3. Яке Ваше ставлення до "Біблії", "Корану"?
В. До "Біблії" ставлюся так, як до "Корану" та святих книг Буддизму, Шінто. У "Мага Вірі" подаю незалежне трактування цих
книг. "Біблія" - твори юдейських письменників (рабінів-пророків). Християни визнають "Біблію" як слово Боже. І про їхнє визнання пишуть юдейські теологи й історики.
Наприклад, видатний знавець юдаїзму, вірний син Жидівського Народу Мr.Ravage, звертаючись до християн, пише:
Наші легенди і наша народна творчість є священною наукою, яку ви мелодійно наспівуєте своїм дітям. Наші поеми наповнюють ваші церковні гимни і молитовники. Наша національна історія стала необхідною частиною навчання ваших пастирів, священиків і вчених.
Наші царі, наші державні діячі, наші пророки і наші воєнноначальники є вашими героями. Наша стародавня маленька країна є вашою Святою Землею. Наша національна література є вашою Святою Біблією. Що наш Народ мислить, творить і навчає, то стає безпомилковою необхідністю в підтвердженні поважности вашої промови і традиції. І ніхто з вас не вважає себе освіченою людиною, якщо він не обізнаний з нашою расовою спадщиною.
Жидівські ремісники і жидівські рибаки є вашими учителями і вашими святими. І незліченні статуї витесані з їхнім зображенням і в незлічених катедрах поставлені на пам'ять про них. Жидівська дівчина є вашим ідеалом материнства і жіночности. Жидівський бунтівник-пророк є центральною фігурою у ваших релігійних поклоніннях. Ми розкидали осторонь вашу расову спадщину, і замінили це нашим Господом і нашими традиціями.
Мr. Ravage, "Century Magazine", January, 1928, Lloyd М.Graham.
У міській бібліотеці Ню Йорку, читаючи ці рядки і їх перекладаючи на українську мову, я думаю: Жиди, як нація, високо обдарована. Їхнє мислення практичне, відважне і натхненне. Щасливий я, що вірую в единосущого і всеправедного Господа Дажбога, і ніхто в світі не може мені сказати, що я віруючий по-чужому, моральний по-чужому, освічений по-чужому. У мене Незалежний Духовний Шлях Життя. І я на цей Шлях кличу всіх тих моїх одноплеменників, які в моєму віровченні бачать вихід з Дому Чужовір'я.
71.
3. Відомо, що кількість вірних РУНВіри зростає, надто за рахунок молодих людей. Чим це пояснити?
В. Молодих людей (особливо тих, які мають освіту і здібні думати) ваблять нові духовні дороги. РУНВіра - Нова Духовна Дорога. У листах, отриманих від молодих людей, читаємо: "Ходив до церкви святого Андрея. Обличчя людей на іконах чужі. У святих одяг чужоземний. Священик оповідав про життя біблійних юдеїв. І ще таке: я не вірю, що жінка зроблена з чоловічого ребра, отже, мене легко назвати атеїстом. Та на душі з'явилося полегшення, я став віруючою людиною - вірую в Єдиного Господа Дажбога, належу до Громади РУНВіри".
72.
3. Коли помирає християнин, священик молитовно відправляє його на лоно Авраама.
Чи є у Вашому віровченні визначено, куди відходить померлий?
В. Спочилий сповідник РУНВіри (і так зазначено у катехизисі РУНВіри "Навчання" і в "Священній Книзі Обрядів") відходить у Царство Духа Предків Рідних. Немає такого племени чи народу, який би не мав своїх Первородителів. Первородителі (Тато Орь і Мати Лель) є для нас тією святістю, якою для жидів є Авраам, Сара, Іаков, Рахеля. Вислів "Ой, лелечко" означає - ой, матінко. Родоначальники Орь, Лель, володарі Бож, Кий, Святослав і ми - їхні потомки - Одне Многотисячолітнє Єство.
Предки передали нам свою вроду, свою вдачу, мову і віру, і притаманності ген своїх. У Єстві, яке формувалось 280 поколінь на берегах рік України-Руси (від Трипілля починаючи), сьогодні живе наше Єство - суть нашого "Я". Ми - наші Предки, а наші Предки - Ми.
Народження дитини - це оновлення старого тіла. І тому тіло внука має ті притаманності, що й тіло діда, який відійшов у Царство Духа Предків Рідних. Людина подібна на пшеничне зерно. Лігши в землю (лоно всеплодючої матері), зерно не вмирає, а оновлюється. І продовжує жити в новому колоскові.
Якщо усяке тіло (свідоме і несвідоме) піддається законові зміни, перетворенню, щоб знову жити, тоді смерти немає. Старість - це час повної людської зрілости. Дозріле яблуко лишає гілку: його кличе життєтворна сила Землі. У яблуневому зерні живе квіт яблуні, її родова ВІЧНІСТЬ.
