "Бог", "мораль", "культура", "братерство", а те, які вкладеш поняття у ці принадні слова. І коли люди України цієї Мудрости не зрозуміють, будуть завжди обдурені, ніколи не розпоряджатимуться самі собою і не будуть успішними ковалями своєї достойної долі.
58.
3. Учителю, мені 28 років, одружений, у мене двойко дітей. З міста переїхав у село, щоб діти мали свіже молоко. Я маю свою кузню і двох юнаків-учнів. Скажіть, що потрібно, щоб я мав славу доброго коваля?
В. Потрібні Любов і Віра. Якщо не маєш любови до ковальської праці, якщо не маєш віри у свої спроможності, не ковалюй. Бо коваля з тебе не буде. Праця без любови - страждання. Ковальська праця тяжка, та коли коваль любить її, вона стає приємною.
Щоб праця була успішною, її треба знати. Є два способи пізнання: споглядання і міркування. І другий - випробування і виконання. Робиш кочергу, вкладай у працю всі свої знання і здібності. Коли зроблена кочерга тобі не сподобалась, не переконуй інших, що вона добра. Не лінуйся її переробити.
Твій твір повинен радувати тебе довершенністю. І з цієї творчої радости буде в тебе родитися віра в себе. З віри в себе поставатиме оправдана впевненість. Поставатиме відданість і почуття гідності, без яких не можна успішно йти до мети.
Давай людям працю тільки ту, яку ти зробив з найбільшим умінням. Стараючись усе робити якнайкраще, ти сам себе вдосконалюєш, збагачуєшся досвідом, знанням, добрим навиком. І заощаджуєш час і енергію.
Нікому не кажи, що твій виріб найкращий, бо станеш підозрілим. Без твоєї присутності люди твій виріб оглядають, випробовують і славлять, коли він вартий слави.
Вартісна праця робить людину вартісною. І учні твої повинні знати: удар молотком має бути правильний. Піднімає молот - вдихає повітря, б'є молотом - видихає. Якщо робитиме навпаки, сила покине його.
Наші славні предки (трипільці - скити) були першими в Європі ковалями. Отже, твоя професія давня і благородна. Раджу оглянути музеї, оглянути трипільско-скитські вироби, їм 5, 3 тисячі років.
Радість приходить від радости. Ковалеві потрібна радість, і тому селянам і учням ніколи не говори прикрих слів. Не псуй їм настрою необачним словом. Зіпсутий настрій повертається до тієї людини, яка його викликала в іншій.
Учень, який любить свого учителя, краще засвоює його науку. Пізнай уважно Сім Законів Правильного життя, які об'явлені в "Мага Вірі". Вір моїй науці, і ця віра поможе тобі втілювати її в життя на щастя собі і ближнім.
59.
3. Учителю Силенко, моя професія - лікар. Працюю в лікарні. Належу до "Славутича". "Мага Віра" мені передана з Києва. Враження велике: у Ваших генах втілилася (шляхом інкарнації) духовна потужність народу. Хочу почути Вашу думку. Усі люди бувшої імперії чогось ждуть. Той - нової хунти, а той жде спасіння з Америки. Люди переконані, що уряд України повинен забезпечити народ життєвими потребами. Скажіть: якою завтра буде Україна?
В. З приємністю скажу: листи до мене приходять не тільки з міст України, а й з Мурманська, Норільська, Казахстану, Анадира, де оформлюються громади РУНВіри, з Камчатки та інших областей. На всіх просторах колишньої тюрьми народів живуть мої рідні люди!
О, люди мої! Многовікове рабство завдало шкоду суті "Я" вашого. Ослабило силу волі, віру в себе. Стримало прагнення мати послідовність, наполегливість у діях. Ослабило почуття зрідненості. Та сьогодні пролунав могутній дзвін волі.
Упали мури тюремні. І на руїнах імперії ми метушимося без кола і двора. Нагадуємо обездолених рабів вавілонських чи римських. З чого почати самопорятунок? З віри. Усі ми повинні беззастережно повірити, що Україна (наша рідна хата) буде такою, якою ми її зробимо.
Буде вона незалежна, як у нас буде незалежне мислення. Буде вона багата, квітуча. Розумна і натхненна. Її ріки, як у давні часи, тектимуть медом і молоком, бо така їхня природа, її степи пахнутимуть духмяним золото-колоссям.
Скільки колосків, стільки впродовж тисячоліть упало синів і доньок в ратних боях з наїзниками, щоб ми, їхні потомки, мали право бути власниками землі України-Руси.
Буде вона незалежна, її розум і талант вільно розвиватимуться собі на Щастя і на славу людства. І блага вість про Україну державну лунатиме у світах, як про Господом люблену землю миру, краси і добра. І слова "громадянин України" усіма мовами вимовлятимуться з пошаною.
Або - буде Україна рабська, підлегла тим чи тим мілітарним чи релігійним наїзникам, які лицемірно кидатимуть кличі "рівність", "спасіння", "братство", "спільна оборона", "взаємодопомога". Буде вона одурена (її синів нищитимуть або куплятимуть вороги). І буде вона обікрадена: скарбами її землі і трудом її рук розпоряджатимуться чужі люди.
Тіло і душа її миловидних дітей будуть знасилувані іноземними душоловами. Мала релігійна культура - страшне нещастя народу. Один віруючий прагнутиме, щоб ікони, до яких він б'є поклони, були у всіх хатах, канцеляріях, установах, а другий йому відповідатиме: "Моєю іконою є золотий герб України".
І такого обвинуватять в атеїзмі, поганстві. І буде гнів. І темні діятимуть за каноном середньовіччя: "Убити тіло грішника, щоб спасти його душу". І Україна в'янутиме, як дерево з перерізаним корінням. І слова "громадянин України" на чужих землях вимовлятимуться з глумливою усмішкою.
Упродовж віків ми були руйнівниками. Ми руйнували ті імперські сили, які нас у нашій хаті гнобили і називали бидлом, використовували наших дітей як дешеве м'ясо на плацдармах світових воєн. Сьогодні прийшов час, щоб ми були архітекторами Державної Будівлі. Не ждімо з чужин спасенних програм, ідеологій.
І не ждімо ні від кого порятунку! Рятуймо самі себе, нас же 50 мільйонів! Ми багатирі - живемо на пребагатій землі. Усі (дорослі і діти) вирушаймо до праці тяжкої в поле, на заводи і фабрики. Тепер усе, що вродить наша земля, і все, що створять наші руки, належить нам! Україна - це Ми. Наше Минуле, Сучасне і Майбутнє.