І Царство Духа Предків Рідних - це Вічна Дійсність, в якій закодовані Минуле, Сучасне і Майбутнє Народу. У маковій зернині живе многомільйонна історія макового цвіту. Син і донька Народу записані у Суті народної Вічності. Той, хто свідомо чи не свідомо, відщепився від кореня Народу свого, упокоївшись, зникає в океані Чужих Народів. Між ним і його Предками зірваний міст.
73.
3. Є такі, які вважають, що вчення Ісуса Христа відповідає вдачі Українській. Що скажете про це?
В. У "Євангеліях" поданий детальний родовід Ісуса Назарея. Походить він з роду царя Давида. Він був рабином. Його мати Марія була вихована в синагозі. У "Біблії" Ви не знайдете пошани до природи, оточення. І для Ісуса земля є місцем спокус і гріхів.
І київські монахи, наслідуючи Ісуса Христа, жили у темних печерах. Постили. Тіло (посудину гріхів) тримали в бруді. Не цікавилися красою Природи. І долею рідної Вітчизни і роду свого. Дбали про спасіння душі, їх манив рай на Небесі.
Іван Франко у "Данте Алігієрі" пише: "Світ і природа (...), що були джерелом усього живого, всієї краси, всієї радости, в очах християнина, се... чортяча мана, джерело зла,
гріха та чортівської спокуси".
У "Мага Вірі" пишу, що Українці є християнами тільки по назві. За складом своєї психіки, Українці були і завжди будуть рідновірами (життєрадісними, розспіваними дітьми Матері-Природи). Українці залюблені в Природу, обожнюють її, і до її явищ ставляться, як до добродіїв.
Чарівна Ярославна була тільки за назвою християнкою, а за вдачею, духом вона дитина Дажбожа. У хвилини великого горя Ярославна не каже: "Небесний Єрусалиме, Ісусе Христе, богородице Маріє". Ні, вона, як світла доня України-Руси, натхненно молиться: "О, Дніпре-Славутичу, полюляй Господине, мого любого лада до мене!". "О, пресвітлеє Сонце, чом, Господине, простер свої гарячі проміння на воїв мого любого лада?". З живою рідною Природою чуємо задушевну розмову її дітей.
І в піснях наш Народ звертається до явищ Природи, як до живих сил добродійних. "Не світи ти, місяченько, не світи нікому", "Повій, вітре, в Україну", "Іди, іди дощику, зварю тобі борщику". "Дівчина-тополя", "юнак-дубок", "земля-мати", "Дніпро - дід дужий". Усе це стверджує, що в Українців ставлення до Природи не християнське.
І в тому багатство нашої психіки, мови, краса і велич душі України-Руси, її геніяльна Самобутність. Дехто, чуючи таке моє мислення, пише, що я "людина-феномен". Усміхнувшись, кажу: "Ні. У моєму "Я" втілене "Я" мого Народу, і це мене робить таким, яким я є".
74.
3. У Вашому віровченні особлива увага приділяється культурі спілкування людини з людиною. Вважаєте, що ця ділянка в нас занедбана?
В. Коли в Народі немає чітких (усім відомих) правил спілкування людини з людиною, виникають свари, роздори, нервування, роз'єднання в родині, в громаді. У Сімох Законах Правильного Життя я визначив основи культури спілкування людини з людиною.
Ми всі повинні поводитись так, щоб один одному дарити добрий настрій. Не розслаблювати себе гнівом, журбою, адже з цього постають майже всі хвороби.
Я кажу: розмовляючи з другом чи недругом і, чуючи добрі чи злі слова, остерігайся грубим словом ранити душу його. Буря гніву, яку ти образливим словом викликав у співбесідника, повернеться в душу твою і пригнобить її.
Будь уважним, приємним слухачем - матимеш широке коло приятелів. Говори небагато, виразно, чітко, переконливо. Потрапив у клопіт, заспокійся. Знай: хто дуже розхвилювався, той ослабив працю мозку. Умій повернути спокій своєму "Я".
Коли ти Українець, твій Шлях Життя повинен бути українським. Дажбог - Святий Дух України-Руси, Дажбог - Правда, Любов, Воля, Милосердя, Дажбог - твій рідний Бог, і ти живеш у рідному Богові і рідний Бог живе в тобі. Будь майстром свого духовного "Я".
75.
3. Про Вами засновану конфесію (РУНВіру) тепер можна прочитати в республіканських газетах, журналах. Та є такі, що почувши слово "Дажбог", кажуть: "Силенкова РУНВіра - то поганство". Що скажете на це? І чи РУНВіра (Рідна Українська Національна Віра), як церква, в Україні зареєстрована?
В. У санскриті (в мові Трипільців) слово "поганда" означає "потворно". Ми сьогодні кажемо "погано". У латинській мові слово "paganus" означає "селянин". Паґануси трималися віри в багатьох богів. Звідси й походить термін "поганство" у значенні "багатобожжя".
У старій Юдеї була віра в багатьох богів. І один із них мав ім'я Саваот (Єгова). "Скільки бо городів у тебе, Юдеє, стільки й богів" (Біблія, пророк Ієремія, 11,13).
Щоб між юдеями постала духовна єдність, 2600 років тому юдейський цар скасував багатобожжя й утвердив віру в Єдиного Господа з ім'ям Саваот (Єгова). У 6-му столітті Магомет скасував віру в 360 богів. І один із них (Аллах) був проголошений Єдиносущим. І ніхто не зве юдаїзм чи мусульманство поганством, хоч імена Саваот, Аллах узяті з поганських релігій.
Сповідники РУНВіри вірують у Єдиносущого, Всеправедного і Милосердного Господа Дажбога. Я вірю: Дажбог - Любов, Правда, Воля, Дія (вічна незнищима енергія несвідомого і свідомого буття). Крім Дажбога, немає бога.
У РУНВірі утверджений абсолютний монотеїзм (єдинобожжя). І це зазначено в Статуті Громад РУНВіри, які зареєстровані в США, Австралії, Канаді. Такий Статут Громади РУНВіри, як релігійної організації (церкви), офіційно зареєстрований у Києві Радою у справах релігії при Кабінеті Міністрів України 28 травня 1992 року. Громади РУНВіри в Харкові, Києві, Одесі, Полтаві, Дніпропетровську, Львові, Кривому Розі, Луцьку та інших містах зареєстровані й мають ті права, що й православна, католицька чи інша церква.
76.
3. Що можете сказати про Родину?
В. Родина (усі члени Родини) - одне Тіло. І це тіло є святинею Віри (духовності). Святиню треба тримати в чистоті. Порох, піт, бруд пригноблюють тіло. Занедбати родинну святиню, значить, ослабити духовність, енергію розуму, пригнобити почування.
Мати-Природа не любить лінивої неохайної родини. Не любить тих, які злими звичками ослаблюють самі себе. Не любить їх, щоб не ослабло Людство. Хочеш бути вибранцем Матері-Природи, живи її законами. Не занепащуй душу алкоголем. Не отруюй родину тютюновим димом. Не ослаблюй тіло лінивством і об'їданням.
77.
3. Яку духовність повинна мати Родина?
В. У Родині повинна бути рідна духовність (рідне розуміння Бога), своя звичаєвість (мораль) і своя обрядність (культура). Якщо духовність (Віра) - це Душа, то недобре в рідному Тілі мати чужу Душу.
Щоб Родина мала життя узгіднене, успішне, цілісне, треба, щоб у хаті чужі духовні цінності (культурні чи релігійні) не домінували над рідними.
Завітайте в хату японську, індуську і ви не побачите, щоб над їхніми рідними національно-релігійними символами домінували символи чужого народу. Шлях життя в достойної Родини - достойний. Не підлеглий жодним чужим силам. З цього й постає зрідненість, почуття національної самопошани.
78.
З. Чи жінка в РУНВірі в правах зрівняна з чоловіком?
В. Жінка в правах зрівняна з Чоловіком, але - не в усіх. Жінка не повинна виконувати тяжкої фізичної праці. І такої, що принижує її жіночність, привабливість.
Слово "жінка" (маю на увазі санскрит) означає "життя". Від жіночого здоров'я залежить здоров'я і розквіт роду, нації. 1000 років тому в нашу Батьківщину прийшла іноземна релігія, в якій визначено, що жінка обтяжена гріхами, які вона вспадкувала від матері - грішниці Єви.
Я кажу: успадкованих гріхів немає. Усі немовлята святі. Святість походить від святости. Мати у хвилини народження дитини священнодіє - продовжує життя Людства.
На світанку історії був культ (обожнення) жінки-матері. Їй, як життю, поклонялися. У РУНВірі є свято Первородительки Мами Лель. (У санскриті слово "лель" означає "ніжність, леління, доброта". Є вислів: "Ой, Лелечко" (ой, Матінко).
79.
3. Жінка є представником, як кажуть, ніжної чи слабшої статі. Що скажете про поучення: "Да убоїться жона мужа свого"?
В. Там, де боязнь, немає дружби, любові. У древні часи в Західній Азії жінка вважалась людиною другого сорту. У наших Предків (скитів, антів, русів) жінка була другом чоловіка, дружиною. Кажу: ніжність - це не слабкість, а сила. В історії занотовано, що красива жінка сказала своєму чоловікові, суворому полководцеві: "Ти покорив Світ, а я покорила
тебе".
Жінка, яка володіє лагідним поглядом, м'яким голосом, елегантними манерами, тактовністю і красою, дуже сильна. Вона лагідністю злагіднює суворого мужчину. Знаємо: всесильні королі не раз стояли перед нею на колінах.
Жінка з крикливим голосом, з нахилом до
крутійства, обману, жорстокости, нахабства, задирливої прискіпливості, навіть тоді, коли вона молода й красива, дуже слабка, її слабкою зробило неправильне виховання, жорстоке оточення. Чоловіки її обминають, думаючи: не потрібний мені цей клопіт.
Треба, щоб кмітливі матері з ранніх літ навчали своїх доньок бути добрими дружинами. Оповідали їм про таємниці щасливого подружнього життя. І щоб поучення було успішне, треба, щоб була школа юних матерів.
